Рішення

від 23.03.2018 по справі 229/4644/17

ДРУЖКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/229/92/2018

ЄУН 229/4644/17

РІШЕННЯ

іменем України

23 березня 2018 року м. Дружківка

Дружківський міський суд Донецької області

у складі:

головуючого - судді Лопатко Н.В.

за участю секретаря судового засідання Пивовара В.О., Білик О.А.

представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Дружківка цивільну справу за позовною заявою Іщенко - ОСОБА_3 до територіальної громади в особі ОСОБА_4 сільської ради Ясинуватського району Донецької області, ОСОБА_2 про продовження строку для прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до територіальної громади в особі ОСОБА_4 сільської ради Ясинуватського району Донецької області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що ОСОБА_5 28 січня 2011 року склав заповіт на ім'я ОСОБА_6 Згідно змісту заповіту, він заповідав останньому належну йому на праві власності земельну ділянку загальною площею 5, 2900 га (кадастровий номер 1425555300-03-000-0040), яка розташована на території Желаннівської сільської ради Ясинуватського району Донецької області. Таким чином, представник позивача ОСОБА_7 вважає, що ОСОБА_6 є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_5 і має право на спадкування майна, у вигляді земельної ділянки площею 5, 2900 га (кадастровий номер 1425555300-03-000-0040 ), що залишилась після смерті спадкодавця.

Представник позивача просить визначити ОСОБА_6 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, визначеної заповітом, після смерті ОСОБА_5, який помер 10 вересня 2013 року. Зазначає, що про смерть ОСОБА_5 дізнався лише у квітні 2017 року після чого отримав свідоцтво про смерть останнього. Позивач, на якого було складено заповіт спадкодавцем, у встановлений законом строк не подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, оскільки фактично проживає на тимчасово окупованій території України (в м. Ясинувата Донецької області), що ускладнює його пересування, зазначає, що були ускладнення щодо перетину КППП. Вказує, що всі ці обставини стали перешкодою, щодо своєчасного звернення до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після заповідача.

Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 05 грудня 2017 року відкрито провадження по справі та призначено судовий розгляд в загальному позовному провадженні (в редакції, яка діяла на момент надходження справи).

Відповідно до Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 № 2147-VIII Цивільний процесуальний Кодекс викладено у новій редакції від 15.12.2017.

Приписами пункту 9 Розділу XIII "ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ" Цивільного процесуального Кодексу (в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-УІІІ) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Враховуючи зазначене, справу слід розглядати у відповідності до норм цивільного процесуального Кодексу в редакції від 15.12.2017 року за правилами загального позовного провадження.

Під час розгляду справи за клопотанням позивача до участі у справі в якості співвідповідача залучена ОСОБА_2, яка також подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Представник позивача по справі позовні вимоги в судовому засіданні підтримала повністю, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, просила їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_4 сільської ради Ясинуватського району Донецької областіу судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, проте надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, прость розглянути справу на розсуд суду.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що позивач не звертався до неї з приводу згоди про додатковий строк на прийняття спадщини, звернула увагу суду, що на її користь також було складено заповіт спадкодавцем і вона прийняла спадщину у встановленому законом порядку, про існування іншого заповіту вона нічого не знала..

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановивши факти та відповідні їм правовідносини, вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Статтею 1223 ЦК України встановлено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Судом встановлено, що 13 вересня 2013 року помер ОСОБА_5, що не заперечується сторонами, а також підтверджується свідоцтвом про смерть серія І-НО № 711658 виданим 13 вересня 2013 року виконкомом Спартаківської сільської ради Ясинуватського району Донецької області, про що складено відповідний актовий запис № 52 (а.с. 33) та свідоцтвом про смерть І-НО № 986111 (виданим повторно) Дружківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 27 квітня 2017 року (а.с. 14). В зазначеному свідоцтві про смерть міститься інформація, що ОСОБА_5 помер 10 вересня 2013 року у віці 76 років, про що 13 вересня 2013 року складено відповідний актовий запис № 52.

Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина, до якої, окрім іншого майна, входила земельна ділянка загальною площею 5,2900 га (кадастровий номер 1425555300-03-000-0040), яка розташована на території особі ОСОБА_4 сільської ради Ясинуватського району Донецької області. Зазначена земельна ділянка на праві власності належала спадкодавцю, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ДН № 035997 (а.с. 12).

За життя, а саме 28 січня 2011 року спадкодавець склав заповіт на ім'я ОСОБА_6. Відповідно до змісту заповіту, він заповідав останньому належну йому на праві власності земельну ділянку загальною площею 5,2900 га (кадастровий номер 1425555300-03-000-0040), яка розташована на території особі ОСОБА_4 сільської ради Ясинуватського району Донецької області з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Заповіт посвідчено приватним нотаріусом Ясинуватського нотаріального округу ОСОБА_8 та зареєстрований у реєстрі за № 376 (а.с.13).

Згідно зі ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 1272 ЦК України , якщо спадкоємець протягом встановленого строку, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.

Як вбачається з роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 р. Про судову практику у справах про спадкування вказано, зокрема, що спадкоємець є таким, що спадщину не прийняв, якщо свідомо, за відсутності будь-яких перешкод своєчасно не вчиняв дії з прийняття спадщини протягом шести місяців з моменту її відкриття.

Згідно п. 24 вищевказаної Постанови, особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України . Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

ОСОБА_6 заяву про прийняття спадщини у шестимісячний строк з часу відкриття спадщини до нотаріальної контори не подав.Згідно витягу зі спадкового реєстру від 07.12.2017 року, заповіт є чинним(а.с.22).

Відповідно до вимог ч. 3 ст.1254 ЦК України кожний наступний заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним.

В цьому контексті слід зазначити, що Конституційний Суд України у своєму рішенні від 11.02.2014 року у справі №1-1/2014 вказав про те, що суб'єкт права власності, яким є заповідач (спадкодавець), на випадок своєї смерті має право шляхом вчинення заповіту розпоряджатися своєю власністю спадщиною, до складу якої законом віднесені усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті (статті 318,1218,1233,1235,1236 ЦК України. Як вказав Конституційний Суд України, за своєю юридичною природою свобода розпорядження власністю шляхом вчинення заповіту (свобода заповіту) є одним із основоположних принципів спадкового права, при цьому, вона є абсолютною.

Із копії спадкової справи №33/2014, заведеної до майна померлого 10.09.2013 року ОСОБА_5, наданої Авдіївською державною нотаріальною конторою, видно що 02.09.2013 року спадкодавцем було складено заповіт на ім'я ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яким він заповідав їй все його майно де б воно не було і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що буде йому належати на день його смерті і на що він за законом матиме право. Заповіт було посвідчено секретарем Спартаківської сільської ради Ясинуватського району Донецької області ОСОБА_9 та зареєстрований у реєстрі за № 59, на день смерті не змінено та не скасовано (а.с. 36). ОСОБА_2, яка є дочкою спадкодавця, у встановлений законом строк звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини (а.с. 33). Заяв про відмову від прийняття спадщини від інших спадкоємців в спадковій справі не має. Згідно витягу зі спадкового реєстру від 07.12.2017 року, заповіт є чинним, оскільки свідоцтво про право на спадщину не видавалось (а.с.23).

Оскільки спадкодавець ОСОБА_5 помер 10 вересня 2013 року, то строк для прийняття спадщини проходив 10 березня 2014 року. Саме до вказаної дати всі спадкоємці, які бажали прийняти спадщину мали подати заяву про прийняття спадщини.

Позивач вказує, як на причину пропуску встановленого строку на звернення із заявою про прийняття спадщини до відповідної нотаріальної контори, що ОСОБА_6 вважав, що заповіту достатньо для прийняття спадщини. Також, він не перебував у родинних відносинах із померлим і разом з ним та в одному населеному пункті не проживав, тому не мав можливості своєчасно отримати інформацію щодо смерті спадкодавця. Після того, як він, дізнався про смерть спадкодавця, він не мав можливості подати заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини, оскільки з 14 квітня 2014 року по теперішній час за місцем його проживання проводиться антитерористична операція відповідно до Указу Президента України від 13 квітня 2014 року, що ускладнює переміщення з тимчасово окупованої території України, а державні установи та організації не здійснюють свою діяльність на тимчасово окупованій території України, в тому числі й нотаріальні контори.

Позивач вважає, що він пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, а тому йому можливо визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.

