КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"29" березня 2018 р. Справа№ 910/15680/17
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Андрієнка В.В.
суддів: Пономаренка Є.Ю.
Буравльова С.І.
секретар судового засідання - Добрицька В.С.
учасники справи:
позивача Рачинський В.А.
відповідача Осмоловський Д.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна країна "Вакан"
на рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2017
у справі №910/15680/17 (суддя Курдельчук І.Д.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване будівельно-монтажне управління"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна країна "Вакан"
про стягнення 41 951,26 грн
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване будівельно-монтажне управління" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна країна "Вакан" про стягнення 41 951,26 грн, з яких: 40 257,00 грн основної заборгованості, що утворилась у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору від 21.11.2016 №57/11 на надання послуг, 362,88 грн 3% річних та 1 331,38 грн втрат від інфляції.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.11.2017 у справі №910/15680/17 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна країна "Вакан" з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання даного рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване будівельно-монтажне управління" 40 257 (сорок тисяч двісті п'ятдесят сім) грн боргу; 1 331 (одну тисячу триста тридцять одну) грн 38 коп. втрат від інфляції; 362 (чотириста шістдесят дві) грн 88 коп. 3% річних та 1 600 (одну тисячу шістсот) грн судового збору.
Рішення суду першої інстанції обґрунтоване тим, що позивачем було надано відповідачу послуги на суму 40 257 грн, що підтверджується актами приймання виконаних послуг: від 23.03.2017 № 2189 на суму 16 792,92 грн; від 28.04.2017 № 2287 на суму 23 464,08 грн. Щодо стягнення з відповідача 362,88 грн 3% річних та 1 331,38 грн втрат від інфляції суд зазначив, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна країна "Вакан" звернулось до суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просило скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2017 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
В своїй апеляційній скарзі апелянт вказував, що відповідач був позбавлений можливості надати відзив на позовну заяву та надати відповідні документи, докази на підтвердження своєї позиції та був позбавлений права бути присутнім та відстоювати свої права в суді, що позбавило відповідача права на захист. У зв'язку з чим, на думку апелянта, дане рішення господарського суду від 16.11.2017 є таким, що прийнято без всебічного та об'єктивного розгляду, без з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, чим порушує права відповідача.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна країна "Вакан" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2017 у справі №910/15680/17 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Андрієнко В.В., судді Буравльов С.І., Власов Ю.Л.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.01.2018 відкрито апеляційне провадження у справі №910/15680/17 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна країна "Вакан" та призначено справу до розгляду на 08.02.2018.
23.01.2018 до відділу забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (прийом документів) Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив суд рішення Господарського суду м. Києва від 16.11.2017 у справі №910/15680/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
06.02.2018 до відділу забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (прийом документів) Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи по суті у судовому засіданні 08.02.2018 та прийняти судове рішення за наявними у справі документами без участі у судовому засіданні представника позивача.
08.02.2018 до відділу забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (прийом документів) Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшло письмове клопотання про відкладення розгляду справи.
В судове засідання, яке відбулось 08.02.2018 не з'явився представник відповідача, розгляд справи було відкладено на 01.03.2018.
01.03.2018 до відділу забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (прийом документів) Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшло клопотання про призначення почеркознавчої експертизи у справі.
В судове засідання, яке відбулось 01.03.2018 не з'явився представник позивача.
В своїх усних поясненнях в судовому засіданні 01.03.2018 представник відповідача повідомив суду, що у відповідача оригінали спірних актів відсутні, так як вони не підписувались директором ТОВ "Будівельна країна "Вакан".
Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представника відповідача суд прийшов до висновку про необхідність витребування оригіналів актів виконаних робіт № 2287 від 28.04.2017 та № 2189 від 23.03.2017 у позивача для встановлення всіх обставин справи.
Відповідно до ст. 79 ГПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Також, згідно з ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Колегією суддів було встановлено, що в матеріалах наявні копії актів виконаних робіт № 2287 від 28.04.2017 та № 2189 від 23.03.2017. Враховуючи те, що відповідач стверджував про не підписання останнім вказаних актів та знаходження в матеріалах справи їх копій, для повного та всебічного дослідження судом фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку про витребування у позивача оригіналів актів виконаних робіт № 2287 від 28.04.2017 та № 2189 від 23.03.2017.
Розгляд справи було відкладено на 15.03.2018.
В судове засідання 15.03.2018 з'явились керівник Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна країна "Вакан" та його представник. Представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване будівельно-монтажне управління" в судове засідання не з'явився, про день та час судового засідання повідомлений належним чином. Суд, заслухавши пояснення представників відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази дійшов висновку, що для повного і всебічного розгляду справи необхідно відкласти розгляд справи для з'ясування всіх обставин справи та визнати явку сторін обов'язковою. Розгляд справи було відкладено на 29.03.2018.
26.03.2018 до відділу забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (прийом документів) Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшли пояснення письмові, де останній вказував, що відображення надання послуг за вказаними актами відбулося у податковому обліку позивача.
29.03.2018 до відділу забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (прийом документів) Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання, де останній зазначив, що на виконання вимог ухвали суду від 15.03.2018 надаються наступні документи:
- Акт приймання виконаних послуг від 23.03.2017 №2189;
- Довідка про виконані роботи за вказаним актом за період з 06.03.2017 по 15.03.2017;
- Акт приймання виконаних послуг від 28.04.2017 №2287;
- Довідка про виконані роботи за вказаним актом за період з 03.04.2017 по 26.04.2017.
В судове засідання, яке відбулось 29.03.2018 з'явились представники позивача та відповідача. Головуючий суддя оголосив учасникам справи про клопотання/заяви, які надішли до відділу забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (прийом документів) Київського апеляційного господарського суду.
29.03.2018 в судовому засіданні колегією суддів були оглянуті оригінали витребуваних судом документів ухвалою від 15.03.2018 та зроблені відповідні копії для залучення останніх до матеріалів справи. Представник відповідача зазначав, що не володіє інформацією стосовно того, хто саме підписував довідки про виконані роботи, оскільки є адвокатом, а не працівником Товариства. Стосовно наданих позивачем оригіналів Актів приймання виконаних послуг, відповідач нічого не зазначив. Також, ставилось на обговорення клопотання відповідача про призначення товарознавчої експертизи у даній справі.
Щодо клопотання відповідача про призначення почеркознавчої експертизи у даній справі стосовно виконаних підписів на спірних актах, колегією суддів було відхилено вказане клопотання після проведення колегією нарадчої, з підстав які викладені в ухвалі суду від 29.03.2018, відповідно до вимог ч.ч. 4 та 5 ст. 233 ГПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 270 ГПК України, у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Частиною 7 вказаної статті передбачено, що закінчивши з'ясування обставин і перевірку їх доказами, суд апеляційної інстанції надає учасникам справи можливість виступити у судових дебатах у такій самій послідовності, в якій вони давали пояснення.
Отже, враховуючи вищенаведене, головуючим суддею, з дотриманням норм процесуального права, було оголошено про судові дебати. Представник відповідача підтримав доводи наведені в апеляційній скарзі, з обґрунтуваннями, які були викладені в ній, та просив суд скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 16.11.2017 та задовольнити вимоги відповідача в повному обсязі. Представник позивача заперечував щодо доводів наведених в апеляційній скарзі, з обґрунтуванням, які були викладені у письмовому відзиві на апеляційну скаргу, представник позивача наполягав на законності рішення суду першої інстанції, та просив суд залишити його в силі, з огляду на його законність та обґрунтованість.
Відповідно до частини 9 ст. 270 ГПК України, після закінчення дебатів суд виходить до нарадчої кімнати.
Отже, після проведення колегією суддів наради, головуючий суддя оголосив вступну та резолютивну частини постанови у даній справі, якою апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна країна "Вакан" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2017 у справі №910/15680/17 залишено без задоволення, а оскаржуване рішення без змін, з наступних підстав.
21.11.2016 Управлінням (виконавець) і Товариством (замовник) було укладено Договір, за умовами якого:
- замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання забезпечити надання послуг з виконання своїм гусеничним краном ДЕК-2051, будівельно-монтажних, навантажувально-розвантажувальних та інших робіт і послуг на будівельному майданчику, що наданий замовником та знаходиться за адресою: Київська область, смт Чабани, вул. Юності, 5 (пункт 1.1 Договору);
- оплата за виконані виконавцем послуги здійснюється замовником щомісячно, до 10 числа поточного місяця за попередній на підставі довідок про вартість виконаних послуг або актів приймання передачі виконаних послуг, які оформлені виконавцем та підписані замовником (пункт 3.1 Договору);
- Договір набирає чинності з дня його підписання і діє до 31.10.2017, а в частині взаєморозрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (пункт 10.7 Договору).
Договір підписано уповноваженими особами, а саме, від позивача - директором Відоменком В.В., який діяв на підставі статуту, та від відповідача - генеральним директором Стрельніковим В.М., який діяв на підставі статуту, та скріплено печатками сторін.
Як було встановлено судом, Договір у встановленому порядку не оспорений, не визнаний недійсним, не розірвано.
Тому, Договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною першою статті 901 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Отже, укладений сторонами Договір за своєю правовою природою є договором з надання послуг.
Частиною 1 ст. 903 Цивільного кодексу України закріплено обов'язок замовника оплатити надану йому послугу у розмірі, у строки та у порядку, що встановлені договором.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як вірно було встановлено судом першої інстанції, що позивачем були надані відповідачу послуги на суму 40 257 грн, що підтверджується такими актами приймання виконаних послуг: від 23.03.2017 № 2189 на суму 16 792,92 грн; від 28.04.2017 № 2287 на суму 23 464,08 грн.
Вказані акти підписані повноважним представниками сторін та скріплені печатками без зауважень та приймаються судом як належні докази, що підтверджують факт надання послуг позивачем відповідачу.
За надані послуги Товариство не розрахувалося, внаслідок чого виник борг у сумі 40 257 грн.
Також, колегія суддів зазначає, що як вбачається з довідок про виконання роботи (послуг), оригінали яких були оглянуті в судовому засіданні (копії залученні до матеріалів справи), за періоди від 06.03.2017 по 09.03.2017, від 10.03.2017 по 15.03.2018, від 03.04.2018 по 08.04.2017, від 10.04.2017 по 24.04.2017 замовником виконувались роботи на машині ДЕК-251 №3929 протягом вказаних періодів з відображенням відпрацьовано машино-годин . Вказані довідки підписані виконавцем та замовником, скріплено печаткою відповідача.
Відповідно до частин 2 та 3 статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Також, ст. 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Крім того, відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Беручи до уваги вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про задоволення позовних вимог в цій частині щодо стягнення боргу у сумі 40 257 грн підлягають задоволенню.
Крім суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 362,88 грн 3% річних і 1 331,38 грн втрат від інфляції. Позивач визначає період прострочення з 10 04.2017 по 14.08.2017.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Пунктом 3 частини 1 статті 174 вказаного вище кодексу передбачено, що Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Отже, системний аналіз законодавства свідчить, що обов'язок боржника відшкодувати кредитору причинені інфляцією збитки з нарахуванням процентів річних, випливає з вимог ст.625 Цивільного кодексу України.
Відповідно за розрахунком позивача, розмір втрат від інфляції складає 1 331,38 грн. Розрахунок відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому зазначена вимога підлягає задоволенню.
Також, за розрахунком позивача, розмір відсотків річних складає 362,88 грн. Відповідно, перевіривши розрахунок наданий позивачем колегія суддів дійшла висновку, що він відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому зазначена вимога підлягає задоволенню.
Щодо посилань скаржника, про позбавлення судом першої інстанції останнього права надати відзив на позовну заяву та надати відповідні документи і докази на підтвердження своєї позиції, колегія суддів зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвала суду про порушення провадження у справі №910/15680/17 була винесена судом 18.09.2017, тобто відповідно до вимог ГПК України в редакції з 06.11.1991 по 15.12.2017.
Відповідно до ухвали суду від 18.09.2017, п. 3.3. було зобов'язано відповідача подати письмовий відзив на позов з наданням доказів, що підтверджують викладені в ньому обставини; забезпечити надіслання позивачу копії відзиву в порядку, передбаченому статтею 59 ГПК України (докази, що підтверджують факт надсилання подати суду). Розгляд справи було призначено на 10.10.2017.
Копію вказаної ухвали суду представник відповідача отримав 22.09.2017, що підтверджується доказами наявними в справі. В судове засідання представник відповідача не з'явився, вимог ухвали суду не виконав, натомість подав до суду клопотання про перенесення розгляду справи. Відповідно до ухвали суду розгляд справи було відкладено до 16.11.2017. Ухвалу суду від 10.10.2017 про відкладення розгляду справи відповідач отримав 16.10.2017.
16.11.2017 на адресу суду першої інстанції від відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи. Станом на дату винесення рішення у даній справі, відповідачем не було подано відзиву на позовну заяву.
Беручи до уваги вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що відповідно про даний господарський спір відповідач дізнався ще 22.09.2017 (отримання копії ухвали про порушення провадження у справі), що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно за клопотанням відповідача розгляд справи відкладався і Товариству було надано достатньо часу для виконання вимог ухвал суду та підготовки до судового розгляду.
Крім того, відповідно до частин першої - третьої статті 28 ГПК України (в редакції, яка діяла на дату розгляду) справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації. Таким чином, стаття 28 ГПК України не обмежує коло осіб, які можуть представляти інтереси юридичної особи в суді.
Підсумовуючи вищевказане, колегія суддів вважає безпідставними доводи відповідача наведені в апеляційній скарзі стосовного порушенням Господарським судом м. Києва норм процесуального права, оскільки судом були дотримані всі вимоги щодо повного та всебічного розгляду справи.
Таким чином, колегія суддів встановила, що обставини, на які посилається скаржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна країна "Вакан", в розумінні статті 86 ГПК України, не можуть бути підставою для зміни або скасування рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2017 у справі №910/15680/17, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Враховуючи наведене, рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2017 у справі №910/15680/17 відповідає матеріалам справи, є законним та обґрунтованим, підстави, передбачені ст.ст. 277-278 ГПК України для його скасування, відсутні.
Керуючись ст. 129, 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна країна "Вакан" залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2017 у справі №910/15680/17 залишити без змін.
3. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2017 у справі №910/15680/17.
4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
5. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
6. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/15680/17.
Повний текст постанови складено та підписано 04.04.2018.
Головуючий суддя В.В. Андрієнко
Судді Є.Ю. Пономаренко
С.І. Буравльов
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 29.03.2018 |
Оприлюднено | 04.04.2018 |
Номер документу | 73160418 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Андрієнко В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні