Рішення

від 26.03.2018 по справі 912/1188/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2018 рокуСправа № 912/1188/17 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Макаренко Т.В., за участю секретаря Кравченко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи №912/1188/17

за позовом ОСОБА_1 міської ради Кіровоградської області

до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "РТ-Груп"

про стягнення 424 830,48 грн.

Представники учасників судового процесу:

від позивача: ОСОБА_3, довіреність № 17/12/06/1 від 05.01.2018р.

від відповідача: ОСОБА_4, довіреність від 24.05.2017р.

ОСОБА_1 міська рада Кіровоградської області звернулась до Господарського суду Кіровоградської області із позовною заявою до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "РТ-Груп" про зобов'язання відповідача відшкодувати збитків у сумі 424 830,48 грн. з покладенням судових витрат на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на використання відповідачем земельної ділянки, в порушення статей 125, 126 Земельного кодексу України, без правовстановлюючих документів, без оформлення відповідного договору оренди земельної ділянки та сплати орендних платежів, в зв'язку з чим завдано збитки позивачу у виді неодержаних доходів.

Ухвалою від 24.04.17 позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 11.05.17 о 12:00 год, від сторін витребувано необхідні для розгляду спору документи.

Ухвалами від 11.05.17, 25.05.17, 20.06.17 розгляд справи відкладався в порядку норм ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою від 26.06.17 призначено у справі № 912/1188/17 земельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Кропивницькому відділенню Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз. Провадження у справі зупинено на період проведення експертизи до одержання її результатів.

Ухвалою від 23.08.2017 поновлено провадження у справі, доручено проведення експертизи у даній справі Кропивницькому відділенню КНДІСЕ та зупинено провадження у справі.

Ухвалою від 19.10.17 поновлено провадження у справі, клопотання Кропивницького відділення КНДІСЕ №334/335/17-27 від 27.09.2017 по справі №912/1188/17 задоволено частково та зупинено провадження у справі.

14.03.18 до Господарського суду Кіровоградської області надійшли матеріали справи №912/1188/17 разом з висновком експертів.

Відповідно, обставини, що зумовили зупинення провадження у даній справі, перестали існувати.

15.12.2017 р. набрав чинності Закон України від 03.10.2017р. №2147-УШ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладений в новій редакції.

Пунктом 9 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017р. №2147-УІП, чинної з 15.12.2017р., передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу.

Враховуючи викладене, господарський суд ухвалою від 22.03.18 поновив провадження у справі № 912/1188/17 та призначив справу до судового розгляду по суті на 12:00 год 26.03.18.

У судовому засіданні 26.03.18 приймали участь представники сторін.

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав з підстав, викладених у відзиві. Зокрема, у відзиві зазначено, що позивачем не надано доказів зайняття та користування відповідачем земельною ділянкою площею 21 951,15 кв.м.; площа земельної ділянки визначена позивачем орієнтовно; відповідач здійснював заходи для оформлення земельної ділянки, але не зміг завершити їх з незалежних від нього причин; позивач не надав доказів, що він міг реально одержати за звичайних обставин орендну плату в зазначеному в позові розмірі. З огляду на неможливість безумовно передбачити обставину погодження/непогодження проекту землеустрою - відповідно неможливо встановити реальну можливість отримання орендної плати, а відтак, зазначає відповідач, загалом відсутні законні підстави для стягнення збитків у формі упущеної вигоди.

ОСОБА_5 відповідачем заявлено про застосування строків позовної давності, зазначаючи наступне. Згідно штампу суду на позовній заяві позов поданий 21.04.17, в той же час, розмір збитків розрахований позивачем за період з 01.07.2013 по 01.07.16.

Отже, враховуючи положення ч. 1 ст. 257 Цивільного кодексу України, трирічний строк позовної давності, щодо вимог про стягнення збитків за період з 01.07.2013 по 21.04.14 закінчився до моменту звернення позивача до суду. Розмір орендної плати згідно вихідних даних позивача за цей період складає 93 429,27 грн., які в будь-якому випадку не підлягають стягненню.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, а саме інформаційної довідки від 05.04.17 № 84253889, відповідачу на підставі свідоцтва про право власності № 122 від 22.02.12, належить об'єкт нерухомого майна, а саме комплекс виробничих будівель та споруд, що розташовані за адресою: Кіровоградська обл., м. Олександрія, Куколівське шосе, 5.

