Рішення

від 30.03.2018 по справі 826/17610/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 березня 2018 року № 826/17610/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Андре Тан доГоловного управління ДФС у м. Києві провизнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування наказу,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариства з обмеженою відповідальністю Андре Тан (далі - ТОВ Андре Тан , позивач) з адміністративним позовом (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 12.05.2017 року) до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач) про:

- визнання протиправними дій Головного управління ДФС у м. Києві щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Андре Тан , результати якої оформлені Актом перевірки від 16.02.2016 №12/26-15-13-07-01/35634642;

- визнання незаконним (протиправним) Наказ Головного управління ДФС у м. Києві № 322 від 02.02.2016 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Андре Тан .

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 листопада 2016 року суддею Кузьменко В.В. відкрито провадження по справі № 826/17610/16 та призначено справу до судового розгляду.

Відповідно до Розпорядження Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.10.2017р. №6160 Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ та згідно з п. 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010р. №30 (у редакції рішення Ради суддів України від 02.04.2015р. №25), адміністративну справу №826/17610/16 повторно розподілено на суддю Амельохіна В.В.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 листопада 2017 року суддею Амельохіним В.В. справу № 826/17610/16 прийнято до свого провадження та призначено до судового розгляду.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що починаючи з 15.07.2015 позапланові перевірки, які здійснюються на підставі пп. 78.1.11. п. 78.1. ст. 78 ПК України можуть проводитись виключно на виконання ухвали суду (слідчого судді).

А тому, дії Головного управління ДФС у м. Києві щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки, результати якої оформлені Актом перевірки від 16.02.2016 №12/26-15-13-07-01/35634542, є протиправними, а Наказ Головного управління ДФС у м. Києві №322 від 02.02.2016 року Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Андре Тан безпідставним і незаконним (недійсним), та підлягає скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні.

Заперечення обґрунтовані тим, що під час прийняття оскаржуваного наказу та проведенні документальної позапланової перевірки, податковий орган діяв з дотриманням вимог діючого законодавства.

Окрім цього, відповідачем було зазначено, що перевірка позивача на підставі оскаржуваного наказу проведена, результати оформлено актом від 16.02.2016 №12/26-15-13-07-01/35634542 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Андре Тан (35634542) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при здійсненні операцій з ТОВ Мікас Плюс (38148234), ТОВ Сетмаркет (38388380), ТОВ І.К.С. КО ЛТД (37814390), ТОВ НТС-Р КО ЛТД (39312857), ТОВ Матадор Трейдінг (23236024) за період з 01.01.2012 по 31.12.2014, на підставі якого прийнято податкові повідомлення - рішення від 03.03.2016 №0222615137 та №0212615137.

А тому, на думку відповідача, в задоволенні позову має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваного наказу та дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платника податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки.

30.11.2017 року у судовому засіданні на підставі ч. 4 ст. 122 КАС України ухвалено про продовження розгляду справи у порядку письмового провадження.

Враховуючи те, що 15.12.2017 року набрала чинності нова редакція КАС України, слід зазначити, що відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України (в редакції з 15.12.2017) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Таким чином, справа розглядається з урахуванням положень пункту 10 ч. 1 ст. 4, ч. 5 ст. 250 КАС України.

Розглянувши подані документи та матеріали, враховуючи пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ (зі змінами), у зв'язку з надходженням постанови старшого слідчого з особливо важливих справ першого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у м. Києві Гончарової О.М. від 10.02.2015 № б/н, що винесена в межах кримінального провадження № 32014100000000052, про призначення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Андре Тан (код 35634542) з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення операцій з ТОВ Мікас Плюс (код 38148234), ТОВ Сешаркет (код 38388380), ТОВ І.К.С. КО ЛТД (код 37814390), ТОВ НТС-Р КО ЛТД (код 39312857), ТОВ Матадор Трейдінг (код 23236024) за період з 01.01.2012 року по 31.12.2014 року, ГУ ДФС у м. Києві прийнято наказ № 322 від 02 лютого 2016 року Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Андре Тан (код 35634542) .

