Постанова

від 28.03.2018 по справі 818/54/18

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2018 р. Справа № 818/54/18

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гелети С.М.,

за участю секретаря судового засідання - Мороз Т.М.

представника позивача Шамонін Є.О.,

представника відповідача Шаповал Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Сумиелектросервіс" до Головного управління ДФС у Сумській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Сумській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Сумській області), в якій просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.10.2017 № 000381/1407 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 31149,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ГУ ДФС у Сумській області проведено виїзну перевірку позивача по господарським відносинам із контрагентами ПП "Аширбадон" (листопад, грудень 2014р.) та ТОВ "Торговий дім "Оптима" (липень, вересень 2016р.) на предмет дотримання вимог законодавства з податку на додану вартість. За результатами перевірки відповідачем складено акт, на підставі якого прийнято спірне рішення. Позивач не погоджується із прийнятим рішенням, оскільки господарські операції, досліджені податковим органом, підтверджені договорами та первинним документами, складеними відповідно до вимог закону, а тому відповідач не мав законних підстав для зменшення суми податкового кредиту та донарахування відповідного грошового зобов'язання.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, у якому ГУ ДФС у Сумській області проти позовних вимог заперечує та зазначає, що за результатами перевірки ТОВ "Сумиелектросервіс" складено акт, яким встановлено порушення позивачем п.п. "а" п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України у зв'язку із включенням до складу податкового кредиту з ПДВ сум ПДВ по господарським операціям з ПП "Аширбадон" та ТОВ "Торговий дім "Оптима", реальний товарний характер яких не підтверджується документально та заперечується наявною податковою інформацією. У зв'язку із цим ГУ ДФС у Сумській області прийнято спірне податкове повідомлення-рішення. Так, у договорі, укладеному між позивачем та ПП "Аширбадон" не вказано ціни договору, а товарно-транспортні накладні, надані для перевірки, не підтверджують фактичний рух товару до покупця - ТОВ "Сумиелектросервіс". Взаємовідносини між позивачем та ТОВ "Торговий дім "Оптима" оформлені видатковими та податковими накладними, а також рахунками-фактурами. Товарно-транспортні накладні не підтверджують рух товару від постачальника до ТОВ "Сумиелектросервіс", оскільки місце відправки, вказане у них не відповідає інформації про наявні у ТОВ "Торговий дім "Оптима" приміщення, а в інших товарно-транспортних накладних відправником зазначено не ТОВ "Торговий дім "Оптима", а ТОВ "Оптима-лайт". Також під час перевірки на запит податкового органу позивачем не було надано доказів щодо реалізації ТОВ "Сумиелектросервіс" товару, придбаного у контрагентів.

У наданій відповіді на відзив позивач зазначив, що висновок про безтоварність господарських операцій ТОВ "Сумиелектросервіс" з ПП "Аширбадон" та ТОВ "Торговий дім "Оптима" податковий орган робить на основі неповного заповнення товарно-транспортних накладних та наявності податкової інформації. Однак податкова інформація не є документом та потребує перевірки, а відповідно до постанови Верховного Суду від 06.02.2018 К/9901/2030/17 відсутність товарно-транспортних накладних на транспортування продукції не може автоматично свідчити про безтоварність господарської операції за наявності інших належних доказів. Товар, придбаний у ПП "Аширбадон" та ТОВ "Торговий дім "Оптима" реалізовано на території України в листопаді, грудні 2014, липні, вересні 2016 відповідно. Транспортування товару, придбаного у ТОВ "Торговий дім "Оптима" здійснювалось службою "Нова Пошта", що підтверджується наявними товарно-транспортними накладними.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити. Представник відповідача позов не визнала, просила відмовити в його задоволенні.

Ухвалою від 29.01.2018 відкрито провадження у даній справі, призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін. Ухвалою від 16.03.2018 у зв'язку із необхідністю виклику сторін у судове засідання та витребування доказів, судом призначено судове засідання та викликано сторін для надання пояснень та витребуваних судом документів.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд задовольняє позовні вимоги, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що з 21.09.2017 по 27.09.2017 ГУ ДФС у Сумській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Сумиелектросервіс" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПП "Аширбадон" та ТОВ "Торговий дім "Оптима", за результатами якої складено акт від 03.10.2017 № 2563/18-28-14-07/34011999/189 (а.с. 7-21).

