Постанова

від 27.03.2018 по справі 804/6177/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

27 березня 2018 рокусправа № 804/6177/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Головко О.В.

судді: Суховарова А.В. Ясенової Т.І.

за участю секретаря судового засідання: Троянова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі апеляційну скаргу Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2017 року (суддя Коренев А.О.) в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1

до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги, рішення,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 у вересні 2017 року звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення № 1038-17 від 30.06.2015, № 1060600-1301 від 19.04.2016, податкову вимогу № 538-23 від 16.09.2015, рішення про опис майна у податкову заставу № 18122/10/04-08-23-18 від 02.10.2015, прийняті Новомосковською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2017 року позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Новомосковською ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області винесено: податкове повідомлення-рішення № 1038-17 від 30.06.2015, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання за платежем - орендна плата з фізичних осіб, у розмірі 12844,86 грн.; податкове повідомлення-рішення № 1060600-1301 від 19.04.2016, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання за платежем - орендна плата з фізичних осіб, у розмірі 18406,68 грн.; податкову вимогу № 538-23 від 16.09.2015 про сплату ОСОБА_1 узгоджених грошових зобов'язань станом на 15.09.2015 у розмірі 9836,22 грн.; рішення про опис майна у податкову заставу № 267.

ОСОБА_1, не погоджуючись з вказаними рішеннями податкового органу, звернувся до суду з позовом, в обґрунтування якого зазначив, що на підставі договору оренди земельної ділянки НОМЕР_2 від 28.12.2005, укладеного з Новомосковською міською радою, користувався земельною ділянкою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1.

На земельній ділянці знаходиться автотранспортний комплекс, який на підставі договору купівлі-продажу від 22.01.2015, укладеного між позивачем та ОСОБА_2, було передано у власність останнього, а тому право користування вказаною земельною ділянкою також набув ОСОБА_2

Податковий орган в обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що у 2015 році розмір орендної плати за земельну ділянку ОСОБА_1 визначено у розмірі 12844,86 грн., у 2016 році - 18406,68 грн., про що було винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення. Проте суми податкового зобов'язання самостійно сплачені не були, у зв'язку з чим було сформовано податкову вимогу та винесено рішення про опис майна у податкову заставу. Угоду про розірвання договору оренди земельної ділянки НОМЕР_2 від 28.12.2005, укладену між Новомосковською міською радою, ОСОБА_1 та ОСОБА_3, було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 14.03.2016. Таким чином, оскільки право власності на земельну ділянку та право постійного користування земельною ділянкою виникають з моменту державної реєстрації цих прав, до моменту оформлення ОСОБА_2 права користування земельною ділянкою відповідальним за сплату орендної плати за землю є ОСОБА_1

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно з пп. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПК України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Статтею 269 Податкового кодексу України встановлено, що платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Об'єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності (ст. 270 ПК України).

Відповідно до п. 287.1 ст. 287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Пунктом 288.1 статті 288 Податкового кодексу України встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до положень статті 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що на земельній ділянці, переданій у користування позивача відповідно до договору оренди НОМЕР_2 від 28.12.2005, розміщена будівля автозаправочного пункту, яка належала на праві власності ОСОБА_1

Згідно з договором купівлі-продажу від 22.01.2015 вказане нерухоме майно було придбано ОСОБА_2 Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 22 січня 2015 року здійснено державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на будівлю автозаправочного пункту.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що з 22 січня 2015 року до ОСОБА_2 перейшло право користування земельною ділянкою, на якій розміщена вказана будівля, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача, тобто ОСОБА_1 Саме з вказаної дати у позивача відсутній обов'язок здійснювати плату за користування вказаною земельною ділянкою, що свідчить про протиправність податкових повідомлень-рішень та, як наслідок, податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу.

Враховуючи сукупність викладених обставин, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 243, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2017 року в адміністративній справі № 804/6177/17 - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з 27 березня 2018 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повна постанова складена 02 квітня 2018 року.

Головуючий суддя: О.В. Головко

Суддя: А.В. Суховаров

Суддя: Т.І. Ясенова