Рішення

від 21.03.2018 по справі 910/21136/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.03.2018Справа № 910/21136/17

Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О. за участю секретаря судового засідання Зарудньої О.О., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Континент-Торг" (03146, м. Київ, вул. Якуба Коласа, 15; ідентифікаційний код 25642797)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Сігма Трейд" (02094, м. Київ, вул. Магнітогорська, 1, офіс 718; ідентифікаційний код 37814191)

про стягнення 71 371, 37 грн.

Представники сторін:

від позивача: Самчишина Н.М. - представник

від відповідача: Давиденко Я.Г. - представник

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Континент-Торг" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Сігма Трейд" про стягнення 71 371, 37 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що в порушення зобов'язань, визначених п. 2.2.2. договору (маркетингових послуг) № С-18/1 від 01.09.2014 відповідачем не в повному обсязі була здійснена оплата суми маркетингового бюджету з огляду на що й виникла необхідність звернення до суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2017 порушено провадження у справі № 910/21136/17 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 20.11.2017 за участю представників сторін.

15.12.2017 набрав чинності Закон України від 03.10.2017 за № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладений в новій редакції.

Пунктом 9 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 за № 2147VІІІ, чинної з 15.12.2017, передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ГПК України, в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147VІІІ, чинної з 15.12.2017, загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Ухвалою Господарського суду міста Києві від 20.12.2017 суд ухвалив розглядати справу № 910/21136/17 за правилами загального позовного провадження, зі стадії відкриття провадження у справі, підготовче засідання у даній справі призначено на 19.01.2018.

19.01.2018 до Господарського суду міста Києві надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

У підготовчому засіданні 19.01.2018 судом було оголошено перерву до 26.01.2018 в порядку статті 183 Господарського процесуального кодексу України.

25.01.2018 до Господарського суду міста Києві надійшли додаткові пояснення позивача по справі № 910/21136/17.

У підготовчому засіданні 26.01.2018 судом було оголошено перерву до 07.02.2018 в порядку статті 183 Господарського процесуального кодексу України.

31.01.2018 до Господарського суду міста Києві надійшов письмовий розрахунок позивача ціни позову та додаткові пояснення щодо відзиву на позов.

02.02.2018 через канцелярія суду надійшли додаткові пояснення відповідача.

У зв'язку з перебуванням судді Баранова Д.О. на лікарняному підготовче засідання призначене на 07.02.2018 не відбулося.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.02.2018 розгляд справи призначено на 21.02.2018.

20.02.2018 до Господарського суду міста Києві надійшли додаткові пояснення відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.02.2018 закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду на 14.03.2018.

У судовому засіданні 14.03.2018 судом було оголошено перерву до 21.03.2018 в порядку ч. 2 ст. 216 Господарського процесуального кодексу України.

У даному судовому засіданні представник позивача надав пояснення по суті позовних вимог, просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача заперечив щодо задоволення позовних вимог та просив суд відмовити в їх задоволенні.

У судовому засіданні 21.03.2018, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

01.09.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Континент-Торг" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД "Сігма Трейд" (постачальник) укладено договір № С-18 за умовами якого постачальник зобов'язується поставити і передати у власність товар покупця, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити на умовах DDP (згідно з правилами ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року) за адресами згідно з додатком № 2 до даного договору продукція торговельних марок Solo, Selpak, Smile, Novita, надалі - товар, згідно із замовленням покупця та товаро-супровідною документацією, які складають невід'ємну частину цього договору.

Пунктом 1.2. договору передбачено, що покупець надає замовлення постачальнику на підставі Специфікації (додаток № 1), затвердженої сторонами, в якій наведено перелік товарів, що поставляються за цим договором, та їх ціни. Специфікація складає невід'ємну частину цього договору.

Постачальний зобов'язується поставити товар на склади магазинів покупця за адресами згідно, встановленого у додатку № 2 до договору (п. 2.1. договору).

