Рішення

від 26.03.2018 по справі 543/163/17

ОРЖИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

543/163/17

2/543/6/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.03.2018 селище Оржиця

Оржицький районний суд Полтавської області в складі: головуючого - судді Гришка О.Я., секретаря судового засідання Федорини А.А., з участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Оржиця Полтавської області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ВИШНЕВЕ-АГРО , треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, приватний нотаріус Гребінківського нотаріального округу ОСОБА_4, про визнання договору оренди земельної ділянки без номера, укладеного 18 листопада 2015 року між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю КУЙБИШЕВО та ОСОБА_3, на підставі якого приватним нотаріусом Гребінківського нотаріального округу ОСОБА_4 зареєстровано право оренди земельної ділянки від 26 листопада 2015 року, номер запису 12242870, з порушенням вільного волевиявлення учасника правочину, недійсним,-

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_3 звернувся до Оржицького районного суду з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ВИШНЕВЕ-АГРО про визнання правочину укладеного з порушенням вільного волевиявлення його учасника, недійсним.

У позовній заяві ОСОБА_3 вказано, що позивач є власником земельної ділянки, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 4,4741 га, яка розташована на території Лазірківської сільської ради Оржицького району Полтавської області.

Позивач зазначає, що в 2015 році він отримав від СТОВ Агрофірма Куйбишево (на даний час СТОВ ВИШНЕВЕ-АГРО )усну пропозицію про укладення договору оренди земельної ділянки. Після погодження усіх істотних умов по договору, позивач погодився на пропозицію СТОВ АФ Куйбишево , однак договір оренди земельної ділянки на підпис йому не надавався. Через вказану обставину на початку 2016 року він в усній формі звернувся до відповідача з проханням надати договір оренди землі на підписання, на що отримав відповідь, що договір оренди між СТОВ ВИШНЕВЕ-АГРО та ОСОБА_3 було підписано від його імені довіреною особою - ОСОБА_5 та, відповідно, зареєстровано право оренди відповідача. У позові ОСОБА_3 зазначає, що вказану особу він уповноважував представляти його інтереси в реєстраційній службі Оржицького РУЮ для отримання інформації з Державного реєстру прав про державну реєстрацію прав та обтяжень, для отримання витягу із Державного реєстру прав у процедурі реєстрації прав на нерухоме майно, але повноваження на підписання від його імені договору чи будь-якого іншого документа ним не надавалися.

Як вказує позивач, при вивченні самого договору він виявив розбіжності у викладенні істотних умов, які були обговорені ним з відповідачем. Зокрема, строк на який укладено договір змінено з семи до десяти років, розмір орендної плати знижено та включено право орендаря передавати належну позивачу земельну ділянку в суборенду без погодження останнього. Таким чином формування та підписання договору оренди землі орендарем проведено одноосібно без урахування волі орендодавця. 10 березня 2016 року на адресу відповідача позивач направив заяву про повернення земельної ділянки, однак, його прохання СТОВ ВИШНЕВЕ-АГРО проігнороване, жодної відповіді від господарства на заяву позивачу не надходило.

Посилаючись на те, що при укладенні договору оренди не було враховано його волевиявлення, позивач просить суд (уточнивши позовні вимоги) визнати договір оренди земельної ділянки без номера укладений 18 листопада 2015 року між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю КУЙБИШЕВО та ОСОБА_3 на підставі якого приватним нотаріусом Гребінківського нотаріального округу ОСОБА_4 зареєстровано право оренди земельної ділянки від 26 листопада 2015 року, номер запису 12242870, з порушенням вільного волевиявлення учасника правочину, недійсним та стягнути з відповідача всі судові витрати.

Провадження у справі було відкрито ухвалою судді Оржицького районного суду Гришка О.Я. від 06.03.2017 року, тобто за правилами ЦПК України, який діяв до 15.12.2017 року. Судове засідання було призначене на 12.04.2017 року. Відповідач ухвалу про відкриття провадження оскаржив до Апеляційного суду Полтавської області, в зв'язку з чим розгляд справи 12.04.2017 року не проводився. Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 10.04.2017 року ухвалу про відкриття провадження у справі від 06.03.2017 року залишено без змін. Розгляд справи було призначено на 18.05.2017 року.

