Ухвала

від 02.03.2018 по справі 755/15223/17

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа№755/15223/17-к

1-кс/755/885/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2018 рокуслідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32017100040000067 від 22.09.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 204 КК України,

В С Т А Н О В И В :

16 лютого 2018 року прокурор Київської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на вилучене в ході огляду місця події 14.02.2018 року майно, а саме 5 ємкостей синього кольору об`ємом 200 л. кожна повністю заповнених прозорою рідиною з характерним запахом спирту.

З наданих в обґрунтування клопотання матеріалів вбачається, що Київською місцевою прокуратурою № 4 здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 32017100040000067 від 22.09.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 204 КК України, досудове розслідування в якому здійснюється слідчим управлінням фінансових розслідувань ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві.

Досудовим розслідуванням встановлено, що мешканці міста Києва, Київської області, а також м. Одеси та Одеської області діючи у складі організованої злочинної групи, здійснюють діяльність пов`язану з незаконним виготовленням та збутом алкогольних напоїв.

За наявними оперативними даними, при виготовленні фальсифікованих алкогольних напоїв особи використовують недоброякісну сировину, що становить загрозу для життя людей.

14.02.2018 року в ході огляду місця події в автомобілі марки «Mersedes-Benz Vito 111CDI» д.н.з. НОМЕР_1 виявлено та вилучено 5 ємкостей синього кольору, об`ємом 200 л. кожна повністю заповнених прозорою рідиною з характерним запахом спирту.

15.02.2018 року вищеперераховане майно, визнано речовими доказами та приєднано до матеріалів кримінального провадження № 32017100040000067.

З метою недопущення втрати, знищення чи пошкодження для встановлення істини у кримінальному провадженні, на дане майно необхідно накласти арешт.

В судовому засіданні прокурор зазначив, що метою накладення арешту на майно є збереження речових доказів, що відповідає ст. 98, п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України.

Вислухавши думку прокурора, дослідивши надані матеріали, слідчий суддя приходить до наступного.

Так, статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Відповідно до ч.1ст. 98 КПК Україниречовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Так постановою старшого слідчого управління фінансових розслідувань ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_4 від 15 лютого 2018 року 5 ємкостей синього кольору, об`ємом 200 л. кожна повністю заповнених прозорою рідиною з характерним запахом спирту визнані речовим доказом у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 32017100040000067.

Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Крім того, у справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 р.) ЄСПЛ встановив, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи».

При цьому, у судовому засіданні слідчим суддею не встановлено, що клопотання суперечить вищезазначеним вимогамКПК України, тобто містить правові підстави для арешту майна, достатність доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, вказівки на розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження та є пропорційним, тобто відповідає тяжкості правопорушення і не становить особистий і надмірний тягар для володільця майна.

Так, на думку слідчого судді, прокурором доведено правову підставу для арешту майна, надано достатньо доказів, які вказують на вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином, дослідивши надані до клопотання матеріали, враховуючи, відповідно до вимогст. 173 КПК України, наявність даних про достатність доказів, що вказують на наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 204 КК України, арешт зазначеного майна, шляхом заборони розпорядження, є необхідною умовою досягнення дієвості даного кримінального провадження.

Слідчий суддя вважає клопотання обґрунтованим та заснованим на законі. Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.170-173, ст.175, ст.309,372, ст.392, ст.532 КПК України,

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_3 про накладення арешту на майно задовольнити.

Накласти арешт шляхом заборони розпорядження майном, а саме на вилучене в ході огляду місця події 14.02.2018 року майно: 5 ємкостей синього кольору об`ємом 200 л. кожна повністю заповнених прозорою рідиною з характерним запахом спирту.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Арешт може бути скасовано відповідно до ст. 174 КПК України.

Слідчий суддя ОСОБА_1