Рішення

від 30.03.2018 по справі 139/1165/17

МУРОВАНОКУРИЛОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 139/1165/17

Провадження № 2/139/590/17

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2018 року Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області в складі: головуючої - судді Тучинської Н.В.

з участю:

позивача ОСОБА_1

представника позивача - адвоката ОСОБА_2,

представника відповідача редакції газети Наше Придністров'я ОСОБА_3,

відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та

ОСОБА_7,

секретаря судового засідання Хонькович Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Муровані Курилівці справу за позовом ОСОБА_1 до редакції газети "Наше Придністров'я", ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про захист честі, гідності та ділової репутації, -

в с т а н о в и в:

24 листопада 2017 року у газеті Наше Придністров'я була надрукована та розповсюджена стаття під назвою Чудові методи виховання . Ця стаття була підписана ОСОБА_6 та ОСОБА_7 У наступному номері від 01 грудня 2017 року, підписаній від батьків учнів 11 класу ОСОБА_4 та ОСОБА_5, було вказано, що публікація у номері газети від 24 листопада 2017 року підписана від усіх батьків учнів 11 класу. Надрукована 24 листопада 2017 року у газеті Наше Придністров'я стаття містила інформацію наступного змісту: В 11 класі Мурованокуриловецької школи-гімназії, де класним керівником є ОСОБА_1 запроваджені нові інтерактивні методи виховання дітей. Вчителька за погане чергування в класі влаштовує дітям дієву проробку . Вона виганяє дітей з класу на коридор, зачиняє клас і спокійно йде проводити уроки в свій кабінет. Покарані діти цілий день на перервах сидять на холодній підлозі, їдять і п'ють з підлоги, без дозволу зайти до класу - ну звичайні безхатчанці, які відбувають покарання. Мабуть, вчителька дійсно переконана, що така методика виховання дієва тому, що зверхньо, із насолодою, споглядає за похмурими, ображеними обличчями дітей. Невже таке приниження гідності дітей, травмування їхніх душ, привселюдне висміювання може принести позитивний результат? Невже після такого морального приниження, психічного насильства у дітей залишиться повага, віра до вчителя, як до людини з високоморальними якостями, порадника і друга? Брехня. Будь-який тиск несе тільки негативну протидію. Вчителька, яка вчинила таке судилище над дітьми, негідна цього звання. Діти відмовляються ходити на уроки до ОСОБА_1. Чого вона може їх навчити? .

Вважаючи, що поширена за допомогою друкованого видання інформація є недостовірною та такою, що принижує честь, гідність і ділову репутацію, ОСОБА_1 27 грудня 2017 року звернулася з відповідним позовом до суду і просить: 1) визнати недостовірною та такою, що порушує її честь, гідність та ділову репутацію інформацію, опубліковану редакцією Мурованокуриловецької районної газети Наше Придністров'я у номері від 24 листопада 2017 року на сторінці 2, що міститься в першому абзаці статті під заголовком Чудові методи виховання ; 2) зобов'язати редакцію Мурованокуриловецької районної газети Наше Придністров'я спростувати недостовірну інформацію шляхом розміщення у найближчому після набрання рішенням суду законної сили випуску газети Наше Придністров'я , набраного тим же шрифтом, на тому ж місці шпальти, де містилася інформація, яка спростовується, під заголовком Спростування тексту про визнання наведеної відповідачами інформації щодо позивача такою, що не відповідає дійсності і визнана недостовірною відповідно до рішення суду; 3) стягнути з відповідачів на її користь понесені судові витрати.

Ухвалою від 29 грудня 2017 року (а.с. 16) відкрито провадження у справі і призначено підготовче провадження.

11 січня 2018 року представник відповідача редакції газети Наше Придністров'я ОСОБА_3 (а.с. 34) подала відзив на позов (а.с. 25-27).

Інші відповідачі відзиву на позов не подали.

За клопотанням (а.с. 35) представника позивача - адвоката ОСОБА_2 (а.с. 37, 38) та клопотанням позивача (а.с. 40) підготовче засідання було відкладено з 24 січня 2018 року до 23 лютого 2018 року (а.с. 41). У зв'язку із задоволенням клопотання представника позивача (а.с. 50-51) про витребування доказів (а.с. 55), у підготовчому провадженні було оголошено перерву до 06 березня 2018 року (а.с. 54). Ухвалою від 06 березня 2018 року (а.с. 68) підготовче провадження було продовжено до 29 березня 2018 року та оголошено перерву, зокрема, оскільки не було отримано витребувані докази. Ухвалою суду від 15 березня 2018 року (а.с. 119) підготовче провадження було закрито, а справу призначено до розгляду по суті на 30 березня 2018 року.

У судовому засіданні позивач підтримала свою позовну вимогу, суду пояснила: Вона має 34 роки педагогічного стажу, із серпня 1990 року працює вчителем української мови та літератури в НВК СЗШ 1-3 ступенів № 1-гімназія смт Муровані Курилівці. Свій авторитет моделювала важкою працею впродовж багатьох років і як винагороду мала повагу учнів та їх батьків, високий рівень знань учнів, їх перемоги у конкурсах і олімпіадах. ЇЇ професійні якості були відмічені присвоєнням вищої кваліфікаційної категорії, звання вчитель-методист, подяками, грамотами, сертифікатами. Публікація в районній газеті Наше Придністров'я статті Чудові методи виховання нанесли неповоротного удару по її діловій репутації, а висловлювання в ній - принизили її честь і гідність. Вона є класним керівником 11-ого класу школи-гімназії і вчителем української мови та літератури. Визнає, що мав місце інцидент, коли була закрита класна кімната 11-ого класу через те, що учні не прибирали її. Однак, вона не виганяла дітей з класу, не з власної ініціативи зачинила клас, вона не вчиняла ніякої дієвої проробки дітям, не чинила над ними морального приниження чи психічного насильства, не чинила над дітьми судилища . Просить захистити її честь, гідність та ділову репутацію у спосіб, який зазначено у позові.

Представник позивача адвокат ОСОБА_2 наголосила, що відповідачі свідомо поширили неправдиві та неперевірені відомості, що порочать честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 як учителя, дають непристойну оцінку її поведінці і особистості. Надрукована у першому абзаці статті Чудові методи виховання інформація відповідно до ч. 3 ст. 277 ЦК України є недостовірною аж поки особи, що її поширили не доведуть протилежного. ОСОБА_1 відповідно до ст. 32 Конституції України має право на судовий захист від недостовірної інформації шляхом спростування такої інформації. З урахуванням роз'яснень Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1, зокрема, пунктів 9, 24, 25, належними відповідачами є автор статті і редакція відповідного засобу масової інформації.

Представник відповідача редакції газети Наше Придністров'я ОСОБА_3 суду пояснила, що 21 листопада 2017 року батьки учнів 11-ого класу принесли і просили опублікувати статтю щодо конфлікту між учнями та їх класним керівником. Стаття була підписана ОСОБА_6 та ОСОБА_7 У своїй роботі журналісти користуються різними джерелами інформації, в тому числі листами до редакції. Подія в НВК СЗШ 1-3 ступенів № 1-гімназія смт Муровані Курилівці вийшла за межі школи, викликала значний суспільно-громадський інтерес. Таку інформацію газета не могла замовчувати, оскільки саме через пресу громадяни мають право на одержання інформації. Наявність факту виникнення конфлікту, описаного в листі, редакція перевірила, звернувшись за офіційним коментарем до директора НВК СЗШ І-ІІІ ступенів № 1-гімназії , в якому він прокоментував ситуацію та підтвердив даний факт. Тому в газеті від 24 листопада 2017 року під № 47 було опубліковано лист під заголовком Чудові методи виховання . Коментар директора школи було надруковано в цьому ж номері під статтею батьків учнів. Стверджує, що даний матеріал не є авторським доробком журналістів видання Наше Придністров'я , а колективним листом батьків учнів 11 класу. Публікуючи матеріал редакція керувалась ст. 34 Конституції України якою гарантовано право кожного громадянина вільно і незалежно шукати, одержувати, фіксувати та поширювати будь-яку відкриту за режимом доступу інформацію за допомогою друкованих ЗМІ. ОСОБА_1 не скористалася правом на відповідь чи правом вимагати спростування недостовірної інформації у досудовому порядку. Крім того, представник відповідача висловила думку, що більшість спірної інформації є суб'єктивною думкою або оціночним судженням авторів листа щодо конфліктної ситуації, що склалася в школі, а тому не є твердженням про факти, внаслідок чого вони не можуть бути спростованими.

Відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 не визнали позов. Кожен з відповідачів висловив думку, що вони ніяким чином не оспорюють професійні якості позивача як вчителя української мови і літератури, а лише мали до неї претензії щодо відсутності порозуміння з їхніми дітьми - учнями 11-ого класу. Стосунки між учнями та класним керівником не склалися, учні не сприймали ОСОБА_1 як класовода. Після конфлікту щодо закриття класу, ОСОБА_1 на прохання батьків і дітей не поступилася класним керівництвом, а дирекція не втрутилася у конфлікт і не прийняла вольове рішення на захист дітей. Вони вимушені були захищати своїх ображених і принижених дітей, а тому надрукували у районній газеті статтю Чудові методи виховання . При чому, ця стаття - це спільна думка батьків всіх учнів 11-ого класу, а не лише тих, які підписали статтю своїми прізвищами. Відповідачі наполягають на тому, що викладена у статті інформація є достовірною, а тому відсутні підстави її спростовувати.

Розглянувши справу у судовому засіданні, дослідивши та оцінивши всі докази в їх сукупності, з врахуванням норм чинного законодавства та вимог актів міжнародного права, суд приходить до висновку що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до задоволення, виходячи з наступного:

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.ст. 94, 277 ЦК України, ч. 4 ст. 32 Конституції України, ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожному гарантується право на захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації особою, яка поширила таку інформацію. Стаття 34 Конституції України кожному гарантує право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань, а також право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Статтею 68 Конституції України, визначено, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Беручи до уваги зазначені конституційні положення, при вирішенні справ про захист гідності, честі та ділової репутації суд має на меті забезпечувати баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку.

Статтею 201 ЦК України передбачено, що честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у своїй постанові № 1 від 27 лютого 2009 року Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи , чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об'єктів судового захисту.

Одночасно, визначення цих понять дається в такому визначенні: "Під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов'язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов'язків".

Згадана вище постанова Пленуму Верховного Суду України в пункті 15 роз'яснює, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

У справах зазначеної категорії, позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Судом встановлено, що 24 листопада 2017 року у газеті Наше Придністров'я була надрукована стаття Чудові методи виховання (а.с. 10, 28). У цій статті, підписаній від імені батьків 11-ого класу відповідачами ОСОБА_6 та ОСОБА_7, позивач ОСОБА_1 звинувачується в тому, що за неприбраний клас влаштовує дітям проробку і судилище , карає їх тим, що виганяє з класу на коридор і вони вимушені харчуватися з підлоги, що морально принижує дітей і вчиняє над ними психічне насильство, а також зроблено висновок, що ОСОБА_1 не гідна звання вчителя. У наступному номері газети Наше Придністров'я за 01 грудня 2017 року (а.с. 11, 29) надруковано статтю Повертаючись до надрукованого , яка підписана від імені батьків 11-ого класу відповідачами ОСОБА_4 та ОСОБА_5, і якою підтверджено, що ці автори статті є співавторами статті Чудові методи виховання і поділяють думку авторів, що підписали ту статтю.

Обставину, що саме відповідачі поширили інформацію щодо ОСОБА_1, не заперечують самі відповідачі, доводять надруковані тексти статей у газеті Наше Придністров'я (а.с. 10, 11, 28, 29), тексти рукописних статей до редакції газети (а.с. 30, 31).

Таким чином, у діях відповідачів наявний перший і другий елементи для цивільно-правової відповідальності за порушення честі, гідності та ділової репутації - поширення інформації, тобто її розповсюдження і обнародування, про конкретну фізичну особу (позивача).

Щодо питання про поширення саме недостовірної інформації, суд виходить з того, що відповідно до положень ст. 277 ЦК України, ст.12 ЦПК України, роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України (п. 18 названої вище постанови), обов'язок довести, що інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Із дослідженої у судовому засіданні статті в газеті Наше Придністров'я (а.с. 10) та пояснень учасників справи вбачається, що в ній ідеться мова про конфлікт, коли учнів 11-ого класу НВК СЗШ 1-3 ступенів № 1-гімназія смт Муровані Курилівці 23 жовтня 2017 року не допустили до класної кімнати, зачинивши її, оскільки діти не прибирали клас впродовж попереднього навчального тижня. Зокрема, батьки учнів - відповідачі за цим позовом стверджують, що саме ОСОБА_1 влаштувала дітям дієву проробку , виганяє дітей з класу на коридор, зачиняє клас і спокійно йде проводити уроки в свій кабінет , принижує гідність дітей, травмує їх душі, привселюдно висміює, морально принижує і чинить психічне (психологічне - ?) насильство. Як висновок, відповідачі зазначили, що вчителька, яка вчинила таке судилище над дітьми, негідна цього звання .

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суд має визначити характер такої інформації та з'ясувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Так, відповідно до частини 2 статті 30 Закону України Про інформацію , оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

У свою чергу фактичні твердження - це логічна побудова та викладення певного факту, тобто явища об'єктивної дійсності, конкретні життєві обставини, які сталися у певному місці та часі за певних умов. Враховуючи те, що факт, сам по собі, є категорією об'єктивною, незалежно від поглядів та думок сторонніх осіб, то його відповідність дійсності може бути перевірена та встановлена судом.

Зміст та характер досліджуваної судом інформації, викладеної щодо позивача ОСОБА_1 у першому абзаці статті Чудові методи виховання , свідчить про наявність фактів, а тому ця інформація або її частина не може вважатися оціночним судженням, оскільки така інформація є не результатом суб'єктивної оцінки, а відображенням об'єктивної дійсності, що, в свою чергу, може бути встановлено та перевірено судом.

При перевірці судом факту, описаного у статті Чудові методи виховання , встановлено:

Станом на 23 жовтня 2017 року мав місце факт, що учні 11-ого класу НВК СЗШ 1-3 ступенів № 1-гімназія смт Муровані Курилівці не прибрали свою класну кімнату, хоча такий їх обов'язок було регламентовано додатком 6 до наказу директора школи-гімназії від 29.08.2017 № 146 (а.с. 81, 82). Також судом встановлено і не заперечується всіма учасниками справи обставина, що 23 жовтня 2017 року класна кімната 11-ого класу була зачинена.

Однак, дослідженими в судовому засіданні доказами встановлено, що ОСОБА_1 зачинила класну кімнату 11-ого класу, виконуючи усне розпорядження директора школи-гімназії, а не з власної ініціативи, з метою покарання, приниження, насильства, як то вказують у своїй статті відповідачі. Ця обставина в суді доведена:

-конкретними, послідовними і логічними поясненнями позивача ОСОБА_1 про те, що вона кілька разів впродовж дня підходила до директора і просила відчинити учням 11-ого класу класну кімнату, а також пропонувала зайти до її кабінету української мови та літератури;

-поясненнями допитаного як свідок колишнього директора школи-гімназії ОСОБА_8 про те, що заступник директора з виховної роботи ОСОБА_9 доповіла йому про неприбрану класну кімнату 11-ого класу, а він наказав класному керівнику ОСОБА_1 зачинити клас і віддати ключ ОСОБА_9, а також про те, що в учнів не було потреби цілий день сидіти на коридорі, тому, що всі уроки проходять у предметних кабінетах, де вони могли проводити перерви, а для приймання їжі у школі облаштована їдальня, яка відчинена впродовж всього навчального дня;

-результатами перевірки заяви батьків учнів 11-ого класу (а.с. 100-102). Так, комісією Департаменту освіти і науки Вінницької обласної державної адміністрації 27 листопада 2017 року було здійснено виїзд в НВК СЗШ 1-3 ступенів № 1-гімназія смт Муровані Курилівці і встановлено (а.с. 91 92-93, 94-95, 96-99), зокрема, що класна кімната 11-ого класу була зачинена за розпорядженням директора школи-гімназії, а конфлікт в 11-ому класі виник через надмірну вимогливість (на думку батьків і учнів та окремих вчителів) учителя української мови та літератури ОСОБА_1

Відповідачі не змогли спростувати такі факти належними та допустимими доказами, зокрема, пояснювали, що про ситуацію 23 жовтня 2018 року (закритий клас та їда з підлоги в коридорі) їм відомо зі слів своїх дітей. Крім того, відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в суді намагаються довести не факти, які викладені в їх статті Чудові методи виховання , а те, що ОСОБА_1 тривалий час не влаштовує учнів як класний керівник і учитель, що діти не сприймають її .

Отже, відповідачі у статті Чудові методи виховання , надрукованій у 47 номері газети Наше Придністров'я , поширили недостовірну інформації щодо ОСОБА_1, що є четвертим елементом, необхідним для притягнення їх до цивільно-правової відповідальності за порушення честі, гідності та ділової репутації.

Як зазначалося вище, для настання такої відповідальності необхідним є доведення обставини, що поширення інформації порушує особисті немайнові права, або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право. І обов'язок доведення цих обставин закон покладає саме на позивача.

