Ухвала

від 28.03.2018 по справі 465/7153/15-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

28 березня 2018 року

м. Київ

справа № 465/7153/15-ц

провадження № 61-4396св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Стрільчука В. А., суддів:Олійник А. С., Ступак О. В. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Усика Г. І., учасники справи:

позивач - ОСОБА_6,

відповідачі: ОСОБА_7, Товариство з обмеженою відповідальністю Привокзальний ринок,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_7 на рішення Франківського районного суду м. Львова від 10 березня 2016 року у складі судді Мартинишин М. О. та рішення апеляційного суду Львівської області від 23 червня 2016 року у складі колегії суддів: Зверхановської Л. Д., Цяцяка Р. П., Шеремети Н. О.,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2015 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_7, Товариства з обмеженою відповідальністю Привокзальний ринок (далі -ТОВ Привокзальний ринок) про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном.

Позов мотивовано тим, що 03 серпня 2015 року між ТОВ Привокзальний ринок та позивачем укладеного договір № ВЧК-129 Про надання в користування торгових місць , відповідно до пунктів 1, 2 якого ТОВ Привокзальний ринок брало на себе зобов'язання надати ОСОБА_6 в тимчасове платне користування торгове місце - кіоск АДРЕСА_1, для здійснення торгівлі продовольчими продуктами та сільськогосподарською продукцією. Згідно з пунктами 9-12 указаного договору позивач у свою чергу брала на себе зобов'язання щомісячно, у строк до 5 числа наступного за звітним місяцем, здійснювати оплату за наданий у користування кіоск, шляхом внесення коштів в касу ТОВ Привокзальний ринок або шляхом перерахування коштів на рахунок ТОВ Привокзальний ринок. Станом на момент звернення з цим позовом, позивач не могла приступити до користування торговим кіоском, оскільки такий кіоск використовується сторонньою особою - ОСОБА_7, а тому вона звернулась до ТОВ Привокзальний ринок із листом-вимогою надати їй у користування вказаний торговий кіоск. ТОВ Привокзальний ринок листом повідомило її, що торговий кіоск зайнятий попереднім орендарем, який відмовляється його звільнити, та надало копію листа-повідомлення, за яким угода із ОСОБА_7 є розірваною та остання попереджена про необхідність звільнення торгового кіоску, яким вона користувалась на підставі угоди про надання їй у користування торгових місць від 01 березня 2013 року № ВЧК-129. Позивач вважає, що 03 серпня 2015 року, між ТОВ Привокзальний ринок та нею було правомірно укладено договір від № ВЧК-129 Про надання в користування торгових місць . Крім цього, вважає, що договір від 03 серпня 2015 року № ВЧК-129 Про надання в користування торгових місць , що укладений між нею та ТОВ Привокзальний ринок, є чинним у розумінні законодавства України, та те, що вона є титульним володільцем майна-торгового кіоску НОМЕР_1, а отже належним позивачем за цим негаторним позовом.

На підставі вищевикладеного ОСОБА_6 просила виселити ОСОБА_7 з нежитлового приміщення (стаціонарного кіоску) НОМЕР_1, площею 4,0 кв. м, у будівлі під літ. Ч-1 на відкритій частині ринку Привокзальний , розташованого за адресою: вул. А. Горської, 2, м. Львів; передати майно - нежитлове приміщення (стаціонарний кіоск) НОМЕР_1, площею 4,0 кв. м, у будівлі під літ. Ч-1 на відкритій частині ринку Привокзальний , розташованого за адресою: вул. А. Горської, 2, м. Львів, власнику - ТОВ Привокзальний ринок; зобов'язати ОСОБА_7 звільнити нежитлове приміщення (стаціонарний кіоск) НОМЕР_1, площею 4,0 кв. м, у будівлі під літ. Ч-1 на відкритій частині ринку Привокзальний , розташованого за адресою: вул. А. Горської, 2, м. Львів, від майна та особистих речей; зобов'язати ТОВ Привокзальний ринок не чинити ОСОБА_6 перешкод у користуванні нежитловим приміщенням (стаціонарним кіоском) НОМЕР_1, площею 4,0 кв. м, в будівлі під літ. Ч-1 на відкритій частині ринку Привокзальний , розташованого за адресою: вул. А. Горської, 2, м. Львів, та передати нежитлове приміщення (стаціонарний кіоск) НОМЕР_1 ОСОБА_6 і підписати акт приймання-передачі нежитлового приміщення (стаціонарного кіоску) НОМЕР_1; зобов'язати приватного підприємця ОСОБА_7 не чинити перешкод у користуванні ОСОБА_6 нежитловим приміщенням (стаціонарним кіоском) НОМЕР_1, площею 4,0 кв. м, у будівлі під літ. Ч-1 на відкритій частині ринку Привокзальний , розташованого за адресою: вул. А. Горської, 2, м. Львів, та стягнути судові витрати.

Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 10 березня 2016 року у задоволенні позову ОСОБА_6 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що торгові місця, які є предметами угоди від 01 березня 2013 року № ВЧК-129 та договору від 03 серпня 2015 року № ВЧК-129, є різними об'єктами; позивачем не надано будь-яких доказів на підтвердження того, що ОСОБА_7 та TOB Привокзальний ринок здійснюють їй перешкоди у користуванні торговим місцем - стаціонарним кіоском НОМЕР_1, площею 4,0 кв. м, у будівлі під літ. Ч-1 на території Привокзального ринку; позивачем не надано доказів, що ОСОБА_7 займає торгове місце НОМЕР_1, загальною площею 4.0 кв. м, розташованого на території Привокзального ринку без законних правових підстав; у справі відсутні належні докази того, що угода між TOB Привокзальний ринок та ОСОБА_7 про надання останній в користування торгового місця розірвана, тому у TOB Привокзальний ринок немає правових підстав передавати у користування іншим особам майно, яким користується ОСОБА_7; позовні вимоги ОСОБА_6 є безпідставними.

Рішенням апеляційного суду Львівської області від 23 червня 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано частково та ухвалено нове рішення про зобов'язання ОСОБА_7 не чинити ОСОБА_6 перешкод у користуванні нежитловим приміщенням (стаціонарним кіоском) НОМЕР_1, площею 4 кв. м, у будівлі під літ. Ч-1 на відкритій частині привокзального ринку, за адресою: вул. А. Горської, 2, м. Львів; звільнити його від майна та особистих речей і передати власнику - ТОВ Привокзальний ринок. Також зобов'язано ТОВ Привокзальний ринок не чинити ОСОБА_6 перешкод у користуванні нежитловим приміщенням (стаціонарним кіоском) НОМЕР_1, площею 4 кв. м, у будівлі під літ. Ч-1 на відкритій частині привокзального ринку та передати його ОСОБА_6 з підписанням акта приймання-передачі. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що предметом угоди від 01 березня 2013 року № ВЧК-129 та договору від 03 серпня 2015 року № ВЧК-129 є одне і те ж торгове місце, право власності на яке підтверджується свідоцтвом від 19 жовтня 2010 року серії НОМЕР_2; угода від 01 березня 2013 року № ВЧК-129 Про надання в користування торгових місць , що укладена між ТОВ Привокзальний ринок та приватним підприємцем ОСОБА_7, є розірваною; на момент укладення договору від 03 серпня 2015 року № ВЧК-129 Про надання в користування торгових місць , і на час звернення ОСОБА_6 до суду торгове місце НОМЕР_1, загальною площею 4,0 кв. м, на території Привокзального ринку було зайняте відповідачем ОСОБА_7; висновки суду першої інстанції про безпідставність позовних вимог ОСОБА_6 в частині усунення перешкод у користуванні спірним торговим місцем, його звільнення та передачу власнику - TOB Привокзальний ринок, а також зобов'язання не чинити позивачу перешкод в користуванні спірним торговим місцем та передачі його ОСОБА_6 є помилковими, позов в цій частині підлягає задоволенню; висновки суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позову ОСОБА_6 у частині позовної вимоги про виселення ОСОБА_7 із нежитлового приміщення (стаціонарного кіоску) НОМЕР_1, площею 4,0 кв. м, у будівлі під літ. Ч-1 на відкритій частині Привокзального ринку, за адресою: вул. А. Горської, 2, м. Львів, є правильними та законними, оскільки за нормами чинного законодавства виселення може проводитись лише із житлових приміщень.

У липні 2016 року ОСОБА_7 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Франківського районного суду м. Львова від 10 березня 2016 року та рішення апеляційного суду Львівської області від 23 червня 2016 року, у якій просила скасувати вказані судові рішення і закрити провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 205 ЦПК України 2004 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення є незаконними, ухваленими з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи; спір між сторонами справи виник з господарського договору від 03 серпня 2015 року № ВЧК-129, та пов'язаний з господарською діяльністю його сторін: ТОВ Привокзальний ринок та ФОП ОСОБА_6, а тому справа підлягає розгляду господарським судом.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 серпня 2016 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, а ухвалою від 31 жовтня 2016 року справу призначено до судового розгляду.

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів (далі - Закон від 3 жовтня 2017 року), за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).

У січні 2018 року вказану справу разом із матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду.

За правилами частини шостої статті 403 ЦПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції.

Частиною першою статті 404 ЦПК України визначено, що питання про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.

Таким чином, оскільки у даній справі оскаржуються судові рішення з підстав порушення правил предметної та суб'єктної юрисдикції, а доводи заявника відповідно до статті 403 ЦПК України є безумовною підставою для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, справу необхідно передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Керуючись статтями 403, 404 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, Товариства з обмеженою відповідальністю Привокзальний ринок про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном, за касаційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Франківського районного суду м. Львова від 10 березня 2016 року та рішення апеляційного суду Львівської області від 23 червня 2016 року передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

ГоловуючийВ. А. Стрільчук Судді:А. С. Олійник С.О. Погрібний О. В. Ступак Г. І. Усик