Ухвалою суду від 18.05.2017 року замінено третю особу у справі, державного реєстратора Оржицької районної державної адміністрації ОСОБА_6, на приватного нотаріуса Гребінківського нотаріального округу ОСОБА_4. У зв'язку із залученням до участі в справі інших осіб, розгляд справи було відкладено на 12.07.2017 року.

В судове засідання 12.07.2017 року представник позивача ОСОБА_1 не з'явився, направив клопотання про відкладення розгляду справи. Розгляд справи було відкладено на 26.07.2017 року. В судовому засіданні 26.07.2017 року представник відповідача заявила клопотання про витребування з Оржицької районної державної адміністрації оригіналу спірного договору, розгляд справи було відкладено на 10.08.2017 року

Згідно ухвали суду від 10.08.2017 року замінено третю особу у справі відділ Держгеокадастру в Оржицькому районі Полтавської області на Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області. У зв'язку із залученням до участі в справі інших осіб, розгляд справи було відкладено на 22.08.2017 року. Судове засідання 22.08.2017 року було відкладено за клопотанням представника відповідача.

У судовому засіданні 08.09.2017 року було призначено почеркознавчу експертизу, провадження у справі було зупинено. 08.12.2017 року до суду надійшов висновок експерта. Судове засідання для вирішення питання про відновлення провадження у справі було призначено на 09.01.2018 року. Ухвалою суду від 09.01.2018 року провадження у справі було поновлено.

У зв'язку з набранням 15.12.2017 року в Україні чинності нової редакції ЦПК України, з огляду на характер правовідносин, що виникли між сторонами, з врахуванням думок учасників справи, ухвалою Оржицького районного суду Полтавської області від 09.01.2018 року було визначено, що розгляд даної цивільної справи необхідно проводити за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання було призначено на 02.02.2018 року, відповідачу було визначено строк для подання відзиву на позовну заяву.

Представник відповідача 24.01.2018 року направив до суду відзив на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що сторона відповідача заявлені до неї позовні вимоги не визнає. Також представник відповідача зазначає, що спірний договір оренди землі було укладено за вільним волевиявленням обох сторін. Перед укладенням договору землі сторони дійшли взаємної згоди щодо кожної з умов договору. Відповідач протягом дії оспорюваного договору оренди землі в 2015, 2016 та в 2017 роках сплачував орендну плату, а позивач приймав її, що свідчить, на думку відповідача, що позивач визнавав існування орендних правовідносин.

02.02.2018 року у справі було проведено підготовче засідання, в якому судом було виконано вимоги ч. 2 ст. 197 ЦПК України, за наслідками проведення підготовчого засідання, підготовче засідання було закрито, справу було призначено до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 07.03.2018 року.

07.03.2018 року в судовому засіданні було прийнято до розгляду уточнені позовні вимоги, які містяться в заяві представника позивача, що надійшла до суду 05.02.2018 року. Судове засідання було відкладено на 26.03.2018 року.

В судовому засіданні 26.03.2018 року представник позивача позов підтримав повністю та просив позов задовольнити, посилався на обставини та доводи, що викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні 26.03.2018 року позов не визнав, підтримав доводи, викладені ним у відзиві на позовну заяву.

Третя особа ОСОБА_4 направив до суду лист, в якому просить розглянути справу без його участі, повідомив, що при винесенні рішення він покладається на розсуд суду.

Представник третьої особи Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області в судове засідання не з'явився, направив до суду пояснення в якому вказав, що в якому вказав, що Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області розпоряджається тільки вільними землями сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів та не розпоряджається землями, які знаходяться у приватній та комунальній власності. Представник просив розглянути справу без його участі та при винесенні рішення поклався на розсуд суду.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши докази і давши їм належну оцінку, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 26.11.2015 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було зареєстроване право оренди за договором оренди від 18 листопада 2015 року, у якому орендодавцем вказаний ОСОБА_3, орендарем - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Куйбишево (на даний час СТОВ ВИШНЕВЕ-АГРО ), рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 26517361 від 26.11.2015 року. У договорі зазначено, що об'єктом оренди є земельна ділянка, площею 4,47 га, що розташована на території Лазірківської сільської ради Оржицького району Полтавської області, та згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серія Р3 № 658811, виданого 15.11.2002 року, належить ОСОБА_3 (кадастровий номер земельної ділянки 5323683000:00:002:0012), договір оренди землі укладено на строк 10 років (т. 1, а.с. 4) .

Згідно висновку експерта №2630 від 30.11.2017 року підпис в графі: /ОСОБА_3/ , що в договорі оренди землі від 18 листопада 2015 року, укладений між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма Куйбишево та ОСОБА_3, кадастровий номер земельної ділянки 5323683000:00:002:0012, виконаний не ОСОБА_3, а іншою особою. Підпис в графі: /ОСОБА_3/ , що в акті приймання-передачі земельної ділянки в оренду згідно договору оренди землі від 18 листопада 2015 року, укладений між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма Куйбишево та ОСОБА_3, кадастровий номер земельної ділянки 5323683000:00:002:0012, виконаний не ОСОБА_3, а іншою особою (т. 1 а.с. 207-231).

16.03.2016 року ОСОБА_3 звернувся до відповідача з повідомленням, в якому просив повернути у власне користування та не проводити будь-які сільськогосподарські роботи на земельній ділянці, яка належить йому на праві власності. Також повідомив, що укладати договір на новий термін з господарством він не має наміру. У повідомленні ОСОБА_3 вказав, що ним було виявлено факт порушення його законних прав та інтересів в частині незаконного підписання договору оренди землі без його згоди невідомою йому особою. Для урегулювання вказаної ситуації просив укласти додаткову угоду про дострокове розірвання договору оренди землі та надати йому письмову відповідь.

Згідно ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Згідно ч.ч. 1- 5 статті 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Згідно ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Згідно ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно статті 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. За статтею 13 цього ж закону, договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Відповідно до ч. 1 статті 14 Закону України Про оренду землі , договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Системний аналіз норм чинного законодавства дозволяє зробити висновок, що підписи сторін є одним із обов'язкових реквізитів договору, які саме повинні засвідчувати вільне волевиявлення сторін на укладання договору на певних узгоджених між ними умовах.

Відповідно до ч. 3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Згідно з частинами 1, 3 ст. 215 підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5 і 6 ст. 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Пунктом 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними визначено, що відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК України, саме на момент вчинення правочину.

Частиною першою ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Таким чином, позивач, не підписавши спірний договір оренди землі, не висловив свою волю на укладення цього договору на відповідних умовах, тому є підстави для визнання спірного договору оренди землі недійсним. За умов відсутності волевиявлення позивача на укладення спірного договору, суд не приймає до уваги доводи сторони відповідача про те, що факт отримання позивачем від відповідача коштів за користування відповідачем спірною земельною ділянкою протягом 2015-2017 років свідчить. Ці доводи сторони відповідача не стосуються предмету спору.

За таких обставин позовні вимоги про визнання недійсними договору оренди землі підлягають задоволенню.

Зважаючи на те, що позовні вимоги суд задовольняє повністю, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 640 грн. та кошти, сплачені за проведення судової експертизи, в сумі 2250 грн. 24 коп.

Керуючись ст.ст. 15, 203, 207, 215, 216, 626, 628, 638 ЦК України, ст. 1, 13, 14 Закону України Про оренду землі , ст.ст. 12, 13, 81, 141, 247, 263-265 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

1.Позов ОСОБА_3 (зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ВИШНЕВЕ-АГРО (місцезнаходження: Полтавська область, Оржицький район, с. Вишневе, ідентифікаційний код юридичної особи: 00845890), треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області (місцезнаходження: м. Полтава, вул. Уютна, 23, ідентифікаційний код юридичної особи 39767930), приватний нотаріус Гребінківського нотаріального округу ОСОБА_4 (місцезнаходження: Полтавська область, м. Гребінка, вул. Ярослава Мудрого, 39), про визнання правочину укладеного з порушенням вільного волевиявлення його учасника, недійсним - задовольнити.

2. Визнати договір оренди земельної ділянки без номера, укладений 18 листопада 2015 року між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю КУЙБИШЕВО та ОСОБА_3 на підставі якого приватним нотаріусом Гребінківського нотаріального округу ОСОБА_4 зареєстровано право оренди земельної ділянки від 26 листопада 2015 року, номер запису 12242870, з порушенням вільного волевиявлення учасника правочину, недійсним.

3.Стягнути з відповідача, Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ВИШНЕВЕ-АГРО на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 640 (шістсот сорок) гривень 00 копійок.

4. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ВИШНЕВЕ-АГРО на користь ОСОБА_3 кошти, сплачені за проведення судової експертизи, в сумі 2250 (дві тисячі двісті п'ятдесят) гривень 24 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Апеляційного суду Полтавської області. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складене 04.04.2018 року.

Суддя