Ухвала

від 04.04.2018 по справі 922/2030/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"04" квітня 2018 р. Справа № 922/2030/16

Суддя-доповідач Бородіна Л.І., розглянувши апеляційну скаргу Центральної ОДПІ м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, м. Харків,

на ухвалу господарського суду Харківської області від 22.02.2018 (суддя Савченко А.А.), постановлену в м. Харкові об 11 год. 33хв.,

за заявою Центральної ОДПІ м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, м. Харків,

до ТОВ "Кімік", м. Харків,

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.02.2018 у справі №922/2030/16 затверджено звіт арбітражного керуючого Кунцевича С.В. про нарахування грошової винагороди у розмірі 15950,30грн. за період здійснення повноважень розпорядника майна ТОВ "Кімік" та у розмірі 36571,43грн. за період здійснення повноважень ліквідатора ТОВ "Кімік"; стягнуто з Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області на користь арбітражного керуючого Кунцевича С. В. грошову винагороду у розмірі 15950,30грн. за період здійснення повноважень розпорядника майна ТОВ "Кімік" та грошову винагороду у розмірі 36571,43грн. за період здійснення повноважень ліквідатора ТОВ "Кімік" (т.3, а.с.44-49).

Центральна ОДПІ м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області з ухвалою господарського суду першої інстанції не погодилась та 30.03.2018 звернулась до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 22.02.2018 у справі №922/2030/16 та прийняти нове рішення, яким відмовити арбітражному керуючому Кунцевичу С.В. в задоволенні клопотання про нарахування і виплату грошової винагороди у розмірі 15950,30грн. за період здійснення повноважень розпорядника майна ТОВ Кімік та у розмірі 36571,43грн. за період здійснення повноважень ліквідатора ТОВ Кімік .

Одночасно скаржник просить поновити строк на апеляційне оскарження з тих підстав, що: по-перше, оскаржувана ухвала надана до відділу супроводження судових справ з погашення боргів по м. Харкову юридичного управління ГУ ДФС у Харківській області 06.03.2018, про що свідчить копія супровідного листа та отримана цим відділом 06.03.2018; по-друге, фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів передбачено за кодом економічної класифікації 2800 Інші поточні видатки , розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом. У зв'язку з численними арештами рахунків Центральної ОДПІ м. Харкова ГУДФС у Харківській області судовий збір не міг бути сплачений. Після їх розблокування ГУ ДФС у Харківській області юридичним управлінням ГУ ДФС у Харківській області підготовлено та надано доповідну записку до управління фінансування, бухгалтерського обліку та звітності задля забезпечення сплати судового збору за подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного господарського суду, який сплачений 26.03.2018, що підтверджується платіжним дорученням №784.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, суддя-доповідач дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без руху з наступних підстав.

Відповідно до вимог частини 1 статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Тобто, перебіг строку на оскарження в апеляційному порядку судового рішення визначено в законодавчому порядку.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржувана ухвала прийнята місцевим господарським судом 22.02.2018, отже, строк подання апеляційної скарги, з урахуванням неробочих днів сплив 05.03.2018.

Проте, скаржник звернувся з апеляційною скаргою до господарського суду Харківської області лише 30.03.2018 , що вбачається з відтиску штампу господарського суду Харківської області на першому аркуші апеляційної скарги

Відповідно до статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частин 2,3 статті 256 ГПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Водночас статтею 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Порушення пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод констатував Європейський суд з прав людини у справі "Устименко проти України". Зокрема, Високий Суд вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії" (Ryabykh v. Russia), заява N 52854/99, п. п. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення). Зі змісту пункту 52 рішення випливає, що якщо національний суд просто обмежився вказівкою на наявність у відповідача "поважних причин" для поновлення пропущеного строку оскарження, то, відтак, він (суд) не вказав чітких причин такого рішення. За цих підстав Високий Суд одноголосно постановив, що було порушення пункту 1 статті 6 Конвенції та дійшов висновку, що національні суди, вирішивши поновити пропущений строк оскарження остаточної постанови у справі заявника без наведення відповідних причин та скасувавши в подальшому постанову суду, порушили принцип правової визначеності та право заявника на справедливий судовий розгляд за пунктом 1 статті 6 Конвенції (п. 53 рішення).

В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали місцевого господарського суду від 22.02.2018 у справі №922/2030/16 кредитор посилається на те, що: по-перше, оскаржувана ухвала надана до відділу супроводження судових справ з погашення боргів по м. Харкову юридичного управління ГУ ДФС у Харківській області 06.03.2018, про що свідчить копія супровідного листа, та отримана цим відділом 06.03.2018; по-друге, фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів передбачено за кодом економічної класифікації 2800 Інші поточні видатки , розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом. У зв'язку з численними арештами рахунків Центральної ОДПІ м. Харкова ГУДФС у Харківській області судовий збір не міг бути сплачений. Після їх розблокування ГУ ДФС у Харківській області юридичним управлінням ГУ ДФС у Харківській області підготовлено та надано доповідну записку до управління фінансування, бухгалтерського обліку та звітності задля забезпечення сплати судового збору за подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного господарського суду.

Проте, скаржником не надано доказів як арешту рахунків Центральної ОДПІ м. Харкова ГУДФС у Харківській області, з яких здійснюється оплата судового збору, які б підтверджували неможливість своєчасної сплати судового збору, та і зняття такого арешту.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що судовий збір сплачений 26.03.2018, а скаржник звернувся з апеляційною скаргою 30.03.2018, тобто ще через 4 дні після його сплати, що також жодним чином не обґрунтовано.

Крім того, суд апеляційної інстанції вважає неповажною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження факт передачі оскаржуваної ухвали до відділу супроводження судових справ з погашення боргів по м. Харкову юридичного управління ГУ ДФС у Харківській 06.03.2018.

Відповідно до частини 3 статті 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Враховуючи викладене, обставини, зазначені в апеляційній скарзі для поновлення строку на апеляційне оскарження, суддя-доповідач вважає неповажними.

Згідно із частиною 3 статті 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

З урахуванням викладеного, суддя-доповідач дійшов висновку, що апеляційна скарга подана з порушенням вимог частини 1 статті 256 ГПК України, а саме: з пропуском строку на апеляційне оскарження та без належного обґрунтування пропуску строку на апеляційне оскарження.

Враховуючи викладене, апеляційну скаргу Центральної ОДПІ м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, м. Харків слід залишити без руху на підставі статті 260 ГПК України та встановити десятиденний строк з дня вручення ухвали скаржнику для виправлення недоліків апеляційної скарги.

Керуючись статтями 174, 234, 256, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Харківський апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Центральної ОДПІ м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, м. Харків на ухвалу господарського суду Харківської області від 22.02.2018 у справі №922/2030/16 залишити без руху.

2. Встановити Центральній ОДПІ м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, м. Харків десятиденний строк з дня вручення ухвали скаржнику для виправлення недоліків апеляційної скарги.

3. Наслідки неусунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, визначені статтями 260, 261 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею-доповідачем та не підлягає оскарженню.

Суддя-доповідач Л.І. Бородіна