РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 січня 2018 року справа № 823/1689/17
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гаращенка В.В.,
за участю:
секретаря судового засідання: Савости С.В.,
представника позивача: ОСОБА_1 - за договором,
представника відповідача: ОСОБА_2 - за довіреністю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси адміністративну справу за позовом приватного підприємства Комунальник 2008 до управління Держпраці у Черкаській області про скасування постанов,
ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємство Комунальник 2008 звернулось до суду з адміністративним позовом до управління Державної служби України з питань праці у Черкаській області, в якому просить:
- скасувати постанову управління Держпраці у Черкаській області від 28.09.2017 №23-11-82/0953-475 про накладення на ПП Комунальник 2008 штрафу в сумі 32000 грн.;
- скасувати постанову управління Держпраці у Черкаській області від 28.09.2017 №23-11-82/0953-474 про накладення на ПП Комунальник 2008 штрафу в сумі 3200 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем не дотримано встановленого законом порядку призначення та проведення контрольного заходу (перевірки), тому це призводить до визнання такого заходу незаконним та не породжує правових наслідків.
Позивач вказав, що за письмовою згодою із найманими працівниками ним виплачувалися в обумовлені законодавством терміни всі нараховані грошові суми відпускних та розрахункових (при звільненні), однак працівники не завжди своєчасно забирали по відомості нараховані грошові кошти. Відтак, в цьому випадку відсутні будь-які порушення законодавства про оплату праці.
Вказівка у постанові від 28.09.2017 №23-11-82/09253-475 на порушення щодо невиплати понаднормово відпрацьованого часу взагалі не відповідає дійсності та відомостям табелю обліку робочого часу ПП Комунальник 2008 та фактичному відпрацьованому водієм ОСОБА_3М у травні 2017 року робочого часу.
Щодо обставин зафіксованого у приписі від 08.09.2017 позивач вказав, що відповідно до рекомендацій КМУ ним перенесено передсвятковий день 08 травня 5017 року на іншу дату - 13 травня 2017 року, причому в уточненому табелі робочого часу, який містить підпис водія ОСОБА_3, вбачається факт відпрацювання ним цього скороченого робочого дня лише 7 годин, а не 8 годин, як намагається довести відповідач.
Позивач стверджує, що фактично відповідач намагається за формально виявленими недоліками обліку робочого часу підприємства лише за один перенесений передсвятковий робочий день - 13 травня 2017 року зафіксувати в матеріалах перевірки системні порушення щодо неповноти виплати роботодавцем заробітної плати найманим працівникам підприємства, що взагалі не відповідає дійсності та є цілковитим зловживанням з боку відповідача його владними (управлінськими) функціями.
Представник позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити.
В письмовому запереченні на адміністративний позов та в судовому засіданні представник відповідача просила в його задоволенні відмовити повністю, зазначивши при цьому, що відповідачем повністю дотримано вимоги законодавства, яке регулює порядок інспекційного відвідування суб'єктів господарювання.
Представник відповідача звернула увагу, що у разі недотримання контролюючим органом встановленого законом порядку проведення заходу контролю, це є підставою для недопуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки. У разі допуску посадових осіб до проведення заходу контролю, самі по собі порушення порядку проведення перевірки не роблять наслідки перевірки нікчемними.
Також зазначила, що в ході проведення інспекційного відвідування позивача встановлено порушення законодавства про працю, зокрема, ст. 115 КЗпП України щодо строків та періодичності виплати заробітної плати, яка проводиться з порушенням проміжку часу, який перевищує 16 календарних днів. Позивач не заперечує вказаного порушення посилаючись на письмову згоду працівників щодо виплати заробітної плати у більш тривалі строки, однак такі обставини не звільняють його від відповідальності за порушення норм КЗпП України.
Має місце порушення строків проведення остаточного розрахунку при звільненні, зокрема, працівник ОСОБА_4 звільнений 31.03.2017 відповідно до наказу від 31.03.2017 №2, натомість остаточний розрахунок з ним проведено лише 06.04.2017. Зазначене порушення підтверджується відомістю на виплату заробітної від 06.04.2017 №4.
Як встановлено інспекційним відвідуванням, працівник ОСОБА_3 відповідно до наказу від 13.04.2017 №3 прийнятий на роботу до ПП Комунальник 2008 13.04.2017. Повідомлення про прийняття ОСОБА_3 на роботу до органів ДФС направлено 13.04.2017 о 09 год. 29 хв., тобто після фактичного допуску його до роботи, чим порушено вимоги ч. 1, 3 ст. 24 КЗпП України.
Окремо представник відповідача звернула увагу, що при перевірці табелів обліку використання робочого часу ПП Комунальник 2008 встановлено, що у травні 2017 року працівником ОСОБА_3 відпрацьовано 160 годин, натомість норма робочого часу в травні 2017 року становила 159 годин. Нарахування та виплату заробітної плати за понаднормову роботу ОСОБА_3 підприємством не проведено.
Наведені обставини, на думку представника відповідача, вказують на безпідставність вимог адміністративного позову.
Заслухавши пояснення учасників процесу, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов наступного.
Згідно відомостей, які містяться в матеріалах справи, 28.07.2017 на адресу управління Держпраці у Черкаській об надійшов лист виконавчого комітету Софіївської сільської ради Золотоніського району Черкаської області від 28.07.2017 №175 щодо необхідності проведення перевірок ряду суб'єктів господарювання, у тому числі ПП Комунальник 2008 .
Наказом управління Держпраці у Черкаській області від 28.07.2017 № 155-Н Про проведення інспекційного відвідування (п. 12.1) головним державним інспекторам відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно - правових актів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 доручено провести інспекційне відвідування ПП Комунальник 2008 на предмет додержання законодавства про працю з питань виявлення неоформлених трудових відносин та інших питань законодавства про працю.
На підставі наказу, оформлено направлення від 28.07.2017 №1453 проведення інспекційного відвідування зазначеного суб'єкта господарювання.
02.08.2017 вказаними посадовими особами здійснено виїзд за місцем знаходження підприємства: Черкаська обл., Золотоніський район, с. Софіївка, вул. Радянська (вул. Черкаський шлях), буд. 30 та складено акт неможливість проведення інспекційного відвідування від 02.08.2017, у зв'язку з відсутністю керівництва підприємства.
Листом від 03.08.2017 №1/2567 позивачу направлено письмову вимогу від 03.08.2017 №23-01-52/003 про надання документів, необхідних здійснення заходу контролю.
В зв'язку із закінченням терміну дії направлення 28.07.2017 №1453, на підставі службової записки головного державного інспектора Шевченко М.В. від 22.08.2017, наказом відповідача від 22.08.2017 №61-С (п. 1.2) скасовано наведене направлення та на підставі наказу від 01.09.2017 №188-Н Про проведення інспекційного відвідування (п. 8.2) видано направлення від 01.09.2017 №1769.
Позивачу повідомлено мету проведення заходу контролю, ознайомлено з оригіналом та вручено копію направлення на проведення інспекційного відвідування, про що свідчить особиста відмітка керівника ПП Комунальник 2008 ОСОБА_7 в розділі Перелік питань для контролю дій державних інспекторів праці акту оформленого за результатами інспекційного відвідування.
За результатами інспекційного відвідування складено акт від 08.09.2017 №23-11-82/0953, яким зафіксовано порушення законодавства про працю, зокрема:
- ст. 115 КЗпП України щодо строків та періодичності виплати заробітної плати. Виплата заробітної плати проводиться з порушенням проміжку часу, який перевищує 16 календарних днів. Згідно з даними первинних касових документів (платіжної відомості) заробітна плата за І половину березня 2017 року виплачена 20.03.2017, а за II половину березня 2017 року - виплачена 07.04.2017. Проміжок між вказаними виплатами складає 17 календарних днів. Заробітна плата за І половину травня 2017 року виплачена 19.05.2017, а за ІІ половину травня 2017 року виплачена 07.06.2017. Проміжок між вказаними виплатами складає 19 календарних днів. Заробітна плата за І половину липня 2017 року виплачена 20.07.2017, а за II половину липня 2017 року заробітна плата виплачена 07.08.2017. Проміжок між вказаними виплатами складає 17 календарних днів;
- ст. 116 КЗпП України щодо строків розрахунку при звільненні працівників. Так, працівник ОСОБА_4 звільнений 31.03.2017 відповідно до наказу 31.03.2017 №2, натомість остаточний розрахунок з ним проведено 06.04.2017;
- ст. 106 КЗпП України щодо оплати праці за роботу у наднормовий час у подвійному розмірі. При перевірці табелів обліку використаного робочого часу встановлено, що у травні 2017 року працівником ОСОБА_3 відпрацьовано 160 годин, натомість норма робочого часу у травні 2017 року становила 159 годин. Нарахування та виплату заробітної плати за понаднормову роботу ОСОБА_3 підприємством не проведено;
- ст. 24 КЗпП України, постанови Кабінету Міністрів України 17.06.2015 № 413 Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу . Працівник ОСОБА_3 відповідно до наказу від 13.04.2017 прийнятий на роботу 13.04.2017, натомість повідомлення до органу ДФС прийняття його на роботу направлено 13.04.2017 о 09 год. 29 хв.
Наведений акт підписаний керівником ПП Комунальник 2008 ОСОБА_8 із вказівкою, що пояснення до акту будуть надані окремо.
На підставі акту перевірки головним державним інспектором Шевченко М.В. внесено припис від 08.09.2017 №23-11-82/0953-0662 про усунення зафіксованих порушень.
Копія припису отримана директором ПП Комунальник 2008 ОСОБА_8, про що на останній сторінці припису міститься його особистий підпис.
Пояснення до акту перевірки надані позивачем листом від 12.09.2017 №94.
Рекомендованим листом від 15.09.2017 №1/3072, отриманим позивачем 19.09.2017, його повідомлено про розгляд 28.09.2017 о 10 год. 30 хв. справи про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами у приміщенні управління Держпраці у Черкаській області за адресою: м. Черкаси, б-р Шевченка, 205.
З огляду на зазначені обставини, суд відхиляє доводи позивача про непроведення інспекційного відвідування, неотримання ним акту інспекційного відвідування та припису, а також про розгляд справи про накладення штрафу без повідомлення позивача.
Суд також вважає безпідставними посилання позивача щодо необхідності погодження центральним органом виконавчої влади проведення перевірки та вручення наказу про проведення перевірки, оскільки вручення копії наказу про здійснення позапланового заходу та одержання такого погодження не передбачено ст. 6 Закону України Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), якщо позаплановий захід здійснюється Державною службою України з питань праці та її територіальними органами за зверненням органів місцевого самоврядування.
Отже, порушення процедури проведення перевірки не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду справи.
При цьому, судом відмовлено в задоволенні клопотання представника позивача про проведення почеркознавчої експертизи підпису директора ПП Комунальник 2008 ОСОБА_8 в акті перевірки на інших документах, які надані відповідачем, оскільки наведені представником позивача обставини не викликають необхідності перевірки особистого виконання директором підпису.
В матеріалах справи знаходиться копія листа з відтиском печатки ПП Комунальник 2008 та підписом директора ОСОБА_8 від 12.09.2017 № 94, яким надано пояснення щодо виявлених та описаних в акті перевірки порушень законодавства про працю. Більш того, з висновків акту перевірки та наданих відповідачем до заперечень документів вбачається, що перевірка проведена на підставі наданих позивачем документів.
Отже, наявні матеріали справи свідчать про обізнаність директора ПП Комунальник 2008 про хід та результати проведення перевірки підприємства.
Як встановлено судом, на підставі акту перевірки від 08.09.2017 №23-11-82/0953 заступником начальника управління Держпраці у Черкаській області ОСОБА_9 28.09.2017 винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №23-11-82/0953-474, якою на позивача накладено штраф в розмірі 3200 грн. на підставі абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП України та постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №23-11-82/0953-475, якою на позивача накладено штраф в розмірі 32000,00 грн. на підставі абз. 4 ч. 2 ст. 265 КЗпП України.
Підставою прийняття постанови №23-11-82/0953-474 від 28.09.2017 стали вищеперелічені порушення строків та періодичності виплати заробітної плати, строків розрахунку при звільненні працівників та порушення строку повідомлення до органу ДФС прийняття працівника на роботу.
Вирішуючи питання про правомірність постанови № 23-11-82/0953-474, суд відхиляє доводи позивача про наявність письмової згоди працівників на виплату заробітної плати із затримкою строків тому, що ст. 115 КЗпП України містить імперативні вимоги про виплату заробітної плати не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
В разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.
Аналогічні імперативні вимоги містить і ст. 116 КЗпП України, яка стосується строку розрахунку в день звільнення.
Суд погоджується з доводами відповідача, що наведені законодавчі норми не містять виключень, а згода працівників не звільняє позивача від виконання наведеного обов'язку.
Відносно повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу, суд зазначає, що згідно ч. 3 ст. 24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу від 17.06.2015 №413 установлено, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника.
Як встановлено судом, працівник ОСОБА_3 прийнятий на роботу 13.04.2017 та в цей же день позивачем направлено повідомлення до органів ДФС про прийняття його на роботу, тобто після початку роботи, що є порушенням ч. 3 ст. 24 КЗпП України.
З огляду на зазначені обставини суд не вбачає підстав для скасування постанови відповідача №23-11-82/0953-474.
Щодо постанови №23-11-82/0953-475 суд звертає увагу, що підставою її прийняття стала ненарахування та невиплата заробітної плати за понаднормову роботу за 1 годину у суботу 13 травня 2017 року працівнику ОСОБА_3
Досліджуючи вказані обставини, судом встановлено, що відповідно до рекомендацій Кабінету Міністрів України, викладених у розпорядженні від 16 листопада 2016 року №850-р Про перенесення робочих днів у 2017 році позивачем перенесено передсвятковий день 08 травня 2017 року на іншу дату - 13 травня 2017 року.
Частиною 1 ст. 106 КЗпП України визначено, що за погодинною системою оплати праці робота в надурочний час оплачується в подвійному розмірі годинної ставки.
Відповідно до ч. 1 ст. 53 КЗпП України напередодні святкових і неробочих днів (стаття 73) тривалість роботи працівників, крім працівників, зазначених у статті 51 цього Кодексу, скорочується на одну годину як при п'ятиденному, так і при шестиденному робочому тижні.
Відповідно до норм тривалості робочого часу на 2017 рік кількість робочих годин у травні становити 159 годин.
Перевірку тривалості робочого часу проведено шляхом візуального огляду наданих в ході інспекційного відвідування табелів обліку робочого часу ОСОБА_3 в порівнянні з затвердженими нормами, що і лягло в основу висновку про порушення позивачем ч. 1 ст. 106 КЗпП.
В зв'язку з чим, позивачем надано відкорегований табель обліку робочого часу за травень 2017 року, з якого вбачається, що працівник ОСОБА_3 відпрацював 159 годин.
Вказане коригування позивач пояснив усуненням помилки в табелі обліку робочого часу, про що повідомив письмово відповідача листом №94 від 12.09.2017, який отримано відповідачем 14.09.2017 та зареєстровано за вхідним номером 7995/1 тобто, відповідач до прийняття наведеної постанови мав у своєму розпорядженні інформацію про фактично відпрацьований працівником ОСОБА_3 час у межах норми 159 годин, проте доказів врахування чи відхилення пояснень відповідачем не надано.
Крім того суд звертає увагу, що відповідно до акту перевірки, розділ 3 Робочий час, перевірка проводилась лише щодо дотримання загальної тижневої тривалості (40 годин) робочого часу, з цього питання порушень не виявлено.
Щодо контролю за дотриманням робочого часу працівниками позивача в інших умовах перевірка не проводилась.
Відповідно до витягу з ЄДР, основним видом діяльності позивача є вантажний автомобільний транспорт, код КВЕД 49.11.
При цьому ОСОБА_3 прийнятий на роботу до позивача як водій.
Суд звертає увагу, що крім норм КЗпП України, норми тривалість робочого часу водіїв регламентовано також Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженим наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 №340 (далі - Положення №340).
Нормальна тривалість робочого часу водіїв не повинна перевищувати 40 годин на тиждень (ч. 1 п. 2.2 Положення №340). Отже, норми КЗпП України і норми Положення №340 передбачають, що нормальна тривалість робочого тижня не може перевищувати 40 годин.
Разом з тим слід зазначити, що Положення №340 визначає не лише тривалість робочого часу водіїв, але і його структуру.
Так, відповідно до пункту 2.1 Положення №340 до робочого часу водія включаються: змінний період керування; підготовчо-заключний період; час простоїв не з вини водія; час простоїв (у пунктах навантаження та розвантаження вантажів, у місцях посадки та висадки пасажирів); час проведення медичних оглядів водія перед виїздом на маршрут (у рейс) та після повернення; час проведення робіт з усунення технічних несправностей транспортного засобу на маршруті (у рейсі); час охорони транспортного засобу з вантажем або без нього під час стоянки на кінцевих та проміжних пунктах при здійсненні міжміських перевезень у разі, якщо такі обов'язки передбачені трудовим договором, укладеним з водієм; половина часу, передбаченого завданням на рейс міжміського сполучення, при роботі двох водіїв на транспортному засобі, обладнаному спальним місцем; інший час, передбачений законодавством України.
