Рішення
від 29.03.2018 по справі 914/2409/17
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.03.2018р. Справа №914/2409/17

За позовом: Приватного підприємства АЛЬФА.ІНВЕСТ , Дніпропетровської області, м. Кривий Ріг,

до відповідача: Державного підприємства Золочівське лісове господарство , с. Струтин Золочівського району Львівської області,

за участю 3-ї особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору зі сторони відповідача: Фізичної особи-підприємця Грабового , м. Львів,

про: стягнення коштів.

Суддя Козак І.Б.

при секретарі Гелеш Г.М.

Представники:

від позивача : Климишин І. П. - адвокат (договір №068490 від 21.11.2017 р.);

від відповідача : Барабаш В. Г. - адвокат (договір №02 від 02.01.2018 р.).

На розгляд господарського суду Львівської області Приватним підприємством АЛЬФА.ІНВЕСТ подано позов до Державного підприємства Золочівське лісове господарство про стягнення коштів.

Ухвалою суду від 24.11.2017р. розгляд справи призначено на 12.12.2017р. Рух справи відображено у відповідних ухвалах суду по даній справі.

Суд звертає увагу учасників процесу на те, що з 15.12.2017 набрали чинності зміни до ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII. Відповідно до п. 11 Перехідних положень ГПК України у вищенаведеній редакції Закону, заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не порушено на момент набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Господарське судочинство у даній справі здійснюється за правилами, передбаченими ГПК України, у порядку загального позовного провадження відповідно до п. 2 ч. 1 та ч. 3 ст. 12 ГПК України.

Ухвалою суду від 27.02.2018р. закрито підготовче провадження та призначено до розгляду по суті на 20.03.2018р. У судовому засіданні 20.03.2018р. та 27.03.2018р. оголошувалася перерва.

Представник позивача у судовому засіданні 29.03.2018р. позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач зобов'язався передати товар за біржовою угодою № 539-ЛА/09-16 на загальну суму 25000,00 грн. та за Договором № 100 від 07.02.2017 р. на загальну суму 98000,00 грн., а позивач зобов'язаний був прийняти та оплатити товар. На виконання зобов'язань позивачем був оплачений товар на суму 91974,89 грн., проте поставки товару не відбулося, за що позивач вимагає стягнути з Державного підприємства Золочівське лісове господарство на користь Приватного підприємства АЛЬФА.ІНВЕСТ сплачені кошти у розмірі 91974,89 грн., судовий збір у розмірі 1600 грн. та витрати на професійну правову допомогу.