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.п. "а" п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України) в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість ПДВ на загальну суму 24919,00 грн., в тому числі за листопад 2014- 4404,00 грн., грудень 2014 - 18389,00 грн., липень 2016 - на суму 583,00 грн., за вересень 2016 - на суму 1543,00 грн.

На підставі акту перевірки ГУ ДФС у Сумській області прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 20.10.2017 № 000381/1407 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 31149,00 грн., в тому числі 24919,00 грн. основного платежу та 6230,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (а.с. 22).

Підставою для прийняття спірного рішення було те, що, на думку податкового органу, ТОВ "Сумиелектросервіс" на 24919,00 грн. завищено суму податкового кредиту по господарським операціям з ПП "Аширбадон" та ТОВ "Торговий дім "Оптима", оскільки такі операції не мали реального характеру, контрагенти позивача не є виробниками придбаного товару, а документи щодо його придбання відсутні, товарно-транспортні накладні щодо транспортування придбаного товару не містять необхідної інформації, первинних документів щодо реалізації придбаного товару ТОВ "Сумиелектросервіс" третім особам на перевірку не надано.

Суд не погоджується із такими висновками податкового органу з огляду на наступне.

Так, 01.09.2014 між ПП "Аширбадон" (продавець) та ТОВ "Сумиелектросервіс" (покупець) укладено договір поставки № 71, відповідно до якого продавець передає у власність покупця товар, кількість та ціна якого визначається у рахунках-фактурах, специфікаціях або видаткових накладних, які є невід'ємною частиною договору (а.с. 29-30).

Згідно з рахунком-фактурою від 03.11.2014 № СФ-371 та видатковою накладною від 03.11.2014 № РН-371, ТОВ "Сумиелектросервіс" придбало у ПП "Аширбадон" товар (світильник, пускач, контактор, кабель тощо) на суму 26425,57 грн., в тому числі 4404,26 грн. ПДВ (а.с. 37 зворот. стор.).

Згідно з рахунком-фактурою від 12.12.2014 № 1102 та видатковою накладною від 15.12.2014 № 1102, ТОВ "Сумиелектросервіс" придбало у ПП "Аширбадон" товар (щит, кабель, провід) на суму 110335,02 грн., в тому числі 18389,17 грн. ПДВ (а.с. 31 зворот. стор.).

ПП "Аширбадон" видано ТОВ "Сумиелектросервіс" податкові накладні 03.11.2014 № 208 на суму 26425,57 грн., в тому числі 4404,26 грн. ПДВ (а.с. 38), від 12.12.2014 № 1102 на суму 55167,52 грн., в тому числі 9194,59 грн. ПДВ (а.с. 32) та від 15.12.2014 № 1103 на суму 55167,52 грн., в тому числі 9194,59 грн. ПДВ (а.с. 33).

Оплата товару проведена 12.12.2014 та 15.12.2014 в безготівковій формі, що підтверджується виписками по рахунку ТОВ "Сумиелектросервіс" у ПАТ "УкрСиббанк" (а.с. 35, 36).

Транспортування товару здійснювалось власним транспортом позивача - автомобіль ВАЗ 21112, д.н.з. НОМЕР_4, про що складено товарно-транспорті накладні від 03.11.2014 № 0371 (а.с. 39) та від 15.12.2014 № 1102 (а.с. 34).

Таким чином матеріалами справи підтверджується, що доставка товару здійснювалася позивачем, а саме директором підприємства на власному транспорті, міститься пункт навантаження товару у постачальника. Таким чином, матеріалами справи спростовуються твердження відповідача про те, що відсутні докази фактичного переміщення товару.

Крім того, договір поставки від 01.09.2014 № 71 був предметом дослідження при розгляді адміністративної справи № 818/63/18 за позовом ТОВ "Сумиелектросервіс" до Державної податкової інспекції у м. Сумах про скасування податкового повідомлення-рішення.

Щодо господарських операцій позивача з ТОВ "Торговий дім "Оптима", суд зазначає, що вказані відносини були оформлені без укладання письмового договору, а товар, який реалізовувався на користь ТОВ "Сумиелектросервіс" визначався у видаткових накладних після його попередньої оплати, що пояснив в судовому засіданні представник позивача.

Так, згідно видаткових накладних від 18.07.2016 № 1110 на суму 1295,04 грн., в тому числі 215,84 грн. ПДВ (а.с. 41), від 12.07.2016 № 1024 на суму 2202,12 грн., в тому числі 367,02 грн. (а.с. 44), від 21.09.2016 № 2034 на суму 2395,08 грн., в тому числі 399,18 грн. ПДВ (а.с. 47) та від 21.09.2016 № 2033 на суму 6862,08 грн., в тому числі 1143,68 грн. (а.с. 50) позивач придбав у ТОВ "Торговий дім "Оптима" товар.

Податкові накладні зареєстровані ТОВ "Торговий дім "Оптима" у Єдиному реєстрі податкових накладних про що зазначено в акті перевірки та не заперечується податковим органом.

Попередня оплата кожної партії товару проведена позивачем в безготівковій формі 15.07.2016 (а.с. 42), 11.07.2016 (а.с. 46), 16.09.2016 (а.с. 48 зворот. стор.).

Транспортування товару здійснювалось службою "Нова Пошта", що підтверджується копіями експрес-накладної від 18.07.2016 № 10021312809 (а.с. 43), товарно-транспортної накладної від 12.07.2016 № 0021312796, від 21.09.2016 № 10023983775 (а.с. 52).

Зауваження податкового органу щодо транспортування придбаних у ТОВ "Торговий дім "Оптима" товарів стосувались того, що згідно накладних відправником товару є не ТОВ "Торговий дім "Оптима", а ТОВ "Оптима-лайт".

Із пояснень, наданих представником позивача та копії листа ТОВ "Торговий дім "Оптима" вбачається, що ТОВ "Оптима-лайт" здійснювало відправку товару відповідно до договору доручення. Вказане товариство на договірних засадах здійснює логістику окремих видів продукції ТОВ "Торговий дім "Оптима", в тому числі проводить відправку продукції замовнику (а.с. 165).

Слід зазначити, що придбаний у ПП "Аширбадон" та ТОВ "Торговий дім "Оптима" товар оприбутковано позивачем, що було підтверджено під час перевірки та не заперечується представником відповідача, та використано у господарській діяльності, а саме реалізовано тертім особам - ТОВ "Гуала кложерс Україна", ТОВ "Газтех", ТОВ "Керамея", ТОВ ВКФ "Нотехс", АТ "Технологія", ТОВ "Гуала пак Україна", що підтверджується дослідженими по справі видатковими накладними (а.с. 68, 73, 77, 81, 85, 90, 97, 100, 103, 105, 110, 115, 182-187), що також відображено у додаткових поясненнях №57 від 28.03.2018, наданих представником позивача (а.с.180-181).

Стосовно ненадання під час перевірки документів щодо подальшої реалізації, а тому надані до матеріалів справи такі документи, слід вважати відсутніми на час проведення перевірки, суд зазначає, що по документам щодо реалізації товару були виписані як видаткові, так і податкові накладні, а тому в будь-якому випадку, вони були складені на час проведення перевірки, відображені в бухгалтерському та податковому обліку підприємства, і не могли бути складені підсіл проведеної перевірки. Також у запереченнях на акт перевірки, позивач зазначав, що товар, придбаних у контрагентів був реалізований покупцям на території України, сплачено ПДВ від реалізації товару, тобто використано у господарській діяльності.

Крім того, слід зазначати, що податковий орган посилається на те, що контрагенти позивача не здійснюють господарську діяльність, але жодних належних та допустимих доказів таких тверджень суду не надали. В акті перевірки податковий орган зазначив, що працівниками податкової міліції було опитано директора ТОВ "Торговий дім "Оптима", який підтвердив ведення господарської діяльності, надав відповіді документи, що стосуються фінансово-господарської діяльності, було проведено зовнішню фотозйомку будівель.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.п. 14.1.181. п. 14.1. ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1. ст. 198 ПК України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.2. ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.3. ст. 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, підставами для формування податкового кредиту з ПДВ є: зареєстровані продавцем у Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, використання придбаного товару (послуги) у власній господарській діяльності, а також фактичне виконання господарської операції за наслідками якої виникає право на податковий кредит з ПДВ.

Крім того, окремо варто зауважити, що для віднесення відповідних сум податків, сплачених в ціні товару до податкового кредиту, в розумінні ПК України, не передбачається обов'язкова умова про сплату цих сум до бюджету контрагентами. Якщо контрагент не виконав своїх зобов'язань по належному формуванню первинних документів для підтвердження податкового кредиту або зобов'язання з ПДВ, то це не може тягнути відповідальності та негативних наслідків саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо формування податкового кредиту з ПДВ та має всі документальні підтвердження його розміру. В даному випадку, відповідач не надав доказів того, що постачальниками не було відображено в податковому обліку спірні операції, суми були задекларовані, а зауваження стосувалися ведення обліку подальших контрагентів постачальників товару позивачу..

Даний висновок також узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03). Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що "платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності".

При проведенні перевірки зауваження перевіряючих стосувались недоліків товарно-транспортних накладних. При цьому, матеріалами справи підтверджується факт придбання, транспортування та використання у власній господарській діяльності ТОВ "Сумиелектросервіс" придбаного товару.

З матеріалів справи, акту перевірки вбачається, що позивач виконав вимоги діючого податкового законодавства, сплативши податок на додану вартість в ціні отриманих послуг у безпосередніх контрагентів, які, в свою чергу, виписали/зареєстрували відповідні податкові накладні на визначені та сплачені позивачем суми податку.

Податковий орган не надав суду безпосередніх доказів і того що вказані операції по отриманні товару мали фіктивний чи безтоварний характер, податковим органом не надані суду також докази того, що безпосередні контрагенти позивача, в момент складення податкових накладних були виключені з реєстру платників податку на додану вартість, а їх свідоцтва платників податку на додану вартість були анульоване у встановленому чинним законодавством порядку.

Оскільки податок на додану вартість є непрямим податком, то обов'язком покупця є сплата податку на додану вартість у ціні отриманих товарів, а обов'язок утримання такого непрямого податку із вартості проданого товару та перерахування його до бюджету несе продавець таких товарів. Обов'язок ТОВ "Сумиелектросервіс" в сплаті непрямого податку завершується із сплатою вартості отриманих товарів.

Оскільки в судовому засіданні було підтверджено правомірність формування позивачем податкового кредиту по господарським операціям з ПП "Аширбадон" та ТОВ "Торговий дім "Оптима", суд вважає висновки податкового органу про завищення ТОВ "Сумиелектросервіс" податкового кредиту за листопад, грудень 2014, липень, вересень 2016 на загальну суму 24919,00 грн. необґрунтованими.

Враховуючи викладене, суд вважає податкове повідомлення-рішення від 20.10.2017 № 000381/1407 таким, що не відповідає вимогам ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим воно підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Сумській області, понесені позивачем судові витрати у виді судового збору в розмірі 1762,00 грн., сплаченого платіжними дорученнями від 03.01.2018 року № 1 та від 25.01.2018 № 95, оригінали яких знаходиться в матеріалах справи (а.с. 4, 28).

Керуючись ст. ст. 90, 139, 243-246, 255, 293, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Сумиелектросервіс" до Головного управління ДФС у Сумській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Сумській області № 0003811407 від 20.10.2017.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Сумиелектросервіс" (м. Суми, вул. Охтирська, 18, і.к. 34011999) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Сумській області (м. Суми, вул. Іллінська, 13, і.к. 39456414) суму судового збору в розмірі 1762 грн.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 02.04.2018.

Суддя С.М. Гелета