Рішення

від 27.03.2018 по справі 909/313/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.03.2018 м. Івано-ФранківськСправа № 909/313/17

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Матуляк П.Я. , секретар судового засідання Юрчак С.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Заступника керівника Калуської місцевої прокуратури, вул. Котляревського, 2, м. Долина, Івано-Франківська область,77500, в інтересах держави в особі Болехівської міської ради, пл.Івана Франка, 12, м. Болехів, Івано-Франківська область, 77202,

до відповідача: Виконавчого комітету Болехівської міської ради, пл. І.Франка, 12, м. Болехів, Івано-Франківська область, 77202

до відповідача: Управління освіти виконавчого комітету Болехівської міської ради, вул. Коперніка, 13, м. Болехів, Івано-Франківська область, 77202

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", бульвар Т.Шевченка, 18, м. Київ, 01601, в особі Івано-Франківської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", вул. Академіка Сахарова,32, м. Івано-Франківськ, 76014

про визнання недійсним рішення виконавчого комітету Болехівської міської ради від 29.01.2014 року №12 "Про дозвіл на продовження договору оренди приміщення", визнання недійсним договору від 01.08.2014 року №14/454/27-14 оренди частини приміщення Болехівської загальноосвітньої школи I-III ступеня № 2 площею 9,58 кв.м. вартістю 20602 грн. та зобов'язання Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Івано-Франківської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" повернути Болехівській міській раді за актом прийому-передачі частину приміщення Болехівської загальноосвітньої школи I-III ступеня № 2, розташованого за адресою: Івано-Франківська область, м. Болехів, вул. Гагаріна, 12, загальною площею 9,58 кв.м., вартість якого становить 20602,00грн.

за участю:

від прокуратури: ОСОБА_1, прокурор, посвідчення № 033280 від 07..05.15

від відповідача - Виконавчого комітету Болехівської міської ради: ОСОБА_2, доручення №31/02.1-29/18 від 07.02.18

від відповідача - Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Івано-Франківської філії ПАТ "Укртелеком": не з"явився

від позивача та відповідача - Управління освіти виконавчого комітету Болехівської міської ради: представники не з"явилися

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Калуської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Болехівської міської ради звернувся до господарського суду з позовом до Виконавчого комітету Болехівської міської ради, Управління освіти виконавчого комітету Болехівської міської ради та Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Івано-Франківської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" про визнання недійсним рішення виконавчого комітету Болехівської міської ради від 29.01.2014 року №12 "Про дозвіл на продовження договору оренди приміщення", визнання недійсним договору від 01.08.2014 року №14/454/27-14 оренди частини приміщення Болехівської загальноосвітньої школи I-III ступеня № 2 площею 9,58 кв.м. вартістю 20602 грн. та зобов'язання Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Івано-Франківської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" повернути Болехівській міській раді за актом прийому-передачі частину приміщення Болехівської загальноосвітньої школи I-III ступеня № 2, розташованого за адресою: Івано-Франківська область, м. Болехів, вул. Гагаріна, 12, загальною площею 9,58 кв.м., вартість якого становить 20602,00грн.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 23.05.17, яке залишено без змін Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.07.17, в позові відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 04.12.17 зазначені рішення та постанову скасовано, а справу передано для нового розгляду.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи справу передано на розгляд судді Матуляку П.Я.

Ухвалою суду від 29.12.17 призначено підготовче засідання на 23.01.18, за результатами якого відкладено підготовче засідання на 08.02.18.

Ухвалою суду від 08.02.18 закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до розгляду по суті на 22.02.18.

Ухвалою суду від 05.03.18 призначено справу до розгляду по суті на 15.03.18.

В судовому засіданні 15.03.18 оголошувалася перерва до 27.03.18.

В судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві вих.№02-341 вих-17 від 27.03.17(вх.№3749/17 від 29.03.17) та відповідях на відзив вих.№02-109 від 31.01.18(вх.№1867/18 від 02.02.18) та вих.№02-190вих-18 від 14.02.18(вх.№2807/18 від 19.02.18). Зокрема, вказав на те, що згідно з ч.2ст.18 Закону України «Про освіту» навчальні заклади, засновані на загальнодержавній або комунальній власності, мають статус державного навчального закладу та згідно з ч.1, 4ст.61 Закону України «Про освіту» фінансуються з бюджету. Зазначив, що згідно з ч.5ст.63 зазначеного закону та п.3.19 Державних санітарних правил і норм, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України №63 від 14.08.01 об»єкти освіти, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов»язані з навчальним процесом, не підлягають використанню не за призначенням. З посиланням на вищенаведені норми закону, а також на Постанову Кабінету Міністрів України №796 від 27.08.10 «Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної та комунальної форми власності» , Закони України «Про загальну середню освіту» та «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» зауважив, що спірний договір суперечить приписам вищенаведених норм законодавства щодо недопустимості використання не за призначенням майна об»єкта освіти, оскільки з умов спірного договору вбачається, що ОСОБА_3 акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Івано-Франківської філії ПАТ "Укртелеком" використовує об»єкт оренди для розміщення технологічного обладнання зв»язку, що не є здійсненням освітнього процесу. Щодо позовної давності зазначив, що позивачем у справі є Болехівська міська рада, відтак, з огляду на норми Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» та чергові місцеві вибори, які відбулися 25.10.15, та з огляду на те, що повноваження Болехівської міської ради VI демократичного скликання закінчилися 12.11.15, Болехівська міська рада наступного скликання не могла довідатися про порушення її права швидше, ніж 12.11.15. Свої твердження виклав у запереченні на клопотання про застосування строку позовної давності вих.№02-18(вих-18 від 14.02.18(вх.№2806/18 від 19.02.18).

Відповідач - Виконавчий комітет Болехівської міської ради проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позов вих.№44/02.1-16/18 від 12.01.18(вх.№822/18 від 18.01.18). Зокрема, посилаючись на ч.2ст.4 Європейської хартії місцевого самоврядування, ч.5ст.60 Закону України «Про місцеве самоврядування» та ст.ст.319, 327 Цивільного кодексу України вказав на те, що підстави для визнання недійсним оскаржуваного рішення відсутні, оскільки це рішення прийнято у відповідності до норм чинного законодавства. Зауважив, що спірне приміщення має окремий вхід, у ньому немає вікон і до передачі в оренду використовувалося для складання спортивного інвентаря, та є таким, що технологічно не пов»язане з навчальним процесом.

Представник відповідача-Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Івано-Франківської філії ПАТ "Укртелеком" в судове засідання не з"явився, хоча про дату, час та місце судового розгляду належним чином повідомлений, що підтверджується підписом зазначеного представника у повідомленні (розписці) про оголошення перерви в судовому засіданні. Водночас, у попередньому судовому засіданні вказаний представник проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позов вих.№13/17ю-909/313/17 від 22.01.18(вх.№1886/18 від 05.02.18). Зокрема, вказав на відсутність права позивача-Болехівської міської ради на звернення до суду з вимогою про визнання недійсним власного рішення, оскільки згідно з нормами ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування» рішення виконавчого комітету ради з питань, віднесених до власної компетенції виконавчих органів ради, можуть бути скасовані відповідною радою. Зазначив, що не можуть бути належними відповідачами ОСОБА_3 акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Івано-Франківської філії ПАТ "Укртелеком" і Управління освіти виконавчого комітету Болехівської міської ради щодо вимоги про визнання недійсним рішення №12 від 29.01.14, оскільки не є суб»єктами спірних правовідносин, та вказав на те, що спірне рішення вже вичерпало свою дію фактом виконання, і скасування даного рішення не породжує юридичних наслідків ні для власника, ні для балансоутримувача, ні для орендаря, а також не буде означати відсутність самого дозволу на укладення договору оренди спірного приміщення. Щодо вимоги про визнання недійсним договору зауважив, що приміщення Болехівської школи №2 є власністю територіальної громади м.Болехова (комунальною власністю), відтак посилання прокурора на абз.4ч.2 ст.4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та ч.2ст.5 Закону України «Про приватизацію державного майна» не можуть братися судом до уваги, оскільки стосуються державного майна. Зазначив, що Болехівська міська рада як власник спірного приміщення має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону, а оскільки спірне приміщення не використовувалося у навчально-виховній, навчально-виробничій та науковій діяльності, Болехівська міська рада правомірно розпорядилася своїм майном. Вказав на те, що вимога про визнання недійсним спірного договору є похідною від вимоги про визнання недійсним оскаржуваного рішення, відтак є передчасною та не підлягає до задоволення. Щодо вимоги про повернення Болехівській міській раді орендованого майна за актом приймання-передачі зауважив, що ця вимога суперечить ст.785 Цивільного кодексу України, відтак не підлягає до задоволення. Крім того, з підстав, викладених у клопотанні вих.№08-15/909/313/17 від 22.01.18(вх.№1887/18 від 05.02.18), просив суд застосувати позовну давність та відмовити у позові у повному обсязі.

