Рішення

від 31.05.2018 по справі 139/338/18

МУРОВАНОКУРИЛОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 139/338/18

Провадження № 2/139/152/18

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2018 року Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області в складі: головуючої - судді Тучинської Н.В.,

участю:

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

секретаря судового засідання Хонькович Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Муровані Курилівці справу за позовом ОСОБА_3 до фермерського господарства Стріла смт Муровані Курилівці про розірвання договору оренди, -

в с т а н о в и в:

На підставі державного акту на землю серії ВН-ХІІІ № 0793 від 25 грудня 2001 року ОСОБА_4 на праві власності належала земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,4888 га з кадастровим номером 0522887100:03:001:0426 , яка розташована на території Снітківської сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області. Відповідно до договору оренди землі від 18 липня 2016 року вказана земельна ділянка перебуває в оренді ФГ Стріла смт Муровані Курилівці строком на десять років.

16 грудня 2016 року ОСОБА_4 померла. На підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 20 листопада 2017 року власником земельних ділянок став ОСОБА_3. Речове право зареєстровано 20 листопада 2017 року.

Оскільки орендар ігнорує його звернення про надання копії договору оренди та про виплату орендної плати, ОСОБА_3 вирішив скористатися передбаченим у п. 38 Договору оренди землі від 18 липня 2016 року правом розірвання договору оренди у зв'язку зі зміною власника, а тому 02 квітня 2018 року за захистом своїх прав та інтересівзвернувся до суду з відповідним позовом.

Ухвалою від 04 квітня 2018 року (а.с. 21) відкрито провадження у справі та призначено підготовче провадження. Ухвалою суду від 23 травня 2018 року підготовче провадження закрито, а справу призначено до розгляду по суті.

Представник позивача за довіреністю (а.с. 26) ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав позов ОСОБА_3 і пояснив: 16 грудня 2016 року померла ОСОБА_4. Її спадкоємцем за заповітом є ОСОБА_3, він спадщину прийняв. Знаючи, що до складу спадщини входить земельна ділянка, яка перебуває в оренді, ОСОБА_3 у 2017 році звернувся до ФГ Стріла за отриманням орендної плати, однак отримав відмову, оскільки ним ще не було оформлено спадщину у нотаріуса. 20 листопада 2017 року він нотаріально оформив і належним чином зареєстрував право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 2,4888 га з кадастровим номером 0522887100:03:001:0426. Тричі ОСОБА_3 звертався до керівництва ФГ Стріла , однак йому так і не виплатили орендної плати, не надають можливість ознайомитися з умовами договору оренди землі, сам він вважає умови договору, підписаного ОСОБА_4, невигідними, має намір самостійно обробляти земельну ділянку і проводити посів. У договорі передбачено можливість припинення договору у випадку зміни власника. На пропозицію розірвати договір оренди, укладений з попереднім власником землі на 10 років, директор ФГ Стріла не відповідає. Просить у судовому порядку захистити права ОСОБА_3 як власника на вільне користування і розпорядження земельною ділянкою.

Представник відповідача - ФГ Стріла - ОСОБА_2 (а.с. 30) позов не визнала та пояснила: Господарство на підставі договору оренди від 18 липня 2016 року орендувало у ОСОБА_4 земельну ділянку площею 2,4888 га з кадастровим номером 0522887100:03:001:0426. У 2017 році стало відомо, що після смерті ОСОБА_4 спадщину прийняв ОСОБА_3 Однак, в його клопотанні про отримання орендної плати за 2017 рік було відмовлено до оформлення спадкових прав. Письмові звернення ОСОБА_3 було залишено без розгляду, оскільки керівництво вважало, що після особистого звернення можуть бути вирішені питання або переукладання договору, або його розірвання. ФГ Стріла і на сьогоднішній день має надію на домовленість із новим власником про оренду цієї землі. Просить в позові відмовити.

Розглянувши справу в судовому засіданні, оцінивши докази, на яких ґрунтуються вимоги позивача та заперечення відповідача, суд прийшов до наступного висновку:

Стаття 41 Конституції України визначає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності є абсолютним і найширшим із існуючих прав.

Законом України Про оренду землі визначено, що оренда - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Об'єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян (статті 1, 3 Закону України Про оренду землі ).

Судом встановлено, що ОСОБА_4 на підставі державного акту на землю серії ВН-ХІІІ № 0793 від 25 грудня 2001 року була власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,4888 га (кадастровий номер 0522887100:03:001:0426), яка розташована на території Снітківської сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області. Відповідно до договору оренди землі від 18 грудня 2016 року (а.с. 9-11) вказана земельна ділянка перебуває в оренді ФГ Стріла смт Муровані Курилівці строком на десять років (п. 8 Договору). Відомості про реєстрацію цього договору суду не надано (зворот а.с. 10).

16 грудня 2016 року у с. Снітків Мурованокуриловецького району Вінницької області ОСОБА_4 померла. Як вбачається із свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого позивачеві 20 листопада 2017 року приватним нотаріусом Мурованокуриловецького районного нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрованого у реєстрі за № 1136 (а.с. 6), позивач із 20 листопада 2017 року (а.с. 6) є власником земельної ділянки за кадастровим номером 0522887100:03:001:0426. Відомості про право власності ОСОБА_3 на цю земельну ділянку 20 листопада 2017 року внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 7). Таким чином, відповідно до пункту "г" частини 1 статті 81 ЗК України позивач набув право власності на земельну ділянку на підставі прийняття спадщини.

Ці обставини сторони не оспорюють.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України Про оренду землі , Законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (ст. 2 Закону України Про оренду землі ).

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків є правочином. Двосторонній правочин - це погоджена дія двох сторін (договір). Таке формулювання випливає із частин 2 і 4 цієї статті ЦК України.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).

Статтею 398 ЦК України визначено, що право володіння виникає на підставі договору з власником або особою, якій майно було передано власником, а також, на інших підставах, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 626 та статті 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами. За положеннями ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом (ст. 651 ЦК України).

Відповідно до ст. 31 ЗУ Про оренду землі договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у ст. 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи-орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці; припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства).

За правилами ч. 4 ст. 32 ЗУ Про оренду землі перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Після оформлення права на спадщину позивач фактично став однією із сторін договору оренди землі, а саме орендодавцем.

Одночасно, за змістом статей 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщина) від фізичної особи, яка померла (спадкодавець), до інших осіб (спадкоємців), до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 5 ст. 1268 ЦК України).

Таким чином до позивача з моменту відкриття спадщини (16 грудня 2016 року) перейшли, в тому числі, і обов'язки орендодавця.

Системний аналіз вказаних положень законодавства дає підстави вважати, що договір оренди землі може бути розірваний судом за вимогою нового власника земельної ділянки, якщо таке право передбачено договором.

У п. 38 Договоруоренди землі від 18 липня 2016 року, укладеного між ОСОБА_4 та фермерським господарством Стріла , сторони передбачили, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи є підставоюдля зміни або розірвання договору.

При цьому зазначений пункт Договорів будь-ким із його учасників не оспорювався й у встановленому законом порядку недійсним не визнавався, двозначного тлумачення ця умова договору не містить. У цьому судовому засіданні представник відповідача ствердила, що умови договору, в тому числі і викладені у п. 38, розроблялися орендарем ФГ Стріла .

На підставі п. 38 Договору оренди землі від 18 липня 2016 року та у відповідності до ч. 4 ст. 32 Закону України Про оренду землі позивач, як новий власник орендованої відповідачем земельної ділянки, скористався своїм правом та ініціював питання про одностороннє дострокове розірвання цього Договору, про що виклав у заяві до відповідача від 12 грудня 2017 року (а.с. 14) .

ФГ Стріла залишилозаяву ОСОБА_3 без відповіді, про що ствердила перед судом представник відповідача. Таким чином, порушуються передбачені умовами Договору оренди землі від 18 липня 2016 року права нового власника землі на вільне розпорядження майном, а тому вони підлягають судовому захисту.

Крім вимоги про розірвання договору оренди землі, позивач ставив вимогу про стягнення з відповідача судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. За правилами ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_3 на його користь із відповідача підлягають компенсації судові витрати у вигляді сплаченого при подачі позову до суду судового збору у розмірі 704,80 гривні (а.с. 1).

Керуючись ст. 41 Конституції України, ст.ст. 398, 638, 651, 1216-1218 ЦК України, ст.ст. 1, 3, 31, 32 Закону України Про оренду землі , ст.ст. 12, 13, 76-81, 263, 264, 265, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити. Розірвати договір оренди землі від 18 липня 2016 року, укладений між фермерським господарством Стріла та ОСОБА_4 щодо передачі в оренду земельної ділянки площею 2,4888 га з кадастровим номером 0522887100:03:001:0426, розташованої на території Снітківської сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області.

Стягнути з фермерським господарством Стріла (код ЄДРПОУ 31599101) на користь ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати в сумі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.

Рішення може бути оскаржено сторонами протягом тридцяти днів з моменту проголошення до апеляційного суду Вінницької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: