Постанова

від 03.04.2018 по справі 369/5392/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/5392/17 Головуючий у І інстанції Волчко А. Я. Провадження № 22-ц/780/813/18 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1 Категорія 4 03.04.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 квітня 2018 року м. Київ

Апеляційний суд Київської області в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого судді -ОСОБА_1, суддів:ОСОБА_2, ОСОБА_3, з участю секретаряОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 грудня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ТОВ РТ ТРЕЙД , треті особи: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, про визнання недійсним Державного акту про право власності на земельну ділянку і договору купівлі-продажу визначеної ним земельної ділянки та усунення перешкод у користування власністю,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2017 року позивач ОСОБА_5 звернулася до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до відповідачів про визнання недійсним Державного акту про право власності на земельну ділянку і договору купівлі-продажу визначеної земельної ділянки та усунення перешкод у користуванні власністю.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовувала тим, що 01 березня 2007 року Києво-Святошинським районним судом було прийняте рішення, згідно якого вона визнана єдиною спадкоємницею свого померлого 30.04.2004 р. діда ОСОБА_11. Згідно цього рішення було визнано її право на успадкування земельної частки (паю) в реформованому КСП „Шпитьківське» , право володіння якою належало ОСОБА_11 на підставі Сертифіката на земельну частку (пай) площею 1,8 умовних га серія КВ № 0273063 виданого Києво-Святошинською РДА, 30 березня 2000 року.

Дане рішення було прийняте судом в результаті перегляду судового рішення від 22.04.2005р. за нововиявленими обставинами. Цим рішенням суд задовольнив позов ОСОБА_12 про визнання її спадкоємцем за законом її померлого в 2004 році діда ОСОБА_11. Дізнавшись про таке рішення, нею, як спадкоємцем першої черги, 27.07.2005 р. був поданий позов про перегляд справи за нововиявленими. В результаті розгляду цього позову, суд 30.08.2005 р. скасував рішення суду від 22.04.2005 р. та ухвалив переглянути справу за нововиявленим обставинами.

Не дивлячись на рішення суду від 30.08.2005 р. який скасував рішення суду від 22.04.2005р., ОСОБА_6 не відкликала свою довіреність надану ОСОБА_10А, що є фактом шахрайства з її сторони, а також протягом розгляду справи аж до 01.03.2007 р., приховувала від суду факт укладення з ним попереднього договору щодо купівлі-продажу земельної ділянки кадастровий №3222488200:07:004:0129 площею 1,5755 га, № 521 (рілля) згідно схеми розпаювання земель реформованого КСП Шпитьківське , розташованої на території Шпитьківської сільської ради, передачі йому оригіналу сертифіката та надання довіреності.

В результаті протиправних дій ОСОБА_6, її довірена особа ОСОБА_10 забезпечив виготовлення та отримав 21.11.2006 р. Державний акт на ім'я ОСОБА_6, Серія ЯГ №397509.

На підставі наявного рішення суду від 01.03.2007 року та отриманої в сільській раді довідки, позивачем неодноразово вчинялися дії з метою отримати державний акт про право на успадковану земельну ділянку, які виявились безуспішними.

28.10.2016 р. вона знову звернулась до голови Києво-Святошинської РДА з клопотанням про надання їй згідно рішення Києво-Святошинського районного суду дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо виділення в натурі (на місцевості) для ведення особистого селянського господарства земельної ділянки № 521 (рілля) згідно схеми розпаювання земель КСП „Шпитьківське» , що розташована на території Шпитьківської сільської ради.

В процесі розгляду її клопотання, працівники юридичного відділу РДА заявили, що згідно наявних у базі Держгеокадастру даних, земельна ділянка кадастровий № 3222488200:07:004:0129, була продана TOB РТ ТРЕЙДЕР 08.10.2014 р.

Таким чином, їй стало відомо про факт шахрайства, в результаті якого земельна ділянка, яка по праву має належати їй, стала предметом продажу, людьми, які не повинні мати до неї ніякого відношення.

