Ухвала

від 04.04.2018 по справі 591/5202/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №591/5202/17 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1 Номер провадження 11-сс/788/126/18 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - Подання про обрання, зміну запобіжного заходу та продовження строків тримання під вартою, про проведення обшуку

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2018 року колегія суддів з розгляду справ та матеріалів кримінального судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6

підозрюваної ОСОБА_7

захисника ОСОБА_8

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Суми апеляційну скаргу захисника підозрюваної ОСОБА_7 ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 03 березня 2018 року,

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого у кримінальному провадженні ОСОБА_9 погоджене з прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_10 та накладено арешт на нерухоме майно, яке належить на праві приватної власності підозрюваній ОСОБА_7 , а саме на: 1) житловий будинок площею 116,7 кв. м по АДРЕСА_1 ; 2) трикімнатну квартиру площею 42 кв. м по АДРЕСА_2 ; та п`ять земель них ділянок, шляхом заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта.

Не погодившись з таким рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_8 , що діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу про відмову в задоволенні клопотання слідчого про арешт майна.

Апелянт свої вимоги мотивує тим, що розгляд клопотання було проведено без виклику власника майна, що позбавило ОСОБА_7 права на захист. Також, захисник вказує на те, що при розгляді клопотання про арешт майна прокурор повинен був довести суду існування обґрунтованої підозри, однак її обґрунтованість прокурором суду не доводилась і судом не досліджувалась.

При цьому, захисник посилається на те, що в ухвалі слідчого судді зазначено, що арешт накладено в зв`язку з цивільним позовом ГУ Держгеокадастру у Сумській області про стягнення з ОСОБА_7 майнової шкоди 3422013 грн. 60 грн. за самовільне зайняття земельних ділянок у 2017 році, однак жодних збитків державі не завдано, оскільки ОСОБА_7 самовільного зайняття земельних ділянок не вчиняла і зазначені у клопотання слідчим відомості не відповідають дійсності і фактичним обставинам, оскільки:

- земельні ділянки державної власності, передані в користування засновником НААН України ДП ДГ « Іскра» ще в 1993 році,

- землі, якими користується ДП ДГ «Іскра» є дослідними землями науково дослідної установи - Національної Академії Аграрних Наук України і вилучити ці землі з відання НААН можливо тільки постановою КМ України за згодою Верховної Ради України, всупереч цьому ГУ Держгеокадастр вважає, що являється розпорядником цих земельних ділянок і вже виставив їх на реалізацію через земельні торги;

- ОСОБА_7 як в.о. директора ДП ДГ « Іскра» намагається отримати дозвіл від ГУ Держгеокадастру у Сумській області на розроблення проекту землеустрою і просить передати у постійне користування землі, щоб зареєструвати їх згідно ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», однак, ГУ Держгеокадастр в Сумській області, систематично, з надуманих причин, відмовляє підприємству у оформленні права на користування земельними ділянками державної власності.

- ДП ДГ «Іскра» протягом 2015-2017, 2018 року систематично сплачує податок за користування земельними ділянками, що підтверджується копіями платіжних доручень та інформацією Роменської ОДПІ за 2009-2017 роки.

Заслухавши доповідь головуючого-судді, пояснення підозрюваної ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_8 на підтримку поданої апеляційної скарги, думку прокурора, який заперечив щодо задоволення апеляційної скарги, вважаючи ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно вимог ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

За ч.2 ст. 61 КПК України права та обов`язки цивільного позивача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або до суду.

Частина 2 ст. 131 КПК України передбачає, що одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ст. 170 КПК України арешт майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірно вигоди, можливої конфіскації майна.

Арешт майна допускається з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За змістом ч.1 ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст. ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про його арешт.

Під час апеляційного розгляду встановлено, що зазначені вимоги закону слідчим суддею дотримані.

Так, з клопотання слідчого вбачається, що досудовим розслідуванням встановлено, що у 2017 році, в.о. директора ДП «ДГ «Іскра» Інституту сільського господарства Північного сходу НААН України ОСОБА_7 , зловживаючи службовим становищем, самовільно захопила землі державної власності сільськогосподарського призначення, чим спричинила матеріальну шкоду у вигляді тяжких наслідків державним інтересам в особі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області в сумі 3 422 013 грн. 60 коп.

Крім цього, ОСОБА_7 , будучі службовою особою та керівником державного підприємства, зловживаючи службовим становищем, діючи за попередньою змовою з керівником приватної агрофірми «Гарант» та в його інтересах, 30 вересня 2016 року склала та видала неправдивий офіційний документ, в результаті чого надала неправомірну вигоду комерційній фірмі, завдавши матеріальної шкоди у вигляді тяжких наслідків державним інтересам в особі Національної академії аграрних наук України у вигляді завдання матеріальних збитків в сумі 462 387 грн. 10 коп.

Також, діючи умисно, ОСОБА_7 зловживаючи службовим становищем, 16 січня 2017 року уклала договори купівлі - продажу об`єктів незавершеного виробництва - кукурудзи урожаю 2016 року загальною площею 812 га з ПАФ «Гарант» за ціною нижчою прямих витрат, в результаті чого вчинила розтрату державного майна у великих розмірах на загальну суму 373 403 грн. 60 коп., завдавши матеріальної шкоди державним інтересам в особі Національної академії аграрних наук України.

26 лютого 2018 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру.

Звертаючись до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно, яке належить ОСОБА_7 на праві приватної власності, слідчий обґрунтував його тим, що такий тимчасовий захід забезпечення кримінального провадження ніяк не порушує права користування та власності останньої, однак, в разі доведеності її вини у вчиненні вказаних злочинів, забезпечить відшкодування завданих збитків, спричинених злочинними діями, розмір яких складає понад 4 мільйони гривень.

Розглянувши вказане клопотання слідчого, слідчий суддя, з врахуванням наявного в матеріалах даного кримінального провадження цивільного позову Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про стягнення з ОСОБА_7 на користь держави майнової шкоди, завданої злочином, в розмірі 3422013 грн. 60 коп. (а.п.47-48), дійшов вірного висновку про наявність підстав для його задоволення, з чим також погоджується колегія суддів, і вважає, що застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження є виправданим і необхідним у даному кримінальному провадженні, оскільки запобігатиме настанню будь-яких негативних наслідків, пов`язаних з відшкодуванням шкоди, враховуючи її розмір, звісно ж у разі доведеності її вини.

При цьому, доводи апелянта про порушення слідчим суддею права на захист ОСОБА_7 , оскільки розгляд клопотання слідчого було проведено без виклику останньої, колегія суддів вважає такими, що не ґрунтуються на вимогах кримінального процесуального закону.

Так, згідно ч.2 ст.172 КПК України клопотання слідчого про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

На момент звернення з клопотанням, майно, на яке просив накласти арешт слідчий, не було тимчасово вилучене, а тому, в даному випадку, слідчий суддя не зобов`язаний був повідомляти власника майна, тобто, ОСОБА_7 про розгляд вказаного клопотання.

Що стосується доводів апеляційної скарги захисника ОСОБА_8 про те, що судом не встановлено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень і у клопотання слідчого не містить доказів, які б підтверджували обґрунтованість підозри, то колегія суддів вважає їх такими, що не заслуговують на увагу та спростовуються наявними в матеріалах провадження доказами, а саме:

- витягами з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1201720000000013, в яких містяться відомості про вчинення злочинів, передбачених ч.1 ст. 197-1, ч. 2 ст. 364,ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України і з фабули яких вбачається, що у вчиненні вказаних злочинів підозрюється ОСОБА_7 ;

- повідомленням про виявлення кримінального правопорушення відділу БКОЗ УСБУ в Сумській області, з якого вбачається, що ДП «ДГ «Іскра» Інституту сільського господарства Північного сходу НААН України в особі директора ОСОБА_7 використовує земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 2638 га з порушенням вимог земельного законодавства (а.п.1);

- листом Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 03 липня 2017 року за №0-18-0.41-8364/2-17 (а.п.8),

- актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом земельної ділянки від 16 червня 2017 року №7-ДК/2/АП/09/01/-17 (а.п.9-12);

- приписом Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 26 червня 2017 року за №7/0/92-17-ДК/0117 Пр/03/01-17 (а.п.13-14);

- протоколами допиту свідка від 19 лютого 2018 року та від 20 лютого 2018 року (а.п.15-17, 20-21);

- постановою про залучення в якості потерпілого (а.п.19, 23);

- повідомленням про підозру ОСОБА_7 від 26 лютого 2018 року (а.п.2-7).

Всі інші доводи, про які вказує апелянт, як на необґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень, підлягають з`ясуванню судом під час розгляду кримінального провадження по суті і на даному етапі, слідчий суддя не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний, на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

З врахуванням вищезазначеного, колегія суддів прийшла до висновку про те, що слідчий суддя, з врахуванням матеріалів даного кримінального провадження, накладаючи арешт на майно підозрюваної, діяв у спосіб та у межах діючого законодавства і доводи апеляційної скарги ніяким чином не спростовують правильність висновків прийнятого судового рішення

При цьому, істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, що тягнуть за собою скасування оскаржуваного судового рішення, при апеляційному розгляді провадження встановлено не було.

Таким чином, ухвала слідчого судді є законною і обґрунтованою та підлягає залишенню без зміни, а апеляційна скарга захисника підозрюваної без задоволення.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА :

Ухвалу слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 03 березня 2018 року, якою накладено арешт на нерухоме майно, яке належить на праві приватної власності підозрюваній ОСОБА_7 , шляхом заборони відчуження об`єктів нерухомого майна, залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника підозрюваної ОСОБА_7 ОСОБА_8 залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4