Рішення

від 29.03.2018 по справі 604/1085/17

ПІДВОЛОЧИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 604/1085/17

Провадження № 2-а/604/11/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2018 року сел. Підволочиськ

Підволочиський районний суд Тернопільської області у складі

головуючого судді Сташківа Н.Б.,

за участю секретаря судового засідання Кияшко М.З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в сел. Підволочиську справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Лановецького об'єдного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Регіональне відділення Фонду державного майна України у Тернопільській області, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Лановецького об'єдного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Регіональне відділення Фонду державного майна України у Тернопільській області, в якому просить: визнати бездіяльність відповідача щодо не зарахування у його загальний трудовий стаж періоду роботи за контрактом з 04 листопада 2008 року по 24 березня 2014 року на посаді директора Підволочиського приладобудівного заводу, зобов'язати зарахувати вказаний період роботи у загальний трудовий стаж та провести перерахунок виплаченої раніше пенсії. Крім того просить стягнути з відповідача судові витрати по справі.

В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що з 14 лютого 1994 року він працював директором Підволочиського приладобудівного заводу, що підтверджується записом у трудовій книжці. 14 листопада 2008 року між ним та Фондом державного майна у Тернопільській області був укладений контракт, згідно якого ОСОБА_1 був призначений на посаду директора Підволочиського приладобудівного заводу на термін до припинення цього підприємства. Наказом №00168 від 18 березня 2014 року дія контракту була припинена, позивача з роботи було звільнено, оскільки згідно повідомлення заступника начальника Регіонального відділення від 24 вересня 2013 року, було здійснено приватизацію підприємства Підволочиський приладобудівний завод шляхом укладення договору купівлі-продажу з ОСОБА_2 Позивач зазначає, що свою трудову діяльність він здійснював, про що свідчить приймально-передавальний акт. Після звільнення з роботи, з 24 вересня 2014року йому призначено пенсію за віком. із загальним трудовим стажем - 31 р.05міс. 18дн. Із повідомлення відповідача 09 листопада 2017 року ОСОБА_1 стало відомо, що у його загальний трудовий стаж не враховано період роботи по трудовому контракту - з 04 листопада 2008р. по 24 березня 2014 року. Підставою для відмови вказано те, що за цей період не сплачувалися страхові внески у сумі меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Зазначену відмову відповідача позивач вважає незаконною, оскільки станом на день призначення йому пенсії, діяли норми Закону України Про пенсійне забезпечення , і, згідно ст.56 цього закону, до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. Так, зміст поняття загальний трудовий стаж є ширшим, ніж поняття страховий стаж , оскільки до першого включаються також періоди суспільно корисної діяльності, коли особа не підлягала загальнообов'язковому соціальному страхуванню. Вищевказані положення відповідачем не прийняті до уваги, безпідставно не враховані записи у трудовій книжці.

Сторони, будучи повідомленими про дату і час розгляду справи, в судове засідання не з'явилися, подали заяви з проханням справу слухати у їх відсутності.

Позивач позов підтримав.

Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав зазначених у письмових запереченнях.

Згідно заперечень на позов №334/02 від 16 січня 2018 року представник відповідача вважає позов безпідставним, посилаючи на наступне. Позивач ОСОБА_1 - знаходиться на обліку в Лановецькому об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Тернопільської області та отримує пенсію за віком з 24.09.2014 року. Загальний стаж роботи становить 31р.05м.18дн., середньомісячний заробіток, який враховувався для призначення пенсії становив 2890,40 грн., за період роботи з 01.08.1983р. по 23.09.2014р. Період роботи згідно контракту 2008 - 2014 рр. не зараховано до страхового стажу у зв'язку з несплатою страхових внесків в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок та відсутності поданих даних в системі персоніфікованого обліку. Згідно вступу в дію Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з 01.01.2004 року страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісячно сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок. Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок. У разі якщо зазначену доплату не було здійснено, до страхового стажу зараховується період, визначений за кожний місяць сплати страхових внесків за формулою: ТП ( тривалість періоду, що зараховується до страхового стажу та визначається в місяцях) = Св (сума фактично сплачених страхових внесків за відповідний місяць) : В (мінімальний страховий внесок за відповідний місяць). Таким чином, зазначає представник відповідача пенсія призначена та перерахована відповідності до діючого законодавства.

Крім того, листом Лановецького об'єднаного управління ПФУ Тернопільської області №1069/02 від 01 березня 2018 року, зазначено наступне.ОСОБА_1 призначено пенсію за віком з 24.09.2014 року. Загальний стаж роботи становить 31р.05м.18дн., середньомісячний заробіток, який враховувався для призначення пенсії за період роботи з 01.08.1983р. по 23.09.2014р. Період роботи згідно контракту 2008 - 2014 рр. не зараховано до страхового стажу у зв'язку з не нарахуванням заробітної плати і несплатою страхових внесків в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок та відсутності поданих даних в системі персоніфікованого обліку. Порядок обчислення страхового стажу та періоди, з яких складається страховий стаж визначено статтею 24 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування . Страховий стаж, починаючи з січня 2004 року, обчислюється за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів і в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. При цьому періоди трудової діяльності та інщі періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до 01 січня 2004 року, зараховують до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше ( на підставі трудової книжки, диплома про навчання, військового квитка тощо). Згідно вступу в дію Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з 01.01.2004 року страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісячно сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок. Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок. У разі якщо зазначену доплату не було здійснено, до страхового стажу зараховується період, визначений за кожний місяць сплати страхових внесків за формулою: ТП ( тривалість періоду, що зараховується до страхового стажу та визначається в місяцях) = Св (сума фактично сплачених страхових внесків за відповідний місяць) : В ( мінімальний страховий внесок за відповідний місяць). Отже, робота згідно контракту укладеного з Підволочиським приладобудівним заводом з 04.11.2008 по 24.03.2014рр. не зарахована в страховий стаж тому, що за цей період ОСОБА_1 не нарахована заробітна плата і не сплачені страхові внески, не подана звітність до системи персоніфікованого обліку. Підприємство ліквідоване за даними Єдиного державного реєстру 15.09.2014 року.

Листом №1047/02 від 28 лютого 2018 року Лановецьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області повідомило, що державне підприємство Підволочиський приладобудівний завод код ЄДРПОУ 14315411 звітувало до управління про нарахування заробітної плати працівникам за періоди: 2001 р. - звітність здана, внески сплачено; 2002 р. - звітність здана, внески сплачено; травень 2003 р. - звітність здана, внески сплачено; 2004 р. - здано нульові звіти без нарахувань. За період з 2001 по 2003 рр. працівникам підприємства страховий стаж було зараховано. В наступні періоди з 2005 по 2013 роки звіти про нарахування заробітної плати працівникам даної організації в управління Пенсійного фонду не подавалися. Згідно ч.2 ст.24 Закону України №1058 Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , де з 01.01.2004 року страховий стаж - період, протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісячно була нарахована заробітна плата, з якої сплачені страхові внески за відповідний місяць в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Відповідно ці роки в страховий стаж працівникам не були зарахованими. Також управління повідомило, що 27.09.2013 р. на розрахунковий рахунок НОМЕР_1, МФО 338545 управління надійшли кошти в сумі 1215,28 грн. за номером платіжного доручення QS19636191 від 27.09.2013 року та призначенням платежу: Заборгованість ПФ ІД код 14315411 від Приладобудівний завод через ОСОБА_2 згідно з реєстра за 27.09.2013 . Але, так як станом на 27.09.2013 р. ДП Підволочиський приладобудівний завод заборгованості по сплаті страхових внесків до Пенсійного фонду не мав, то ці кошти знаходяться на переплаті підприємства. Оскільки про нарахування заробітної плати протягом періоду з 2005 по 2013 рр. Даною організацією не було прозвітовано, то сплачені кошти не можуть бути зараховані в рахунок сплати страхових внесків по застрахованих особах. Згідно підпункту 14.1.115 Податкового кодексу України переплата не може бути повернута чи зарахована в рахунок погашення податкових зобов'язань з інших платежів, так як з дня виникнення переплати минуло більше 1095 днів. Згідно з пунктом 43.3 ПК обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилкової або надміру сплаченої суми. Так як керівником такої заяви подано не було кошти повернути неможливо.

Представник третьої особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Регіонального відділення фонду державного майна України по Тернопільській області, просив справу слухати у його відсутності, посилаючись на ст. ст. 44,49 КАС України, та відсутність коштів для відрядження. Згідно письмових поясненнях №10-12-00496 від 05 лютого 2018 року, вражають позовні вимоги ОСОБА_1 до Лановецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області про визнання бездіяльністю протиправною та зобов'язання вчинити дії, а саме зарахувати у загальний трудовий стаж період роботи за контрактом з 04 листопада 2008 року по 24 березня 2014 року на посаді директора Підволочиського приладобудівного заводу та провести перерахунок виплаченої раніше пенсії є обгрунтовані та підлягають до задоволення, посилаючись на наступне. Відповідно до Закону України Про Фонд державного майна України , статті 7 Закону України Про управління об'єктами державної власності , пункту 1 Положення про Регіональне відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області, затвердженого Головою Фонду державного майна України 18.07.2012 (із внесеними змінами). Регіональне відділення є територіальним органом Фонду державного майна України, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, оцінки, використання та відчуження державного майна, управління об'єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об'єктів державної власності, що належать до сфери його управління. Згідно з статтею 7 Закону України Про приватизацію державного майна державну політику у сфері приватизації здійснюють Фонд державного майна України та його регіональні відділення. При цьому, державні органи приватизації змінюють у процесі приватизації організаційну форму підприємств що перебувають у державній власності та здійснюють повноваження власника державного майна. Відповідно до Закону України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) , Указу Президента України від 30.12.1994 №827/94 Про заходи прискорення малої приватизації в Україні та Положення про порядок визначення та застосування способів приватизації, щодо об'єктів малої приватизації, затвердженого наказом ФДМ України від 02.02.1995 року, наказом Регіонального відділення ФДМУ по Тернопільській області від 25.09.1995 року №580 було прийнято рішення про приватизацію Підволочиського приладобудівного заводу шляхом продажу на аукціоні. Після прийняття Регіональним відділенням рішення про приватизацію цього підприємства відповідно до постанови Арбітражного суду Тернопільської області від 19.09.1997 року по справі №101-6 Підволочиський приладобудівний завод визнано банкрутом. Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 20.05.2003 провадження по справі №101-6 про банкрутство Підволочиського приладобудівного заводу припинено. З моменту прийняття судом рішення про припинення провадження по справі №101-6 про банкрутство Підволочиського приладобудівного заводу та під час провадження справи про банкрутсво Регіональним відділенням не приймались рішення про припинення процесу приватизації. З огляду на зазначене згідно статті 12 Закону України Про приватизацію державного майна з моменту прийняття рішення про приватизацію заводу до Регіонального відділення перейшли функції з управління Підволочиським приладобудівним заводом в тому числі і повноваження щодо вирішення кадрових питань. Порядок і процедуру укладання контрактів з керівниками державних підприємств визначений Положенням про порядок укладання контракту з керівником підприємства, що є у державній власності, при найманні на роботу, що затверджений постановою кабінету Міністрів України від 19.03.1993 №203. Згідно з пунктом 4 Розділу II Положення наймання на роботу керівника підприємства, що є у державній власності, здійснюється відповідними міністерствами або іншими підвідомчими Кабінету Міністрів України органами виконавчої влади (органи управління майном). Пунктом 6 Розділу II Положення визначено, що контракт укладається з керівником підприємства, раніше обраним чи призначеним на посаду, також укладається або переукладається контракт. З огляду на зазначене, керуючись пунктом 6 Розділу II Положення, 04.11.2008 року Регіональним відділенням прийнято наказ №224 Про укладення контракту з директором державного підприємства Підволочиський приладобудівний завод ОСОБА_1 Відповідно до пункту 1 цього Наказу контракт найму на посаду з директором