Ухвала

від 02.04.2018 по справі 139/338/18

МУРОВАНОКУРИЛОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 139/338/18

Провадження № 2/139/152/18

У Х В А Л А

щодо забезпечення позову

02 квітня 2018 року смт Муровані Курилівці

Суддя Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області Тучинська Н.В., отримавши позовну заяву ОСОБА_1 до Фермерського господарства Стріла про розірвання договору оренди землі, -

в с т а н о в и л а:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом 02 квітня 2018 року Провадження у справі ще не відкрито. Разом з позовною заявою позивач подав заяву про забезпечення позову шляхом заборони відповідачу проводити весняно-польові роботи (оранку, обробіток, посів) на земельній ділянці, що є предметом позову.

Суд вважає, що клопотання позивача не підлягає до задоволення, виходячи з наступного:

Із позовної заяви та доданих до неї доказів слідує, що 18 липня 2016 року між ОСОБА_2 як власником земельної ділянки площею 2,4888 га на території Снітківської сільської ради Мурованокуриловецького району за кадастровим номером 0522887100:03:001:0426 з одного боку та Фермерського господарства Стріла як орендарем з другого боку було укладено договір оренди землі. 16 грудня 2016 року ОСОБА_2 померла. ОСОБА_1 є власником цієї земельної ділянки на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Користуючись положенням п. 38 Договору оренди землі про те, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи є підставою для зміни умов або розірвання договору оренди за згодою сторін, ОСОБА_1 звертався до голови ФГ Стріла з пропозицією розірвати договір. Пропозиція ОСОБА_1 залишена без відповіді, а тому він з відповідним позовом звернувся до суду.

У заяві про забезпечення позову ОСОБА_1 вказує, що неодноразово повідомляв голову ФГ Стріла про бажання розірвати договір та намір самостійно обробляти земельну ділянку, але має підстави вважати, що відповідач за його позовом буде проводити весняно-польові роботи, чим позбавить його як власника самостійно здійснювати господарську діяльність.

Із частин 1 і 2 ст. 149 ЦПК України слідує, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 ЦПК України заходів забезпечення позову, яке допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Пленум Верховного Суду України у роз'ясненнях, викладених у п. 4 постанови № 9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову звертає увагу судів на те, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Враховуючи вище викладене, вважаю, що такий захід забезпечення позову як заборона орендарю проводити весняно-польові роботи на земельній ділянці позивача буде перешкоджати господарській діяльності фермерського господарства, обмежить можливість користуватися іншими орендованими земельними ділянками за їх цільовим призначенням з метою отримання прибутку, що може призвести до незворотних наслідків та заподіяння стороні матеріальної шкоди.

Крім того, позивач не навів жодних мотивів того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення позовної вимоги.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 149-153, 260, п. 3 ч. 1 ст. 353 ЦПК України,

у х в а л и л а:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про застосування заходів забезпечення позову відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Оскарження ухвали не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя: