Рішення

від 29.03.2018 по справі 922/170/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" березня 2018 р.Справа № 922/170/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

при секретарі судового засідання Кучко А.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СН-Груп", (39400, Полтавська область, Машівський р-н, смт. Машівка, вул. Незалежності, 130) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Насос Україна ЛТД" (61072, м. Харків, вул. Двадцять третього серпня, 20-А, офіс 1) про стягнення 216023,09 грн. за участю учасників справи :

від позивача - не з'явився

від відповідача - ОСОБА_1, директор ТОВ "Насос Україна ЛТД"

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СН-Груп" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Насос Україна ЛТД", в якій просить суд стягнути з відповідача на свою користь суму попередньої оплати вартості товару за договором постачання № 32 від 27.09.2017 у розмірі 177600,00 грн., пеню у розмірі 2699,38 грн., штраф у розмірі 26640,00 грн., 3% річних у розмірі 1109,38 грн. та інфляційні втрати у розмірі 3390,38 грн. В обґрунтування позову вказує на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за вищевказаним договором постачання № 32 від 27.09.2017 в частині своєчасного здійснення поставки товару (згідно умов п. 3.1. договору). В якості правових підстав посилається, зокрема, на норми статей 193, 230, 231 ГК України, статей 525, 526, 530, 536, 611, ст.ст. 622-624, ст. 693 ЦК України. За попереднім (орієнтовним) розрахунком судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом даної справи складає 3171,60 грн., сплаченого останнім судового збору за подання даного позову до господарського суду.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09.02.2018 відкрито провадження у справі № 922/170/18, призначено справу до розгляду у порядку загального позовного провадження, розпочато підготовче провадження і призначено підготовче засідання на 05.03.2018 об 11:30год.

Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 05.03.2018 на підставі п. 4 ч. 5 ст. 183 ГПК України в підготовчому засіданні оголошено перерву до 20.03.2018 до 11:30год.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 05.03.2018, згідно п. 9 ч. 1 Перехідних положень, ч. 3 ст.177, ст. 182, п. 3 ч. 2 ст. 183, ч. 2 ст. 232, ст. 233, 234 ГПК України, прийнято до розгляду заяву ТОВ "СН-Груп" від 03.03.2018 за вих. № 03/03 про збільшення розміру позовних вимог (вх. № 5868 від 05.03.2018).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.03.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу № 922/170/18 до судового розгляду по суті на 29.03.2018 о 12:30год.

29.03.2018 на офіційну електронну адресу господарського суду Харківської області від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі повноважного представника позивача у (вх. № 770).

Відповідач у відзиві на позовну заяву (вх. № 5822 від 02.03.2018) та повноважний представник у судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечив повністю, в обґрунтування заперечень зазначив, що докази, подані позивачем не відповідають вимогам ст. 36 ГПК України, а договір, на який посилається позивач не є дійсним та не підписувався ТОВ "Насос Україна ЛТД", тому вказаний доказ не може братися судом до уваги. відповідачем отримані кошти за товар згідно рахунку - фактури, тому поставка у даному випадку здійснюється на умовах ЕXW франко - склад постачальника ( у відповідності з умовами Інкотермс 2010). В обґрунтування заперечень відповідачем також наголошено про те, що відвантажити товар позивачем жодної справи не здійснив, а саме, не надіслав листа - замовлення, не прибув повноважний представник. Разом з тим, відповідачем зауважено про те, що відповідачем товар приготовано до відвантаження, а позивач звернувся з даним позовом до суду. Додатково, відповідачем відзначено про те, що позивач намагався отримати товар, проте без належно оформлених документів на відвантаження, тоді, як відповідач, наголошує останній, є посередником у постачанні даного товару, і має підписаний договір, доручення, видаткову накладну, ТТН зі своїм постачальником. Тому, відповідачем наголошено про те, що останній виконав усі податкові зобов'язання перед позивачем та Державою.

Суд оголосив про закінчення з'ясування обставин справи та перейшов до судових дебатів.

В судових дебатах відповідач наполягав на відмові в задоволенні позовних вимог, оскільки вони є безпідставними і необґрунтованими.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши промову відповідача у судових дебатах, господарський суд встановив наступне.

27.09.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Насос Україна ЛТД" (постачальником) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СН-ГРУП" (замовником) було укладено договір постачання №32 (далі-Договір) (т.с. І а.с. 15-18), відповідно до умов пунктів 1.1., 1.2. якого, постачальник зобов'язався здійснити поставку, а замовник прийняти та оплатити товар на умовах, визначених даним Договором. Предметом поставки товару є наступний товар:

- Насосний агрегат КМ 80-65-1601Е з ел.дв. 11 КВТ 3000 об/хв. ВБВ у кількості 4 шт вартістю 129600,00 грн. з врахуванням ПДВ;

- Насосний агрегат КМ 100-80-170Е з ел.дв. 15 кВт 3000 об/хв. ВБВ у кількості 1 шт вартістю 48000,00 грн. з врахуванням ПДВ.

Всього товар на суму 177600,00 грн. з врахуванням ПДВ.

Згідно з умовами 3.1. договору, сторони встановили умови та терміни постачання, а саме, постачальник здійснює поставку товару на умовах ЕXW м. Харків відповідно до Інкотермс 2010 по заявкам замовника на протязі 30 (тридцяти) календарних днів з моменту надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Інші форми поставки регулюються додатковими угодами бо специфікаціями, що є невід'ємною частиною договору (п. 3.2. договору).

Датою поставки вважається дата відвантаження товару у видатковій накладній (п.3.3. договору).

Умовами пунктів 5.1., 5.2. та 5.3. вищевказаного договору сторони погодили та встановили умови та порядок оплати товару, а саме, розрахунок по даному договору здійснюється в національній валюті України на розрахунковий рахунок постачальника, що вказаний в даному договорі.

Умовам оплати: товар оплачується 100% попередня оплата шляхом прямого банківського переводу на розрахунковий рахунок постачальника (п. 5.2. договору).

Замовник зобов'язується провести попередню оплату 100% за товар на протязі 10 банківських днів з моменту підписання даного договору (п. 5.3. договору).

В матеріалах справи наявний Рахунок - фактура № СФ-00853 від 02.10.2017 на погоджений умовами договору товар на загальну суму 177600,00 грн. з врахуванням ПДВ., виписаний ТОВ "Насос Україна ЛТД", підписаний директором, підпис скріплено печаткою підприємства відповідача (т.с. І а.с. 19).

На виконання зобов'язань за вищевказаним договором постачання № 32 від 27.09.2018, зокрема, умов п.п. 1.1., 5.1., 5.2., 5.3. цього договору, 09.10.2017 року ТОВ "СН-Груп" сплачено на розрахунковий рахунок відповідача 100 % попередню оплату товару на суму 177600,00 грн., про що свідчить копія відповідного платіжного доручення №30 від 09.10.2017 на суму 177600,00 грн. (т.с. І а.с. 20), оригінал якого оглянуто судом під час розгляду даної справи.

Таким чином, з огляду на умови п. 3.1. Договору (постачальник здійснює поставку товару на умовах ЕXW м. Харків відповідно до Інкотермс 2010 по заявкам замовника на протязі 30 (тридцяти) календарних днів з моменту надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника), враховуючи дату здійснення позивачем опати товару - 09.10.2017, товар мав бути поставлений позивачу до - 09.11.2017 р.

Позивач звернувся з даним позовом до суду, в якому наголошує про те, що в порушення умов п.п. 1.1., 3.1., 3.2., 3.3. вищевказаного договору постачання № 32 від 27.09.2017, товар у встановлений договором строк позивачу не поставив, замість цього, 10.11.2017 на електронну адресу позивача наслав листа, в якому повідомляє позивача про те, що затримка у терміну постачання товару виникає у зв'язку зі збоєм ливарного виробництва і гарантує, що товар буде поставлений на адресу ТОВ "СН-Груп" до 24.11.2017 року.

Проте, позивачем наголошено про те, що навіть станом на 25.01.2018 року ТОВ "Насос Україна ЛТД" товар ТОВ "НС-Груп" не поставило, грошові кошти у розмірі 177600,00 грн.. позивачу не повернуло, що й стало підставою для звернення з даним позовом до господарського суду.

Враховуючи вищенаведене, позивачем заявлено до стягнення 177600,00 грн. попередньої оплати за договором постачання № 32 від 27.09.2017, 4013,76 грн. пені, 26640,00 грн. штрафу, 1664,09 грн. 3 % річних, 6105,24 грн. інфляційних нарахувань.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, суд виходить з наступного.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.265 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За приписами ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Позивач на виконання взятих на себе зобов'язань, перерахував на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти на загальну суму 177600,00 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 30 від 09.10.2017, наявного у справі (т.с. І а.с. 20).

Проте відповідач зобов'язання за договором не виконав, товар позивачу на суму 177600,00 грн. не поставив.

За приписами п.2 ст.693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця.

Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, при чому доведеної до продавця.

Оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що позивач має право вимагати повернення зробленої ним на користь відповідача передплати за договором, оскільки відповідач свої договірні зобов'язання належним чином не виконав, товар за договором не поставив.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що відповідач поставив позивачу товар, за який було проведено попередню оплату у розмірі 177600,00 грн., а також відсутні докази повернення суми попередньої оплати.

Враховуючи, що відповідач не поставив позивачу товар, не повернув сплачену позивачем суму попередньої оплати, докази на підтвердження повернення ним суми попередньої оплати в розмірі 177600,00 грн. у справі №922/17018 відсутні, господарський суд дійшов висновку що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому, суд вважає безпідставними доводи відповідача, зокрема, з приводу того, що договір постачання №32 від 27.09.2017 не є дійсним та не підписувався ТОВ "Насос Україна ЛТД", тому вказаний доказ не може братися судом до уваги. При цьому, суд звертає увагу відповідача на те, що оригінали документів, доданих позивачем до позовної заяви оглянуто судом у підготовчому засіданні. Натомість самим відповідачем жодного документу, в обґрунтування своїх заперечень та на спростування позовних вимог до матеріалів справи не подано.

Щодо позовних вимог про стягнення 4013,76 грн. пені та 26640,00 грн. штрафу, суд зазначає про наступне

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст.230 ГК України).

Згідно з положеннями ст.546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч.1-2 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 1 ст.547 Цивільного кодексу України визначено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Умовами пункту 7.4. договору постачання № 32 від 27.09.2017 сторони передбачили та встановили, що у випадку невиконання постачальником своїх зобов'язань перед замовником, постачальник виплачує пеню в розмірі 0,02 % за кожен день прострочення, від вартості непоставленого в строк товару. У випадку порушення строків поставки більше ніж на 10 банківських днів, постачальник виплачує замовнику штраф у розмірі 15 % від вартості непоставленого товару. Оплата пені та штрафу здійснюється одночасно з погашенням заборгованості.

Приписами ч.6 ст.232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Разом з тим, судом враховано приписи частини 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Наразі, нормами чинного законодавства не заборонено одночасне нарахування пені та штрафу за порушення умов договору, у випадку якщо такий вид санкцій передбачений укладеним між сторонами договором, а відтак зазначені заперечення відповідача визнаються судом безпідставними та необґрунтованими.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені та штрафу, судом встановлено, що вказаний розрахунок відповідає вимогам законодавства, нарахований вірно, тому задоволенню підлягають вимоги стягнення з відповідача 4013,76 грн. пені та 26640,00 грн. штрафу.

Позовні вимоги про стягнення 3 % річних у розмірі 1664,09 грн. та індексу інфляції у розмірі 6105,24 грн., суд вважає їх необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

При цьому, зазначає про наступне.

Відповідно до ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Таким чином, відповідальність, передбачена ст. 625 Цивільного кодексу України, наступає за невиконання не будь-якого зобов'язання, а саме грошового.

Стягнення з постачальника суми попередньої оплати, перерахованої за договором на поставку товару, не вважається грошовим зобов'язанням в розумінні ст. 625 Цивільного кодексу України.

Такий правовий висновок знайшов своє відображення у Постанові Верховного суду України від 16.09.2014р. у справі № 921/266/13-г/7, прийнятий за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Відповідно до ст. 111-28 Господарського процесуального кодексу України рішення Верховного Суду України, висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Таким чином, у суду відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача збитків від інфляції, нарахованих позивачем на суму зробленої ним попередньої оплати за договором.

За таких обставин, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "СН-Груп".

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено види судових витрат. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з вимогами п. п. 1-2 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Крім того, ч. 4-5 зазначеної статті передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співрозмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як свідчать матеріали справи, у зв'язку з порушенням відповідачем прав та інтересів позивача, останній звернувся до адвоката ОСОБА_2 з метою надання йому правової допомоги, про що було укладено відповідний Договір про надання правової допомоги від 15.01.2018 (т.с. І а.с. 69).

Відповідно до умов п. 1.1. Договору по надання правової допомоги предметом даного договору є надання адвокатом усіма законними методами та способами правової допомоги клієнту у всіх справах, які пов'язані чи можуть бути пов'язаними із захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних його прав та законних інтересів.

До матеріалів справи подано перелік послуг, що зобов'язується надати адвокат (т.с. І а.с. 72), розрахунок, акт виконаних робіт від 03.03.2018, квитанція на суму 5700,00 грн. (т.с. І а.с. 72-75).

Також, 05.03.2018, 20.03.2018 у підготовчому засіданні від позивача прибув адвокат ОСОБА_2 (ордер серія №031049 від 15.01.2018, договір про надання правової допомоги від 15.01.2018). В судове засідання 29.02.2018 по розгляду справи по суті адвокат не прибув.

Враховуючи викладене, а також те, що факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу та сума таких витрат підтверджується матеріалами справи, і відповідач в порядку, визначеному п. 5 ст. 126 ГПК України не звертався до суду з клопотанням про їх зменшення, проте з огляду на часткове задоволення позовних вимог та неприбуття адвоката у судове засідання по розгляду справи по суті, суд приходить до висновку про обґрунтованість зазначених витрат у сумі 3000,00 грн.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються у даному разі на сторін пропорційно розміру задоволених вимог, відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, а саме, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3057,51 грн. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 11, 13, 14, 41-46, 73-80, 86, 129, 233, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Насос Україна ЛТД" (61072, м. Харків, вул. Двадцять третього серпня, 20-А, офіс 1, код ЄДРПОУ 40213705) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СН-Груп" (39400, Полтавська область, Машівський район, смт. Машівка, вул. Незалежності, 130, код ЄДРПОУ 39902188) - 177600,00 грн. суми попередньої оплати; 4013,76 грн. пені, 26640,00 грн. штрафу; 3000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу; 3057,51 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного господарського суду через Господарський суду Харківської області протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 30.03.2018 р.

Суддя ОСОБА_3