Ухвала

від 26.03.2018 по справі 175/765/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 175/765/18

Провадження № 2/175/269/18

У Х В А Л А

Іменем України

26 березня 2018 року смт. Слобожанське

Суддя Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Новік Л.М., розглянувши заяву позивача про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна , ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства ОТП Банк про визнання недійсним договору іпотеки, договору про відступлення права вимоги та визнання права власності на земельну ділянку, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна , ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства ОТП Банк про визнання недійсним договору іпотеки, договору про відступлення права вимоги та визнання права власності на земельну ділянку.

Позивач ОСОБА_1 разом із позовною заявою звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просить заборонити будь-яким особам вчиняти будь-які дії стосовно відчуження земельної ділянки №22 по вулиці Кленовій в селі Новоолександрівка ,Дніпровського району, Дніпропетровської області, площею 0,15 га, кадастровий номер 1221486200:05:011:0012. Обґрунтовує необхідність забезпечити зазначений позов тим, що ним було подано позов до суду, а тому не вжиття заходів забезпечення позову може унеможливити подальше виконання рішення по даній справі.

Розглянувши матеріали поданої заяви, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 , п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь - якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Також, у відповідності до ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заяленими позивачем вимогами.

Відповідно до ст. 153 ЦПК України суд розглянув заяву про забезпечення позову без виклику осіб.

Дослідивши матеріали справи, вважаю, що заява задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Як зазначено в Постанові Пленуму № 9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , забезпечення позову допускається в будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч.10 ст. 150 ЦПК України .

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права, яких можуть бути порушені у зв'язку з застосуванням відповідних заходів.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Також, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Право кожного на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, при вирішенні спору щодо його прав та обов'язків цивільного характеру передбачено і п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , яка підлягає застосуванню відповідно до ст. 9 Конституції України та ст. ст. 2 , 8 ЦПК України .

Згідно з ч.1 ст.1 Першого протоколу до цієї Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.

Окрім національного законодавства, також і прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п.1ст. 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі Жоффре де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року).

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв'язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Позивачем не надано належних доказів, що не вжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, як і не надано доказів, що зазначений вид забезпечення позову буде співмірним із заявленими позивачем вимогами.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 149, 151-153 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Л.М. Новік