Таким чином, Положення №340 визначає тривалість лише однієї складової робочого часу - періоду керування (як змінного, так і тижневого), при цьому, тривалість періоду керування має бути меншою загальної тривалості робочого часу працівника (як денної, так і тижневої), оскільки водій має в межах встановленого для нього робочого часу пройти медогляд, підготувати автомобіль до рейсу тощо.
Частина 1 ст. 53 КЗпП України містить виключення із загального правила скорочення тривалості роботи у передсвяткові дні та не поширюється на працівників, зазначених у статті 51 цього Кодексу.
До таких працівників віднесені учителі, лікарі та з урахуванням вимог Положення №340 також і водії.
В свою чергу, в ході проведення інспекційного відвідування не проводилось дослідження дотримання трудового законодавства позивачем щодо водія ОСОБА_3 в розрізі Положення №340.
Таким чином, співставлення відомостей з табелю обліку робочого часу водія ОСОБА_3 за травень 2017 із затвердженими нормами кількості робочих годин, не є належним доказом підтвердження вчинення позивачем порушення ч. 1 ст. 106 КЗпП України.
Суд враховує, що відповідач не наділений дискреційними повноваженнями щодо розміру застосування штрафних санкцій, а керується лише наявністю встановленого та неспростованого факту вчинення порушення трудового законодавства.
Так, п.п. 3, 8 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Отже, на переконання суду, при оцінці виявленого порушення відповідачу слід обов'язково враховувати, пояснення особи щодо матеріалів перевірки та чи виправдане застосування штрафних санкцій з урахуванням тяжкості вчиненого порушення.
В даному випадку при прийнятті оскарженої постанови відповідач не надавши об'єктивної оцінки документам та обставинам, що стали предметом перевірки фактично застосував до позивача відповідальність в розмірі 32000 грн. внаслідок невиплати на його думку в подвійному розмірі заробітної плати за одну відпрацьовану годину.
Як встановлено судом, з відомостей про виплату заробітної плати ПП Комунальник 2008 , середньоденна заробітна плата, яку фактично отримував у травні ОСОБА_3 складає 128 грн. 80 коп. (2536/20=128,8), що в погодинному розмірі становить 16 грн. 10 коп. (128,8/8=16,1), а в подвійному - 32 грн. 20 коп.
Таким чином, відповідач застосував до позивача відповідальність, що у 1000 разів перевищує розмір шкоди, який міг бути завданий працівнику.
При цьому, будь-які скарги працівника на дії позивача з цього приводу відсутні.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити частково.
В силу положень ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною 3 ст. 139 КАС України визначено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
При цьому, процесуальний Закон не містить застережень щодо заборони стягнення судових витрат із суб'єкта владних повноважень звільненого від сплати судового збору, а тому суд відхиляє доводи відповідача про неможливість стягнення з нього понесених позивачем судових витрат зі сплати судового збору.
Оскільки судом частково задоволено позовні вимоги позивача, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача половину витрат позивача зі сплати судового збору.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 72, 76, 90, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Постанову управління Держпраці у Черкаській області №23-11-82/0953-475 від 28.09.2017 про накладення на ПП Комунальник 2008 штрафу в сумі 32000 грн. - скасувати.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з управління Держпраці у Черкаській області (м. Черкаси, бул. ОСОБА_6, 205, код ЄДРПОУ 39881228) на користь приватного підприємства Комунальник 2008 , (Черкаська область, Золотоніський район, с. Софіївка, вул. Чумацький Шлях, 30 код ЄДРПОУ 35995176), судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 800 (вісімсот) грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана з врахуванням особливостей закріплених п 15.5 Перехідних положень КАС України протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення буде складене протягом десяти днів з дня закінчення розгляду справи.
Повне рішення складено 29 січня 2018 року.
Суддя В.В. Гаращенко
Суд | Черкаський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 18.01.2018 |
Оприлюднено | 04.04.2018 |
Номер документу | 73136580 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Черкаський окружний адміністративний суд
В.В. Гаращенко
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні