Постанова

від 03.04.2018 по справі 805/2076/17-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

03 квітня 2018 року

справа №805/2076/17-а

адміністративне провадження №К/9901/1382/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І. А., Олендера І.Я.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Краматорську Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2017 року у складі судді Голубової Л.Б. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року у складі колегії суддів Сухарька М.Г., Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г. у справі 805/2076/17-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Аріс до Державної податкової інспекції у місті Краматорську Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання недійсною вимоги від 16 березня 2015 року №Ю-0000421703/11308/10/05-15-17-03,

У С Т А Н О В И В:

У травні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю Аріс (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у місті Краматорську Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання недійсною вимоги від 16 березня 2015 року №Ю-0000421703/11308/10/05-15-17-03 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску, який станом на 16 березня 2015 року склав 42762,29 грн, з мотивів протиправності її формування.

12 жовтня 2017 року Донецький окружний адміністративний суд постановою, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року, позовні вимоги задовольнив в повному обсязі.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з мотивами якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що рішенням суду у справі №805/5152/16-а, яке набрало законної сили, а тому має преюдиціальне значення для вирішення цієї справи, встановлена протиправність зокрема вимоги про сплату боргу (недоїмки) по єдиному соціальному внеску від 5 серпня 2015 року № Ю 56/2-23 на суму 67 982 грн 70 коп. (у яку увійшла сума недоїмки 42 762,29 грн, на яку сформована спірна вимога у даній справі), рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за донарахування єдиного внеску від 15 травня 2015 року № 0000881703/11307/10/05-15-17-03 на суму 21 381 грн 15 коп.

20 грудня 2017 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга відповідача, яка обґрунтована тим, що Товариством у порушення пункту 1 частини 2 статті 6, частини 8 статті 9, частини 9 статті 9 Закону України Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 08 липня 2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI) не нарахований (38,52%), не утриманий (3,6%) та не перерахований до бюджету єдиний внесок з сум заробітної плати, виплаченої одному працівнику та не у повному обсязі нарахований, утриманий та перерахований до бюджету єдиний внесок з суми заробітної плати, виплаченої двом працівникам, що призвело до заниження єдиного внеску на загальну суму 42 762,29 грн. В касаційній скарзі відповідач зазначає, що вимога про сплату боргу від 16 березня 2015 року №Ю-0000421703/11308/10/05-15-17-03 сформована на підставі акту документальної позапланової перевірки від 16 березня 2015 року № 112/05-15-17-03-31875374 Товариством в судовому порядку не оскаржувалась. Просить касаційну скаргу задовольнити, скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду від позивача не надходив, що не перешкоджає перегляду судових рішень.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши рішення судів попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційних скарг.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили.

Товариство з обмеженою відповідальністю Аріс є юридичною особою, яке зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (код 31875374).

Податковим органом на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпунктів 78.1.11, 78.1.13 пункту 78.1 статті 78, пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з питань додержання вимог законодавства про оплату праці та у зв'язку з отриманням інформації про ухилення податковим агентом від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, у тому числі внаслідок не укладення платником податків трудових договорів з найманими працівниками згідно з законом за період з 01 вересня 2011 року по 31 жовтня 2014 року, за результатами якої складено акт від 16 березня 2015 року № 112/05-15-17-03-31875374 (далі - акт перевірки).

16 березня 2015 року відповідачем на підставі акту перевірки відповідно до статті 25 Закону № 2464-VI сформовано вимогу № Ю 0000421703 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску, який рахується за Товариством станом на 16 березня 2015 року на суму 42 762,29 гривні.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам Суд зазначає наступне.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (застосовується в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)ю

Згідно з частиною другою статті 2 Закону № 2464-VI виключно цим Законом визначаються принципи збору та ведення обліку єдиного внеску, платники єдиного внеску, порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, розмір єдиного внеску, орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність, склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

Відповідно до положень пункту 1 частини другої статті 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Порядок обчислення та строки сплати єдиного внеску передбачені статтею 9 Закону № 2464-VI. Частиною восьмою цієї статті передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

За положеннями частин другої, четвертої статті 25 Закону № 2464-VI у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Аналіз наведених норм свідчить про обов'язок платників єдиного внеску самостійно своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок у порядку визначеному Законом, невиконання якого тягне за собою встановлену Законом відповідальність.

Судами попередніх інстанцій встановлено відсутність доказів своєчасного отримання Товариством спірної вимоги.

Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що наявність в межах спірних правовідносин обставин, які встановлені судовим рішенням в адміністративній справі (набрало законної сили) у відношенні Товариства, не потребують доказуванню в межах цієї справи відповідно до положень частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час розгляду справи в судах попередніх інстанцій).

Відтак, як правильно зазначили суди попередніх інстанцій, 24 березня 2016 року Донецький окружний адміністративний суд постановою у справі № 805/5152/16-а задовольнив позов Товариства з обмеженою відповідальністю Аріс , внаслідок чого, визнав недійсними податкове повідомлення-рішення податкового органу від 15 травня 2015 року № 0000511703/11306/10/05-15-17-03, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 28 028 грн 88 коп., з яких за основним платежем на суму 16 362 грн 83 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 11 666 грн 05 коп., рішення про застосування штрафних санкцій податкової інспекції від 15 травня 2015 року № 0000881703/11307/10/05-15-17-03 на суму 21381 грн. 15 коп., а також вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску від 5 серпня 2015 року № Ю 56/2-23 на суму 67 982 грн 70 коп., в основу прийняття яких покладений акт перевірки від 16 березня 2015 року, на підставі якого сформовано спірну вимогу у цій справі.

В межах розгляду справи № 805/5152/16-а Донецький окружний адміністративний суд дійшов висновку про недоведеність податковим органом порушень з боку Товариства зокрема положень Закону № 2464-VI, які встановлені актом перевірки від 16 березня 2015 року № 112/05-15-17-03-31875374, оскільки жодний первинний документ не підтверджує наявність трудових правовідносин між позивачем та громадянином ОСОБА_1, так само як і отримання ним будь-якого доходу від позивача. Відсутні докази, що підтверджують достовірність отриманого розміру заробітної плати громадянами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за спірні періоди, та її отримання взагалі, крім тих сум заробітної плати, які підтверджуються податковими розрахунками форми 1-ДФ, звітами про нарахування заробітної плати та суми нарахованого єдиного внеску, платіжними відомостями з підписами даних осіб. Установлено, що всі висновки податкового органу здійснені на підставі припущень, не ґрунтуються на первинних документах, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, що є недопустимим у податкових правовідносинах.

Спростування судовим рішенням, яке набрало законної сили, порушень Товариством Закону № 2464-VI, викладених в акті перевірки, а також відсутність боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску, який протиправно донарахований податковим органом, дають підстави для висновку про безпідставність формування спірної вимоги.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позову та визнання недійсною вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 16 березня 2015 року № Ю-0000421703/11308/10/05-15-17-03 в сумі 42762,29 гривні.

Верховний Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Краматорську Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року у справі 805/2076/17-а залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: І.А.Гончарова

І.Я.Олендер