державного підприємства Підволочиський приладобудівний завод ОСОБА_1 укладено з 04.11.2008 року до моменту припинення діяльності цього державного підприємства. При укладенні контракту ОСОБА_1 було надані наступні документи, а саме: особову картку встановленого зразка, довідку від 01.05.2008 видану директором Підволочиського приладобудівного заводу ОСОБА_1, про те що станом на 01.05.2008 року на підприємстві крім директора ОСОБА_1 працівники, які перебувають в трудових відносинах відсутні, копію паспорта, копію ідентифікаційного коду, автобіографію, копію диплома, копію трудової книжки, копію воєнного білету. На виконання зазначеного наказу між Регіональним відділенням та ОСОБА_1 04.11.2008 року підписано контракт про призначення ОСОБА_1 директором державного підприємства Підволочиський приладобудівний завод . Керуючись наказом Фонду державного майна України від 27.01.2009 року №102 із змінами, внесеними наказами ФДМУ від 16.03.2010 року №359 та від 25.07.2012 року №3178 Регіональне відділення здійснило приватизацію єдиного майнового комплексу державного підприємства Підволочиський приладобудівний завод . Згідно Порядку продажу об'єктів малої приватизації шляхом викупу на аукціоні (у тому числі за методом зниження ціни, без оголошення ціни), за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону, затвердженого наказом ФДМ України від 02.04.2012 року №439, між Регіональним відділенням та покупцем - ОСОБА_2 29.08.2013 року укладено договір купівлі-продажу об'єкта державної власності групи А єдиного майнового комплексу державного підприємства Підволочиський приладобудівний завод , який зареєстровано в реєстрі за №1567. 06.09.2013 між сторонами підписано Акт передачі державного майна. Відповідно до статтей 110, 111 Цивільного кодексу України та статтей 59, 60 Господарського кодексу України, Законів України Про управління об'єктами державної власності , Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців , статті 28 Закону України Про приватизацію державного майна , статті 22 Закону України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) та враховуючи Договір купівлі-продажу від 29.08.2013 року, наказом Регіонального відділення від 10.09.2013 року №00396 прийнято рішення про припинення державного підприємства Підволочиський приладобудівний завод . Відповідно до пунктів 2, 4 наказу Регіонального відділення від 10.09.2013 року №00396 Про припинення державного підприємства Підволочиський приладобудівний завод ліквідатором підприємства призначено ОСОБА_2, яку зобов'язано вжити всіх заходів передбачених законодавством пов'язаних з ліквідацією підприємства. Відповідно до Статуту державного підприємства Підволочиський приладобудівний завод , затвердженого Міністерством машинобудування військово-промислового комплексу і конверсії України 21.07.1993 року та зареєстрованого секретаріатом Підволочиської районної державної адміністрації 17.08.1993 року за №318 з моменту призначення ліквідаційної комісії до неї переходять повноваження по управлінню справами підприємства. Відповідно до підпункту а пункту 24 Розділу 5 Контракту з директором підприємства Підволочиський приладобудівний завод контракт припиняється після закінчення терміну дії контракту. З огляду на зазначене, керуючись пунктом 8 частини 1 статті 36 Кодексу законів про працю України, Розділом IV Положення про порядок укладання контракту з керівником підприємства, що є у державній власності, при найманні на роботу, пунктом 8.3 статті 8 Статуту державного підприємства Підволочиський приладобудівний завод , враховуючи наказ Регіонального відділення від 10.09.2013 року №00396 Про припинення державного підприємства Підволочиський приладобудівний завод , підпункт а пункту 24 Розділу 5 Контракту директора державного підприємства Підволочиський приладобудівний завод від 04.11.2008 року, Регіональним відділенням прийнято наказ №00168 від 18.03.2014 року Про припинення дії Контракту директора державного підприємства Підволочиський приладобудівний завод . Таким чином, ОСОБА_1 у відповідності до відомостей, що занесені до Трудової книжки (НОМЕР_2, копія якої подана в Регіональне відділення при укладені контракту) з 14.02.1994 року обіймав посаду директора державного підприємства Підволочиський приладобудівний завод , а в період з 04.11.2008 по 18.03.2014 року відповідно з керівником державного підприємства. Регіональним відділенням був укладений контракт.

