Рішення

від 05.03.2018 по справі 753/4795/16-ц

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/4795/16-ц

провадження № 2/753/2540/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2018 р. Дарницький районний суд м. Києва

у складі: головуючого - судді ЛЕОНТЮК Л.К.

за участі секретаря ЯБЛОНСЬКОЇ І.К.

сторін:

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, Публічного акціонерного товариства " Страхове товариство " Іллічівське " про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо - транспортної пригоди,

в с т а н о в и в :

У березні 2016 року ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулися до Дарницького районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_5, Публічного акціонерного товариства " Страхове товариство " Іллічівське " про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо - транспортної пригоди, свої вимоги мотивувавши тим, що 05 липня 2015 року приблизно о 13 - 19 год. ОСОБА_5 керуючи автомобілем КІА SORENTO Державний номерний знак НОМЕР_7 по проспект Миколи Бажана в місто Києві виїзд на вулиці Петра Григоренка не

дотримався безпечної дистанції, чим скоїв зіткнення з автомобілем MITSUBISHI державний номерний знак НОМЕР_3, чим порушив п .1З.1 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст.. 124 КУпАП.

Згідно Постанови Дарницького районного суду м. Києва від 04 листопада 2015 року

ОСОБА_5 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення,

передбаченого ст. 124 КУпАП.

Згідно висновку № 65 / 15 експертно авто товарознавчого дослідження

від 07 грудня 2015 року ТОВ Експертно - правова консалтингова компанія Юрекс -

матеріальний збиток ( шкода ), яка завдана власнику автомобіля MITSUBISHI

OUTLANDER XL державний реєстраційний номер НОМЕР_3, пошкодженням

його транспортного засобу при ДТП, складає - 94 454 гривень 63 копійок, Транспортування

автомобіля позивачів складає - 450 гривень .

Загальна сума матеріальних збитків - 94 904 гривень 63 копійок .

Внаслідок дорожньо - транспортної пригоди позивачам також заподіяні моральні

шкоди. Пошкодження нового автомобіля стало причиною моральних

страждань. Позивачі втратили душевний спокій, багато часу витрачали на

оформлення відповідних документів, проведення експертизи тощо.

Переживання посилились відмовою відповідачів виплатити відповідні кошти.

Позивачі вимушені були почати ремонт автомобіля позичивши у родичів гроші.

Автомобіль позивачу ОСОБА_4 крайнє потрібен, оскільки працює хірургом.

Заподіяну моральну шкоду ОСОБА_3 оцінює у розмірі - 10 000 гривень; моральну шкоду ОСОБА_4. оцінює у розмірі - 10 000 гривень.

Відповідно до заяви про уточнення позовних вимог, яка подана до загальної канцелярії суду від 05 лютого 2018 року за вх. № 6171 позивач просить стягнути 44 458 гривень 63 копійки матеріальні збитки. ОСОБА_3 оцінює у розмірі - 10 000 гривень; моральну шкоду ОСОБА_4. оцінює у розмірі - 10 000 гривень.

В судове засідання позивачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 не з"явилися про дату час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. З жодними заявами про відмову від позовних вимог позивачі не зверталися.

За змістом ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права особа сама визначає обсяг своїх прав і обов'язків у цивільному процесі. Тому особа, визначивши свої права, реалізує їх на свій розсуд. Розпорядження своїми правами на розсуд особи є одним з основоположних принципів судочинства.

Враховуючи завдання судочинства, принцип правової визначеності, поширення загального правила, закріпленого в ЦПК України , відкладення судового розгляду у випадку неявки в судове засідання будь - кого з осіб, що беруть участь у справі, за відсутності відомостей про причини неявки в судове засідання не відповідало б конституційним цілям цивільного судочинства, що, у свою чергу, не дозволить розглядати судову процедуру в якості ефективного засобу правового захисту в тому сенсі, який закладений в ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, ст. ст. 7, 8 і 10 Загальної декларації прав людини і ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права.

Представник відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_7 позовні вимоги, що діє на підставі довіреності від 18 червня 2016 року ( а. с. 44 ) просив відмовити в задоволенні заявлених позовних вимог в повному обсязі.

Публічне акціонерне товариство " Страхове товариство " Іллічівське " в судове засідання свого представника не направило, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

В матеріалах справи містяться клопотання в яких представник Публічного акціонерного товариства " Страхове товариство " Іллічівське " просить проводити розгляд справи за відсутності уповноваженого представника.

Суд, вислухавши пояснення учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню із наступних підстав.

Відповідно до ст. 263 Цивільного процесуального Кодексу України , судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

05 липня 2015 року приблизно о 13 - 19 год. ОСОБА_5 керуючи автомобілем КІА SORENTO Державний номерний знак НОМЕР_7 по проспект Миколи Бажана в місто Києві виїзд на вулиці Петра Григоренка не

дотримався безпечної дистанції, чим скоїв зіткнення з автомобілем MITSUBISHI державний номерний знак НОМЕР_3, чим порушив п .1З.1 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст.. 124 КУпАП.

Згідно Постанови Дарницького районного суду м. Києва від 04 листопада 2015 року

ОСОБА_5 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення,

передбаченого ст. 124 КУпАП.

Відповідно до ч. 6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року у справі за заявою № 48553 / 99 „ Совтрансавто - Холдинг " проти України ", а також згідно рішення Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою № 28342 / 95 „ Брумареску проти Румунії " встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь - якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Загальна сума матеріальних збитків - 94 458 ( дев"яносто чотири тисячі чотириста п"ятдесят вісім ) гривень 63 копійки.

В ході судового розгляду Публічним акціонерного товариства " Страхове товариство " Іллічівське " відшкодувало позивачу № 1 - 50 000 ( п"ятдесят тисяч ) гривень 00 копійок, однак розмір відшкодування не покриває матеріальний збиток.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно ст. ст. 10 - 13 ЦПК України - суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно доКонституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановленіКонституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Суд застосовує норми права інших держав у разі, коли це передбачено законом України чи міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: 1 ) керує ходом судового процесу; 2 ) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3 ) роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій; 4 ) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5 ) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах - не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності

У відповідності до ст. ст. 76 - 83 ЦПК України - доказами є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин ( фактів ), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами : 1 ) письмовими, речовими і електронними доказами; 2 ) висновками експертів; 3 ) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Частиною 1 ст. 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв"язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права ( реальні збитки ).

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 1192 ЦК України визначено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов"язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі ( передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо ) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно з ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати ( страхового відшкодування ) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов"язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою ( страховим відшкодуванням ).

Відповідно до норми ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. При цьому моральна шкода полягає у стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв"язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Згідно із ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно із п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної ( немайнової ) шкоди - під моральною шкодою слід розуміти втрати не майнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності ( в тому числі інтелектуальної ), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв"язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

У пункті 5 вищевказаної Постанови зазначено, що відповідно до загальних підстав цивільно - правової відповідальності обов"язковому з"ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної ( немайнової ) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв"язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Згідно зі ст. 46 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод ( в редакції Протоколу № 11 ), рішення Європейського суду є обов'язковими для держав - учасниць Конвенції. При цьому Україна офіційно визнала юрисдикцію Європейського суду з питань тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї. Отже, суду необхідно враховувати в своїй діяльності прецеденту практику Європейського суду з прав людини. Практикою Європейського суду з прав людини визнана презумпція моральної шкоди. Тобто, в разі порушення майнових або цивільних прав

середня , нормально реагуюча, на протиправну, щодо неї, поведінку, людина повинна відчути страждання ( моральну шкоду ). Згідно практики Європейського суду з прав людини, завжди призначається компенсація за порушення прав людини.

Таким чином, з врахуванням вищенаведеного, суд приходить до переконання, що внаслідок неправомірних дій відповідача ОСОБА_5, позивачу було завдано моральної шкоди. Однак сума, визначена позивачем в позовній заяві, є завищеною, і дотримуючись вимог розумності, справедливості та інших обставин, що мають істотне значення, суд приходить до висновку, що з відповідача ОСОБА_5, на користь позивача підлягає стягненню 5 000 гривень 00 копійок моральної шкоди.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов"язаних з розглядом справи. До витрат, пов"язаних з розглядом справи, належать витрати пов"язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір.

На підставі викладеного, ст. ст. 12, 13, 76, 80, 81, 82, 133, 141, 259, 263 - 265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, Публічного акціонерного товариства " Страхове товариство " Іллічівське " про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо - транспортної пригоди, задовольнити частково .

Стягнути з ОСОБА_5, РНОКПП -НОМЕР_4, зареєстрованого та проживаючого за адресою: 02099, АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_3 , РНОКПП - НОМЕР_5, зареєстрованої та проживаючої у АДРЕСА_2 матеріальні збитки заподіяні внаслідок ДТП у розмірі 44 458 ( сорок чотири тисячі чотириста п"ятдесят вісім) гривень 63 копійки в решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_5, РНОКПП -НОМЕР_4, зареєстрованого та проживаючого за адресою: 02099, АДРЕСА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 1 762 ( одну тисячу сімсот шістдесят дві) гривні.

Стягнути з ОСОБА_5, РНОКПП -НОМЕР_4, зареєстрованого та проживаючого за адресою: 02099, АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_4, РНОКПП -НОМЕР_6, зареєстрованого та проживаючого у АДРЕСА_2 моральну шкоду у розмірі 5 000 ( п"ять тисяч) гривень, в решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_5, РНОКПП -НОМЕР_4, зареєстрованого та проживаючого за адресою: 02099, АДРЕСА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 1 762 ( одну тисячу сімсот шістдесят дві) гривні.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення . Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення виготовлено 15 березня 2018 року.

СУДДЯ Л.К. ЛЕОНТЮК