Пунктом 8.1. передбачено, що даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє протягом одного календарного року.

У тому випадку, якщо жодна із сторін письмово не менш як за 30 (трйацять) календарних днів до закінчення дії договору не заявить іншій стороні про припинення його дії, даний договір вважається продовженим на наступний календарний рік на тих самих умовах.

Також, 01.09.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД "Сігма Трейд" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Континент-Торг" (виконавець) укладено договір № С-18/1 за умовами якого замовник доручає та оплачує, а виконавець зобов'язується надати йому маркетингові послуги (що сприяють збільшенню обізнаності споживачів і підвищення лояльності до товару) щодо підписання договору поставки та по проведенню комплексних дій, націлених на активний продаж товару, торговельних марок Solo, Selpak, Smile, Novita, щодо якого здійснює господарську діяльність замовник.

Згідно з п. 1.2. послуги, що надаються виконавцем згідно з даним договором, здійснюються за наступними напрямками:

1.2.1. розміщення продукції, щодо якої здійснює свою діяльність замовник, на території магазинів мережі "Континент";

1.2.2. забезпечення оптимального представлення товарного асортименту продукції, щодо якої здійснює свою діяльність замовник, у торговому залі магазину мережі "Континент"; 1.2.3. додаткова викладка товару; 1.2.4. моніторинг споживчого попиту та дослідження споживчого ринку; 1.2.5. організація і проведення заходів з стимулювання збуту, які здійснюються замовником; 1.2.6. управління запасами товарів та користування їх розмірами у відповідності до потреб споживачів; 1.2.7.надання інформації про збут; 1.2.8. публікація інформаційного буклету "Континент" як інструменту прямого маркетингу; 1.2.9. моніторинг та аналіз товарообігу; 1.2.10. підписання договору поставки; 1.2.11. передпродажна підготовка товару, щодо якого здійснює свою діяльність замовник; 1.2.12. введення до бази даних виконавця нових товарів, щодо яких замовник планує здійснювати свою господарську діяльність, та заміна існуючих; 1.2.13. надання дублікатів документів замовнику; 1.2.14. надання в тимчасове використання замовнику робочого місця для роботи промоутера-консультанта; 1.2.15. внесення змін до діючої специфікації; 1.2.16. інші послуги згідно домовленостей сторін.

У відповідності до п. 2.1. виконавець зобов'язаний: 2.1.1. Належним чином надавати замовнику послуги, визначені в п. 1.2. даного договору.

Відповідно до п. 2.2. замовник зобов'язаний:

2.2.1. Надавати виконавцеві інформацію, необхідну для надання послуг, приймати результати надання послуг оплачувати їх в порядку та розмірах, визначених у договорі;

2.2.2. замовник зобов'язується провести протягом дії даного договору заходи стимулювання збуту у мережі магазинів "Континент" (участь у маркетингових акціях згідно діючого маркетингового прас-листа, в т.ч. участь у інформаційному буклеті "Континент", ВТL - акції всередині торгового зал та ін.), згідно з погодженим сторонами планом, про що вказано у додатковій угоді №1, на суму не менш, ніж 27 500, 00 грн. без ПДВ, ПДВ (20%) - 5 500, 00 грн., загальна суму складає 33 000, 00 грн. з ПДВ.

У разі збільшення торговельних площ замовника, ця сума збільшується у відсотках відповідно до відсотку збільшення загальної торговельної площі та закріплюється у додатковій угоді.

Оплата суми маркетингового бюджету (в т.ч. за розміщення додаткових місць продажу) здійснюється протягом звітного періоду (року) чотирма траншами: перший сплачується до 31 січня, другий - до 31 березня, третій - до 30 червня, четвертий - до 30 вересня. Вказана сума використовується згідно узгодженого плану проведення заходів, який затверджується на 1 календарний рік. У випадку невикористання замовником маркетингового бюджету протягом року залишок суми зараховується як використана сума - без можливості переведення даної суми на наступні періоди.

Плата вноситься замовником на пізніше 4 (чотирьох) банківських днів з дати виставлення виконавцем рахунку, але, у будь-якому разі, не пізніше початку надання послуг.

Пункт 3.1. договору передбачає, що замовник сплачує виконавцеві:

3.1.1. плата за надані послуги щодо оренди місця для розміщення товару в основній зоні викладки за один місяць в магазині виконавця за адресою: м. Київ, Я.Коласа, 10 складає

---

грн. (

---

), без ПДВ, ПДВ (20%)

---

грн. (

---

), загальна сума складає

---

грн. (

---

) з ПДВ за один місяць оренди.

Плата за ці послуги вноситься замовником не пізніше 4 (чотирьох) банківських днів з дати виставлення рахунку але, у будь-якому разі, не пізніше початку надання послуг.

3.1.2 . плата за надані послуги щодо оренди місця для додаткового розміщення товару в магазині виконавця за адресою: м. Київ, Я.Коласа, 10 складає

---

грн. (

---

), без ПДВ, ПДВ (20%)

---

грн. (

---

), загальна сума складає

---

грн. (

---

) з ПДВ за один місяць оренди.

Для розміщення товару замовник зобов'язується орендувати щомісяця, до кінця року, однакову кількість промомісць в магазині мережі "Континент". При цьому товар, який буде додатково розміщуватись, повинен бути виключно ТОП-10 продажу/в штуках або найдешевшим в категорії. Такий товар поставляється замовником із додатковою знижкою не менше 5%.

Плата за ці послуги вноситься замовником не пізніше 4 (чотирьох) банківських днів з дати виставлення рахунку але, у будь-якому разі, не пізніше початку надання послуг.

3.1.3. плата за надані послуги щодо оренди місця для розміщення товару в касовій зоні в магазинах виконавця складає: 1 041,67 грн. без ПДВ, ПДВ (20%) - 208, 33 грн., загальна сума складає 1 250, 00 грн. з ПДВ за один місяць оренди. Кількість місць та планограма розміщення вказується в додатковій угоді.

Плата за ці послуги вноситься замовником не пізніше 4 (чотирьох) банківських днів з дати виставлення рахунку але, у будь-якому разі, не пізніше початку надання послуг.

3.1.9. вартість послуг, передбачених п. 1.2.11. даного договору, складає 4% від грошової суми сплаченої виконавцем замовнику протягом поточного облікового періоду надання послуг, за поставлений останнім або дистриб'ютором товар згідно з договором поставки товару, включаючи суми на які сторонами було проведено взаємозалік. Оплата бонусу замовником здійснюється щомісяця, до 5 числа місяця, наступного за звітним, на підставі виставлених виконавцем рахунків.

3.2.2. сторони зобов'язуються із періодичністю один раз на місяць проводити звірки взаєморозрахунків та підписувати відповідні акти звірки. Виконавець готує та надає замовнику акти звірки до 3 числа наступного місяця, а замовник повинен протягом трьох днів з моменту отримані акту підписати його та надіслати виконавцеві або заявити у письмовому вигляді мотивовані зауваження. В іншому випадку акт буде вважатися визнаним і узгодженим з боку замовника.

3.2.3. виконавець має право зараховувати суми, належні до сплати замовником виконавцеві за даним договором, проти сум заборгованості виконавця за поставлені товари. Проведення зарахування здійснюється за заявою виконавця не пізніше 7 числа кожного місяця згідно зі ст. 601 Цивільного кодексу України.

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2014.У тому випадку, якщо жодна із сторін письмово не менш як за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення дії договору не заявить іншій стороні про припинення його дії, даний договір вважається продовженим на наступний календарний рік на тих же умовах (п. 9.1. договору).

Судом встановлено, та не заперечувалось сторонами, що вказаний договір було продовжено ще на один календарний рік.

Так, як зазначає позивач, згідно домовленості сторін, обсяг маркетингових послуг, що включені в оплату згідно п. 2.2.2. є досить розширеним, включаючи інші послуги відповідно до предмету договору п. 1.2. (зокрема, але не обмежуючись тим, участь товару замовника у інформаційному буклеті мережі магазинів "Континент", цінові акції, додаткові місця продажу - окремі стійки з товаром відповідача у торговельних залах позивача, тощо) у відповідності до маркетингових прайс-листів за 2014-2015 роки.

При цьому, у випадку невикористання замовником маркетингового бюджету протягом року, залишок суми зараховується як невикористана сума - без можливості проведення даної суми на наступні періоди при умові, що виконавець виконував свої зобов'язання за договором поставки № С-18 від 01.09.2014, в той час, як вказує, позивач, боргових зобов'язань за поставку товару він перед відповідачем не має.

Як стверджує позивач, товар відповідача з моменту укладення договору № С-18/1 від 01.09.2014 був розміщений в інформаційному буклеті мережі магазинів "Континент": № 17 вересень 2014 р, № 18 вересень 2014 р, № 19 жовтень 2014 p, № 20 вересень 2014 p, № 1 січень 2015 p, № 3 лютий 2015 р, № 4 лютий 2015 p, № 8 квітень 2015 p, № 9 травень 2015 p, що є одним із заходів прямого маркетингу.

Мотивуючи позовні вимоги, позивач вказує про те, що в порушення зобов'язань визначених п. 2.2.2. договору відповідач, станом на дату написання позовної заяви не виконав взятих на себе зобов'язань, а саме, не здійснив оплату суми маркетингового бюджету в повному обсязі.

Так, на момент подачі позовної заяви, як про це стверджує позивач, загальна сума боргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Сігма Трейд" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Континент-Торг" за договором № С- 18/1 від 01.09.2014 складає 59 000, 00 грн.

В підтвердження наявності вказаної заборгованості, позивачем надано рахунок на оплату № 4794 від 05.12.2014, № 4795 від 05.12.2014, та Акт надання послуг 167 від 24.11.2016.

Поміж того, як стверджує позивач, боргові рахунки на оплату № 346 від 29.01.2015, № 347 від 03.02.2015, № 573 від 17.02.2015 передбачають розміщення товару відповідача у рекламному інформаційному буклеті мережі магазинів "Континент" у вартості відповідно до маркетингового прайсу 2015, що було додано до позовної заяви. Докази цих розміщень у вигляді копій рекламних інформаційних буклетів позивача за заявлені у рахунках періоди та понад них, також, як вказує позивач ним додаються.

Позивачем були виставлені рахунки на оплату:

№ 778 від 01.03.2015 - Акт надання послуг 167 від 24.11.2016, погашення заборгованості за поставку товару позивача перед відповідачем у даному звітному періоді випливає з Актів взаємозаліку між сторонами згідно договорів № С-18 від 01.09.2014 та № С-18/1 від 01.09.2014: від 02.02.2015 на суми 2 500,00 грн., 2 500,00 грн., 1 250,00 грн., що становить 4% згідно п. 3.1.9. договору № С-18/1 від 01.09.2014 від грошової суми сплаченої позивачем відповідачу за поставку товару;

- № 779 від 01.03.2015 - Акт надання послуг 167 від 24.11.2016, погашення заборгованості за поставку товару позивача перед відповідачем у даному звітному періоді випливає з Акту взаємозаліку між сторонами згідно договорів № С-18 від 01.09.2014 та № С-18/1 від 01.09.2014: від 02.02.2015 на суму 670, 26 грн., що становить 4% згідно п. 3.1.9. договору № С-18/1 від 01.09.2014 від грошової суми сплаченої позивачем відповідачу за поставку товару;

- № 2055 від 23.09.2015 - Акт надання послуг 167 від 24.11.2016, оплата поставки товару відповідача щодо якого здійснювалась перепродажна підготовка товару у відповідності до п. 3.1.9. за цей період підтверджується платіжним дорученням № 3665 від 03.12.2015;

- № 2056 від 23.09.2015 - Акт надання послуг № 787 від 21.04.2015, оплата поставки товару відповідача щодо якого здійснювалась перепродажна підготовка товару у відповідності до п. 3.1.9. за цей період підтверджується платіжним дорученням № 3665 від 03.12.2015.