Згідно з статтею 62 Закону України Про пенсійне забезпечення , статтею 48 Кодексу законів про працю України основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Відповідно до статті 56 Закону України Про пенсійне забезпечення до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору па підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Суд, дослідивши та оцінивши докази по справі, в частині позовних вимог, встановив такі факти:

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд зазначає, що Закон України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом (далі -Закон №1058).

Згідно статті 5 Закону №1058 цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

Згідно статті 62 Закону України Про пенсійне забезпечення від 05 листопада 1991 року № 1788 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером за віком та перебуває на обліку Лановецького ОУ ПФУ у Тернопільській області, що вбачається з пенсійного посвідчення №1998916397 серія ААИ №022494, виданого 27 лютого 2015 року.

Листом на звернення позивача щодо зарахування в загальний трудовий стаж період роботи згідно контракту укладеного з Підволочиським приладобудівним заводом з 04 листопада 2008 року по 24 березня 2014 року №3049/02 від 09 листопада 2017 року, Лановецьке Лановецьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області повідомляло про те, що ОСОБА_1 призначено пенсію за віком з 24.09.2014 року. Загальний стаж роботи становить 31р. 05м 18дн., середньомісячний заробіток, який враховувався для призначення пенсії становив 2890,40 грн., за період роботи з 01.08.1983р. по 23.09.2014р. Період роботи згідно контракту 2008 - 2014 рр. не зараховано до страхового стажу у зв'язку з несплатою страхових внесків в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок та відсутності поданих даних в системі персоніфікованого обліку. Згідно вступу в дію Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з 01.01.2004 року страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісячно сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок. Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок. У разі якщо зазначену доплату не було здійснено, до страхового стажу зараховується період, визначений за кожний місяць сплати страхових внесків за формулою: ТП ( тривалість періоду, що зараховується до страхового стажу та визначається в місяцях) = Св (сума фактично сплачених страхових внесків за відповідний місяць) : В ( мінімальний страховий внесок за відповідний місяць). Таким чином, пенсія позивачу призначена та перерахована у відповідності до діючого законодавства.

Позивач просить визнати бездіяльність відповідача щодо не зарахування у його загальний трудовий стаж періоду роботи за контрактом з 04 листопада 2008 року по 24 березня 2014 року на посаді директора Підволочиського приладобудівного заводу та зобов'язати зарахувати вказаний період роботи у загальний трудовий стаж.

З матеріалів справи встановлено, що загальний стаж роботи позивача становить 31р. 05м 18дн., за період роботи з 01.08.1983р. по 23.09.2014р.

Під поняттям загальний трудовий стаж розуміється сумарна тривалість роботи робітником або службовцем, або в іншій суспільно-корисній діяльності, якщо їх включення в трудовий стаж передбачено чинним законодавством. Спеціальний трудовий стаж - це тривалість роботи у певних галузях народного господарства, у певних умовах праці, у визначених місцевостях чи природно-кліматичних умовах, за професіями, посадами. Поняття загального та спеціального трудового стажу застосовувалося в пенсійному законодавстві для визначення права на призначення пенсій за віком, пенсій на пільгових умовах та за вислугу років.

Період роботи позивача з 04 листопада 2008р. по 24 березня 2014 року, в той час коли він працював директором Підволочиського приладобудівного заводу (згідно записів у трудовій книжці ОСОБА_1 він працював директором Підволочиського приладобудівного заводу з 14 лютого 1994 року ( наказ №21Д) по 24 березня 2014 року (наказ РВ ФДМУ № 00168 від 18.03.2014р.) відповідачем не зараховано до страхового стажу у зв'язку з несплатою страхових внесків в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок та відсутності поданих даних в системі персоніфікованого обліку.

У відповідності до ст. 24 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування - страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхування та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

У разі якщо зазначену доплату не було здійснено, до страхового стажу зараховується період, визначений за кожний місяць сплати страхових внесків за формулою: ТП = Св : В, де: ТП - тривалість періоду, що зараховується до страхового стажу та визначається в місяцях; Св - сума фактично сплачених страхових внесків за відповідний місяць; В - мінімальний страховий внесок за відповідний місяць.

Тобто, страховий стаж зараховується пропорційно сплаченим внескам за місяць.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Статтею 56 Закону України Про пенсійне забезпечення передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).

Відповідно до ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Натомість позивачем не доведено факт сплати страхових внесків у встановленому у законі порядку та строк.

З урахуванням з'ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню, оскільки період роботи позивача за контрактом з 04 листопада 2008р. по 24 березня 2014 року, в той час коли він працював директором Підволочиського приладобудівного заводу, включено до загального трудового стажу, однак, не включено до страхового стажу, а тому прав позивача, на порушення яких він покликається у позовній заяві, відповідачем порушено не було.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 19, 22, 46, 58, 64 Конституції України, ст.ст. 2, 9, 132, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, ст. 5, 24 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , ст. 13, 56, 62 Закону України Про пенсійне забезпечення , суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (місце проживання АДРЕСА_1) до Лановецького об'єдного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (юридична адреса: м. Ланівці, вул. Грушевського, 13, Тернопільської області), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Регіональне відділення Фонду державного майна України у Тернопільській області (юридична адреса: м. Тернопіль, вул. Танцорова, 11), про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинення дій, - відмовити за безпідставністю.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Сташків Н.Б.