Стороною позивача доведено, що ОСОБА_1 має 34 роки педагогічного стажу (а.с. 78-79), має кваліфікаційну категорію спеціаліст вищої категорії та звання вчитель-методист (а.с. 79), в роботі використовує сучасні методичні прийоми, розвиває в учнів творчі мислення та здібності, її учні досягають високих відзнак на районних та обласних олімпіадах, конкурсах, показують гарні знання української мови і літератури при вступі у ВУЗи (а.с. 80).

З врахуванням викладеного, безсумнівним видається факт, що недостовірна інформація про неї підірвала її авторитет, довіру та повагу, висновок відповідачів про негідність ОСОБА_1 носити звання вчителя, принизили її честь і гідність, наніс удар по її діловій репутації.

Крім того, відкриті звернення колишніх учнів ОСОБА_1, їх батьків, колег, які надруковані в газеті Наше Придністров'я за 01.12.2017 (а.с. 11, 29, 32, 33), доводять, що недостовірна інформація про ОСОБА_1, яка містилася в статті Чудові методи виховання , обурила і здивувала велику кількість жителів селища.

За таких обставин, суд вважає доведеним факт, що поширена в статті Чудові методи виховання інформація порушила особисті немайнові права позивача такі як право на повагу до гідності і честі (ст. 297 ЦК України) та право на недоторканість ділової репутації (ст. 299 ЦК України). Тому ОСОБА_1 у відповідності до ст. 277 ЦК України має право спростування недостовірної інформації.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 277 ЦК України, фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Цивільно-правове поняття спростування має конституційно-правове закріплення. Так, ч.4 ст.32 Конституції гарантує право кожного на спростування недостовірної інформації стосовно себе та членів своєї сім'ї. Специфіка цього способу захисту полягає у специфічності тих благ, які підлягають захисту, а саме в їх немайновому характері і в тому, що їх практично неможливо повернути до того рівня, який існував до порушення особистих немайнових прав. Цей спосіб захисту є спеціальним.

З врахуванням положень ч. 7 ст. 277 ЦК України, спростування має відбуватися, як правило, в ідентичній до поширення формі, а коли це неможливо чи недоцільно - у адекватній чи іншій формі з урахуванням того, що воно має бути ефективним. Спростування недостовірної інформації як спеціальний захист особистих немайнових прав фізичної особи повинно застосовуватись незалежно від того, була в діях заподіювача вина чи ні. Спростування обов'язково має бути проведено або підписано особою, яка поширила неправдиву інформацію і порушила тим самим особисті немайнові права фізичної особи.

Ще одним спеціальним способом захисту фізичної особи в разі порушення її особистих немайнових прав поширенням про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації є право на відповідь. Відмінність між поняттями "спростування" та "відповідь" суттєва. Спростування по суті є добровільним визнанням факту поширення такої інформації. В цьому разі фізична особа, права якої порушено, отримує право вимагати відшкодування збитків та компенсації моральної школи, тоді як відповідь таких правових наслідків не передбачає.

Таким чином, обирати спосіб захисту свого порушеного немайнового права належить особі, щодо якої поширили недостовірну інформацію, і у неї не виникає обов'язку спочатку скористатися правом на відповідь, і лише потім - правом на спростування. З цих підстав суд не вважає такими, що заслуговують на увагу заперечення представника відповідача - редакції газети Наше Придністров'я ОСОБА_3 про те, що ОСОБА_1 не скористалася своїм правом відповіді, а тому її вимога про спростування є безпідставною.

Особлива увага у ЦК приділяється питанням порушення особистих немайнових прав фізичної особи у друкованих або інших засобах масової інформації (ч. 6 ст. 277 ЦК України). Ця особа має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому ж засобі масової інформації в порядку, встановленому законом.

Законом України Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні , зокрема, ст. 37, передбачено, що громадяни, юридичні особи і державні органи, а також їх законні представники мають право вимагати від редакції друкованого засобу масової інформації опублікування ним спростування поширених про них відомостей, що не відповідають дійсності або принижують їх честь та гідність. Якщо редакція не має доказів того, що опубліковані нею відомості відповідають дійсності, вона зобов'язана на вимогу заявника опублікувати спростування їх у запланованому найближчому

випуску друкованого засобу масової інформації або опублікувати його за власною ініціативою.