Земельна ділянка загальною площею 21951,15 кв.м., на якій розташований вказаний об'єкт нерухомості, належить до земель комунальної власності належить до земель комунальної власності територіальної громади м. Олександрії в особі ОСОБА_1 міської ради.

24.04.12 відповідач звернувся до ОСОБА_1 міської ради із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду терміном на 49 років земельної ділянки, що розташована за адресою: Кіровоградська обл., м. Олександрія, Куколівське шосе, 5, загальною площею 21951,15 кв.м.

Рішенням від 11.07.2012 № 660 ОСОБА_1 міська рада погодила ТОВ "РТ-Груп" місце розташування земельної ділянки загальною площею 21951,15 кв.м., що розташована за адресою: Кіровоградська обл., м. Олександрія, Куколівське шосе, 5, в оренду строком на 49 років для будівництва та обслуговування виробничих будівель та споруд, що належать йому на підставі свідоцтва про право власності № 122 від 22.02.12. Вказаним рішенням встановлено відповідачу 6-ти місячний строк для оформлення проекту землеустрою щодо відведення даної земельної ділянки в оренду.

Листом від 23.07.13 № 65 відповідач звернувся про продовження терміну подання проекту землеустрою до 01.09.2013.

Рішенням ОСОБА_1 міської ради від 27.09.13 № НОМЕР_1 "РТ-Груп" продовжено термін оформлення проекту землеустрою до 01.10.13.

16.12.15 позивачем направлено на адресу відповідача лист № 168/6/06/1 з пропозицією вжити заходів щодо оформлення права користування вказаною земельною ділянкою.

Вказана пропозиція, як вбачається з матеріалів справи, залишена без задоволення.

Рішенням ОСОБА_1 міської ради від 16.09.2016 № 163 "Про зобов'язання звернутись до міської ради для оформлення права користування земельними ділянками" землекористувачів (згідно з додатком до рішення), які використовують земельні ділянки без правовстановлюючих документів (договорів оренди) було зобов'язано протягом 2-х місяців звернутися до міської ради для оформлення оренди земельних ділянок під об'єктами нерухомості, які їм належать на праві власності. Дане рішення було розміщено на сайті ОСОБА_1 міської ради та у газеті "Вільне слово".

17.11.16 відповідачу направлено претензію № 146/6/06/2 з пропозицією вирішити питання щодо укладення договору оренди вказаної земельної ділянки в досудовому порядку.

Відповідь на вказану претензію, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не надавалась.

Актом комісії з визначення розміру збитків ОСОБА_1 міської ради, завданих зволіканням землекористувачів оформляти права на земельні ділянки під об'єктами нерухомого майна приватної власності від 21.07.16, затвердженого рішенням виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради від 02.09.16 № 594, встановлено, що відповідач є власником нерухомого майна, що розташоване за адресою: Кіровоградська обл., м. Олександрія, Куколівське шосе, 5. Правовстновлюючі документи на земельну ділянку загальною площею 21951,15 кв.м, на якій знаходиться зазначений об'єкт нерухомого майна у відповідача відсутні.

Доказів оформлення відповідачем вказаного проекту землеустрою та укладення з позивачем відповідного договору оренди матеріали справи не містять.

Таким чином, як зазначає позивач, вказана земельна ділянка використовується відповідачем без належного оформлення документів, які посвідчують право користування цією земельною ділянкою, що призводить до неодержання доходів в бюджет ОСОБА_1 міської ради у зв'язку із тимчасовим невикористанням земельної ділянки власником.

Позивачем визначено, що розмір збитків, заподіяних відповідачем ОСОБА_1 міській раді становить 424 830,48 грн. за період з 01.07.2013 по 01.07.2016 року.

Вказане і стало підставою звернення позивачем до суду.

При розгляді даного спору господарський суд виходить із такого.

Відповідно до положень ч. ч. 1, 2 ст. 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Рішенням від 11.07.2012 № 660 ОСОБА_1 міська рада погодила ТОВ "РТ-Груп" місце розташування земельної ділянки загальною площею 21951,15 кв.м., що розташована за адресою: Кіровоградська обл., м. Олександрія, Куколівське шосе, 5, в оренду строком на 49 років для будівництва та обслуговування виробничих будівель та споруд, що належать йому на підставі свідоцтва про право власності № 122 від 22.02.12. Вказаним рішенням встановлено відповідачу 6-ти місячний строк для оформлення проекту землеустрою щодо відведення даної земельної ділянки в оренду.

Проте відповідач не вчиняв жодних дій по набуттю права користування земельною ділянкою, на якій знаходиться його нерухоме майно, хоча з сукупного аналізу правових норм, наведених нижче, господарський суд доходить висновку, що саме на нового власника нерухомого майна покладений обов'язок по ініціюванню належного оформлення відповідного користування земельної ділянки.

За змістом статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Зважаючи на вказане, новий власник земельної ділянки не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку відповідно до вимог законодавства. З моменту виникнення права власності на нерухоме майно у власника виникає обов'язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під цією будівлею.

Вказана правова позиція закріплена у постановах Верховного Суду України від 12.04.2017 у справі № 922/5468/14, від 12.04.2017 у справі № 922/207/15 та постанові Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 925/1277/16.

Отже, відповідач має у власності нерухоме майно, яке розташоване на земельній ділянці, яка не перебуває ні в його оренді, ні в користуванні на іншій правовій основі, не вчиняв жодних дій по встановленню відповідного права користування, чим порушив вищенаведені норми чинного законодавства.

У постанові від 01.03.2016 у справі № 903/1023/15 Вищий господарський суд України дійшов такого правового висновку. При виникненні в іншої особи права власності на жилий будинок, будівлю або споруду право попереднього власника або користувача земельної ділянки, на якій розташоване це нерухоме майно, припиняється автоматично, в силу закону, тобто без обов'язкового оформлення припинення права будь-якими актами та документами, а до нового власника нерухомості переходить право землекористування в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Отже, відповідачем мали бути вчинені дії щодо оформлення в оренду такої земельної ділянки.

Крім зазначеного, господарський суд дійшов висновку щодо необхідності відповідачем сплачувати орендну плату з моменту отримання нерухомого майна у власність, з огляду на приписи Податкового кодексу України.

Так відповідно до ст. 287.6. Податкового кодексу України (в редакції на момент купівлі відповідачем нерухомого майна) при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Стаття 287 знаходиться у розділі ХІІІ "Плата за землю", так відповідно до статті 269 платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Водночас в цьому ж розділі окремо виділено поняття "орендна плата", згідно зі статтею 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до п. 14.1.72. ст. 14 Податкового кодексу України земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XIII цього Кодексу); відповідно до п. 14.1.73. землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

А згідно з п. 14.1.136. цієї ж статті орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XIII - орендна плата).

Відтак Податковий кодекс України містить різні поняття "земельний податок" та "орендна плата", обидва з яких входять до поняття "плата за землю". Земельна ділянка, на якій знаходиться нерухоме майно відповідача не перебуває у власності чи у постійному користуванні відповідача на законних підставах. Отже, у відповідача з моменту придбання нерухомого майна виник обов'язок щодо укладення договору оренди з ОСОБА_1 міською радою, який він не виконав, і, як наслідок, виник обов'язок по сплаті орендної плати.

Заперечення відповідача про неправильний розрахунок суми збитків спростовуються матеріалами справи.

Так коефіцієнти Кф та Км2 враховані задля визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки станом на 2014-2017 роки, враховуючи положення Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого Наказом № 18/15/21/11 від 27.01.2006 Державного комітету України по земельних ресурсах Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України Української академії аграрних наук та Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого Наказом № 489 від 25.11.2016 Міністерства аграрної політики та продовольства України. Так Кф у розмірі 1,2 застосовується до земель промисловості, до яких і відноситься спірна земельна ділянка, а коефіцієнт Км2 у розмірі 0,9, як зональний коефіцієнт, який характеризує містобудівну цінність території в межах населеного пункту (економіко-планувальної зони).

Дослідивши технічну документацію про нормативну грошову оцінку земель м.Олександрії, затв. рішенням ОСОБА_1 міської ради № 615 від 25.05.2012р , ОСОБА_5 з визначення та відшкодування збитків від 21.07.2016, Протокол № 2 комісії по визначенню розмірів збитків, Рішення виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради № 594 від 02.09.2016р.,господарський суд дійшов висновку про обґрунтований розрахунок такої оцінки.

В заяві від 24.04.12 р. про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки строком на 49 років відповідачем зазначено загальну площу земельної ділянки яку він просить надати в оренду саме 21 951,15 кв.м.

На підставі вказаних розмірів нормативної грошової оцінки земельної ділянки позивач в ОСОБА_5 з визначення та відшкодування збитків власнику землі від 21.07.2016 розрахував збитки, завдані власнику землі за останні три роки ( з 01.07.13 по 01.07.16) і їх розмір склав 424 830,48 грн. ОСОБА_5 затверджений Рішенням № 594 від 02.09.2016 виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради.

Відповідачем не надано доказів оскарження та визнання недійсними, незаконними рішення виконавчого комітету № 594 від 02.09.2016 "Про затвердження протоколу та актів з визначення та відшкодування збитків власнику землі" та ОСОБА_5 від 21.07.2016 з визначення та відшкодування збитків власнику землі.

Господарський суд також враховує, що в матеріалах справи наявний висновок судової земельно-технічної експертизи № 334/335/17-27 від 28.02.18, в якому зазначено, зокрема наступне.

Площа землі, яку фактично займають належні ТОВ "РТ-Груп" будівлі (без врахування столярного цеху літ. "М, М1", яка займала площу 868,47 кв.м. та на час проведення висновку зруйнована), які розташовані за адресою: Кіровоградська обл., м. Олександрія, Куколівське шосе, 5 складає 9918,00 кв.м.

Без наявності технічної документації на земельні ділянки за адресою: Кіровоградська обл., м. Олександрія, Куколівське шосе, 5, якою користується ТОВ "РТ-Груп" та яка перебуває у власності/користування ОСОБА_6, відповідно до відомостей з державного реєстру майна 1015782035103 неможливо встановити, чи накладаються дані земельні ділянки.

Земельна ділянка за адресою: Кіровоградська обл., м. Олександрія, Куколівське шосе, 5, якою користується ТОВ "РТ-Груп" не має фізичних меж, відповідно, неможливо встановити її фактичні розміри.

Господарський суд, враховуючи заперечення відповідача, а також висновок експерта, дійшов висновку, що площа землі, яку фактично займають належні ТОВ "РТ-Груп" будівлі визначена експертом саме на момент проведення експертизи, а не на період, за який позивачем нараховано збитки ( з 01.07.13 по 01.07.16).

ОСОБА_5 неможливо встановити, коли саме зруйновано столярний цех літ. "М, М1", який займав площу 868,47 кв.м.

Щодо користування ОСОБА_6 спірною земельною ділянкою, господарський суд також враховує, що відповідно до відомостей з державного реєстру майна 1015782035103 останній набув право власності лише 19.08.16, в той час як позивачем заявлено до стягнення збитки за період до 01.07.16, тобто до набуття ОСОБА_6 права власності.

За таких обставин, враховуючи зазначення позивачем у зверненні до ОСОБА_1 міської ради земельної ділянки площею саме 21 951,15 кв.м., господарський суд дійшов висновку, що у період з 01.07.13 по 01.07.16 останній використовував земельну ділянку саме такої площі.

З огляду на вищенаведене господарський суд не приймає доводи відповідача щодо фактичного використання ним земельної ділянки площею 9918,00 кв.м. , а не площею 21 951,15 кв.м, оскільки судом оцінюються правовідносини сторін саме за період , зазначений позивачем у позовній заяві, а саме у період з 01.07.13 по 01.07.16 .

Господарський суд також не приймає до уваги доводи відповідача щодо зміни керівництва ТОВ "РТ-Груп", складного фінансового стану підприємства у 2014 році, смерті директора ОСОБА_7, оскільки зазначені факти не є підставою звільнення від відповідальності за завдані збитки.

Згідно з ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки (пункт д ч.1 ст. 156 Земельного кодексу України).

За змістом ст. 157 Земельного кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У випадках, встановлених главою 24 Земельного кодексу України, та за процедурою, передбаченою Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 № 284 власники землі та землекористувачі мають право на захист своїх прав шляхом стягнення збитків з особи, яка вчинила неправомірні дії щодо відповідних земельних ділянок.

Відповідно до п. 3 вказаного Порядку відшкодуванню підлягають збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані. При цьому, неодержаний дохід - це дохід, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.

В той же час, відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України підставою для застосування цивільно-правової відповідальності є правопорушення, що включає як складові елементи: 1) шкоду (збитки), 2) протиправну поведінку особи, яка заподіяла шкоду, 3) причинний зв'язок між ними та 4) вину особи, яка заподіяла шкоду. Відсутність хоча б одного з перелічених елементів, виключає можливість притягнення до цивільно-правової відповідальності.

Загальним поняттям позадоговірного зобов'язання з відшкодування шкоди охоплюються різноманітні конкретні види правопорушень, що мають ряд особливостей. Особливості застосування цивільно-правової відповідальності за заподіяну шкоду можуть бути передбачені спеціальними законами, що регулюють питання охорони певного виду прав.

Саме питання відшкодування збитків власникам землі, до яких відноситься і територіальна громада м. Олександрія в особі її представницького органу міської ради, та землекористувачам врегульовано главою 24 Земельного кодексу України "Відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам", за ст. 156 якого закріплено вичерпний перелік підстав відшкодування збитків, заподіяних внаслідок:

а) вилучення (викупу) сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом;

б) тимчасового зайняття сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для інших видів використання;

в) встановлення обмежень щодо використання земельних ділянок;

г) погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників;

ґ) приведення сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників у непридатний для використання стан;

д) неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Як зазначено та досліджено вище, позивач правомірно звернувся із даним позовом на підставі п. д) ст. 156 Земельного кодексу України.

Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Наразі позивачем доведено перед судом всі елементи складу цивільного правопорушення в діях відповідача, як то: факт порушення відповідачем вимог земельного законодавства, що виявився у тривалому використанні земельної ділянки без договору оренди, що є підставою для нарахування збитків, визначення і відшкодування яких врегульовано чинним законодавством, причинного зв'язку між збитками і протиправною поведінкою відповідача, оскільки використання земельної ділянки відповідачем без належного правового оформлення, позбавило ОСОБА_1 міську раду, як власника землі, права отримати від цієї земельної ділянки дохід у вигляді орендної плати.

Між тим, відповідач не довів належними та допустимими доказами відсутність своєї вини у спричиненні збитків. Натомість матеріали справи свідчать про бездіяльність відповідача щодо оформлення спірної земельної ділянки.

Так, відповідач фактично не вчинив жодної дії спрямованої на оформлення права користування земельної ділянки за період з моменту купівлі нерухомого майна до теперішнього часу.

З огляду на вищезазначене, господарський суд дійшов висновку, що відповідач будучи фактичним користувачем земельної ділянки, площею 21 951,15 м.кв. за адресою: Кіровоградська область, м. Олександрія, Куколівське шосе, 5, у період з 01.07.13 по 01.07.16, в порушення норм чинного законодавства, користувався нею без договору оренди земельної ділянки та відмовляється від його укладення з позивачем, не сплачував передбачену законодавством плату за користування земельною ділянкою, внаслідок чого порушив права власника в особі ОСОБА_1 міської ради щодо отримання орендної плати за користування відповідачем земельною ділянкою.

З огляду на викладене, заявлений позов є обґрунтованим .

Водночас відповідач заявив про сплив позовної давності.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ч. 1 ст. 257 Цивільного кодексу України).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення, а згідно з ч. 4 цієї ж статті сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Отже, у зв'язку зі спливом позовної давності (строку, в межах якого позивач мав право звернутись до суду із позовом про захист свого права), господарський суд відмовляє у задоволенні позову щодо вимоги про стягнення збитків за межами трьох років до дати звернення із позовом до господарського суду.

Так позивач звернувся із позовом 21.04.2017 (відповідно до штемпеля загального відділу (канцелярії) на позовній заяві), тому збитки можуть бути стягнуті починаючи з 21.04.2014.

Отже, господарський суд дійшов висновку, що, з урахуванням спливу позовної давності щодо частини вимог, задовольнити позов необхідно частково на суму 331 401, 21 грн. за період з 21.04.14 по 01.07.17. В іншій частині у позові слід відмовити з огляду на сплив позовної давності.

Відповідно до приписів п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Зобов'язати ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "РТ-Груп" (28000, Кіровоградська обл., м. Олександрія, Куколівське шосе, буд. 5, і.к. 35767171) відшкодувати ОСОБА_1 міській раді Кіровоградської області (28000, Кіровоградська обл., м. Олександрія, пр. Соборний, 59, і.к. 33423535) заподіяні збитки у вигляді неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки, що розташована за адресою: Кіровоградська область, м. Олександрія, Куколівське шосе, буд. 5, загальною площею 21951,15 кв. м. у сумі 331 401, 21 грн. та судовий збір в сумі 4 971, 01 грн.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Примірники рішення надіслати позивачеві за адресою: 28000, Кіровоградська обл., м. Олександрія, пр. Соборний, 59 та відповідачеві за адресою: Кіровоградська область, м. Олександрія, Куколівське шосе, буд. 5.

Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про веб-адресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, одночасно з врученням (надсиланням/видачі) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Повне рішення складено 03.04.2018.

Суддя Т. В. Макаренко