Рішення

від 28.03.2018 по справі 906/1053/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" березня 2018 р. м. Житомир Справа № 906/1053/17

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кравець С.Г.,

секретар судового засідання: Гекалюк О.І.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ААА Групп" (смт.Великодолинське, Овідіопольський район, Одеська область)

до Приватного підприємства "ПРИВАТ-СІТТІ" (м.Олевськ, Житомирська область)

про стягнення 367893,18грн (з урахуванням заяви від 08.02.2018р про зменшення позовних вимог).

Товариство з обмеженою відповідальністю "ААА Групп" звернулось до господарського суду з позовом до Приватного підприємства "ПРИВАТ-СІТТІ" про стягнення 416175,15грн заборгованості у зв'язку з невиконанням умов договору купівлі-продажу №81/16 від 07.12.2016р.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 29.11.2017р зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження по справі. Розгляд призначено на 21.12.2017р.

В судовому засіданні 21.12.2017р постановлено здійснювати розгляд справи за правилами Закону України від 03.10.2017р №2147-19 "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", визначено форму судового процесу - загальне позовне провадження та стадію розгляду справи - підготовче засідання; підготовче засідання відкладено на 18.01.2018р.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 18.01.2018р у зв'язку з неявкою представників сторін та невиконанням сторонами вимог ухвал суду від 29.11.2017р та від 21.12.2017р, а також з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи та необхідністю витребування доказів відкладено розгляд справи на 08.02.2018р.

Заявою від 08.02.2018р представник позивача уточнив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача 367893,18грн, з яких: 48280,18грн основного боргу та 319613,00грн пені.

В судовому засіданні 08.02.2018р заяву позивача про уточнення позовних вимог 08.02.2018р, відповідно до якої позивач зменшив позовні вимоги, прийнято до розгляду. Розгляд справи здійснюється в межах поданих змін: про стягнення з відповідача 367893,18грн, з яких: 48280,18грн основного боргу та 319613,00грн пені.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 08.02.2018р продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання до 27.02.2018р.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 27.02.2018р закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 28.03.2018р.

28.03.2018р від представника ТОВ "ААА Групп" на адресу господарського суду надійшло клопотання №23/03-18 від 23.03.2018р про розгляд справи за відсутності представника позивача. В даному клопотанні представник позивача зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач повноважного представника в судове засідання 28.03.2018р не направив, вимоги увал суду від 29.11.2017р, від 21.12.2017р, від 18.01.2018р, від 08.02.2018р та від 27.02.2018р не виконав. Про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення 1000229602164 (а.с.122).

Враховуючи клопотання представника позивача, а також те, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, проте, своїм правом на участь в судовому засіданні не скористався; зважаючи на те, що явка представників сторін в засідання суду обов'язковою не визнавалася, господарський суд вважає за можливе здійснювати розгляд справи за відсутності представників сторін, за наявними у ній матеріалами, згідно з ч.9ст.165 ГПК України та ч.2ст.178 ГПК України.

Дослідивши матеріали, справи господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 07.12.2016р між Товариством з обмеженою відповідальністю "ААА Групп" (позивач/покупець) та Приватним підприємством "ПРИВАТ-СІТТІ" (відповідач/продавець) було укладено договір купівлі-продажу №81/16 (далі - договір, а.с.10-13), відповідно до п.1.1 якого продавець зобов'язується передати у власність покупця, в період дії цього договору, товар в асортименті, кількості та за вартістю, які визначені у видаткових накладних та рахунках-фактурах, які є невід'ємною частиною цього договору, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його на умовах цього договору.

Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Згідно з пп.1.1.1 договору, умови цього договору викладені сторонами у відповідності до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів "Інкотермс" (в редакції 2010 року), які застосовуються із урахуванням особливостей, пов'язаних із внутрішньодержавним характером цього договору. Базис продажу товару - FСА.

Кількість та ціну окремої партії товару сторони визначають на підставі видаткових накладних, за якими поставлено товар протягом дії цього договору (п.1.2 договору).

Пунктом 2.2 договору сторони визначили, що продавець зобов'язаний поставити товар за цінами, які зазначені у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною цього договору.

Ціна проданого товару зазначається у видаткових накладних, які надаються покупцю для здійснення оплати. Видаткові накладні складаються на підставі кількості товару визначеного у замовлені покупця (п.2.4 договору).

Згідно п.4.1 договору, продавець зобов'язаний продати покупцю товар вчасно та в строк, визначений у замовленні покупця, але в будь-якому випадку не пізніше 12 (дванадцяти) календарних днів з дня отримання від покупця 50% передплати за відповідну партію товару.

Відповідно до п.4.2 сторони погодили, що продаж товару здійснюється на умовах FCA силами та транспортними засобами покупця у відповідній кількості та належної якості, за ціною, погодженою сторонами.

Продавець буде вважатись таким, який виконав зобов'язання продажу товару (партії товару) з моменту, коли товар завантажено на транспорт покупця, надав покупцеві всю необхідну супровідну документацію (видаткові накладні на відповідну партію товару), яка вимагається чинним законодавством України та цим договором, і якщо внаслідок прийняття було встановлено, що товар повністю відповідає вимогам, передбаченим умовами замовлення покупця та цього договору (п.4.7 договору).

Згідно п.5.1 договору, покупець оплачує кожну партію товару шляхом банківського переказу на поточний рахунок продавця, визначений у цьому договорі, наступним чином:

- 50% передплата вартості відповідної партії товару протягом 3 (трьох) банківських днів з дати отримання від продавця відповідного рахунку-фактури;

- 50% вартості відповідної партії товару протягом 2 (двох) банківських днів з дати

завантаження відповідної партії товару продавцем на транспорт покупця та за умови, що продавець надасть покупцеві належним чином оформлені видаткові накладні.

Статтею 631 ЦК Українипередбачено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснювати свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Як передбачено п.12.1 договору, цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2017р.

Договір підписаний та скріплений печатками сторін.

Позовними вимогами, що розглядаються у даній справі є стягнення з відповідача суми попередньої оплати в розмірі 48280,18грн, на яку відповідачем не було поставлено товар за укладеним між сторонами договором купівлі-продажу №81/16 від 07.12.2016р, а також стягнення 319613,00грн пені, що загалом складає 367893,18грн.

Розглядаючи питання щодо правомірності та обґрунтованості позовних вимог у даній справі, господарський суд приймає до уваги вищевикладене, а також, наступне.

Статтею 11 Цивільного кодексу Українивизначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є, договори та інші правочини.

У відповідності достатті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст.525,526 Цивільного кодексу Україниодностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, інших вимог, що звичайно ставляться; невиконання або неналежне виконання зобов'язання спричиняє настання правових наслідків, встановлених договором або законом.

Згідно зістаттею 599 Цивільного кодексу Українизобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 663 ЦК Українипередбачає, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Як встановлено судом з поданих до справи доказів, відповідач виставив на оплату позивачу рахунок-фактуру №35 від 07.12.2016р. на суму 96560,35грн (а.с.14).

На виконання умов укладеного між сторонами договору купівлі-продажу №81/16 від 07.12.2016р та виставленого відповідачем рахунку-фактури №35 від 07.12.2016р (а.с.14), ТОВ "ААА Групп" перерахувало ПП "ПРИВАТ-СІТТІ" грошові кошти на суму 48280,18грн. (50% від суми зазначеної у рахунку-фактурі №35 від 07.12.2016р), що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №496 від 09.12.2016р на суму 48280,18грн (а.с. 97).

Однак, на здійснену позивачем суму попередньої оплати в розмірі 48280,18грн, яка була перерахована відповідачу за платіжним дорученням №496 від 09.12.2016р, відповідач товар не поставив, зазначену суму коштів на його звернення, позивачу не повернув.

Згідно ч.1ст.662 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Як уже зазначалось у цьому рішенні, пунктом 4.1 договору купівлі-продажу №81/16 сторони погодили, що продавець зобов'язаний продати покупцю товар вчасно та в строк, визначений у замовленні покупця, але в будь-якому випадку не пізніше 12 (дванадцяти) календарних днів з дня отримання від покупця 50% передплати за відповідну партію товару.

Отже, у даному випадку, за погодженими сторонами в п.4.1 договору умовами, відповідач мав поставити позивачу товар в строк до 21.12.2016р.

Проте, відповідач у зазначений строк поставку товару позивачу не здійснив. У матеріалах справи відсутні докази передачі позивачу товару на суму 48280,18грн, підписані видаткові накладні, направлення первинних документів на адресу позивача та відмова від їх підписання, а відтак, факт поставки відповідачем товару на суму 48280,18грн не підтверджується належними та допустимими доказами.

З поданих позивачем матеріалів вбачається, що позивач направляв відповідачу лист від 21.12.2016р (а.с.8) та лист-вимогу (повторно) від 24.01.2017р з вимогою про повернення попередньої оплати в сумі 48280,18грн (а.с.115, докази направлення відповідачу - а.с.116-117).

Однак, зазначені лист та лист-вимогу залишено відповідачем без відповіді та задоволення.

Таким чином, відповідач свої договірні зобов'язання щодо оплаченого позивачем товару на суму 48280,18грн не виконав, суму попередньої оплати в розмірі 48280,18грн, сплачену згідно з платіжним дорученням №196 від 09.12.2016р, позивачу не повернув.

Відповідно до частини 2статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.

Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду України від 28.11.2011 №3-127гс11.

Тобто, у даному випадку, позивачем було обрано такий варіант правової поведінки боржника, як повернення суми попередньої оплати, що узгоджується з положеннями ч.2ст.693 Цивільного кодексу України. Проте, станом на час розгляду справи сума попередньої оплати відповідачем не повернута. Тоді як, в силу приписів ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Враховуючи викладене, вимоги позивача в частині стягнення з Приватного підприємства "ПРИВАТ-СІТТІ"попередньої оплати в сумі 48280,18грн є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить також стягнути з відповідача 319613,00грн пені.

Пеню позивач нараховує на підставі п.8.2 договору №81/16 від 07.12.2016р.

Пунктом 8.2 договору поставки №81/16 від 07.12.2016р сторони погодили, що за порушення продавцем строку продажу окремої партії товару він сплачує покупцеві пеню у розмірі 1% від вартості відповідної партії товару за кожен день прострочення виконання своїх зобов'язань.

Слід зазначити, що ст.627 ЦК Українипередбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Тобто, свобода договору проявляється, зокрема, у наданій сторонам можливості визначати умови такого договору. Однак, під час укладання договору, визначаючи його умови, сторони повинні дотримуватись вимог чинних нормативно-правових актів.

При цьому, за змістом ч.3ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Крім того, ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" також визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Отже, такий вид неустойки, як пеня, нараховується за умови несвоєчасного виконання саме грошового зобов'язання, а не за невиконання або неналежне виконання будь-якого іншого господарського зобов'язання, зокрема - не виготовлення та продаж товару у встановлені в договорі строки.

З врахуванням того, що згідно умов договору №81/16 від 07.12.2016р відповідач зобов'язаний виготовити замовлення та продати товар, а не сплатити грошові кошти, а також виходячи з правової природи пені, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 319613,00грн.

Як визначає ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача - 48280,18грн попередньої оплати є обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства та такими, що підлягають задоволенню. У задоволенні позову в частині стягнення 319613,грн пені суд відмовляє.

Судові витрати, відповідно до ст.129 ГПК України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.123, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "ПРИВАТ-СІТТІ" (11000, Житомирська область, м.Олевськ, вул.Олевської республіки, буд.116; ідентифікаційний код 40476671)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ААА Групп" (67832, Одеська область, Овідіопольський район, смт.Великодолинське, вул.Ентузіастів, буд.10-В; ідентифікаційний код 38479294):

- 48280,18грн попередньої оплати,

- 724,20грн витрат по сплаті судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 04.04.18

Суддя Кравець С.Г.

Друк:

1 - у справу,

2,3 - сторонам (рек. з пов.).