Постанова

від 26.03.2018 по справі 813/2699/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2018 рокуЛьвів№ 876/12059/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Іщук Л.П.,

суддів Обрізка І.М., Онишкевича Т.В.,

за участю секретаря судового засідання Джули В.М.,

представника апелянта Жеребецького Н.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2017 року, ухвалену головуючим суддею Брильовським Р.М., о 09:42:23 у м. Львові, повний текст складений 28.11.2017 року, у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Інотрейд до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю Інотрейд (надалі - ТзОВ Інотрейд ) звернулося з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення №0011381411 від 06.07.2017 року.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2017 року позов задоволений.

Головне управління Державної фіскальної служби у Львівській області (надалі - ГУ ДВС у Львівській області) оскаржило постанову суду першої інстанції. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення із неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального права. Просить скасувати постанову і прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову.

В апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги інформацію, надану Львівською митницею ДФС від 29.03.2017 року, згідно якої вартість товару, зазначена у митних деклараціях № 16PL404010Е0087072 від 17.10.2016 року та № 16PL404010Е0099903 від 29.11.2016 року значно відрізняється від вартості, задекларованої декларантом - ТзОВ Інотрейд . Покликання позивача на пошкодження паркетних дошок та збірних панелей, ввезених на територію України як на підставу зменшення митної вартості товару документами не підтверджені, а судом така обставина не досліджена. Позивачем зазначено неправдиві відомості про митну вартість при переміщенні товару через митний кордон України та митному оформленні, і як наслідок, його митну вартість занижено.

ТзОВ Інотрейд подало відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що позивачем доведено пошкодження паркетних дощок (як підстава для заниження їх вартості), про що свідчить відповідь на адвокатський запит, копія якого надана суду і знаходиться в матеріалах справи.

Представник апелянта під час апеляційного розгляду підтримав апеляційну скаргу.

Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, пояснення представника апелянта, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що з 19 по 26 травня 2017 року начальником ГУ ДФС у Львівській області проведена документальна невиїзна перевірка ТзОВ Інотрейд щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів відповідно до митних декларацій.

За результатами перевірки складений акт № 698/14-11/40505092 від 06.06.2017 року, яким встановлено порушення підпункту в пункту 185.1 статті 185, пункту 187.8 статті 187, пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов'язання зі сплати податку на додану вартість за МД № 209000019/2016/028998 від 19.10.2016 року, МД № 209000019/2016/035935 від 30.11.2016 року на загальну суму 162 690,69 гривень.

На підставі акта перевірки 06 липня 2017 року ГУ ДВС у Львівській області прийняте податкове повідомлення - рішення № 0011381411, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів на 203 363,36 грн., з яких за податковими зобов'язаннями - 162 690,69 грн., за штрафними санкціями - 40 672,67 грн.

Згідно з висновком акта перевірки ТзОВ Інотрейд , за МД ІМ 40 ДЕ № 2090000019/2016/028998 від 19.10.2016 року позивачем ввезено товар, зокрема, вироби з деревини, зібрані панелі для підлоги багатошарові: паркетні дошки збірні, розміром: 2190x182x14 - 408, 192 м2; 220x148x14 - 65,52 м2; 2200x182x14 - 352,33 м2; 2200x182x13,3 - 462,723 м2; 1080х148х14 - 48,602 м2; 1082х182х14 - 47,16 м2 Всього - 1381,527 м2. Фактурна вартість товару 8 371,38 дол. США. Відповідно до експортної декларації, наданої митною адміністрацією Польщі № 16PL404010E0087072 від 17.10.2016 року, товар (вироби з деревини, зібрані панелі для підлоги багатошарові: паркетні дошки збірні ( всього 1381,527 м2), вартістю 25 187,54 Євро. ТзОВ Інотрейд за МД ІМ 40 ДЕ № 209000019/2016/035935 від 30.11.2016 року ввезено товар, зокрема, вироби з деревини, зібрані панелі для підлоги багатошарові, зокрема, паркетні дошки збірні, двошарові, артикули: WR-1T404-SL39CL12, WR-1A704-B11-CL14, WR-1A804-SB99SL15, розміром 2190x182x14 - 519,807 м2; 2200x148x13,3 - 14,65 м2; 2200x182x14 - 201,655 м2. Всього - 736,112 м2. Відповідно до експортної декларації, наданої митною адміністрацією Польщі № 16PL404010E0099903 від 29.11.2016 року, товар (вироби з деревини, зібрані панелі для підлоги багатошарові: паркетні дошки збірні ( всього 736,112 м2), вартістю 16 034,39 Євро. Актом перевірки встановлено, що при переміщенні через митний кордон України та митному оформленні товару ТзОВ Інотрейд надано документи, що містять неправдиві відомості, і, як наслідок, занижено митну вартість товару.

В спростування відомостей, зазначених в акті перевірки № 698/14-11/40505092 від 06.06.2017 року, ТзОВ Інотрейд надано документи, на підставі яких ТзОВ Інотрейд придбало спірний товар у фірми HighYieldGoods LP (Шотландія), зокрема, контракт купівлі продажу № 110716 від 11.07.2016 року, укладений між ТзОВ Інотрейд та фірмою HighYieldGoods LP ; інвойси фірми HighYieldGoods LP згідно контракту № VF2016100210 від 17.10. 2016 року на суму 8 371,38 дол. США та № VF2016110270 від 28.11.2016 року на суму 4570,81 дол. США; копію відповіді фірми HighYieldGoods LP на адвокатський запит адвоката Стиранки М.Б.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що відповідачем не доведено, що інформація, яка надійшла в межах міжнародної співпраці від митної адміністрації Польщі підтверджує подання ТзОВ Інотрейд під час митного декларування товару документів, що містять неправдиві відомості, а відтак, не доведено заниження позивачем митної вартості товару.

Апеляційний суд повністю погоджується з таким висновком суду першої інстанції і, надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, зазначає наступне.

Відповідно до п.24 ч.1 ст.4 Митного кодексу України, митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно з п.7, п.8 ч.1 ст.336 Митного кодексу України митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів шляхом: проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів; направлення запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих органу доходів і зборів.

Частиною 2 статті 345 Митного кодексу України передбачено, що документальні перевірки дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, проводяться органами доходів і зборів з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.1, п.4 ч.3 ст.345 Митного кодексу України органи доходів і зборів мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи щодо: правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів; відповідності фактичного використання переміщених через митний кордон України товарів заявленій меті такого переміщення та/або відповідності фінансових і бухгалтерських документів, звітів, договорів (контрактів), калькуляцій, інших документів підприємства, що перевіряється, інформації, зазначеній у митній декларації, декларації митної вартості, за якими проведено митне оформлення товарів у відповідному митному режимі.

Результати перевірки оформлюються актом (довідкою) та є підставою для самостійного визначення органом доходів і зборів суми податкового зобов'язання підприємства щодо сплати митних платежів, застосування заходів, передбачених законами України (ч.6 ст.345 Митного кодексу України).

Предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств (ч.1ст.351 Митного кодексу України).

Як зазначено у п.2 ч.2 ст.351 Митного кодексу України, документальна невиїзна перевірка проводиться у разі, зокрема, надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих органу доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

Згідно з п.5, п.6 ч.1 ст.352 Митного кодексу України посадовими особами органів доходів і зборів під час проведення перевірок можуть бути використані: отримані від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджені відомості щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України або на територію вільної митної зони чи вивезення (пересилання) за межі митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення; інші матеріали, отримані в порядку та спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами України.

Апеляційний суд вважає обгрунтованим та підставним висновок суду першої інстанції про те, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не виконав обов'язок з доведення правомірності свого рішення, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції і визнається відповідачем, спірний товар - вироби з деревини, був придбаний, а отже і задекларований за вартістю, згідно якої ТзОВ Інотрейд придбало такий товар у продавця - фірми HighYieldGoodsLP .

До матеріалів справи (а.с. 27 - 29) додана копія контракту купівлі- продажу № 110716 від 11.07.2016 року, укладеного між позивачем - ТзОВ Інотрейд та фірмою HighYieldGoodsLP , відповідно до якого фірма HighYieldGoodsLP продала, а ТзОВ Інотрейд придбало товари народного використання згідно інвойсів, погоджених та підписаних сторонами на кожну поставку окремо. Ціна є предметом додаткових погоджень партнерами по кожній партії товару окремо.

Вартість товару на вироби з деревини згідно Контракту була погоджена сторонами згідно Інвойсів і вона відповідає митній вартості товару, задекларованій ТзОВ Інотрейд за МД № 209000019/2016/028998 від 19.10.2016 року, МД № 209000019/2016/035935 від 30.11.2016 року.

Тому суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ТзОВ Інотрейд правомірно, у відповідності до вимог п. 190.1 ст. 190, ст. 279 Податкового кодексу України задекларувало товари згідно договірної (контрактної) вартості з фірмою HighYieldGoodsLP .

Відповідно до п. 190.1 ст.190 Податкового кодексу України базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.

При визначенні бази оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, перерахунок іноземної валюти у валюту України здійснюється за курсом валюти, визначеним відповідно до статті 39-1 цього Кодексу.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.279 Митного кодексу України базою оподаткування митом товарів, що переміщуються через митний кордон України, є: для товарів, на які законом встановлено адвалорні ставки мита, - митна вартість товарів.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (ч.1 ст. 49 Митного кодексу України).

Оскільки товар згідно митних декларацій № 2090000019/2016/028998 від 19.10.2016 року та № 209000019/2016/035935 від 30.11.2016 року задекларований згідно вартості, за яку був придбаний у продавця згідно контракту - фірми HighYieldGoodsLP , то підстав вважати відомості про митну вартість, надані позивачем, недостовірними, немає.

Апеляційний суд зазначає, що ГУ ДФС у Львівській області при винесенні спірного податкового повідомлення-рішення не встановлено і не зазначено у акті перевірки, які саме відомості у поданих позивачем органу доходів і зборів документах щодо товарів, митне оформлення яких завершено, є недостовірними, так як відповідно до ч.1 ст.49 МК України фактично сплачена ціна за товар, зазначена у митних деклараціях позивачем, не спростована інформацією, яка надійшла в межах міжнародної співпраці від митної адміністрації Польщі.

Як встановлено судом першої інстанції, інформація, що надійшла в рамках міжнародної співпраці від митної адміністрації Польщі, не містить документального підтвердження факту будь-яких взаємовідносин між позивачем - ТзОВ Інотрейд та фірмою BalticWoods.a. .

Відповідачем під час проведення перевірки не встановлено взаємовідносин між BalticWoods.a. , HighYieldGoodsLP та ТзОВ Інотрейд . Покликаючись в акті перевірки на документи, надані Митною адміністрацією Польщі, ГУ ДФС у Львівській області не встановило ціни товару у експортера - фірми BalticWoods.a. та наявності у цієї фірми будь-яких прямих контактів із ТзОВ Інотрейд .

З приводу покликань апелянта на те, що пошкодження паркетних дошок та збірних панелей, ввезених на територію України, і, як наслідок - заниження їхньої вартості, жодним документом не підтверджено, апеляційний суд зазначає, що зазначене спростовується відповіддю на адвокатський запит адвоката Стиранки М.Б. (а.с.93), в якій зазначено, що товар надійшов на митний склад Республіки Польща у пошкодженому стані ,тому при його реалізації на користь ТзОВ Інотрейд згідно Договору купівлі-продажу № 110716 від 11.07.2016 року зменшена його вартість.

Апеляційний суд також зазначає, що відповідачем як суб'єктом владних повноважень, на якого покладений обов'язок доказування правомірності свого рішення, не довів протилежного, зокрема, того, що товар не був пошкоджений, а також не довів наявності інших обставин, які свідчать про заниження вартості товару.

Також апеляційний суд зауважує, що з урахуванням завдань та принципів адміністративного судочинства, обов'язку доказування, принципу правової визначеності, особливостей розподілу обов'язку доказування в адміністративних справах дозволяє трактувати будь-які сумніви не інакше, як неспроможність суб'єкта владних повноважень переконливо довести обґрунтованість та правомірність власних рішень у спірних правовідносинах, що є невиконанням ним його процесуального обов'язку.

Нездатність державного органу довести обґрунтованість та законність власних рішень є підставою судового захисту порушених прав позивача. Будь-який інший висновок, фактично, зводить нанівець всю систему завдань адміністративного судочинства.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Апеляційний суд не здійснює новий розподіл судових витрат відповідно до ч.6 ст.139 КАС України, оскільки судове рішення першої інстанції залишається без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2017 року у справі № 813/2699/17 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Л. П. Іщук судді І. М. Обрізко Т. В. Онишкевич Повне судове рішення складене 28.03.2018 року