Рішення

від 21.03.2018 по справі 908/2360/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 18/129/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.03.2018 справа № 908/2360/17

м. Запоріжжя

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРЛЮКСТОРГ» (69071, АДРЕСА_1)

до відповідача публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14)

про стягнення 642 919,10 грн.

господарський суд Запорізької області у складі судді Носівець В.В.

при секретарі судового засідання Чубар М.В.

За участю представників сторін та учасників процесу:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність б/н від 14.11.2017;

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 5 від 01.01.2018; ОСОБА_3, довіреність № 300 від 21.03.2018;

Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРЛЮКСТОРГ» звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» 642919,10 грн. заборгованості за надані послуги (з урахуванням прийнятої судом заяви про збільшення розміру позовних вимог).

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 28.11.2017 порушено провадження у справі № 908/2360/17, присвоєно справі номер провадження 18/129/17, судове засідання призначено на 14.12.2018; оголошувалась перерва до 29.01.2018.

Зважаючи на те, що розгляд справи не розпочато по суті до набрання чинності новою редакцією ГПК України, суд визначив розгляд в судовому засіданні 29.01.2018 продовжувати за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження; в підготовчому засіданні оголошувалась перерва до 27.02.2018, 21.03.2018.

В судовому засіданні 21.03.2018 за письмовою згодою представників всіх учасників справи суд перейшов до розгляду справи по суті та оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Судові засідання з 29.01.2018 здійснювалися із застосуванням технічних засобів фіксації судового процесу за допомогою програмно-апаратного комплексу «Оберіг» , відповідно до ст. 222 ГПК України.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав повністю, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на договір поставки № 421216 про надання послуг від 30.12.2016 та зазначив, що відповідно до умов договору позивачем надано, а відповідачем прийнято послуги з технічного обслуговування та ремонту автомобілів в період з квітня по вересень 2017 року на загальну суму 458355,70 грн., що підтверджується підписаними сторонами актами здачі-приймання наданих послуг за вказаний період. Також, в період часу з 26.07.2017 по 25.09.2017 позивачем здійснювався ремонт автомобіля відповідача Ауді-А8, державний номер НОМЕР_1, що підтверджується актом № 1 передавання-приймання колісного транспортного засобу, його складових частин (систем) для надання послуг з технічного обслуговування і ремонту від 26.07.2017 та актом № 2 передавання-приймання колісного транспортного засобу, його складових частин (систем) після надання послуг з технічного обслуговування і ремонту від 25.09.2017. Відповідно до акту здачі-приймання робіт (наданих послуг) № 159 від 25.09.2017 вартість ремонтних робіт вказаного автомобіля склала 184563,40 грн. Внаслідок невиконання відповідачем зобов'язання по оплаті наданих послуг у останнього утворилась заборгованість за договором в сумі 642 919,10 грн. Посилаючись на приписи ст.ст. 8, 11, 526, 712, 882, 903 ЦК України та ст. 193 ГК України позивач просив позов задовольнити.

Відповідач 26.01.2018 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому відповідачем визнано позовні вимоги в сумі 232 538,42 грн. за актами здачі приймання наданих послуг за період з квітня по травень 2017 року включно. Щодо оплати по акту здачі-приймання робіт № 2 від 25.09.2017 відповідач вважає, що такий акт станом на 22.01.2018 не підлягає оплаті, оскільки він не підписаний замовником та виконавцем і визначений договором строк оплати (180 днів після підписання) не наступив. Крім того, у відзиві на позов відповідач, посилаючись на тяжке фінансове становище, просив розстрочити виконання рішення строком на 12 місяців рівними частинами.

В судовому засіданні 21.03.2018 представники відповідача надали доповнення до відзиву з копією висновку експертного дослідження № 183 від 07.03.2018 щодо технічного стану автомобіля Ауді-А8, державний номерний знак НОМЕР_1, відповідно до якого встановлено, що позивачем під час ремонту використовувались не оригінальні запчастини, тому, за доводами відповідача, обсяг робіт за актом № 2 здачі-приймання робіт за договором від 25.09.2017 на суму 184 563,40 грн. не підлягає оплаті.

Крім того, у судовому засіданні представником відповідача до матеріалів справи долучено копії листів ПАТ Запоріжжяобленерго № 004-24/15383 від 28.09.2017, № 004-24/16351 від 17.10.2017, № 004-24/16853 від 24.10.2017 з повідомленням про відмову у підписанні акта здачі-приймання виконаних робіт з огляду на встановлені недоліки та про аварійну ситуацію з автомобілем 16.10.2017 підчас знаходження у відрядженні керівництва у м. Києві.

Також у судовому засіданні 21.03.2018 представниками відповідача надано письмове клопотання про виклик свідка, в якому відповідач просить викликати в судове засідання в якості свідка заступника начальника служби транспортного розвитку ПАТ Запоріжжяобленерго ОСОБА_4 з метою спростування доводів представника позивача щодо відсутності зауважень з боку відповідача до акту здачі-приймання наданих послуг № 159 від 25.09.2017.

Судом клопотання відповідача про виклик свідка відхилено як необґрунтоване.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 Господарського процесуального кодексу України, показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка.

Частинами 2-4 зазначеної статті встановлено, що у заяві свідка зазначаються ім'я (прізвище, ім'я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти (за наявності), обставини, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з'явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень. Підпис свідка на заяві посвідчується нотаріусом. Не вимагається нотаріальне посвідчення підпису сторін, третіх осіб, їх представників, які дали згоду на допит їх як свідків. Заява свідка має бути подана до суду у строк, встановлений для подання доказів.

Відповідно до частини 1 статті 89 Господарського процесуального кодексу України свідок викликається судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти.

Відповідач простить викликати в якості свідка заступника начальника служби транспортного розвитку ПАТ Запоріжжяобленерго ОСОБА_4, разом з тим, ані до відзиву, ані до клопотання про виклик свідка, поданих відповідачем, не додано відповідної заяви особи, яку відповідач просить викликати в судове засідання.

Крім того, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач виклик свідка обґрунтовує метою спростування доводів позивача щодо відсутності зауважень з боку відповідача до акту здачі-приймання наданих послуг № 159 від 25.09.2017. Проте, відповідно до чинного законодавства та умов договору сторін зауваження чи заперечення сторін при підписанні акта виконаних робіт викладаються у письмовій формі у передбачені терміни, тому покази свідка без викладених до акта письмових зауважень не є доказом у розумінні ч. 1 ст. 77 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРЛЮКСТОРГ» (виконавець, позивач у справі) 30.12.2016 та публічним акціонерним товариством «Запоріжжяобленерго» (замовник, відповідач у справі) укладено договір про надання послуг № 421216 (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору виконавець зобов'язується у 2017 році надати замовнику послуги, зазначені у п.1.2 цього договору, а замовник - прийняти і оплатити ці послуги за цінами по кожній одиниці послуги, які визначені у Додатку №1 до цього Договору і є його невід'ємною частиною.

Пунктом 1.2 Договору передбачено найменування послуги: послуги з технічного обслуговування та ремонтування автомобілів і маловантажних автотранспортних засобів. Кількість послуг визначається обсягами необхідного ремонту та технічного обслуговування транспортних засобів. Закупівля послуг здійснюється по мірі необхідності, у разі потреби у обслуговуванні та ремонтуванні транспортних засобів, що зазначені у Додатку №1 до цього Договору.

Згідно із п. 4.1 Договору розрахунки за надані послуги проводяться замовником протягом 180 (ста вісімдесяти) календарних днів з дати підписання сторонами акту приймання-передачі наданих послуг (видаткової накладної) за умови оформлення виконавцем податкових накладних згідно діючого законодавства України. В будь-якому разі повний розрахунок за надані послуги здійснюються не пізніше ніж 5 (п'ять) банківських днів до закінчення строку дії цього Договору.

Відповідно до п. 5.1 Договору строк надання послуг: січень-грудень 2017.

Пунктом 5.7 Договору передбачено, що надані виконавцем послуги згідно з цим договором оформлюються актом приймання-передачі наданих послуг. Замовник перевіряє наданий акт приймання-передачі наданих послуг в строк до трьох робочих днів після їх отримання. У разі відмови замовника підписати акт приймання-передачі наданих послуг, він направляє письмове повідомлення виконавцю з відмовою від підписання акта і перелік зауважень. У разі виявлення замовником при прийманні послуг недоліків у якості, які неможливо усунути відразу, сторони повинні скласти двосторонній акт з переліком недоліків і строками їх усунення. Після усунення недоліків акт здачі-приймання наданих послуг складається заново.

За визначенням п. 10.1 Договору, цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2017 включно.

Додатком № 1 до Договору сторони узгодили перелік послуг з визначенням їх найменування якісних характеристик та вартість.

В період з квітня по вересень 2017 року, включно, позивачем надано відповідачу послуги на загальну суму 458355,70 грн., що підтверджується підписаними сторонами та скріпленими печатками сторін актами здачі-приймання наданих послуг за вказаний період (арк. справи 18-31, 200-220, том 1).

Також, 26.07.2017 сторонами складено акт № 1 передавання-приймання колісного транспортного засобу, його складових частин (систем) для надання послуг з технічного обслуговування і ремонту, за яким автомобіль відповідача Ауді-А8, державний номерний знак НОМЕР_1, передано позивачу для надання послуг з технічного обслуговування і ремонту.

За актом №2 передавання-приймання колісного транспортного засобу, його складових частин (систем) після надання послуг з технічного обслуговування і ремонту від 25.09.2017 транспортний засіб повернуто відповідачу після надання послуг з технічного обслуговування і ремонту.

Відповідно акта здачі-приймання робіт (наданих послуг) № 159 від 25.09.2017 та рахунку на оплату № 291 від 25.09.2017 вартість ремонту автомобіля Ауді-А8, державний номерний знак АР 4043 А, склала 184 563,40 грн.

Рахунок на оплату № 291 від 25.09.2017, два примірника акта здачі-приймання робіт (наданих послуг) № 159 від 25.09.2017, дефектну відомість на проведення робіт по ремонту транспортного засобу Ауді-А8, державний номерний знак НОМЕР_1, від 25.09.2017 та кошторис на проведення робіт по ремонту транспортного засобу Ауді-А8, державний номерний знак НОМЕР_1, від 25.09.2017 надано відповідачу разом з актом № 2 передавання-приймання.

Підписаний примірник акта здачі-приймання робіт (наданих послуг) № 159 від 25.09.2017 відповідачем на адресу позивача не повернуто, рахунок залишено без оплати.

Невиконання відповідачем зобов'язання по оплаті наданих послуг протягом квітня-вересня 2017 року стало підставою для звернення позивача до суду для захисту своїх прав та порушених інтересів.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, заслухавши представників сторін, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Договір про надання послуг є двосторонньозобов'язувальним, оскільки і виконавець, і замовник наділені як правами, так і обов'язками. На виконавця покладено обов'язок надати послуги і надано право на одержання відповідної плати або відшкодування фактичних витрат, необхідних для виконання договору. Замовник, в свою чергу, зобов'язаний оплатити послуги і наділений правом вимагати належного надання послуг з боку виконавця.

Статтею 903 ЦК України встановлено: якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні приписи містить ст. 193 Господарського кодексу України.

Позивачем у відповідності до умов Договору в період з квітня по вересень 2017 року, включно, надано відповідачу послуги з ремонту транспортних засобів на загальну суму 458355,70 грн. Акти здачі-приймання наданих послуг за вказаний період підписані сторонами без зауважень та скріплені печатками сторін. Отримання послуг у вказаний період на зазначену позивачем суму відповідачем не заперечується.

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Умовами Договору передбачено обов'язок відповідача сплатити вартість отриманих послуг протягом 180 (ста вісімдесяти) днів після підписання сторонами акту приймання-передачі наданих послуг, але у будь-якому разі за 5 (п'ять) банківських днів до закінчення строку дії договору.

Враховуючи, що термін дії договору сторонами встановлено до 31.12.2017 включно, строк виконання відповідачем зобов'язання щодо проведення розрахунків за надані послуги настав 25.12.2017.

Факт отримання послуг на загальну суму 458 355,70 грн. підтверджується актами здачі-приймання наданих послуг, підписаними без зауважень та скріпленими печатками сторін

Вартість отриманих від позивача послуг відповідачем на момент розгляду справи не оплачено. Наведені обставини сторонами не заперечуються.

Враховуючи наведене, суд визнав вимоги щодо стягнення з відповідача 458355,70 грн. заборгованості за отримані від позивача за Договором послуги обґрунтованими.

Також, в період з 26.07.2017 по 25.09.2017, позивачем здійснювався ремонт автомобіля відповідача Ауді-А8, державний номерний знак НОМЕР_1. Як зазначає позивач, та не заперечується відповідачем, рахунок на оплату № 291 від 25.09.2017, два примірника акта здачі-приймання робіт № 159 від 25.09.2017, дефектну відомість на проведення ремонту автомобіля Ауді-А8, д.н.з АР 4043 АМ, від 25.09.2017 та кошторис на проведення робіт надано відповідачу разом з актом № 2 передавання-приймання транспортного засобу.

Акт здачі-приймання робіт № 159 від 25.09.2017 по ремонту вказаного автомобіля на суму 184 563,40 грн. відповідачем не підписано, другий примірник на адресу позивача не повернуто, рахунок залишено без оплати.

Пунктом 5.8 Договору передбачено, що акт приймання-передачі наданих послуг, за умови відсутності зауважень, повинен бути підписаний сторонами та наданий Замовнику не пізніше 3 (третього) числа місяця, наступного за звітнім.

Ніяких зауважень у передбачений п. 5.7 Договору строк від відповідача на адресу позивача не надходило, двосторонній акт з переліком недоліків і строками їх усунення сторонами не складався.

Зважаючи на наявність акта № 2 передавання-приймання колісного транспортного засобу, його складових частин (систем) після надання послуг з технічного обслуговування і ремонту від 25.09.2017 щодо повернення автомобіля з ремонту, жодних сумнівів щодо факту здійснення позивачем ремонтних робіт по ремонту автомобіля відповідача Ауді-А8, державний номерний знак НОМЕР_1. у суду не виникло.

Вказаний акт підписано представником відповідача без зауважень.

Відповідно до статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Разом з тим, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника. Проте, відповідачем, в порушення ст. 77 ГПК України, не доведено таких обставин.

Посилання відповідача на лист ПАТ Запоріжжяобленерго № 004-24/15383 від 28.09.2017, копію якого надано суду 21.03.2018, в якості доказу на підтвердження заяви відповідачем про виявлені недоліки у виконаному позивачем ремонті автомобіля Ауді-А8 судом відхиляються, оскільки доказів направлення або вручення цього листа позивачу відповідачем не надано. В свою чергу, позивачем отримання такого листа заперечується.

Матеріали справи містять лист позивача від 30.10.2017 вих. № 04/10/17, ПАТ Запоріжжяобленерго зареєстровано за вх. № 35153/004 від 30.10.2017, згідно з яким позивач звернувся до відповідача з повідомленням щодо неповернення підписаного примірника акта здачі-приймання робіт (надання послуг) № 159 від 25.09.2017; зазначив, що у зв'язку з відсутністю оплати наданих позивачем у вересні 2017 року послуг по ремонту автомобіля Ауді-А8, державний № НОМЕР_1, питання про терміновий ремонт вказаного автомобіля є проблемним, оскільки сума заборгованості є суттєвою для діяльності підприємства; просив погасити існуючу заборгованість та повернути підписаний Акт № 159 від 25.09.2017.

Також, листом від 30.10.2017 вих. №03/10/17, ПАТ Запоріжжяобленерго зареєстровано за вх. № 35171/004 від 30.10.2017, позивач, у відповідь на запит відповідача № 004/24/17055 від 26.10.2017, зазначив, що 25.09.2017 автомобіль Ауді-А8 передано представнику відповідача у справному стані, майже через місяць, 19.10.2017, ТОВ Інтерлюксторг повідомлено про технічну поломку автомобіля у м. Києві, проте, після ремонту транспортного засобу і до моменту виявлення поломки пробіг даного автомобіля склав 3300 км. Крім того, позивач вказав на можливість ремонту автомобіля за умови його транспортування на належну йому станцію у м. Запоріжжі.

Наведені обставини свідчать про виявлення 19.10.2017 технічної несправності автомобіля, разом з тим, зважаючи на відсутність доказів надання відповідачем зауважень до виконаних позивачем робіт, приймаючи до уваги, що акт № 2 передавання-приймання від 25.09.2017 щодо повернення автомобіля з ремонту зауважень з боку відповідача не містить, жодним чином не доведено, що технічна поломка автомобіля відповідача сталася саме внаслідок неналежного виконання позивачем зобов'язань з ремонту вказаного автомобіля.

Відповідно до ч. 3 ст. 212 Цивільного кодексу України якщо настанню обставини недобросовісно перешкоджала сторона, якій це невигідно, обставина вважається такою, що настала.

Не підписуючи акт, замовник тим самим не виконав своє зобов'язання належним чином, чим порушив ст. 526 Цивільного кодексу України, оскільки обов'язок замовника оплатити послуги прямо залежить за договором від конкретної обставини - підписання акта приймання-передачі послуг.

Отже, з огляду на вище викладені норми чинного законодавства, не підписання замовником акта № 159 від 25.09.2017 здачі-приймання наданих послуг не звільняє замовника його від обов'язку щодо його оплати.

Відносно наданого відповідачем ОСОБА_5 експертного дослідження № 183 від 07.03.2018, суд зазначає наступне.

Статтями 42 та 101 ГПК України встановлено, що учасники справи мають право, зокрема, подавати докази, в тому числі висновок експерта, складений на замовлення учасника справи.

За визначенням ст.ст. 98, 101 ГПК України, порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз. ОСОБА_5 експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. ОСОБА_5 експерта викладається у письмовій формі і приєднується до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу.

Відповідачем, на підставі ч. 1 ст. 101 ГПК України, подано до суду складений на його замовлення висновок експертного дослідження № 183 від 07.03.2018 судового експерта Української експертної компанії ОСОБА_6 (свідоцтво №1899 від 18.10.2017) з наступних питань:

1. Чи використані під час попереднього ремонту нові (раніше не вживані) оригінальні деталі, що відповідають даній моделі автомобіля. Чи відповідає стан деталей головок двигуна пробігу біля 2000 км (на момент огляду пробіг авто 501953 км);

2. Чи дотримано під час виконання ремонту вимог заводу виробника (технічні/технологічні) до даного виду ремонту;

3. Вказати причини виникнення несправностей двигуна - витікання мастила, механізм та послідовність виходу з ладу складових частин двигуна;

4. Чи може бути поломка двигуна наслідком: використання при здійсненні ремонту автомобіля неоригінальних деталей, використання при здійснені ремонту автомобіля не нових оригінальних деталей, не дотримання вимог заводу виробника (технологічні/технічні) до даного виду ремонту, або недотримання вимог до даного виду ремонту;

5. Вказати перелік робіт, необхідних для усунення поломки двигуна.

Відповідно до висновку експертного дослідження № 183 від 07.03.2018, експертом на наведені запитання надано наступні відповіді:

1. З технічної точки зору, відповісти на питання, щодо використання під час попереднього ремонту нових раніше не вживаних деталей та складових, відповідно до переліку, зазначеному в кошторисі на проведення ремонтних робіт по ремонту автомобіля НОМЕР_2, в повному обсязі не уявляється можливим без демонтажу щонайменше головки блоку циліндрів. При частковому розібранні без демонтажу правої ГБЦ виявлено, що RН ТБЦ (права) з невеликим пробігом, значно меншим шат-блок, встановлені деталі на ГБЦ, які були доступні до візуального огляду, оригінальні, пошкоджень, слідів зносу та механічного втручання не виявлено. При частковому розбиранні без демонтажу лівої ГБЦ виявлено ознаки втручання, наявні сліди пошкодження. Вісь коромисел випускних клапанів замінена на іншу (не рідна), вісь коромисел випускних клапанів також демонтувалась, є сліди механічних пошкоджень.

По питанням 2-4 експертом вказано на виявлені пошкодження, причиною витікання оливи в масляній системі ДВС зазначено порушення в місці кріплення технологічної пари вісь-заглушка, що при підвищенні тиску мастила на працюючому двигуні призвело до виходу заглушки з свого посадочного місця кріплення.

Зі змісту вказаного висновку вбачається, що зазначене експертне дослідження проведено експертом, якого не було повідомлено про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих висновків.

Крім того, судовим експертом у висновку експертного дослідження не надано відповіді на всі поставлені питання, оскільки у демонтажу головки блоку циліндра двигуна йому відмовлено.

Також, з наданих експертом висновків неможливо встановити, що пошкодження автомобіля відповідача сталося внаслідок неналежного виконання ремонтних робіт, які здійснювались позивачем щодо цього автомобіля у період з 26.07.2017 по 25.09.2017.

З огляду на викладене, дослідивши та оцінивши наданий відповідачем висновок експертного дослідження № 183 за правилами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд не приймає його як належний та допустимий доказ, що підтверджує факт неналежного виконання позивачем ремонтних робіт автомобіля відповідача Ауді-А8, д.н.з АР 4043 АМ, які зазначені у кошторисі на проведення робіт від 25.09.2017 та на які надано акт здачі-приймання виконаних робіт № 159 від 25.09.2017 і рахунок на оплату № 291 від 25.09.2017.

Крім того, суд звертає увагу, що з наведеними у кошторисі послугами відповідач не погоджується і заперечує їх оплату частково - щодо позицій 1, 2, 4, 12, 13, отримання інших послуг належним чином ним не заперечується. Отже, обов'язок щодо сплати у визначений договором строк наданого позивачем рахунку ним не виконано без достатніх на це підстав.

Також суд вважає необхідним зауважити, що відповідач, в разі виявлення недоліків у проведених позивачем роботах після їх прийняття, не позбавлений був можливості звернутися до позивача з відповідними претензіями після належного зі свого боку виконання зобов'язання по оплаті виконаних робіт.

Враховуючи вимоги ст. 599 ЦК України, згідно якої зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРЛЮКСТОРГ» про стягнення з відповідача 642 919,10 грн. заборгованості за договором (з урахуванням прийнятої судом заяви про збільшення розміру позовних вимог) в повному обсязі.

Судовий збір на підставі пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача повністю.

У наданому суду 26.01.2018 письмовому відзиві на позов відповідачем заявлено клопотання, в якому він просить суд надати розстрочку виконання судового рішення на 12 (дванадцять) місяців зі сплатою рівними частинами.

Розглянувши клопотання відповідача про надання розстрочки виконання судового рішення, суд не знаходить підстави для його задоволення, враховуючи наступне.

Обґрунтовуючи своє клопотання про розстрочення суми заборгованості, відповідач посилається на скрутне матеріальне становище, наявність значної дебіторської та кредиторської заборгованості, а також низький рівень надходження коштів від споживачів електричної енергії. Вказує, що кошти з поточних рахунків із спеціальним режимом використання енергопостачальників перераховуються згідно з алгоритмом оптового ринку електричної енергії виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії, тому ступінь виконання зобов'язання відповідача перед позивачем знаходиться в прямій залежності від стану виконання зобов'язання споживачів перед ВАТ Запоріжжяобленерго . Отже, відповідач не може впливати ані на перерахування коштів та їх обсяг, ані на встановлення алгоритму, оскільки перерахування коштів здійснюється виключно на підставі алгоритму і лише алгоритмом визначається частка коштів, наявних на поточному рахунку із спеціальним режимом використання, і які можуть бути використані для розрахунків із контрагентами, в т.ч. і з позивачем. Разом з тим, у спірний період НКРЕКП було встановлено нульовий відсоток відрахувань коштів, які надходили на рахунок відповідача зі спеціальним режимом використання. Станом на 15.01.2018 сума неотриманих з поточного рахунку товариства коштів через застосування нульового нормативу склала 331,3 млн. грн.

Разом з тим, відповідач має щомісячно проводити виплату заробітної плати працівникам (заборгованість за період липень-грудень 2017 року 156,251 млн. грн.), сплачувати податки (станом на 11.09.2017 відповідач заборгованість з оплати податків складає 218,2 мли. грн.), здійснювати платежі за придбання бензину, сировини та матеріалів, комунальні платежі, оплату послуг за спільне використання технологічних електричних мереж, тощо. Отже, відсутність грошових коштів на поточних рахунках відповідача призведе до неможливості здійснення останнім обов'язкових виплат у зв'язку з відсутністю єдиного можливого джерела для їх оплати.

Статтею 160 ГПК України передбачено, що суд може внести виправлення до судового наказу, визнати його таким, що не підлягає виконанню або відстрочити чи розстрочити або змінити спосіб чи порядок його виконання в порядку, встановленому статтями 328, 331 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Частиною 3 зазначеної статті встановлено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Згідно із ч. 4 ст. 331 ГПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч. 5 ст. 331 ГПК України).

Системний аналіз чинного законодавства свідчить, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини.

В даному випадку, обґрунтовуючи заяву про надання розстрочки виконання судового наказу, боржник посилається на скрутне фінансове становище та неможливість виконання судового наказу без поетапного погашення заборгованості. При цьому вказує на існування заборгованості по заробітній платі в сумі 156,251 млн. грн., наявність податкового боргу в розмірі 218,2 млн. грн. та те, що ступінь виконання зобов'язання перед позивачем знаходиться в прямій залежності від стану виконання зобов'язання споживачів перед ПАТ «Запоріжжяобленерго» та політики НКРЕКП щодо встановлення нульових відсотків перерахування коштів на поточні рахунки ПАТ «Запоріжжяобленерго» з рахунку зі спеціальним режимом використання.

На підтвердження тяжкого фінансового становища до заяви надано, зокрема, копію довідки щодо заборгованості ПАТ Запоріжжяобленерго по заробітній платі за період з липня по грудень 2017 року станом на 15.01.2018, копію довідки щодо податкового боргу ПАТ Запоріжжяобленерго станом на 15.01.2018, копію довідки щодо кредиторської заборгованості ПАТ Запоріжжяобленерго станом на 15.01.2018, копію довідки щодо дефіциту обігових коштів ПАТ Запоріжжяобленерго , висновок ТОВ Бонус-К № 1/6 від 10.04.2017 про фінансовий стан ПАТ Запоріжжяобленерго станом на 31.12.2016, копію Звіту про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 2016 рік, копію Балансу (Звіт про фінансовий стан) на 31.12.2016.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).

Згідно зі ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Суд зазначає, що наведені відповідачем доводи не є доказом наявності виняткових обставин , достатніх та необхідних для розстрочки виконання судового наказу в розумінні ст.ст. 73, 74, 76, 77, 160, 331 ГПК України та не доводять неможливість виконання рішення суду у даній справі.

При цьому, заявник, в порушення ст.ст. 74, 77 ГПК України, не надав належних доказів в підтвердження своїх доводів. Заявник не надав документів, які підтверджують тяжке фінансове становище, документально не підтвердив неприбутковість підприємства, не надав документального обґрунтування наявності тих виняткових обставин, які роблять неможливим одночасне і повне виконання рішення суду по даній справі у встановлений строк. Долучені до матеріалів заяви копії довідок щодо наявності заборгованості по заробітній платі, кредиторської заборгованості, тощо, є внутрішніми документами ПАТ Запоріжжяобленерго і не свідчать про неприбутковість підприємства. Копій Фінансового звіту за 2017 рік та Балансу підприємства станом на 31.12.2017 божником не надано.

Нестабільний фінансовий стан боржника не може бути підставою для звільнення його від обов'язку належного виконання зобов'язань перед позивачем та не робить неможливим виконання рішення суду. Тому посилання заявника на важкий фінансовий стан (доказів на підтвердження наявності якого не надано), суд не сприймає у якості достатньої підстави для розстрочки виконання судового рішення, оскільки, як зазначено вище, нестабільний фінансовий стан боржника не є підставою для звільнення його від обов'язку належного виконання своїх зобов'язань перед позивачем.

При цьому, судом враховується, що при вирішенні заяв про відстрочку або розстрочку виконання рішення, потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 331 ГПК їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення. Тобто, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але також необхідно враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

Також слід зазначити, що, з огляду на наявність світової фінансової кризи, всі підприємства знаходяться у рівних умовах. ПАТ Запоріжжяобленерго , як суб'єкт господарювання, здійснює свою діяльність самостійно, ініціативно, на власний ризик, тож негативний результат його господарської діяльності сам по собі не може бути підставою для звільнення його від виконання взятих на себе зобов'язань.

До того ж, кожна із сторін договору приймає на себе відповідні ризики можливого погіршення економічної ситуації та фінансового становища свого підприємства, підприємств своїх контрагентів та країни в цілому. Учасник договору не повинен відповідати за прорахунки суб'єкта підприємницької діяльності, з яким він уклав договір.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За таких обставин суд дійшов висновку, що клопотання ПАТ Запоріжжяобленерго про надання розстрочки виконання рішення суду у даній справі є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 46, 74, 76-80, 129, 160, 185, 191, 233, 236-242, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14, ідентифікаційний код 00130926) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРЛЮКСТОРГ» (69071, АДРЕСА_2, ідентифікаційний код 36576796) 642 919,10 грн. (шістсот сорок дві тисячі дев'ятсот дев'ятнадцять грн. 10 коп.) основного боргу та 9 643,79 грн. (дев'ять тисяч шістсот сорок три грн.79 коп.) судового збору. Видати наказ.

3. У задоволенні клопотання ПАТ Запоріжжяобленерго про надання розстрочки виконання рішення суду у справі № 908/2360/17 відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст.ст. 240, 241 ГПК України 02.04.2018.

Суддя В.В. Носівець