У судове засідання 29.03.2018р. представник відповідача з'явився, проти позову заперечив повністю з підстав, викладених у відзиві на позов (вх.№368/18 від 03.01.2018р.), зазначивши таке. На підставі укладеної біржової угоди (Товарна біржа Універсальна ) № 539-ЛА/09-16 від 05.09.2017р. та Договору № 100 від 07.02.2017 р. між ДП Золочівське лісове господарство та ПП Альфа.Інвест 19.09.2017р. позивач перерахував відповідачу через товарну біржу 1237,50 грн. 30.03.2017р., згідно ТТН №4000134 (цех) - 12,70 кбм. відповідачем здійснено поставку товару на суму 5613,40 грн., оплата якого була здійснена 01.02.2017р. 09.02.2017р. оплачено рахунок №50 від 08.02.2017р. на суму 49000,00 грн. та надано довіреність №4 від 09.02.2017р. (форма М-2). Поставки товару здійснювалися відповідно до товарно-транспортних накладних, копії яких долучено до матеріалів справи (ТТН №400547 (ТТН-ліс №ЛВА553101), ТТН №400857 (ТТН-ліс №ЛВА553108), ТТН №400617 (ТТН-ліс №ЛВА562907), ТТН №400862 (ТТН-ліс №ЛВА553123), ТТН №401103 (ТТН-ліс №ЛВА562920), ТТН №401129 (ТТН-ліс №ЛВА562941), ТТН №401246 (ТТН-ліс №ЛВА553157)). Позивачем були проведені наступні оплати: 17.03.2017р. - на суму 2805,00 грн., 01.06.2017р. - на суму 5268,99 грн. та 13.06.2017р. - оплата на суму 28050,00 грн. 28.07.2017р., згідно ТТН №406221 (ТТН-ліс №ЛВА593277) було здійснено поставку товару на суму 16089,55 грн. Сальдо складає 11960,45 грн. На виконання біржової угоди ( Товарна біржа Універсальна ) №285/285-л/2017 від 13.03.2017р., між ДП Золочівське лісове господарство та ПП Альфа.Інвест поставки не здійснювалися, подекадні графіки не узгоджувалися (п.4.1.; 7.4.), рахунки до оплати не пред'являлися (п.п. 6.1.; 7.1.), грошові кошти не перераховувалися. Згідно вищезазначених товарно-транспортних накладних та ТТН-ліс позивачу було повністю відвантажено товару на загальну суму 80014,51 грн. Вказаний товар був частково проданий ПП Альфа.Інвест - ФОП Грабовий А. Б. (АДРЕСА_1, ІПН: НОМЕР_1, р/р. НОМЕР_2 ПАТ Кредобанк , МФО 325365, тел. НОМЕР_3). Вказаний товар ФОП Грабовий А. Б. був замитнений та проданий за межі України. Для здійснення зовнішньоекономічної операції ФОП Грабовий А. Б. звертався в Львівське ОУЛМГ, де отримав сертифікати про походження вказаного товару, зокрема серія ЛВ №329228 від 10.08.2017р., подав при тому копії ТТН-ліс та копії специфікацій-накладних переданих ПП Альфа.Інвест ДП Золочівське лісове господарство як товарно-супровідні документи на товар на виконання договору №100 від 07.02.2017р. При зверненні до ФОП Грабовий А. Б., останній повідомив, що дрова згідно вищевказаних ТТН-ліс та специфікацій-накладних він купив у ПП Альфа.Інвест .

07.02.2018р.представником відповідача подано клопотання про виклик свідків та прохання їх опитати в судовому засіданні.

08.02.2018р. представником позивача подано заперечення на клопотання про допит свідків, оскільки ОСОБА_4 не є працівником позивача, крім того, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків.

Підтримав подане 27.03.2018р. клопотання про призначення судової бухгалтерської експертизи у справі (вх.858/18 від 27.03.2018р.).

Представник позивача заперечив проти задоволення такого клопотання, оскільки таке заявлено після закінчення підготовчого провадження на стадії розгляду справи по суті. Крім того, позивач зазначає, взагалі не отримував товар від відповідача, тому в ПП Альфа.Інвест відсутні первинні дані бухгалтерського обліку з відвантаження деревини та відшкодуванню ПДВ по ТТН.

Крім того, представником відповідача подано клопотання (вх.№881/18 від 29.03.2018р.) про зупинення провадження у справі до прийняття рішення з досудового розслідування кримінального провадження №1201740210000766.

Розглянувши клопотання про виклик свідків та їх допит у судовому засіданні, суд відмовляє у його задоволенні, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів, необхідних для прийняття рішення. Подані представником відповідача нотаріально завірені заяви свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не бере до уваги як доказ по справі, оскільки відповідно до ч.2 ст.87 ГПК України на підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах . Законом можуть бути визначені інші обставини, які не можуть встановлюватися на підставі показань свідків.

Розглянувши клопотання представника відповідача про призначення у справі судової бухгалтерської експертизи та про зупинення провадження у справі, заслухавши заперечення представника позивача на такі клопотання, суд залишає без розгляду дані клопотання представника відповідача на підставі ч.2 ст.207 ГПК України як такі, що без обґрунтування поважності причин пропуску встановленого строку подані після закінчення підготовчого провадження.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши усі обставини справи в їх сукупності, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено таке.

05.09.2016р. між ПП Альфа.Інвест та ДП Золочівське лісове господарство було укладено біржову угоду №539-ЛА/09-16 купівлі-продажу лісоматеріалів, а 07.02.2017р. - договір №100, за яким відповідач зобов'язувався передати належну йому лісо продукцію у власність позивачу, а позивач прийняти та сплатити на умовах договору. Також між позивачем та відповідачем була укладена біржова угода №285/285-л/2017 від 14.03.2017р., виконання якої не здійснювалося.

19.09.2016р. позивач перерахував відповідачу через біржу 1' 237,50 грн.

01.02.2017р. - позивач перерахував відповідачу 5' 613,40 грн. згідно рахунку №35 від 30.01.2017р.

07.02.2017р. між сторонами було укладено договір №100, за умовами якого відповідач зобов'язувався передати позивачу лісо продукцію, а позивач - прийняти та оплатити товар на умовах договору.

09.02.2017р. позивач перерахував відповідачу 49' 000,00 грн. на підставі рахунку №50 від 08.02.2017р.

13.02.2017р. позивачу було видано аукціонне свідоцтво.

10.03.2017р. позивачем оплачено через Товарну біржу ТСБ Галконтракт гарантійний внесок.

13.03.2017р. між позивачем та відповідачем укладено Договір купівлі-продажу необробленої деревини №285/285/л/2017.

Листом №131 від 22.03.2017р. товарна біржа повідомила позивача про направлення коштів у розмірі 2805,00 грн. відповідачу.

01.06.2017р. позивачем перераховано відповідачу 5' 268,99 грн, 13.06.2017р. - 28' 050,00 грн.

Таким чином, позивачем перераховано відповідачу кошти на загальну суму 91' 974,89 грн.

06.09.2017р. Приватне підприємство Альфа.Інвест виставило ДП Золочівське лісове господарство вимогу №1 про передачу товару або повернення коштів у сумі 91974,89 грн. Станом на дату прийняття рішення оплачена продукція не була поставлена.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Між сторонами виникли взаємні права та обов'язки на підставі поставки товару з укладенням письмового договору щодо такої поставки.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконану роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов'язку.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Положеннями ч. 1 ст. 265 ГК України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін, відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

За приписами ч. 1 ст. 662, ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Положеннями ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За умовами п. 1.1., 3.2 договору продавець зобов'язувався передати покупцю товар після 100% попередньої оплати.

Таким чином, після внесення позивачем попередньої оплати, у відповідача виник обов'язок здійснити поставку деревини.

Згідно ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Позивач звернувся до відповідача з вимогою №1 від 06.09.2017р. вих. №06/09-1 про поставку обумовленого товару, а у випадку її невиконання просив повернути внесену попередню оплату. Проте, як вбачається з матеріалів справи, вимога позивача залишена відповідачем без задоволення.

Так як строк виконання зобов'язання відповідачем закінчився, товар поставлений позивачу не був, грошові кошти не повернуті, суд вважає, що внесені позивачем грошові кошти в якості передоплати за товар підлягають стягненню з відповідача в судовому порядку, в розмірі 91974,89 грн.

Твердження відповідача про поставку ним позивачеві товару за Договором заперечення щодо заявленого позову, суд вважає необґрунтованими та такими, що не заслуговують на увагу, з огляду на наступне.

Обгрунтовуючи факт поставки позивачеві товару, відповідач зазначає, зокрема, що дійсно 11' 960,45 грн. існує переплата позивача на користь відповідача і ця сума буде повернута позивачу після закінчення терміну дії договору (31.12.2017р.).

Відповідно до ст. 241 ЦК України, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Суд зазначає, що доказів того, що в подальшому позивач своїми діями схвалив прийняття гр. ОСОБА_4 продукції в матеріалах справи відсутні. Як зазначав представник позивача в судових засіданнях, останній жодної продукції від ОСОБА_4 не отримував.

З огляду на викладене, долучена до матеріалів справи нотаріально посвідчена заява ОСОБА_4 від 16.02.2018р., в якій він визнає факт одержання від відповідача товару на суму 58311,37 грн., на користь позивача та видаткові накладні, підписані ОСОБА_4 до уваги не беруться оскільки судом встановлено, що зазначена особа не уповноважувалася на одержання товару за Договором.

Доводи відповідача щодо неможливості поставки товару позивачу у зв'язку з відсутністю передбаченого договором графіку поставок, відсутністю рахунків на оплату судом відхиляються.

Статтею 663 ЦК України передбачено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Приписами ч. 1 ст. 664 ЦК України визначено, зокрема, що товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це.

Як вже зазначалося, за умовами п. 7.3. Договору продавець зобов'язувався передати покупцю товар після сплати рахунку-фактури протягом 15 календарних днів. Таким чином, після внесення позивачем попередньої оплати, відповідач повинен був передати продукцію до 29.06.2017р., однак цього не зробив.

Крім цього, у вимозі №1 від 06.09.2017р. вих. №06/09/4 позивач як покупець просив постачальника передати обумовлений товар у 7-денний строк від дня пред'явлення вимоги. Натомість, докази того, що після пред'явлення вимоги відповідач інформував позивача про готовність товару до поставки, поставки лісопродукції чи повернення коштів у матеріалах справи відсутні.

Враховуючи наведене вище, суд вважає заявлені вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 91974,89 грн. попередньої оплати правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно положень ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Щодо заявлених до стягнення судових витрат, то відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 1-2 ст. 126 ГПК України).

Частиною 4 ст. 126 ГПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

07.02.2018р. представником позивача наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми 3500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу. На підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу на суму представником позивача долучено договір про надання юридичних послуг адвоката №068490 від 21.11.2017р., ордер на надання правової допомоги серії ЛВ №068494, квитанції №18633125 від 01.02.2018р. на суму 1500,00 грн., №18646303 від 07.02.2018р. на суму 1500,00 грн.

Детально ознайомившись із вказаними вище документами, враховуючи вимоги ч.4 ст. 126 ГПК України, суд зазначає, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача частково у розмірі 3000,00 грн., оскільки саме на цю суму позивачем надано докази понесення таких витрат.

Судовий збір у розмірі 1600,00 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в силу вимог до ст. 129 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.73, 129, 207, 219-220, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства Золочівське лісове господарство (адреса: 80743, Львівська обл., Золочівський р-н, с.Струтин, код ЄДРПОУ 00992467 ) на користь Приватного підприємства АЛЬФА.ІНВЕСТ (адреса: 50000, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул.Леніна, буд.67Б, ідентифікаційний номер 34063147 ) 91' 974,89 грн. попередньої оплати, 3' 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу та 1' 600,00 грн. судового збору.

3. Відповідно до ч.1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

4. Апеляційну скаргу на рішення суду можна подати в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

5. Інформацію у справі, яка розглядається, можна отримати за такою веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua.

Повний текст рішення буде складено та підписано 04.04.2018р.

Суддя Козак І.Б.

СудГосподарський суд Львівської області
Дата ухвалення рішення29.03.2018
Оприлюднено04.04.2018
Номер документу73159865
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —914/2409/17

Ухвала від 27.07.2018

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Жуков С.В.

Постанова від 06.06.2018

Господарське

Львівський апеляційний господарський суд

Бойко Світлана Михайлівна

Ухвала від 21.05.2018

Господарське

Львівський апеляційний господарський суд

Бойко Світлана Михайлівна

Ухвала від 02.05.2018

Господарське

Львівський апеляційний господарський суд

Бойко Світлана Михайлівна

Рішення від 29.03.2018

Господарське

Господарський суд Львівської області

Козак І.Б.

Рішення від 27.02.2018

Господарське

Господарський суд Львівської області

Козак І.Б.

Ухвала від 05.02.2018

Господарське

Господарський суд Львівської області

Козак І.Б.

Ухвала від 06.02.2018

Господарське

Господарський суд Львівської області

Козак І.Б.

Рішення від 09.01.2018

Господарське

Господарський суд Львівської області

Козак І.Б.

Ухвала від 12.12.2017

Господарське

Господарський суд Львівської області

Козак І.Б.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні