Постанова

від 04.09.2018 по справі 813/2699/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 вересня 2018 року

Київ

справа №813/2699/17

адміністративне провадження №К/9901/49252/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

секретар судового засідання …

за участю секретаря судового засідання Калініна О.С.,

представника відповідача - Бикова В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23.11.2017 (головуючий суддя - Брильовський Р.М.)

та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2018 (головуючий суддя - Іщук Л.П., судді - Обрізко І.М., Онишкевич Т.В.)

у справі № 813/2699/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інотрейд

до Головного управління ДФС у Львівській області

про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю Інотрейд (далі - Товариство) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Львівській області (далі - ГУ ДФС у Львівській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.07.2017 № 0011381411, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів на 203 363,36 грн., у тому числі 162 690,69 грн. за основним платежем та 40 672,67 грн. за штрафними санкціями.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки, викладені в акті перевірки, щодо заниження вартості товарів не відповідають дійсності, оскільки митне оформлення було здійснено на підставі належних та достатніх документів, отриманих від продавця - компанії HIGH YIELD GOODS LP . Донарахування позивачу податку на додану вартість (далі - ПДВ) на підставі даних, отриманих від уповноваженого митного органу Республіки Польща, про вартість вантажу є неправомірним.

Львівський окружний адміністративний суд постановою від 23.11.2017, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.03.2018, адміністративний позов задовольнив: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 06.07.2017 № 0011381411, та вирішив питання про розподіл судових витрат.

Судові рішення мотивовані тим, що відповідач не довів, що інформація, яка надійшла в межах міжнародної співпраці від митної адміністрації Польщі підтверджує подання Товариством під час митного декларування товару документів, що містять неправдиві відомості, а відтак не довів заниження позивачем митної вартості товару.

Не погодившись з судовими рішеннями, ГУ ДФС у Львівській області звернулося до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просило скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове, яким у задоволенні позову Товариства відмовити.

В обґрунтування касаційної скарги відповідач зазначив, що суди першої та апеляційної інстанцій не взяли до уваги інформацію, яка була надана Львівською митницею ДФС від 29.03.2017, згідно з якою вартість товару, визначена у митних деклараціях від 17.10.2016 №16PL404010E0087072, від 29.11.2016 №16PL404010E0099903 значно відрізняється від вартості задекларованої Товариством при митному оформленні товару. Також відповідач вказав на те, що в договорах купівлі товару відсутні будь-які положення, якими змінюється ціна товару у випадку його пошкодження, а позивач не надав до суду жодного документа (акт обстеження товару, акт про виявлені пошкодження відповідного товару, претензія тощо), якими було б підтверджено відповідні пошкодження. Однак суди попередніх інстанцій не дослідили та залишили поза увагою вищенаведені обставини, що призвело до неправильного вирішення справи та безпідставного задоволення позовних вимог.

Товариство подало відзив на касаційну скаргу, в якому просило відмовити ГУ ДФС у Львівській області у задоволенні касаційної скарги з огляду на законність та обґрунтованість рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Згідно з частиною першою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Суди попередніх інстанцій встановили, що в період з 19.05.2017 по 26.05.2017 ГУ ДФС у Львівській області проведено документальну невиїзну перевірку Товариства щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів відповідно до митних декларацій, за результатами якої складено акт від 06.06.2017 № 698/14-11/40505092.

Перевіркою встановлено порушення Товариством підпункту в пункту 185.1 статті 185, пункту 187.8 статті 187, пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого занижено податкове зобов'язання зі сплати ПДВ за митними деклараціями №209000019/2016/028998 від 19.10.2016, №209000019/2016/035935 від 30.11.2016 на загальну суму 162 690,69 грн.

На підставі акта перевірки 06.07.2017 ГУ ДФС у Львівській області прийняло податкове повідомлення-рішення № 0011381411, яким Товариству збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ із ввезених на територію України товарів на 203 363,36 грн., з яких 162 690,69 грн. за податковим зобов'язанням та 40 672,67 грн. за штрафними санкціями.

З акта перевірки вбачається, що відповідно до контракту від 11.07.2016 № 110716, укладеного між Товариством та фірмою HIGH YIELD GOODS LP (Шотландія), позивачем за митною декларацією від 19.10.2016 року №2090000019/2016/028998 ввезено товар - вироби з деревини, зібрані панелі для підлоги багатошарові: паркетні дошки збірні, розміром: 2190x182x14 408, 192 м2; 220x148x14 65,52 м2; 2200x182x14 352,33 м2; 2200x182x13,3 462,723 м2; 1080х148х14 48,602 м2; 1082х182х14 47,16 м2; всього 1381,527 м2. Фактурна вартість товару склала 8371,38 дол. США. Відправник товару - фірма Baltic Wood s.a. . Умови поставки - DAP UA Львів.

Між тим, відповідно до експортної митної декларації, наданої митною адміністрацією Польщі, від 17.10.2016 №16PL404010E0087072, вартість того ж самого товару, придбаного попередньо фірмою HIGH YIELD GOODS LP у фірми Baltic Wood s.a. , склала 25 187,54 євро.

Крім того, на умовах того ж самого контракту Товариством за митною декларацією від 30.11.2016 №209000019/2016/035935 ввезено товар - вироби з деревини, зібрані панелі для підлоги багатошарові: паркетні дошки збірні, двошарові, артикули: WR-1T404-SL39CL12, WR-1A704-B11-CL14, WR-1A804-SB99SL15, розміром 2190x182x14 - 519,807 м2; 2200x148x13,3 14,65 м2; 2200x182x14 201,655 м2; всього 736,112 м2. Фактурна вартість товару склала 4573,56 дол. США.

Між тим, відповідно до експортної митної декларації, наданої митною адміністрацією Польщі, від 29.11.2016 № 16PL404010E0099903, вартість того ж самого товару, придбаного попередньо фірмою HIGH YIELD GOODS LP у фірми Baltic Wood s.a. , склала 16 034,39 євро.

Таким чином, у відповідача були підстави вважати, що при переміщенні через митний кордон України та митному оформленні товару Товариством надано документи, які містять неправдиві відомості, що призвело до заниження його митної вартості всього на суму 813 453,45 грн.

Визнаючи протиправним податкове повідомлення-рішення від 06.07.2017 №0011381411, суди попередніх інстанцій виходили з того, що Товариство на підтвердження ціни, за якою було придбано товар у фірми HIGH YIELD GOODS LP надало всі необхідні документи. Натомість інформація, яка надійшла в рамках міжнародної співпраці від митної адміністрації Польщі, не містить документального підтвердження факту будь-яких взаємовідносин між позивачем та фірмою Baltic Wood s.a. . Суди встановили, що фірма HIGH YIELD GOODS LP придбала у фірми Baltic Wood s.a. товари за вартістю 25 187,54 та 16 034,39 євро, а тоді реалізувала ці товари на користь позивача за нижчою вартістю у зв'язку з надходженням їх у пошкодженому стані на митний склад Республіки Польща, у зв'язку з чим дійшли висновку про необґрунтованість доводів відповідача про заниження позивачем митної вартості товару.

Однак колегія суддів не погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій та вважає їх передчасними з огляду на наступне.

Пунктом 4 частини п'ятої статті 54 Митного кодексу України (далі - МК України) передбачено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску.

Згідно з частиною першою статті 345 МК України документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких органи доходів і зборів переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Відповідно до частини шостої вказаної статті МК України результати перевірки оформлюються актом (довідкою) та є підставою для самостійного визначення митним органом суми податкового зобов'язання підприємства щодо сплати митних платежів, застосування заходів, передбачених законами України.

Згідно з пунктом 2 частини другої статті 351 МК України документальна невиїзна перевірка проводиться у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих органові доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

Статтею 352 МК України визначено, що посадовими особами органів доходів і зборів під час проведення перевірок можуть бути використані: 1) документи, визначені цим Кодексом; 2) податкова інформація; 3) експертні висновки; 4) судові рішення; 5) отримані від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджені відомості щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України або на територію вільної митної зони чи вивезення (пересилання) за межі митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення; 6) інші матеріали, отримані в порядку та спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами України.

Відповідно до пункту 54.4 статті 54 ПК України у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо країни походження, вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, контролюючий орган має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов'язання платника податків шляхом проведення дій, визначених пунктом 54.3 цієї статті, на підставі відомостей, зазначених у таких документах.

Згідно з підпунктом 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що органи ДФС з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів мають право проводити документальні перевірки після завершення процедури митного оформлення та випуску товарів. При цьому, у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо вартісних характеристик товарів, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, контролюючий орган має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов'язання платника податків.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття ГУ ДФС у Львівській області оскаржуваного податкового повідомлення-рішення про донарахування Товариству грошового зобов'язання з ПДВ стали документи, отримані від митної адміністрації Польщі, а саме експортні митні декларації, які містили відомості щодо вартості товарів (вироби з деревини, зібрані панелі для підлоги багатошарові: паркетні дошки збірні), що відрізняються від задекларованих позивачем під час митного оформлення.

Між тим, інформацію, що надійшла в рамках міжнародної співпраці від митної адміністрації Польщі, суди попередніх інстанцій дослідили лише на предмет відсутності в ній документального підтвердження факту будь-яких взаємовідносин між позивачем та фірмою Baltic Wood s.a. , в той час як в контексті спірних правовідносин вирішальне значення має не наявність/відсутність взаємовідносин між вказаними підприємствами, а суттєва розбіжність в ціні товару, придбаного позивачем у фірми HIGH YIELD GOODS LP (за ціною 8371,38 та 4573,56 дол. США), яка попередньо придбала його у фірми Baltic Wood s.a. (за ціною 25187,54 та 16034,39 євро).

Обґрунтовуючи таку різницю в ціні товару, позивач долучив до матеріалів справи лист-відповідь фірми HIGH YIELD GOODS LP на адвокатський запит адвоката Стиранки М.Б., в якому зазначено, що товар надійшов на митний склад Республіки Польща у пошкодженому стані, тому при його реалізації на користь позивача згідно з контрактом від 11.07.2016 № 110716 зменшена його вартість.

Суди попередніх інстанцій визнали належним та достатнім такий доказ на підтвердження факту пошкодження товару та, як наслідок, обґрунтованості зменшення Товариством ціни імпортованого товару.

Відповідно до частини першої статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з частиною першою статті 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Враховуючи зміст вищенаведених норм, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій всебічно не дослідили усі фактичні обставини справи, зокрема факт пошкодження імпортованого позивачем товару, оскільки не з'ясували чи складалися після надходження товару на митний склад Республіки Польща відповідні акти обстеження товару або акти про виявлені пошкодження товару, які б підтверджували пошкоджений стан такого товару.

За таких обставин рішення судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають вимогам статті 242 КАС, відповідно до якої рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 349 КАС суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Згідно з пунктом першим частини другої статті 353 КАС підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Керуючись статтями 242, 349, 353, 356 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області задовольнити частково.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23.11.2017 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2018 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено 04 вересня 2018 року.

Суддя-доповідач І.А. Гончарова

Судді І.Я. Олендер

Р.Ф. Ханова