Ухвала

від 23.02.2018 по справі 2-893/12

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-893/12

Провадження №6/369/1/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.02.2018 Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Волчко А.Я.,

при секретарі Раситюк М.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою Енергодарського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди та стягнення боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Енергодарський міський відділ ДВС ГТУЮ у Запорізькій області звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з даною заявою мотивуючи її тим, що на примусовому виконанні у Енергодарському міському відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області перебувало виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа 2-5236/2011 виданого 28.02.2012 року Києво-Святошинським районним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 боргу за договором позики в розмірі 191760 грн., матеріальну шкоду в сумі 107 грн, судовий збір у розмірі 2918 грн.

23.08.2012 року згідно інформації з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень державним виконавцем Бень Ю.Й. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа 2-5236/2011 виданого 28.02.2012 року Києво- I Святошинським районним судом Київської області.

При перевірці майнового стану боржника встановлено, що у боржника відсутнє майне яке можливо звернути стягнення, а здійснення державним виконавцем відповідно до Закону заходи щодо розшуку такого майна виявились безрезультатними.

На підставі п.2 ч.І ст. 47 Закону України Про виконавче провадження в Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень була винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві.

29.12.2014 року заступником начальника відділу винесено постанову про поверненні виконавчого документа стягувачеві на підставі п. 2 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження у зв'язку із відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення.: здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майн: виявилися безрезультатними. За час перебування виконавчого листа на примусовому виконанні заборгованість не стягнуто.

Зі скарги вбачається, що стягувачем не було отримано виконавчого листа, після чог: відділом встановлено, що спеціалістом відділу ОСОБА_4, яка на той час займала посаду направлено оригінал вищезазначеного виконавчого листа разом з постановою про поверненні виконавчого листа стягувачеві на адресу стягувана простою кореспонденцією чим порушене вимоги Закону України Про виконавче провадження , у зв'язку з чим до Енергодарського міського суду направлено подання щодо видачі дубліката виконавчого листа

При перевірці встановлено, що виконавчий документ втрачено при пересилці документації, що унеможливлює виконання виконавчого листа 2-5236/2011 виданого 28.02.2011 року Києво- Святошинським районним судом Київської області..

На сьогоднішній день виконавчий документ залишається не виконаним.

Тому, Енергодарський міський відділ ДВС ГТУЮ у Запорізькій області просив визнати причину пропуску строку пред'явлення до виконання виконавчого листа 2- 5236/2011 виданого 28.02.2012 року Києво-Святошинським районним судом Київські області про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 боргу за договором позики в розмірі 191760 грн., матеріальну шкоду в сумі 107 грн, судовий збір у розмірі 1918 грн., поважною. Поновити пропущений строк пред'явлення до виконавчого листа 2-5236/2011 виданого 28.02.2012 року Києво-Святошинським районним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 боргу за договором позики в розмірі 191760 грн., матеріальну шкоди всумі 107 грн, судовий збір у розмірі 1918 грн. Видати дублікат виконавчого листа 2-5236/2011 виданого 28.02.2012 року Києво-Святошинським районним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 боргу за договором позики в розмірі 191760 грн., матеріальну шкоду в сумі 107 грн, судовий збір у розмірі 1918 грн.

Сторони в судове засідання не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Суд, перевіривши матеріали справи та зібрані в ній докази, приходить до висновку що заява не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

Стаття 431 ЦПК України визначає що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Стаття 433 ЦПК України визначає що у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Виходячи з аналізу зазначених норм, суд при вирішенні питання про поновлення строку для пред'явлення до виконання виконавчого документа, повинен з'ясувати питання щодо причин пропуску цього строку та залежно від характеру цих причин зробити висновок про їх поважність чи навпаки, а відтак дійти висновку про наявність чи відсутність підстав для поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Питання про поважність пропуску строків є оціночним. Поважність причин може залежати від таких обставин як поведінка заявника, інших осіб, так і від чинників, що не пов'язані з людським фактором.

Причина пропуску строку є поважною, якщо відповідну процесуальну дію не вчинено у зв'язку із обставинами, що безпосередньо унеможливлювали або ускладнювали можливість вчинення процесуальних дій у визначений строк. Така обставина має існувати об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк і виникнути протягом строку, який пропущено. Зазначене повинно підтверджуватися належними і допустимими засобами доказування.

Виконання судового рішення, відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України №5-рп/2013 від 26.06.2013 року по справі №1-7/2013, є невід ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року, та відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 20 липня 2004 року по справі Шмалько проти України вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду ( пункт 43).

Між тим, прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах ОСОБА_4 проти Сполученого королівства від 28.10.1998 р. та Круз проти Польщі від 19.06.2001 р. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Зокрема, у пункті 24 рішення Європейського суду з прав людини у справі Надточій проти України та пункті 23 рішення Європейського суду з прав людини у справі Гуренка проти України № 2 наголошується на принципі рівності сторін - одному із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Відповідно до п. 17.4. Перехідних положень ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку;

Як встановлено судом, рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 лютого 2012 року було стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг за договором позики в розмірі 191760 грн., матеріальну шкоду в сумі 107 грн., судовий збір в розмірі 1918 грн.

На виконання даного судового рішення, Києво-Святошинським районним судом Київської області було видано виконавчий лист від 28.02.2012 року.

23.08.2012 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Енергодарського міського управління юстиції ОСОБА_5 була прийнята постанова про відкриття виконавчого провадження № 33971754 з примусового виконання Виконавчий лист № 2-5236 виданий 28.02.2012 Києво-Святошинським районним судом Київської області.

Стаття 76 ЦПК України визначає що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно ч. 1 ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Стаття 81 ЦПК України визначає що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З вищенаведеного суд приходить до висновку про відсутність підстав для видачі у даному випадку дубліката виконавчого листа, оскільки в силу ст. 81 ЦПК заявник не довів його втрату, а саме не надано доказів того, що була винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу, що відповідний виконавчий лист був надісланий простою кореспонденцією та відповідно не надано доказів проведення відповідної перевірки, а отже і відсутні поважні причин для поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання.

Виходячи з вищевикладеного та керуючись ст.ст. 259, 260, 433, п. 17.4. Перехідних положень ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

В заяві Енергодарського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди та стягнення боргу - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали суду, до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: Волчко А.Я.