Позивач - Болехівська міська рада та відповідач - Управління освіти виконавчого комітету Болехівської міської ради в судові засідання жодного разу не з»явилися, хоча про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлялися відповідними ухвалами суду, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень (вх. номер повідомлення 964/18 від "22" січня 2018 р., вручено ухвалу від 29.12.17 Управлінню освіти Виконавчого комітету Болехівської міської ради, дата вручення 05.01.18; вх. номер повідомлення 1635/18 від "05" лютого 2018 р., вручено ухвалу від 23.01.18 Управлінню освіти Виконавчого комітету Болехівської міської ради, дата вручення 31.01.18; вх. номер повідомлення 969/18 від "22" січня 2018 р., вручено ухвалу від 29.12.17 Болехівській міській раді, дата вручення 17.01.18; вх. номер повідомлення 2106/18 від "13" лютого 2018 р., вручено ухвалу від 23.01.18 Болехівській міській раді, дата вручення 31.01.18). Заяв та клопотань зазначені учасники судового процесу не подавали.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За змістом ч.3ст.202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Оскільки позивач та відповідачі - Управління освіти виконавчого комітету Болехівської міської ради та ОСОБА_3 акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Івано-Франківської філії ПАТ "Укртелеком" належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, причин неявки суду не повідомили, і їх явку суд не визнавав обов"язковою, відсутність зазначених учасників справи не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідач - Управління освіти виконавчого комітету Болехівської міської ради відзиву на позовну заяву суду не подав, відтак суд вправі вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, беручи до уваги приписи ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду спору впродовж розумного строку та норми ч.ч.1,3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи той факт, що позивач та відповідачі - Управління освіти виконавчого комітету Болехівської міської ради та ОСОБА_3 акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Івано-Франківської філії ПАТ "Укртелеком", у відповідності до чинного законодавства, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, а у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті, спір належить вирішити у відсутності вищезазначених представників за матеріалами справи, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача - виконавчого комітету Болехівської міської ради , дослідивши зібрані у справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України, врахувавши вказівки Вищого господарського суду України, викладені у постанові від 04.12.17 у даній справі, суд встановив наступні

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Згідно рішення Болехівської міської ради №52-12/04 від 30.04.04 Болехівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступеня №2 є власністю територіальних громад Болехівсьої міської ради, та є державним навчальним закладом, заснованим на комунальній власності.

Рішенням виконавчого комітету Болехівської міської ради "Про дозвіл на продовження договору оренди приміщення" від 29.01.2014 №12 надано дозвіл цеху ТП№2 Івано-Франківської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" на продовження договору оренди на приміщення загальною площею 9,58 м.кв., яке знаходиться в м. Болехові по вул. Гагаріна, 12 (ОСОБА_4 ст.№2) для розміщення під АТС та доручено начальнику управління освіти міськвиконкому укласти договір оренди приміщення, яке знаходиться в м. Болехові по вул. Гагаріна, 12 (ОСОБА_4 ст.№2 ) терміном на 5 років відповідно до діючого законодавства. Зазначене рішення було прийняте відповідно до п.1.7 Порядку проведення конкурсу на право оренди майна комунальної власності територіальної громади м. Болехова, затвердженого рішенням Болехівської міської ради від 24.10.2012 року №26-21/12, яким рада фактично уповноважила виконавчий комітет на управління майном комунальної власності.

01.08.2014 між Управлінням освіти виконавчого комітету Болехівської міської ради (по договору - орендодавець) та ОСОБА_3 акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Івано-Франківської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (по договору - орендар) укладено договір оренди № 14/454/27-14, у відповідності до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає для розміщення АТС в строкове платне володіння та користування приміщення площею 9,58 кв.м. в Болехівській ОСОБА_4 ст. №2 в м. Болехові, вул. Гагаріна,12 вартістю 20602,00 грн. з ПДВ, яке знаходиться на балансі Управління освіти виконавчого комітету Болехівської міської ради.

Факт передачі спірного приміщення в оренду підтверджується актом приймання-передачі вказаного приміщення від 01.08.2014, копія якого міститься в матеріалах справи.

Зазначений договір підписано сторонами та скріплено їх печатками. Термін дії договору - до 31.12.14.У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на наступний календарний рік, на тих самих умовах, які були передбачені цим договором, з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження цього договору(п.10.1, 10.2 договору). У зв"язку з відсутністю вказаних вище заяв, спірний договір пролонговано до 31.12.18.

При вирішенні даного спору, з врахуванням ст.5 Цивільного кодексу України щодо дії актів цивільного законодавства у часі, суд дійшов наступних висновків.

Навчальні заклади в розумінні ст.18 Закону України "Про освіту" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) створюються органами державної виконавчої влади і органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, у тому числі релігійними організаціями, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законодавством порядку, громадянами відповідно до потреби громадян у мові навчання, соціально-економічних, національних, культурно-освітніх потреб у них за наявності необхідної матеріально-технічної, науково-методичної бази, педагогічних кадрів. Навчальний заклад набуває статусу юридичної особи з дня його державної реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб. Навчальні заклади, що засновані на загальнодержавній або комунальній власності, мають статус державного навчального закладу.

В контексті вищенаведеної норми закону Болехівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступеня №2 є власністю територіальних громад Болехівсьої міської ради, та водночас є державним навчальним закладом, заснованим на комунальній власності.

Відповідно до ч.5 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати , використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Положеннями статті 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності; державну політику у сфері оренди здійснюють: Кабінет Міністрів України, а також Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо державного майна; органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим, - щодо майна, яке належить Автономній Республіці Крим; органи місцевого самоврядування - щодо майна, яке перебуває в комунальній власності.

Відповідно до абз. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (в редакції на момент укладення додаткової угоди від 01.01.2012 року до договору оренди) не можуть бути об'єктами оренди, зокрема, об'єкти державної власності, що мають загальнодержавне значення і не підлягають приватизації відповідно до частини другої статті 5 Закону України "Про приватизацію державного майна".

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного майна" приватизації не підлягають об'єкти, що мають загальнодержавне значення, а також казенні підприємства; загальнодержавне значення мають, зокрема, об'єкти освіти, фізичної культури, спорту і науки, що фінансуються з державного бюджету.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України "Про освіту" навчальні заклади, що засновані на загальнодержавній або комунальній власності, мають статус державного навчального закладу.

Водночас ст. 61 Закону України "Про освіту" у ч.ч. 1, 4 передбачає, що фінансування державних навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів, коштів галузей народного господарства, державних підприємств і організацій, а також додаткових джерел фінансування. Додатковими джерелами фінансування є, зокрема, доходи від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання.

Частиною 1 ст. 63 Закону України "Про освіту" визначено, що матеріально-технічна база закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інші цінності. Майно закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належить їм на правах, визначених чинним законодавством.

За вимогами ч. 5 ст. 63 Закону України "Про освіту" об'єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов'язані з навчальним та науковим процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням.

Виходячи з аналізу наведених норм матеріального права, об'єкт освіти - це не тільки навчальний заклад, а й будівлі, споруди, землі, комунікації, обладнання та інші цінності підприємств системи освіти.

Система освіти складається із закладів освіти, наукових, науково-методичних і методичних установ, науково-виробничих підприємств, державних і місцевих органів управління освітою та самоврядування в галузі освіти (ст. 28 Закону України "Про освіту").

Відтак, закон хоча й не забороняє передачу, зокрема, приміщень навчальних закладів в оренду, але містить пряму заборону використання об'єктів освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділів, технологічно пов'язаних з навчальним та науковим процесом, не за призначенням (ч. 5 ст. 63 Закону України "Про освіту").

Тобто закон, допускаючи оренду приміщення, виключає використання орендованого приміщення не за призначенням - не для цілей, пов'язаних з наданням освітніх послуг чи навчально-виховним процесом.

Підпунктом 2 пункту 8 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності" від 27.08.2010 р. №796 визначено, що навчальні заклади мають право надавати інші послуги, зокрема, надання в оренду будівель, споруд, окремих тимчасово вільних приміщень і площ, іншого рухомого та нерухомого майна або обладнання, що тимчасово не використовується у освітній, навчально-виховній, навчально-виробничій, науковій діяльності, у разі, коли це не погіршує соціально-побутових умов осіб, які навчаються або працюють у навчальному закладі.

Аналіз змісту викладених положень законодавства свідчить про те, що приміщення навчального закладу може передаватись в оренду виключно для діяльності, пов'язаної з навчально-виховним процесом. При цьому суд не приймає до уваги твердження представників відповідачів - Виконавчого комітету Болехівської міської ради та Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Івано-Франківської філії ПАТ "Укртелеком" про те, що законодавчо унормовано та передбачено можливість отримання навчальними закладами доходів від передання в оренду тимчасово вільних приміщень і площ, іншого рухомого та нерухомого майна або обладнання у випадку, якщо таке тимчасово не використовується у навчально-виховній, навчально-виробничій, науковій діяльності та коли це не погіршує соціально-побутових умов осіб, які навчаються або працюють у навчальному закладі, оскільки ці твердження суперечать пункту 3.19 Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України № 63 від 14.08.2001, яким визначено, що здача в оренду території, будівель, приміщень, обладнання підприємствам, установам, організаціям іншим юридичним та фізичним особам для використання, що не пов'язано з навчально-виховним процесом, не дозволяється.

Судом встановлено, що відповідач-2 орендує приміщення Болехівської загальноосвітньої школи I-III ступеня № 2, розташованого за адресою: Івано-Франківська область, м. Болехів, вул. Гагаріна, 12, загальною площею 9,58 кв.м., для розміщення під АТС.

Зважаючи на те, що АТС знаходиться на першому поверсі ЗОШ I-III ступеня № 2, суд констатує, що пункти 1.1., 2.1., 2.2., розділу 3 договору оренди суперечать цілі використання спірного приміщення, якою згідно закону є діяльність, пов'язана виключно з навчальним процесом.

Відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Згідно з положеннями ст.16, ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу шляхом визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Згідно ст.144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до ч. 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Отже, рішення міської ради може бути визнано незаконним (недійсним) у судовому порядку, якщо воно суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

В контексті наведеного, суд констатує, що спірне рішення прийнято з порушенням вищезазначених норм чинного законодавства. Відтак, судом відхиляються заперечення виконавчого комітету Болехівської міської ради, оскільки ці твердження спростовуються вищенаведеними висновками суду.

Водночас, ОСОБА_3 акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Івано-Франківської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" подано суду клопотання вих.№08-15/909/313/17 від 22.01.18(вх.№1887/18 від 05.02.18) про застосування позовної давності.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (п. 1 ст. 32 вищезазначеної Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (п. 570 рішення від 20.09.2011 за заявою №14902/04 у справі ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії"; п. 51 рішення від 22.10.1996 за заявами №22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства").

Стаття 256 ЦК України визначає позовну давність як строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Отже, позовна давність - це строк, протягом якого особа може реалізувати належне їй матеріальне право на отримання судового захисту порушеного цивільного права чи інтересу шляхом пред'явлення в належному порядку нею чи іншою уповноваженою особою позову до суду.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України). Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові. Якщо суд визнає поважними причини пропуску позовної давності, порушене право підлягає захисту (стаття 267 ЦК України).

Закон (пункт 10 частини другої статті 16, стаття 21 ЦК України, абзац третій частини другої статті 20 ГК України) визначає визнання недійсними актів державних та інших органів, що суперечать законодавству і порушують права та законні інтереси осіб, як спосіб захисту цивільних прав, відтак до позовних заяв юридичних осіб і зазначених громадян про визнання недійсними таких актів застосовується загальна позовна давність (з урахуванням, водночас, викладеного в підпункті 3 пункту 5 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства" від 20.12.2011 № 4176-VI) - три роки.

Відповідно до частини першої статті 261 ЦК України за загальним правилом перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Визначення початкового моменту перебігу позовної давності має важливе значення, оскільки від цього залежить і застосування норм матеріального права, і правила обчислення позовної давності, і захист порушеного права. Отже, для визначення моменту виникнення права на позов важливим є як об'єктивні (сам факт порушення права), так і суб'єктивні (особа могла дізнатися про це порушення) моменти.

Згідно з п.4.1 Постанови Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" від 29.05.2013 № 10( в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), якщо з позовом до господарського суду звернувся прокурор, який не є позивачем, то позовна давність обчислюватиметься від дня, коли про порушення свого права або про особу, яка його порушила, довідався або мав довідатися саме позивач, а не прокурор.

Згідно з п. 4.4.2 Постанови Пленуму вищого господарського суду України від 29.05.13 №10 " Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" ( в редакції, чинній на момент подання позову) з урахуванням положення частини четвертої статті 51 ГПК ( в редакції, чинній на момент подання позовної заяви) днем подання позову слід вважати дату поштового штемпеля підприємства зв'язку, через яке надсилається позовна заява. Оскільки зазначена позовна заява надійшла до суду поштою, а відбиток поштового штемпеля на конверті є нечітким ( неможливо розібрати дату поштового штемпеля), з урахуванням дати одержання судом зазначеної позовної заяви (29.03.17), днем подання позову слід вважати 27.03.17 - вихідну дату позовної заяви.

Враховуючи, що спірне рішення прийнято 29.01.14, позовна заява на захист інтересів держави надійшла до суду за межами трирічного строку позовної давності.

З аналізу наведених норм права слід дійти висновку, що сплив позовної давності, про застосування якої було заявлено стороною у справі, є самостійною підставою для відмови у позові.

Враховуючи наведені мотиви, у позові в частині визнання недійсним рішення виконавчого комітету Болехівської міської ради від 29.01.2014 року №12 "Про дозвіл на продовження договору оренди приміщення" слід відмовити з підстав пропуску позовної давності. При цьому суд відхиляє твердження прокурора про те, що оскільки позивачем у справі є Болехівська міська рада, відтак, з огляду на норми Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» та чергові місцеві вибори, які відбулися 25.10.15, враховуючи, що повноваження Болехівської міської ради VI демократичного скликання закінчилися 12.11.15, відтак Болехівська міська рада наступного скликання не могла довідатися про порушення її права швидше, ніж 12.11.15, з наступних підстав.

Суд звертає увагу, що позовні вимоги прокурором заявлені на захист прав саме юридичної особи вцілому - Болехівської міської ради, а не її конкретного скликання. При цьому, згідно ст.42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україіні» сільський, селищний, міський голова, зокрема забезпечує здійснення у межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території, додержання Конституції та законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади; організує в межах, визначених цим Законом, роботу відповідної ради та її виконавчого комітету; підписує рішення ради та її виконавчого комітету. А в силу ст.11 зазначеного закону виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади. Порівняльний аналіз зазначених норм закону та термінів "довідався" та "міг довідатися", що містяться в ст. 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.

Відхиляються судом і твердження Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Івано-Франківської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" про відсутність права позивача на звернення до суду з вимогою про визнання недійсним власного рішення, оскільки спірне рішення прийнято не позивачем, а виконавчим комітетом Болехівської міської ради. Щодо тверджень про те, що позивач вправі скасувати спірне рішення на підставі ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» суд констатує наступне.

Як зазначено в мотивувальній частині рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 року №7-рп/2009 "У справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень ч. 2 ст. 19, ст.144 Конституції України, ст.25, ч.14 ст. 46, ч.ч. 1, 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування)" органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (ст. 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення. Щодо тверджень про те, що ОСОБА_3 акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Івано-Франківської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" не може бути відповідачем за позовною вимогою про визнання недійсним оскаржуваного рішення, суд констатує, що згідно ст.ст.23, 58 ГПК України в редакції, чинній на момент подання позову, позов може бути подано до кількох відповідачів; в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, відтак зазначені твердження Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Івано-Франківської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" не беруться судом до уваги. При цьому, згідно з ч.7ст.238 ГПК України суд, приймаючи рішення на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, повинен зазначити, в якій частині рішення стосується кожного з них. Суд констатує, що даний позов стосується Виконавчого комітету Болехівської міської ради в частині визнання недійсним рішення виконавчого комітету Болехівської міської ради від 29.01.2014 року №12 "Про дозвіл на продовження договору оренди приміщення", а в частині визнання недійсним договору від 01.08.2014 року №14/454/27-14 оренди частини приміщення Болехівської загальноосвітньої школи I-III ступеня № 2 та зобов'язання Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Івано-Франківської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" повернути Болехівській міській раді за актом прийому-передачі частину приміщення Болехівської загальноосвітньої школи I-III ступеня № 2 - Управління освіти виконавчого комітету Болехівської міської ради та Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Івано-Франківської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком".

Стосовно позовної вимоги щодо визнання недійсним договору суд констатує наступне.

Згідно з ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно зі ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частиною 1 статті 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Як заначалося вище, договір оренди суперечить цілі використання спірного приміщення, якою згідно закону є діяльність, пов'язана виключно з навчальним процесом, тобто суперечить актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

З урахуванням викладеного, встановивши невідповідність спірного рішення та оспорюваного договору приписам законодавства, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для визнання зазначеного договору недійсним.

Клопотання щодо застосування судом позовної давності в цій частині позовних вимог судом відхиляється, оскільки позовну давність позивачем не пропущено.

Крім того, частиною першою статті 216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Зважаючи на викладене, з огляду на визнання недійсним договору від 01.08.2014 року №14/454/27-14 оренди частини приміщення Болехівської загальноосвітньої школи I-III ступеня № 2, позовні вимоги про зобов'язання звільнити та повернути позивачу майно, що є предметом вказаного договору, є обґрунтованими та підлягають до задоволення. При цьому судом відхиляються твердження Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Івано-Франківської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" про те, що вимога про повернення Болехівській міській раді орендованого майна за актом приймання-передачі суперечить ст.785 Цивільного кодексу України, суд констатує наступне.

В силу ст.761 Цивільного кодексу України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування(ст.327 Цивільного кодексу України).

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом(ст.321 Цивільного кодексу України).В силу ст.386 Цивільного кодексу України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Згідно Реєстру об"єктів нерухомого майна комунальної власності територіальної громади затвердженого рішенням Болехівської міської ради №52-12/04 від 30.04.2004 року спірне орендоване майно є власністю територіальної громади Болехівської міської ради.

Відповідно до Порядку проведення конкурсу на право оренди майна комунальної власності територіальної громади міста Болехів затвердженого рішенням Болехівської міської ради №26-21/12 від 24.10.2012 року орендодавцями комунального майна є балансоутримувачі, які зобов"язані проводити організаційну роботу щодо конкурсу та підписання договору оренди.

З огляду на наведене, приймаючи до уваги, що вимога про повернення Болехівській міській раді орендованого майна за актом приймання-передачі заявлена прокурором в особі Болехівської міської ради, а власником майна є територіальна громада Болехівської міської ради, суд вважає зазначену позовну вимогу обгрунтованою та такою, що підлягає до задоволення.

Клопотання щодо застосування судом позовної давності в цій частині позовних вимог судом відхиляється, оскільки позовну давність позивачем не пропущено.

З урахуванням положень ст.ст. 15, 16, 203, 215, 216, 236 Цивільного кодексу України, ст.ст.2, 61, 63 Закону України "Про освіту", ст. 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", п. 3.19. Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01, затв. Постановою Головного державного санітарного лікаря України № 63 від 14.08.2001 року, умов договору оренди від 01.08.2014 року №14/454/27-14 та наявних у справі доказів, встановивши, що об'єктом оренди за спірним договором є частина приміщення школи, яке відноситься до об'єктів освіти, що фінансуються з бюджету і в силу положень Закону України "Про освіту" не може використовуватись у діяльності, не пов'язаної з навчально-виховним процесом, тоді як орендоване приміщення використовується з метою розміщення телефонної станції для надання послуг зв'язку для населення, тобто діяльності, не пов'язаної з навчально-виховним процесом, дійшов висновку про задоволення позову частково.

В контексті наведеного, з врахуванням 129 ГПК України, згідно ч.9 якої у випадку, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору, приймаючи до уваги той факт, що спір виник внаслідок неправильних дій виконавчого комітету Болехівської міської ради, суд вважає за доцільне покласти судові витрати на відповідачів порівну.

Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129, 129-1, 144 Конституції України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 5, 15, 16, 21, 203, 215, 216, 236, 256, 261, 327, 761 Цивільного кодексу України, ст.179 Господарського кодексу України, ст.ст.2, 18, 61, 63 Закону України "Про освіту"(чинного на момент виникнення спірних правовідносин), ст. 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", п.3.19. Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01, затв. Постановою Головного державного санітарного лікаря України № 63 від 14.08.2001 року, ст.ст. 73, 74, 86, 129, 178, 202, 216, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

частково задовольнити позов Заступника керівника Калуської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Болехівської міської ради до Виконавчого

комітету Болехівської міської ради, Управління освіти виконавчого комітету Болехівської міської ради та Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Івано-Франківської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" про визнання недійсним рішення виконавчого комітету Болехівської міської ради від 29.01.2014 року №12 "Про дозвіл на продовження договору оренди приміщення", визнання недійсним договору від 01.08.2014 року №14/454/27-14 оренди частини приміщення Болехівської загальноосвітньої школи I-III ступеня № 2 площею 9,58 кв.м. вартістю 20602 грн. та зобов'язання Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Івано-Франківської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" повернути Болехівській міській раді за актом прийому-передачі частину приміщення Болехівської загальноосвітньої школи I-III ступеня № 2, розташованого за адресою: Івано-Франківська область, м. Болехів, вул. Гагаріна, 12, загальною площею 9,58 кв.м., вартість якого становить 20602,00грн.

Визнати недійсним договір від 01.08.2014 року №14/454/27-14 оренди частини приміщення Болехівської загальноосвітньої школи I-III ступеня № 2 площею 9,58 кв.м. вартістю 20602 грн.

Публічному акціонерному товариству "Укртелеком" в особі Івано-Франківської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" повернути Болехівській міській раді за актом прийому-передачі частину приміщення Болехівської загальноосвітньої школи I-III ступеня № 2, розташованого за адресою: Івано-Франківська область, м. Болехів, вул. Гагаріна, 12, загальною площею 9,58 кв.м., вартість якого становить 20602,00грн.

Стягнути з виконавчого комітету Болехівської міської ради (пл. І.Франка, 12, м. Болехів, Івано-Франківська область, 77202, код 20556461) на користь прокуратури Івано-Франківської області ( р/р 35215084003924 Державна казначейська служба України м.Київ МФО 820172, код ЄДРЮОФОПГО 03530483) 1600,00(одну тисячу шістсот гривень) судового збору.

Стягнути з Управління освіти виконавчого комітету Болехівської міської ради(вул. Коперніка, 13, м. Болехів, Івано-Франківська область, 77202, код 20556461) на користь прокуратури Івано-Франківської області (р/р 35215084003924 Державна казначейська служба України м.Київ МФО 820172, код ЄДРЮОФОПГО 03530483) 1600,00(одну тисячу шістсот гривень) судового збору.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укртелеком"( бульвар Т.Шевченка, 18, м. Київ, 01601, код 01184835) в особі Івано-Франківської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (вул. Академіка Сахарова,32, м. Івано-Франківськ, 76014) на користь прокуратури Івано-Франківської області (р/р 35215084003924 Державна казначейська служба України м.Київ МФО 820172, код ЄДРЮОФОПГО 03530483 1600,00(одну тисячу шістсот гривень) судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Відмовити в позові в частині визнання недійсним рішення виконавчого комітету Болехівської міської ради від 29.01.2014 року №12 "Про дозвіл на продовження договору оренди приміщення".

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 04.04.2018

Суддя Матуляк П.Я.