Відповідач ОСОБА_2 вказала, що до неї, як до спадкоємця що прийняв спадщину ОСОБА_5, позивач не звертався, з метою отримання письмової згоди про надання додаткового строку для прийняття спадщини. Зазначила, що вона своєчасно написала заяву про прийняття спадщини після смерті свого батька. Звернула увагу суду, що згідно заповіту, складеного ОСОБА_5 М.П.02.09.2013 року і посвідченого секретарем Спартаківської сільської ради Ясинуватського району Донецької області ОСОБА_9, спадкодавець заповідав все майно на її користь. Про наявність спадкового майна у вигляді земельної ділянки площею 5,2900 га (кадастровий номер 1425555300-03-000-0040), яка на праві власності на день смерті належала спадкодавцю вона не знала, думала, що батько її продав, тому зазначена ділянка не була складовою спадкової маси.

Посилання позивача, як на причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність про наявність спадкового майна не визнаються судомі поважними .

Також, судом отримано докази, у вигляді довідки з Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, що позивач по справі систематично перетинав лінію розмежування між Донецькою та тимчасово окупованою територією (а.с. 51). Що дає суду підставу вважати, що він мав змогу звернутись до нотаріуса з відповідною заявою про прийняття спадщини.

З урахуванням викладеного вище, суд не вбачає підстав для визначення позивачу додаткового строку для прийняття спадщини, оскільки під час розгляду справи позивачем та його представником не було надано суду доказів, що причини пропуску шестимісячного строку для подачі заяви про прийняття спадщини є поважними, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами, а крім того з дня відкриття спадщини сплинуло біль чотирьох років.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази, які беруться до уваги судом при визначенні поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, то це відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України , переважно письмові докази - довідки медичних установ про стан здоров'я та проходження курсу лікування, довідки про перебування особи у відрядженні чи за межами України, інші довідки, акти, листування, що містять відомості щодо обставин, які перешкоджали зверненню спадкоємця до нотаріальної контори в строки встановлені ст. 1270 ЦК України .

Однак суду не надано доказів на підтвердження поважності пропуску строку для прийняття спадщини в період з 10 вересня 2013 року, з моменту відкриття спадщини, по грудень 2017р. і далі.

Безспірних доказів поважності причин пропуску строку для звернення із заявою про прийняття спадщини позивач суду не надав.

Суду не були надані будь-які інші дані про те, що позивач протягом шестимісячного строку після смерті спадкодавця був позбавлений можливості звернутися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

Позивачем ОСОБА_6 не доведено поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини, його вимоги не ґрунтуються на доказах у справі та зазначених нормах матеріального права, а тому у задоволенні позову суд вважає за необхідне відмовити.

Відповідно до положень статей 12 і 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позивачем вимог та зазначених і доведених ним обставин. Відповідно до статті 19 Конституції України, статті 2 ЦПК України та з урахуванням положення частини п'ятої статті 12 ЦПК вийти за межі заявлених вимог (вирішити незаявлену вимогу, задовольнити вимогу позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено) суд має право лише у випадках, прямо передбачених законом. Предметом судового розгляду було надання додаткового строку спадкоємцю для прийняття спадщини. З боку позивача не було уточнено позовну заяву щодо вирішення питання про недійсність або дійсність заповіту, як посвідченого секретарем Спартаківської сільської ради Ясинуватського району Донецької області ОСОБА_9 та зареєстрований у реєстрі за № 59, складеного ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 02 вересня 2013 року, так і заповіту, посвідченого приватним нотаріусом Ясинуватського районного нотаріального округу ОСОБА_8, складеного ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 28 січня 2011 року.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 10, 13, 76 - 80, 89, ч.1 ст. 141, 259, 263 - 265,суд,-

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 ( зареєстрований за адресою:Донецька область м. Ясинувата, квартал 100, буд.2 кв.5 РНОКПП НОМЕР_1) до територіальної громади в особі ОСОБА_4 селищної ради Ясинуватського району Донецької області( розташованої за адресою:Донецька область Ясинуватський район смт. Желанне, вул. Центральна, 87 ЄДРПОУ 04341880), ОСОБА_2 (зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 паспорт серія ВА 107477) про продовження строку для прийняття спадщини відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Апеляційного суду Донецької області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи ( вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 30 березня 2018 року.

Суддя: Н.В.Лопатко