Рішення

від 03.04.2018 по справі 263/16129/17

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МАРІУПОЛЯ

Справа № 263/16129/17

Провадження № 2/263/589/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2018 року м. Маріуполь Донецької області

Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі: головуючого судді Скрипниченко Т.І., при секретарі Диміч Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Маріуполі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди внаслідок ДТП, -

В С Т А Н О В И В :

07.12.2017 позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди внаслідок ДТП, з урахуванням уточних позовних вимог просить стягнути з відповідача на його користь матеріальну шкоду заподіяну внаслідок ДТП у розмірі 1589 гривень, моральну шкоду у розмірі 10000 гривень, а також судові витрати у розмірі 5760 гривень. Позовні вимоги обґрунтовує наступним.

08.02.2017 року близько 16-30 годин водій ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, керуючи технічно справним автомобілем OPEL VECTRA , реєстраційний номер НОМЕР_1, здійснюючи рух по другорядній дорозі по вул. Кальміуській в Центральному районі м.Маріуполя, на нерегульованому перехресті нерівнозначних доріг з вул. Карпинського в Центральному районі м.Маріуполя, у порушення п.16.11 Правил дорожнього руху України, діючи з необережністю, не надав перевагу транспортному засобу, який рухався по головній дорозі вул. Карпинського в Центральному районі м.Маріуполя, допустив зіткнення з автомобілем ВАЗ-21070 , реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2. В результаті дорожньо-транспортної пригоди водії обох транспортних засобів отримали тілесні ушкодження.

09.03.2017 року старшим слідчим Центрального ВП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_3 прийнято постанову про закриття кримінального провадження за ч.1 ст. 286 КК України відносно ОСОБА_2, у зв'язку із відсутністю в його діях кримінального правопорушення.

Так, постановою Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 07.04.2017 року по справ №263/3754/17 ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 гривень.

27.09.2017 року Апеляційним судом Донецької області постанову Жовтневого районного суду м.Маріуполя від 07.04.2017 року по справ №263/3754/17 залишено без змін.

У зв'язку із лікуванням позивачу було видано 2 листки непрацездатності про знаходження на лікарняному з 09.02.2017 року - 02.03.2017 року. На придбання ліків витрачено 786,11 грн. За проведення оцінки пошкоджень ТЗ внаслідок ДТП, було сплачено 800 гривень.

Вимоги щодо відшкодування моральної шкоди, позивач обґрунтовує тим, що внаслідок протиправних дій з боку відповідача завдано тілесних ушкоджень, узвьязку з чим тривалий час знаходився на лікарняному, втратив працездатність та можливість продовження активного громадського життя, у зв'язку із погіршенням здоров'я відчував моральні переживання, втратив нормальний сон, відчував постійну головну біль, вимушений був дотримуватися встановленого лікарями режиму, у зв'язку із пошкодження автомобіля, був позбавлений можливості деякий час його використовувати, що порушило звичний уклад життя, замість того, щоб звично працювати, вимушений був звертатися за правовою допомогою до адвокатів, звертатися до експерта, щоб оцінити матеріальний збиток, відповідач у добровільному порядку не відшкодував матеріальну шкоду. Моральну шкоду оцінює у 10000 гривень.

Витрати на правову допомогу обґрунтовує тим, що 1280 грн. - за надання консультації адвокатом (2 години роботи), 1280 грн. - за складання процесуальних документів (2 години роботи); 1920 грн. - за ведення справи у суді 1-ої інстанції.

Позивач та представник позивача ОСОБА_4 у судовому засіданні вимоги позовної заяви підтримали, наполягали на їх задоволені.

Відповідач у судове засідання не прибув, просив розглядати справу у його відсутність.

Представник відповідача ОСОБА_5 в судовому засідання позов визнав частково лише в частині моральної шкоди у розмірі 1000 грн. та судового збору пропорційно до вимог про відшкодування моральної шкоди, проти стягнення матеріальної шкоди заперечував, оскільки витрати не підтверджуються призначенням лікаря та чеки не підтверджують, що саме позивач сплачував кошти, не надано висновки оцінки та не зазначено які саме пошкодження мав автомобіль. Також надав відзив на позовну заяву, що позовні вимоги відповідач визнає частково, а саме моральну шкоду у розмірі 1000 гривень, судовий збір, матеріальну шкоду не визнає, оскільки доказів того, що ліки було призначено лікарем не надано, не підтверджено, що саме позивач купував медикаменти виплату за проведену експертизу позивач отримав, експертиза була проведена з власної ініціативи, тілесні ушкодження носили характер легких, витрати на правову допомогу просить стягнути співмірно.

Суд, заслухавши пояснення сторін, врахувавши відзив на позовну заяву, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Відповідно постанови Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 07.04.2017 року по справ №263/3754/17 ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 гривень. Постанова суду набрала законної сиди 19.04.2017 року. У постанові зазначено, що ОСОБА_2 08.02.2017 року о16-30 годин, керуючи технічно справним автомобілем НОМЕР_3, рухаючись на перехресті вул. Карпінського та вул. Кальміуська на перехресті нерівнозначних доріг, рухаючись по другорядній дорозі не надав перевагу у русі атомобілю ВАЗ 21070, державний номер АН11889ВХ, під керуванням водія ОСОБА_1,Ю який рухався по головній дорозі, та скоїв зіткнення з останнім, ти самим порушивши п.16.11 ПДР. В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, водій ОСОБА_2 та ОСОБА_1 отримали тілесні ушкодження.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України , суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із ст. 81 ЦПК України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справі, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч. 1 та 2 ст.1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є, зокрема, діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі, володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Цивільна-правова відповідальність відповідача ОСОБА_2. на момент ДТП була застрахована за полісом №АК1308522 у ПРАТ СК ВУСО .

Згідно ст. 1192 ЦК України спосіб відшкодування шкоди, завданої його майну обирає потерпілий: або вимагати відшкодувати в натурі, або відшкодувати завдані збитки.

У відповідності до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Матеріалами справи підтверджено, той факт, що внаслідок ДТП, яке сталося 08.02.2017 року ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження, що підтверджується випискою з історії хвороби, також відповідно наданих двох листків непрацездатності, ОСОБА_1 перебував на лікарняному з 09.02.2017 року по 02.03.2017 року. Наданими квитанціями з аптек, вбачається, що ОСОБА_1 придбавались ліки, на загальну суму 786,11 грн. Перебування позивача на лікуванні підтверджується медичними документами.

Що стосується вимог позивача про відшкодування матеріальної шкоди за проведення оцінки пошкодження ТЗ внаслідок ДТП у розмір 800 гривень, суд відмовляючи у цій вимозі позивача, виходить з того, що позивачем не надано підтвердження того, що дійсно була необхідність у проведенні цієї оцінки та що саме за цією оцінкою страховою компанією було відшкодовано вартість відновлюваного ремонту у розмір 1320,84 грн., до того ж судом було надано час для надання документу, який підтверджував виплачену суму відшкодування страховою компанією, але позивач цим не скористався.

Суд погоджується з доводами позивача, що крім майнової шкоди, з підстав, зазначених в позові, йому завдана моральна шкода.

Відповідно до ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного суду України №4 від 31.03.1995 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Отже, відшкодування позивачу спричиненої моральної шкоди в розмірі 10 000 грн., суд вважає, завищеною та з відповідача слід стягнути суму моральної шкоди у розмірі 5000,00 грн., оскільки позивачу була завдана певна моральна шкода, яка виразилась у моральних стражданнях, внаслідок тимчасової втрати працездатності, за пошкодження автомобіля, змушення звертатись до суду за захистом свого порушеного права.

Що стосується позовних вимог про відшкодування витрат на правову допомогу, то слід зазначити наступне.

Як встановлено при розгляді справи, між позивачем ОСОБА_1 олександром Петровичем та адвокатом ОСОБА_4 30.11.2017 року був укладений Договір про надання юридичних послуг.

Відповідно п. 1.2. відповідного договору, на підтвердження факту надання виконавцем замовнику юридичних послуг відповідно до умов цього Договору складається відповідний акт, який узгоджується та підписується стронами.

Як встановлено діючим законодавством, розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною і особою, яка надає правову допомогу.

Також діючим законодавством передбачено, що при визначенні розміру компенсації суду слід враховувати (а сторонам доводити) розумність витрат, тобто відповідність понесених стороною витрат складності, обсягу та характеру наданої адвокатом (іншим фахівцем) допомоги. На доведення обсягу наданої правової допомоги суду може бути надано як доказ докладний письмовий звіт адвоката у конкретній справі, адресований клієнту.

Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (наприклад, квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). При цьому недопустимими є документи, які не відповідають встановленим вимогам (наприклад, особисті розписки адвоката про одержання авансу).

До складу витрат включаються лише фактично сплачені стороною або її представником витрати.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правничою допомогою, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

З урахуванням вищевикладеного та вимог діючого законодавства, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 щодо відшкодування витрат на правову допомогу не підлягають задоволенню, оскільки до позовної заяви не надано жодного документу, що підтверджують суму понесених на її витрат позивачем ( квитанції, прибуткові ордери, перекази, тощо).

На підставі ст. 141 ЦПК України , суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1280 грн. 00 коп.

На підставі викладеного, керуючисьст.ст. 1 2 , 13 , 81 , 265 , 354 , 355 ЦПК України , суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди внаслідок ДТП - задовольнити частково .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у сумі 786,11 грн., моральну шкоду у сумі 5000 грн., судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1280 грн.

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області.

Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_4, зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, б. 84, кв. 40.

Відповідач : ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, ІПН НОМЕР_5, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, б. 70в.

Повний текст рішення буде виготовлено 06.04.2018 року.

Суддя Т.І. Скрипниченко