Цей, передбачений спеціальним Законом, обов'язок передбачає, що редакція відповідного засобу масової інформації, поряд з автором (авторами) статті, в якій викладено недостовірну інформацію, має бути відповідачем за позовом про захист честі, гідності та ділової репутації.

Враховуючи, що редакція Мурованокуриловецької районної газети Наше Придністров'я є юридичною особою (а.с. 34), вона, поряд з іншими відповідачами - фізичними особами, які були авторами статті Чудові методи виховання є належним відповідачем за позовом ОСОБА_1 про захист честі і гідності та ділової репутації, а тому і в цій частині заперечення (а.с. 25-27) проти позову не є обґрунтованими.

Текст і обсяг спростування, про яке у своїй вимозі клопоче позивач відповідає змісту та обсягу порушеного немайнового права та вимогам ст. 37 Законом України Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні .

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, до судових витрат належить, зокрема, судовий збір. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1 ст. 141 ЦПК України). При зверненні до суду з цим позовом позивач сплатила 640 гривень судового збору (а.с. 1), про інші судові витрати позивач суду доказів не надала, а тому саме такий розмір судових витрат підлягає відшкодуванню з відповідачів.

Керуючись: ст.ст. 16, 201, 277, 297, 299 ЦК України, ст.ст. 32, 34, 68 Конституції України, постановою Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи", ст. 37 Закону України Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні , ст.ст. 12, 13, 81, 82, 211, 259, 264, 265, 354 ЦПК України , суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до редакції газети "Наше Придністров'я", ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про захист честі, гідності та ділової репутації задовольнити.

Визнати недостовірною, такою що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1інформацію, опубліковану редакцією Мурованокуриловецької районної газети Наше Придністров'я у номері від 24 листопада 2017 року на сторінці 2, що міститься в першому абзаці статті під заголовком Чудові методи виховання .

Зобов'язати редакцію Мурованокуриловецької районної газети Наше Придністров'я (код ЄДРПОУ 02471620, юридична адреса: 23400, Вінницька область, Мурованокуриловецький район, смт Муровані Курилівці, вул. Соборна, 47) спростувати недостовірну інформацію шляхом розміщення у найближчому після набрання рішенням суду законної сили випуску газети Наше Придністров'я , набраного тим же шрифтом, на тому ж місці шпальти, де містилася стаття Чудові методи виховання , під заголовком Спростування тексту наступного змісту: У випуску газети Наше Придністров'я від 24 листопада 2017 року під заголовком Чудові методи виховання була розміщена інформація про класного керівника 11 класу НВК СЗШ 1-3 ступенів № 1-гімназія смт Муровані Курилівці ОСОБА_1 Повідомляємо, що інформація про те, що В 11 класі Мурованокуриловецької школи-гімназії, де класним керівником є ОСОБА_1 запроваджені нові інтерактивні методи виховання дітей. Вчителька за погане чергування в класі влаштовує дітям дієву проробку . Вона виганяє дітей з класу на коридор, зачиняє клас і спокійно йде проводити уроки в свій кабінет. Покарані діти цілий день на перервах сидять на холодній підлозі, їдять і п'ють з підлоги, без дозволу зайти до класу - ну звичайні безхатчанці, які відбувають покарання. Мабуть, вчителька дійсно переконана, що така методика виховання дієва тому, що зверхньо, із насолодою, споглядає за похмурими, ображеними обличчями дітей. Невже таке приниження гідності дітей, травмування їхніх душ, привселюдне висміювання може принести позитивний результат? Невже після такого морального приниження, психічного насильства у дітей залишиться повага, віра до вчителя, як до людини з високоморальними якостями, порадника і друга? Брехня. Будь-який тиск несе тільки негативну протидію. Вчителька, яка вчинила таке судилище над дітьми, негідна цього звання. Діти відмовляються ходити на уроки до ОСОБА_1. Чого вона може їх навчити? не відповідає дійсності і визнана недостовірною відповідно до рішення суду .

Стягнути солідарно з редакції Мурованокуриловецької районної газети Наше Придністров'я (код ЄДРПОУ 02471620, юридична адреса: 23400, Вінницька область, Мурованокуриловецький район, смт Муровані Курилівці, вул. Соборна, 47) , ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 640 (шістсот сорок) гривень.

Рішення може бути оскаржено сторонами протягом тридцяти днів з моменту проголошення до апеляційного суду Вінницької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 02 квітня 2018 року.

Суддя: