Постанова

від 03.04.2018 по справі 805/3828/17-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2018 року справа №805/3828/17-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенко Л.А., суддів: Гайдара А.В., Міронової Г.М.,

при секретареві судового засідання Святодух О.Б.,

з участю представника відповідача Сенникова А.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2017 року у справі № 805/3828/17-а (головуючий І інстанції Давиденко Т.В., м.Слов'янськ, повний текст рішення виготовлений 26.12.2017) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Маріупольська автобаза до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Маріупольська автобаза (далі - ТОВ Маріупольська автобаза ) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області (далі - ГУ ДФС у Донецькій області), в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.09.2017 №0023001303 про сплату грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 107674 грн., в тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 84100 грн. та пені в сумі 23574 грн. (а.с. 3-4).

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 20.12.2017 зазначений позов ТОВ Маріупольська автобаза було частково задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення ГУ ДФС у Донецькій області в частині визначення ТОВ Маріупольська автобаза суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб та пені в загальному розмірі 142 грн. 37 грн., в тому числі штрафні санкції в сумі 141 грн. 51 коп. та пеня в сумі 0 грн. 86 коп.; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а.с. 129-132).

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позову повністю через неповне з'ясування обставин, ненадання вірної оцінки обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, неврахування обставин, що мають значення суттєве значення. В обґрунтування доводів зазначив, що податкове повідомлення - рішення в частині застосування штрафних санкцій за період травень-червень 2014 року в сумі 142,37 грн., в тому числі штрафні санкції - 141,51 грн., пеня - 0,86 грн. прийнято відповідно до п.102.1 ст.102 Податкового кодексу України (а.с. 136-137).

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Представник позивача в судове засідання не прибув, позивач надав суду письмову заяву про розгляд апеляційної участі без його представника, апеляційну скаргу просив залишити без задоволення (а. с. 171).

Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, вивчив доводи апеляційної скарги, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ТОВ Маріупольська автобаза зареєстроване в якості юридичної особи (код ЄДРПОУ 05419123), перебуває на обліку в Маріупольській ОДПІ (а.с. 36).

ГУ ДФС у Донецькій області здійснена документальна планова виїзна перевірка ТОВ Маріупольська автобаза з питань правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.07.2013 до 31.12.2016, за результатами якої складений акт від 19.07.2017 №351/05-99-13-03/05419123 (а.с. 6-26).

Висновками акту перевірки встановлені порушення ТОВ Маріупольська автобаза вимог чинного законодавства, зокрема:

- пп.14.1.180 п.14.1 ст.14, абз.2 п.57.1 ст.57, пп. 168.1.5 п.168,1 ст.168, абз. а п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) податку на доходи фізичних осіб (з сум заробітної плати) на загальну суму 471025 грн. 21 коп., в тому числі по періодах: за травень 2014 року в загальній сумі 1208 грн. 26 коп., за червень 2014 року в загальній сумі 55149 грн. 73 коп., за липень 2014 року в загальній сумі 42951 грн. 16 коп., за серпень 2014 року в загальній сумі 40019 грн. 69 коп., за вересень 2014 року в загальній сумі 36997 грн. 75 коп., за жовтень 2014 року в сумі 32430 грн. 18 коп., за листопад 2014 року в загальній сумі 40718 грн. 74 коп., за грудень 2014 року в загальній сумі 23911 грн. 83 коп., за січень 2015 року в загальній сумі 13008 грн., за лютий 2015 року в загальній сумі 18620 грн. 48 коп., за березень 2015 року в загальній сумі 19303 грн. 95 коп., за квітень 2015 року в загальній сумі 22100 грн., за травень 2015 року в загальній сумі 21305 грн., за серпень 2015 року в загальній сумі 20538 грн. 79 коп., за вересень 2015 року в загальній сумі 6848 грн. 90 коп., за жовтень 2015 року в загальній сумі 23832 грн. 19 коп., за листопад 2015 року в загальній сумі 1330 грн., за січень 2015 року в загальній сумі 448 грн., за березень 2016 року в загальній сумі 1266 грн. 76 коп. (а.с. 25).

На підставі висновків акту перевірки ГУ ДФС у Донецькій області прийнято податкове повідомлення - рішення від 06.09.2017 № 0023001303, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб та пені в загальному розмірі 107674 грн., в тому числі штрафні санкції в сумі 84100 грн. та пеня в сумі 23574 грн.(а.с. 5).

Згідно розрахунків фінансових санкцій та пені до податкового повідомлення - рішення, штрафні санкції та пеня нараховувались податковим органом по факту перерахування товариством податку на доходи фізичних осіб починаючи з 02.07.2014 року.

Крім того, судом встановлено, що декларація на доходи фізичних осіб за ІІ квартал 2014 року подана ТОВ Маріупольська автобаза до податкового органу 11.08.2014 року.

Встановлені обставини підтверджені матеріалами справи та не є спірними.

Спірним у справі є протиправність (правомірність) прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення від 06.09.2017 № 0023001303.

Відповідно до п. 9.1.2 п.9.1 ст.9 Податкового кодексу України (далі - ПК України) до загальнодержавних податків належать: податок на доходи фізичних осіб.

Податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу (пп. 14.1.180 п.14.1 ст.14 ПК України).