Також, позивач зазначає, що відповідно з п. 1.2. договору розміщення продукції, щодо якої здійснює свою діяльність замовник на території магазинів мережі "Континент", додаткову викладку товару, внесення змін до діючої специфікації, що вказано у боргових рахунках на оплату № 1323 від 02.05.2015 (розміщення товару на торгівельних площах) та № 4854 від 08.12.2014 (нові позиції).

25.11.2016 позивачем було направлено, борговий рахунок і акт надання послуг відповідачу цінним поштовим відправлення із описом вкладення, проте, відповіді не отримано.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Проаналізувавши змісти укладених між сторонами договорів № С-18 від 01.09.2015 та № С-18/1 від 01.09.2014, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою вони є, зокрема, № С-18 - договір поставки та № С-18/1 - договором надання послуг.

Так, відповідно до п. 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків , зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як вбачається з поданого відповідачем відзиву, та встановлено судом, п.п. 2.2.2. договору № С-18/1 передбачає, що замовник зобов'язується провести протягом дії даного договору заходи стимулювання збуту у мережі магазинів "Континент" (участь у маркетингових акціях згідно діючого маркетингового прас-листа, в т.ч. участь у інформаційному буклеті "Континент", ВТL - акції всередині торгового зал та ін.), згідно з погодженим сторонами планом, про що вказано у додатковій угоді №1, на суму не менш, ніж 27 500, 00 грн. без ПДВ, ПДВ (20%) - 5 500, 00 грн., загальна суму складає 33 000, 00 грн. з ПДВ.

Оплата суми маркетингового бюджету (в т.ч. за розміщення додаткових місць продажу) здійснюється протягом звітного періоду (року) чотирма траншами: перший сплачується до 31 січня, другий - до 31 березня, третій - до 30 червня, четвертий - до 30 вересня. Вказана сума використовується згідно узгодженого плану проведення заходів, який затверджується на 1 календарний рік. У випадку невикористання замовником маркетингового бюджету протягом року залишок суми зараховується як використана сума - без можливості переведення даної суми на наступні періоди.

В той час, як стверджує відповідач та встановлено судом, вказана в п.п. 2.2.2. додаткова угода № 1 сторонами не була підписана

А відтак, сторонами не було погоджено план маркетингових акцій згідно діючого маркетингового прайс-листа, в т.ч. участь у інформаційному буклеті "Континент", ВТL - акції всередині торгового залу та інше, визначення конкретних торгових площ на яких вказані заходи проводяться і в який саме період, не було погодження конкретної вартості цих послуг та вартості додаткових маркетингових послуг.

Крім того, як зазначає відповідач у своєму відзиві та встановлено судом, позивач у своїй позовній заяві зазначає, що замовником не були сплачені виставлені виконавцем рахунки на оплату № 4794 та №4795 від 05 грудня 2014 року загальною сумою 59 000, 00 грн., але в даних позивачем рахунках не було визначено за які саме маркетингові послуги вони були виставлені.

Разом з тим, умовами договору поставки № С-18 від 01.09.2014 на підставі здійсненого позивачем замовлення відповідач зобов'язаний поставити і передати у власність покупця продукцію торгівельних марок Solo, Selpak, Smile, Novita.