На підставі вказаного наказу на направлень від 03.02.2016 року № 37/26-15-13-07-07 та № 36/26-15-13-07-07, відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Андре Тан (код 35634542) з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення операцій з ТОВ Мікас Плюс (код 38148234), ТОВ Сешаркет (код 38388380), ТОВ І.К.С. КО ЛТД (код 37814390), ТОВ НТС-Р КО ЛТД (код 39312857), ТОВ Матадор Трейдінг (код 23236024) за період з 01.01.2012 року по 31.12.2014 року, результати якої оформлено Актом від 16.02.2016 року № 12/26-15-13-07-01/35634542.

Позивач вважаючи, що контролюючий орган не мав правових підстав для призначення та проведення зазначеної перевірки звернувся до суду за захистом своїх прав.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 року № 2755-VI (в редакції на час виникнення спірних правовідносин).

Контролюючі органи у силу приписів підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Вичерпний перелік обставин, за наявності яких у контролюючого органу виникає право на здійснення документальної позапланової перевірки, закріплено у статті 78 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється у разі отримання судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

У той же час, пунктом 78.2 статті 78 Податкового кодексу України обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Кодексом, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків, або перевірки, що проводяться у межах кримінального провадження.

Контролюючим органам забороняється проводити документальні позапланові перевірки, які передбачені підпунктами 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8, 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків.

Працівникам податкової міліції забороняється брати участь у проведенні планових та позапланових виїзних перевірок платників податків, що проводяться контролюючими органами, якщо такі перевірки не пов'язані з веденням оперативно-розшукових справ або здійсненням кримінального провадження стосовно таких платників податків (посадових осіб платників податків), що знаходяться в їх провадженні. Перевірки платників податків податковою міліцією проводяться у межах повноважень, визначених законом, та в порядку, передбаченому Законом України "Про оперативно-розшукову діяльність", Кримінальним процесуальним кодексом України та іншими законами України (п. 78.3 статті 78 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Отже, документальна позапланова виїзна перевірка платника податків ініціюється виключно у випадку наявності принаймні однієї з підстав, визначених у статті 78 Податкового кодексу України, та проводиться за умови вручення платникові податків до початку перевірки копії наказу про проведення перевірки.

З'ясовуючи, чи були дотримані контролюючим органом вимоги, з якими Податковий кодекс України пов'язує виникнення у контролюючого органу права приступити до здійснення перевірки платника податків, судом встановлено наступне.

Як встановлено судом, наказ № 322 від 02 лютого 2016 року Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Андре Тан (код 35634542) відповідачем відповідно до вимог підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України та у зв'язку з отриманням постанови старшого слідчого з ОВС першого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у м. Києві Гончарової О.М. від 10.02.2015 № б/н, прийнятої в межах кримінального провадження № 32014100000000052 від 21.03.2014 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України.

Щодо твердження представника позивача щодо незаконності призначення перевірки на підставі постанови слідчого, а не на підставі ухвали суду (слідчого судді), суд зазначає наступне.

Пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України від 28 грудня 2014 року №71-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи встановлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за передній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або вимогами Кримінального процесуального кодексу України.

Як було зазначено вище, станом на час виникнення спірних правовідносин, документальна позапланова перевірка здійснюється у разі отримання судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону (п. 78.1.11 ПУ України).

У той же час, Законом України від 21.12.2016 № 1797-VІІІ Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні (набрав чинності 01.01.2017 року) внесено зміни, зокрема до ст. 78 ПК, згідно з якими виключено положення щодо можливості здійснення документальних позапланових перевірок на підставі постанови органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора. Відповідно до підп. 78.1.11 цієї статті однією з підстав проведення позапланової документальної перевірки є отримане судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки, винесене відповідно до закону.

Вказане вище свідчить, що станом на дату прийняття оскаржуваного наказу, а саме на 02 лютого 2016 року, податковий орган мав право на проведення позапланової перевірки суб'єкта господарювання на підставі постанови старшого слідчого з ОВС першого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у м. Києві Гончаровою О.М. від 10.02.2015 року.

Водночас, суд звертає увагу, що постанову про призначення перевірки винесено слідчим 10.02.2015 року, в той час, як наказ на проведення перевірки прийнято від 02 лютого 2016 року, тобто майже через рік.

У той же час, судом встановлено, що у вказаному рішенні не встановлено термін проведення такої перевірки.

При цьому, суд звертає увагу, що згідно листа Державної фіскальної служби України від 23.11.2016 р. № 2436/2/99-99-14-05-02-10, остання повідомила, що обов'язковість виконання судових рішень визначена Конституцією України (ст.124), Цивільним процесуальним кодексом України (ст.14), а обов'язковість виконання законних вимог та процесуальних рішень (постанов) слідчого, прокурора - КПК (ст.36, 40 та 110).

Судовим рішенням може встановлюватись термін проведення перевірки. У разі відсутності у судовому рішенні такого терміну, проведення перевірки органом ДФС забезпечується першочергово з урахуванням вимог Кодексу.

Вказане вище, свідчить, що наказ на проведення перевірки було прийнято з порушенням строків її проведення.

Водночас, суд також звертає увагу на той факт, що відповідно до ст. 41 Податкового кодексу України (станом на час прийняття оскаржуваного наказу), контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 6 серпня 2014 р. № 311 Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України територіальних органів ДФС у м. Києві є Головне управління ДФС у м. Києві, Київська міська митниця ДФС та Державні податкові інспекції у районах м. Києва Головного управління ДФС.

При цьому суд зазначає, що Законом України від 21.12.2016 № 1797-VІІІ Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні (набрав чинності 01.01.2017 року) (за виключенням окремих статей) внесено зміни до Податкового кодексу України, що стосуються контрольно-перевірочної роботи, пунктом 8 розділу I Закону № 1797 доповнено Кодекс статтею 19-3 та викладено в новій редакції п.п.19-1.1.1 п. 19-1.1 ст.19-1, якими визначено перелік функцій державних податкових інспекцій, а функцію контрольно-перевірочної роботи закріплено виключно за контролюючими органами обласного та центрального рівнів.

Отже, з 01.01.2017 року організацію та проведення документальних і фактичних перевірок може бути здійснено (в т. ч. видано наказ про проведення, оформлено направлення (посвідчення), складено акт (довідку) та податкові повідомлення-рішення, вимоги (рішення) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - ЄСВ), за їх результатами) лише зазначеними вище органами.

Також, відповідно до п.1.6 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, затверджених Наказом ДФС від 12 жовтня 2016 року №856 визначено, що проведення перевірок здійснюють посадові особи відповідних структурних підрозділів ДФС, головних управлінь ДФС в областях, м. Києві, Офісу великих платників податків ДФС (далі - ОВПП), до функцій яких належить проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, про що зазначено у Листі Державної фіскальної служби України від 17.01.2017 р. № 1005/7/99-99-14-03-03-17.

Тобто аналіз вказаних вище норм свідчить про те, що до 01.01.2017 року Державні податкові інспекції у районах м. Києва Головного управління ДФС мали право здійснювати документальні перевірки дотримання вимог законодавства України.

Як було зазначено вище, наказ на проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Андре Тан (код 35634542) з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення операцій з ТОВ Мікас Плюс (код 38148234), ТОВ Сешаркет (код 38388380), ТОВ І.К.С. КО ЛТД (код 37814390), ТОВ НТС-Р КО ЛТД (код 39312857), ТОВ Матадор Трейдінг (код 23236024) за період з 01.01.2012 року по 31.12.2014 року було видано та проведено Головним управлінням ДФС в м. Києві.

У той же час, згідно п. 2 резолютивної частини постанови слідчого, обов'язок щодо призначення та безпосереднього проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Андре Тан (код 35634542) з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення операцій з ТОВ Мікас Плюс (код 38148234), ТОВ Сешаркет (код 38388380), ТОВ І.К.С. КО ЛТД (код 37814390), ТОВ НТС-Р КО ЛТД (код 39312857), ТОВ Матадор Трейдінг (код 23236024) за період з 01.01.2012 року по 31.12.2014 року покладено на Державну податкову інспекцію у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві.

Статтею 13 Закону України Про судоустрій та статус суддів передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть приймати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання.

Водночас, згідно частини сьомої статті 110 Кримінального процесуального кодексу України (в редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного наказу) постанова слідчого, прокурора, прийнята в межах компетенції згідно із законом, є обов'язковою для виконання фізичними та юридичними особами, прав, свобод чи інтересів яких вона стосується.

Враховуючи викладене, судом встановлено, що законодавством України передбачено право слідчого у межах КПК України, відповідною постановою, призначати проведення перевірок суб'єктів господарювання. Такі постанови є обов'язковими до виконання податковими органами України.

Таким чином, постанова слідчого про проведення перевірки підлягала виконанню відповідним контролюючим органом, якому безпосередньо доручено проведення такої перевірки.

Беручи до уваги те, що проведення позапланової документальної перевірки ТОВ Андре Тан відповідно до постанови старшого слідчого з ОВС першого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у м. Києві Гончаровою О.М. від 10.02.2015 року було доручено безпосередньо ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві, і остання не була позбавлена такого права і об'єктивної можливості самостійно організувати та провести перевірку платника податків, суд дійшов висновку, що ГУ ДФС у м. Києві не мало правових підстав для прийняття оскаржуваного наказу на підставі вказаної постанови.

У той же час, суд зазначає, матеріалами справи встановлено, що оскаржуваний наказ на проведення перевірки від 02.02.2016 року № 322 вручено та ознайомлено з направленнями на проведення перевірки від 03.02.2016 року № 36/26-15-13- 07-01 та № 37/26-15-13-07-01 представника за довіреністю ТОВ Андре Тан Мельничук Надії Вікторівну під підпис 03.02.2016 року, про що свідчить підпис останнього на вказаних вище документах.

Як було зазначено вище, право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки (п. 78.4 статті 78 Податкового кодексу України).

Згідно правової позиції Верховного Суду України, визначеній у постанові від 24.12.2010 р. у справі №21-25а10, платник податку який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до податкової перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.

Таким чином, позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки, в іншому разі в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено.

Відповідно до пункту 81.3 статті 83 Податкового кодексу України у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.

Посадова (службова) особа платника податків (його представник або особа, яка фактично проводить розрахункові операції) має право надати свої письмові пояснення до складеного контролюючим органом акта.

У разі відмови платника податків та/або його посадових (службових) осіб (представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) підписати акт, що засвідчує факт відмови у допуску до проведення перевірки, посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт відмови в отриманні акта та/або наданні письмових пояснень до нього.

До аналогічних висновків дійшов також Вищий адміністративний суд України в ході розгляду адміністративних справи про скасування наказу та визнання протиправними дій, скасування податкових повідомлень-рішень (ухвали від 26.04.2017 року № К/800/23565/15, 12.04.2016 № К/800/34845/14, 04.10.2016 № К/800/8821/16).

Таким чином, позивач не скористався наданим йому правом на відмову у допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки з підстав, передбачених Податковим кодексом України, а навпаки погодився з її проведенням, шляхом отримання під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

За вказаних обставин, судом не береться до уваги лист адресований начальнику ГУ ДФС у м. Києві від 09.02.2016 року, яким позивач повідомив останнього про оскарження наказу № 322 від 02 лютого 2016 року Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Андре Тан (код 35634542) , оскільки вказаний лист не є доказом недопущення службових осіб відповідача до проведення перевірки.

В силу Податкового кодексу України доказом не допуску до перевірки є акт, що засвідчує факт відмови у допуску до проведення перевірки, який складається негайно посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, у двох примірниках.

Такого акту не було надано, ні представником позивача під час розгляду вказаної справи, ні представником відповідача.

Також суд зазначає, що відповідно до ст.ст 122, 123 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за результатами розгляду вказаної справи дійшов висновку, що позовна заява позивачем була в межах строку, передбаченого Податковим кодексом України, тобто в строк, що становить 1095 днів.

Вказана позиція підтверджується постановою Вищий адміністративний суд України від 11.06.2016 року № К/800/4432/15.

Відповідно до положень чч. 1 та 2 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Частинами 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 5 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. В даному випадку позивач в силу норм Закону України Про судовий збір від сплати судового збору не звільнений та відомості щодо понесених відповідачем судових витрат відсутні, а тому судові витрати за рахунок позивача на користь відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Андре Тан відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення КАС України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.В. Амельохін