Відповідно до абз. 2 п.57.1 ПК України податковий агент зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.

За приписами пп.168.1.1 п.168.1 ст.168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Отже, позивач у справі - податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб, на якого покладений обов'язок нараховувати, утримувати та сплачувати податок.

Відповідно до п.176.2 ст.176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані:

а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок;

б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

У разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, податковий розрахунок у вигляді окремого витягу за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням та надсилає копію такого розрахунку до контролюючого органу за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу в установленому порядку;

в) подавати на вимогу платника податку відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого податку;

г) подавати контролюючому органу інші відомості про оподаткування доходів окремого платника податку в обсягах та згідно з процедурою, визначеною цим розділом та розділом II цього Кодексу;

ґ) нести відповідальність у випадках, визначених цим Кодексом.

За приписами п.168.1.2 п.168.1 ст.168 ПК України податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду (п.168.1.5 п.168.1 ст.168 ПК України).

Юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням не уповноважених сплачувати податок відокремлених підрозділів, відокремлений підрозділ, який уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) до бюджету податок, за своїм місцезнаходженням одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів, сплачує (перераховує) суми утриманого податку на відповідні рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, за місцезнаходженням відокремлених підрозділів (пп. 168.4.4 п.168.4 ст.168 ПК України).

Грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету (п.54.2 ст.54 ПК України).

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи і не заперечується позивачем, що податок на доходи фізичних осіб за періоди, зазначені в акті перевірки, сплачений товариством з порушенням строків, визначених зазначеними нормами Закону.

Відповідно до пп.168.4.7 п.168.4 ст.168 ПК України відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного бюджету несе юридична особа або її відокремлений підрозділ, що нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід.

Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку (п.171.1 ст.171 ПК України).

Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом (пп. 54.3.5 п.54.3 ст. 54 ПК України).

Згідно з п.58.1 ст.58 ПК України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, або заниження чи завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про необхідність складення та реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної / розрахунку коригування до неї або про необхідність виправлення помилок, допущених під час зазначення реквізитів податкової накладної, у випадках, передбачених цим Кодексом; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання (за наявності) та штрафних (фінансових) санкцій.

Враховуючи те, що суми податку на доходи фізичних осіб сплачені позивачем з порушенням строків, визначених Податковим кодексом України, суд апеляційної інстанції вважає, що у відповідача були законні підстави для застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені.

Суд вважає обгрунтованим та прийнятним довід позивача про допущене порушення відповідачем строку при нарахуванні штрафних санкцій в сумі 141 грн. 51 коп. та пені в сумі 0 грн. 86 коп., встановленого ст. 102 ПК України, в межах якого податковий орган має право проводити перевірку та самостійно визначати суму грошового зобов'язання платника податків, виходячи з наступного. За приписами п.102.1 ст.102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з нормами пп.102.2 ст.102 ПК України грошове зобов'язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті, якщо: податкову декларацію за період, протягом якого виникло податкове зобов'язання, не було подано; посадову особу платника податків (фізичну особу - платника податків) засуджено за ухилення від сплати зазначеного грошового зобов'язання або у кримінальному провадженні винесено рішення про його закриття з нереабілітуючих підстав, яке набрало законної сили.

Зазначена норма визначає загальні строки давності погашення податкових зобов'язань платників податків, умови їх застосування, та права платників податків у зв'язку з застосуванням таких строків, які ставлять в залежність визначення контролюючим органом суми грошового зобов'язання з фактом подання податкової декларації, якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), при цьому платник податків несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання та має право оскаржити зазначену суму в порядку, визначеному Кодексом.

Вивченням матеріалів справи встановлено, що перевірка здійснена контролюючим органом 19.07.2017, податкова декларація з податку на доходи фізичних осіб за ІІ квартал 2014 року подана позивачем до податкового органу 11.08.2014, штрафна санкція в сумі 120 грн. 83 коп., пеня в сумі 0 грн. 52 коп., штрафна санкція в сумі 20 грн. 68 коп. та пеня в сумі 0 грн. 34 коп. нараховані відповідачем по факту сплати 02.07.2014 та 04.08.2014 відповідно, податкове повідомлення - рішення про нарахування зазначених сум прийняте 06.09.2017 року, тобто, з порушенням строків, визначених статтею 102 Податкового кодексу України.

Оскільки, штрафні санкції в сумі та пеня в загальній сумі 142 грн. 37 коп. нараховані з порушенням строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині скасування податкового повідомлення - рішення на суму 142 грн. 37 коп.

В іншій частині штрафні санкції та пеня нараховані контролюючим органом в межах 1095 днів. І рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог не оскаржене. На підставі встановлених обставин справи в сукупності з наведеними вище нормами матеріального закону, якими регулюються спірні відносини, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позову, спір за суттю вимог судом першої інстанції вирішений правильно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

В повному обсязі постанова складена 4 квітня 2018 року.

Керуючись ч.5 ст.250, ст.310, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ст. 321, ст.322, ч.1 ст.325, ст. 328, ст.329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2017 року у справі № 805/3828/17-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Маріупольська автобаза до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Л.А. Василенко

Судді: А.В. Гайдар

Г.М. Міронова