З даного приводу вона звернулась до Києво-Святошинського районного відділення поліції ГУ національної поліції в Київській області про, що 08.12.2016 року слідчим слідчого відділу Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області дані відомості про вчинене кримінальне правопорушення були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016110200004993 з правовою кваліфікацією ч. 1 ст. 190 КК України та розпочате досудове розслідування.

В ході досудового слідства 10.04.2017 року слідчим Києво-Святошинського відділу поліції у приватного нотаріуса Київського територіального округу ОСОБА_13 було вилучено оригінали документів купівлі-продажу на земельну ділянку № 521 (рілля) на території Шпитьківської сільської ради кадастровий №3222488200:07:004:0129 площею 1,5755 га, а саме договір купівлі-продажу, довіреність та іншу документацію.

Таким чином, в результаті ознайомлення з документами, які було вилучено у приватного нотаріуса ОСОБА_13 було встановлено, що для укладення договору купівлі- продажу, продавцем, що діяв від імені ОСОБА_6, було пред'явлено нотаріусу: державний акт Серія ЯГ № 397509 від 21.11.2006 року, який свідчить про належність продавцеві, ОСОБА_6 права власності на земельну ділянку кадастровий №3222488200:07:004:0129 площею 1,5755 га. та довіреність, яка оформлялась в Російській федерації та посвідчена російським нотаріусом 18.02.2013 року.

Враховуючи те, що Державний акт Серія ЯГ № 397509 від 21.11.2006 року, який свідчить про належність продавцеві, ОСОБА_6 права власності на земельну ділянку кадастровий №3222488200:07:004:0129 площею 1,5755 га. був виданий 21.11.2006 р. на підставі не чинного (скасованого судом від 30.08.2005 р) рішення суду від 22.04.2005 р., просила визнати його недійсним та скасувати.

Зважаючи на те, що як заявляє ОСОБА_6, вона ніколи не виїжджала за межі території України, довіреність, яка ніби то оформлялась нею в Російській федерації та посвідчена російським нотаріусом від 18.02.2013 року є фальсифікованою.

Виходячи з того, що ОСОБА_6. Г.О., не надавала довіреність гр. ОСОБА_9, жителю: Російської федерації, Московської області, м. Жуковський, вул. Баженова, 1, кор 1,кв. 71, яка є фальсифікованою і по суті нікчемною, а також те, що не дійсним є Державний акт Серія ЯГ № 397509 від 21.11.2006 року, то договір купівлі-продажу земельної ділянки кадастровий №3222488200:07:004:0129 площею 1,5755 га., який було завірено нотаріусом Київського територіального округу ОСОБА_13 08.10.2014 p., також має бути визнаним не дійсним.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 грудня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_5 відмовлено.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням позивач ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

При цьому зазначає, що вона згідно рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01.03.2017 року є єдиною спадкоємицею майна ОСОБА_11 та мала право на пред'явлення позову про визнання недійсним державного акту серія ЯГ № 397509 від 21.11.2006 року та договору купівлі - продажу земельної ділянки від 08.10.2014 року. Крім того. вказує, що про існування оспорюваного державного акту їй стало відомо у 2017 році в ході проведення досудового розслідування, про що вона наголошувала, а тому суд ухвалив незаконне та безпідставне рішення.

В ухвалі про відкриття апеляційного провадження учасникам судового процесу було надано строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу, однак відзиви не подавалися.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Даним вимогам судове рішення в повній мірі не відповідає.

Судом першої інстанції встановлено, що 08.10.2014 року було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки між гр. ОСОБА_9, жителем: Російської федерації, Московської області, м. Жуковський, вул. Баженова, 1, кор 1, кв. 71, за довіреністю ОСОБА_6 та TOB РТ ТРЕЙДЕР ідентифікаційний код 36049538, адреса: АДРЕСА_1, в особі тимчасово виконуючої обов'язки директора підприємства гр. ОСОБА_8, адреса: м. Києві, вул. Малиновського буд. З-Б, кв. 38 та посвідчений приватним нотаріусом Київського територіального округу ОСОБА_13,нотаріальна контора якого розміщена в м. Києві за адресою, проспект 40-річчя Жовтня (пр-т Васильківський) буд. 70, кімн. 238, про що внести відповідні відомості до нотаріальної системи. Для посвідчення даного договору купівлі-продажу земельної ділянки приватному нотаріусу ОСОБА_13 було надано державний акт Серія ЯГ № 397509 від 21.11.2006 року, який свідчить про належність продавцеві, ОСОБА_6 права власності на земельну ділянку кадастровий №3222488200:07:004:0129 площею 1,5755 га.

Відмовляючи в задоволенні позову на підставі ст. ст. 256, 261, 267 ЦПК України , суд першої інстанції виходив з того, що державний акт на ім я відповідачки було видано ще у 2006 році, а тому позивачка пропустила трирічний строк позовної давності і ненадала доказів про поважність пропуску строку. Враховуючи, що державний акт є чинним, то не підлягають задоволенню і інші позовні вимоги, оскільки вони є похідними і безпосередньо залежать від дійсності державного акту.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції викладеними в рішенні, оскільки вони не в повній мірі відповідають вимогам закону та обставинам справи, виходячи з наступного.

За змістом частин третьої, четвертої статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, жоден з відповідачів не подавав до суду заяву про застосування строків позовної давності, а отже висновки суду першої інстанції в цій частині є помилковими та не відповідають нормам діючого законодавства.

Тому, доводи апеляційної скарги в цій частині заслуговують на увагу, а рішення суду першої інстанції, як таке, що не відповідає фактичним обставинам справи, не ґрунтується на наявних у справі доказах, ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права не може бути залишене без змін, а підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення.

Ухвалюючи нове судове рішення, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Зі змісту позовних вимог вбачається, що позивачка просить визнати недійсним та скасувати Державний акт Серія ЯГ № 397509 від 21.11.2006 року, який свідчить про належність продавцеві, ОСОБА_6 права власності на земельну ділянку кадастровий №3222488200:07:004:0129 площею 1,5755 га., оскільки останній був виданий 21.11.2006 р. на підставі не чинного (скасованого судом від 30.08.2005 р) рішення суду від 22.04.2005 р.

Проте, з самого державного акту вбачається, що підставою його видачі є розпорядження Києво-Святошиеської РДА від 27 червня 2006 року, а не судове рішення, яке зазначає позивач.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни набувають права власності на земельні ділянки із земель комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених законом.

Отже, враховуючи, що державний акт на право приватної власності на землю видається на підставі рішення органу місцевого самоврядування, вирішення питання про правомірність його видачі залежить від того чи є законним рішення, на підставі якого його видано.

Звертаючись до суду з позовом позивач позовних вимог щодо визнання розпорядження, на підставі якого було видано оспорюваний державний акт не заявляла і окремо з такими вимогами до суду не зверталася, тому дане розпорядження є чиним.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки рішення органу місцевого самоврядування не визнано незаконним, а правомірність видачі державного акту залежить саме від цього, позовни вимоги в цій частині є недоведеними та необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.

Що ж стосується позовних вимог про визнання договору купівлі продажу недійсним, то колегія суддів важає, що вони також, не підлягають до задоволення, оскільки, як на підставу недійсності договору купівлі-продажу земельної ділянки від 08.10.2014 pоку, позивач посилалася саме на недійсність державного акту Серія ЯГ № 397509 від 21.11.2006 року, яка судом встановлена не була.

За таких обставин, колегія судді ввважає, що позовні вимоги є безпідставними, не грунтуються на нормах діючого законодавства, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 374, 376, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 грудня 2017 року скасувати, прийняти постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: Р.В. Березовенко

Судді: С.В. Лівінський

ОСОБА_3