Як вказує відповідач, та не спростовано позивачем, перша поставка товару за його замовленням була здійснена відповідачем тільки 30 жовтня 2014 року відповідно до видаткової накладної № КВ-0000235 та акту звірки взаємних розрахунків до договору поставки, котрий додано до відзиву, а тому не зрозумілим є те, чому позивач здійснював розміщення товару, такого як - папір туалетний білий Selpak 4 шт. та рушники кухонні білі Selpak 4 шт., у інформаційному буклетах мережі магазинів "Континент" № 17 вересень 2014, № 18 вересень 2014, № 19 жовтень 2014, № 20 вересень 2014 - де пропозиція цін на дані товари дійсна з 01.09.2014 по 31.10.2014.

Крім того, у вищевказаних буклетах мережі магазинів "Континент" позивач розмістив товар - рушники кухонні білі Selpak 4 шт. хоча відповідно до здійсненого позивачем замовлення було поставлено товар - рушники кухонні білі Selpak 2 шт.

А відтак, суд вважає, що послуги позивачем були надані неналежним чином і позивач здійснював рекламу товару якого він ще не замовляв та якого не було в продажі.

Крім того, як зазначає відповідач та встановлено судом, позивачем до позовної заяви було додано рахунок на оплату № 346 від 29 січня 2015 року на суму 2 500,00 грн. за участь у буклеті з 15 по 31.01.2015., в той час, доказів того, що товар був дійсно розміщений в даному буклеті № 2 позивачем не надано.

Поміж іншого, як стверджує відповідач та не спростовано позивачем, Товариство з обмеженою відповідальністю "Континент-Торг" не мало права вимагати щоб замовник здійснив оплату рахунку № 4854 від 08 грудня 2014 року на суму 2 000,00 грн. за нові позиції, оскільки, згідно умов п.п. 3.1.12. договору № С-18/1 при першопочатковому укладені договору або у випадку розширення/поновлення асортименту товарів замовника в мережі магазинів "Континент" замовник сплачує виконавцеві вартість послуг за заведення однієї позиції в кожному магазині мережі в розмірі 0 гривень.

Відповідач також вказує про те, що рахунки на оплату № 2055 та № 2056 від 23 вересня 2015 року є не вірними, з огляду на наступне п. 3.1.9. Договору вартість послуг, передбачених п. 1.2.11. даного договору, складає 4% від грошової суми, сплаченої виконавцем замовнику протягом поточного облікового періоду надання послуг, за поставлений останнім або дистриб'ютором товар згідно з договором поставки товару, включаючи суми, на які сторонами було проведено взаємозалік. Оплата бонусу замовником здійснюється щомісяця, до 5 числа місяця, наступного за звітним, на підставі виставлених виконавцем рахунків

Виставлені виконавцем 23 вересня 2015 року на суму 286, 94 грн. та на суму 307,62 грн. рахунки на оплату № 2055 та № 2056 щодо здійснення передпродажної підготовки товару за вересень 2015 року, відповідно до п. 3.1.9. договору № С-18/1, у розмірі 4% від суми 14 864, 08 грн. поставленого товару, що була сплачена позивачем, тільки 03 грудня 2015 року та підтверджується платіжним дорученням № 3665, а також, відповідно до видаткової накладної № КВ-0000819 від 28 квітня 2015 року, відповідач здійснив позивачу останню доставку товару по договору поставки і оплату за товар позивач повинен був здійснити протягом 60 календарних днів від дати поставки товару, отже, як стверджує відповідач, та знову ж таки не спростовано позивачем, ніякої передпродажної підготовки товару за вересень 2015 року позивачем не здійснювалось.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України вказано, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

31.01.2018 позивачем було родано розрахунок ціни позову та 20.02.2018 відповідачем подано додаткові пояснення щодо визнання та/або невизнання позовних вимог, дослідивши які, судом встановлено наступне:

- Виставлені позивачем рахунки на оплату № 4794 від 05.12.2014 на суму 20 250, 00 грн. та № 4795 від 05.12.2014 на суму 38 750, 00 грн. за актом надання послуг № 167 від 24.11.2016, підстави нарахування - п. 2.2.2. договору № С-8/1;

Відповідачем борг на вказану суму не визнається, оскільки, як вказувалось, п.п. 2.2.2. договору № С-18/1 передбачено, що сторонами повинен був бути погоджений план надання послуг шляхом підписання додаткової угоди на суму 33 000, 00 грн. за 1 календарний рік. Оплата здійснюється 4 траншами: 1- до 31 січня, 2- до 31 березня, 3- до 30 червня, 4 - до 30 вересня. Календарний рік розпочинається з 01.09.2014 і закінчується 31.08.2015, а позивач 05.12.2014 виставив два рахунки у розмірі 59 020, 00 грн., що суперечить п.п. 2.2.2. договору на підставі чого вони були виставлені, в той час, як основним є те, що план надання послуг на суму 33 000, 00 грн., як зокрема, вказувалось вище та було встановлено судом, сторонами не було погоджено та додаткова угода не була підписана.

- Виставлений позивачем рахунок № 346 від 29.01.2015 на суму 2 500, 00 грн. за актом надання послуг № 167 від 24.11.2016, підстави нарахування - п.п. 1.2.8. договору № С-8/1, вартість згідно маркетингового прасу мережі "Континент" за 2015, інформаційний рекламний буклет № 1, січень 2015;

Відповідачем борг на вказану суму не визнається, оскільки, останній вказує про те, що підтвердження їх надання позивачем не були надані. Як вказує відповідач, та встановлено судом буклет № 2 в матеріалах справи відсутній, а буклет № 1 діє в період з 01.01.2015 - 15.01.2015.

- Виставлений позивачем рахунок № 347 від 03.02.2015 на суму 2 500, 00 грн. за актом надання послуг № 167 від 24.11.2016, підстави нарахування - п.п. 1.2.8. договору № С-8/1, вартість згідно маркетингового прайсу мережі "Континент" за 2015, інформаційний рекламний буклет № 3, лютий 2015;

Відповідач зазначає про те, що виставлений позивачем рахунок був оплачений. Як вказує відповідач та встановлено судом 21.04.2015 сторонами було підписано Угоду 1 про зарахування однорідних вимог на суму 2 500, 00 грн.

- Виставлений позивачем рахунок № 573 від 17.02.2015 на суму 2 500, 00 грн. за актом надання послуг № 167 від 24.11.2016, підстави нарахування - п.п. 1.2.8. договору № С-8/1, вартість згідно маркетингового прайсу мережі "Континент" за 2015, інформаційний рекламний буклет № 4, лютий 2015;

Відповідач зазначає про те, що виставлений позивачем рахунок був оплачений. Як вказує відповідач та встановлено судом 22.05.2015 сторонами було підписано Угоду 1 про зарахування однорідних вимог на суму 5 000, 00 грн.

- Виставлені позивачем рахунки № 778 від 01.03.2015 на суму 250, 00 грн. за № 787 від 21.04.2015 та № 779 від 01.03.2015 на суму 26, 81 грн. за актом надання послуг № 167 від 24.11.2016 підстави нарахування 4% за п.п. 3.1.9. від суми акту взаємозаліку, сторін від 02.02.2015;

Відповідач зазначає про те, що виставлені позивачем рахунки були оплачені. Як вказує відповідач та встановлено судом 22.05.2015 сторонами було підписано Угоду 1 про зарахування однорідних вимог на суму 5 000, 00 грн.

- Виставлені позивачем рахунки № 779 від 01.03.2015 на суму 286, 94 грн. та № 2056 від 23.09.2015 на суму 307, 62 грн. за актом надання послуг № 167 від 24.11.2016 підстави нарахування 4% за п.п. 3.1.9. від оплати поставки за ПД № 3665 від 03.12.2015;

Відповідачем борг на вказану суму не визнається, оскільки, останній вказує про те, що відповідно до видаткової накладної № КВ-0000819 від 28 квітня 2015 відповідач здійснив позивачу останню доставку товару по договору поставки і оплату за товар позивач повинен був здійснити протягом 60 календарних дні (до 27 червня 2015) від дати поставки товару, отже, ніякої передпродажної підготовки товару за вересень 2015 року позивачем не здійснювалося, про що також вказувалось вище, та не було спростовано позивачем.

- Виставлений позивачем рахунок № 1323 від 02.05.2015 на суму 2 000, 00 грн. за актом надання послуг № 167 від 24.11.2016, підстави нарахування - п.п. 1.2.1. договору № С-8/1;

Відповідач зазначає про те, що виставлений позивачем рахунки був оплачений. Як вказує відповідач та встановлено судом 22.05.2015 сторонами було підписано Угоду 1 про зарахування однорідних вимог на суму 5 000, 00 грн.

- Виставлений позивачем рахунок № 4854 від 08.12.2014 на суму 2 000, 00 грн. за актом надання послуг № 167 від 24.11.2016, підстави нарахування - п.п. 1.2.3., та п.п. 1.2.15. № 167 від 24.11.2016;

Відповідачем борг на вказану суму не визнається, оскільки, останній вказує про те, що відповідно до п.п. 3.1.12. договору № С-8/1 у випадку розширення/поновлення асортименту товарів замовника в мережі магазинів "Континент" замовник сплачує виконавцеві вартість послуг за заведення однієї позиції в розмірі 0,00 грн. (нуль гривень), про що судом також вказувалось вище та відповідно не було спростовано позивачем.

Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосується предмета доказування.

Разом з тим, судом встановлено, що згідно з укладеними між сторонами угодами 1 від 21.04.2015 та 22.05.2015 про зарахування зустрічних однорідних вимог, сума боргу, що не охоплюється угодою 1 від 21.04.2015 становить 585, 13 грн. та сума боргу, що відповідно не охоплюється угодою 1 від 22.05.2015 становить 585, 13 грн.

Частиною 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійснення учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

Таким чином, зважаючи на встановлені обставини та наведенні норми та беручи до уваги, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів у розумінні ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України наявності обставин, що у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність обставин справи, які входять до предмета доказування, в той час, беручи до уваги те, що за угодами 1 від 21.04.2015 та 22.05.2015 про зарахування зустрічних однорідних вимог наявна заборгованість на загальну суму 1 170, 26 грн., яка у свою чергу не спростовано відповідачем, то за таких підстав, стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Сігма Трейд" підлягає заборгованість в сумі 1 170, 26 грн.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Крім того, при подачі позову до Господарського суду міста Києва позивачем було переплачено судовий збір в сумі 84, 00 грн., так як, виходячи із заявленої ціни позову у даній справі, в силу вимог ст. 4 Закону України "Про судовий збір" позивач зобов'язаний сплатити судовий збір в сумі 1 600, 00 грн., однак сплатив - 1 684, 00 грн.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; повернення заяви або скарги; відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі; залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням); закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Таким чином, приймаючи до уваги положення ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", враховуючи те, що клопотання про повернення зайво сплаченої суми судового збору позивачем не заявлено, повернення судового збору, не здійснюється.

При цьому, суд звертає увагу, що позивач не позбавлений права звернутися до суду з відповідним клопотанням у порядку передбаченому ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Континент-Торг" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Сігма Трейд" (02094, м. Київ, вул. Магнітогорська, 1, офіс 718; ідентифікаційний код 37814191) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Континент-Торг" (03146, м. Київ, вул. Якуба Коласа, 15; ідентифікаційний код 25642797) заборгованість в розмірі 1 170 (одна тисяча сто сімдесят) грн. 26 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 26 (двадцять шість) грн. 23 коп.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 02.04.2018

Суддя Д.О. Баранов