Постанова

від 06.04.2018 по справі 326/636/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄУН 326/636/17

Провадження №22ц/778/1331/18

Головуючий у 1 інстанції: Чапланова О.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 квітня 2018 року місто Запоріжжя

Апеляційний суд Запорізької області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого, судді-доповідачаОСОБА_1 суддів:ОСОБА_2 ОСОБА_3

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства Приморське лісове господарство на рішення Приморського районного суду Запорізької області від 29 листопада 2017 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Державного підприємства Приморське лісове господарство про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до Державного підприємства Приморське лісове господарство про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати (а.с.1-3), який було згодом неодноразово уточнено (а.с.22-24, 34-36, 62-64, 87-89).

Згідно останньої редакції уточненої позовної заяви, позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що 15 квітня 2016 року вона була звільнена з ДП Приморське лісове господарство згідно ст. 38 КЗпП України. В день звільнення - 15.04.2016 року, їй не була виплачена заробітна плата (в тому числі заробітна плата, компенсація за відпуски, вихідна допомога), яка згідно довідки ДП Приморське лісове господарство від 04.05.2016 року складала 25665,25 грн. (без урахування податків та зборів). За період з квітня 2016 року по грудень 2016 року їй було виплачено лише частину заборгованості по заробітній платі в розмірі 15257,94 грн.

Судовим наказом Приморського районного суду Запорізької області від 25.01.2017 року на її користь було стягнуто з Державного підприємства Приморське лісове господарство заборгованість по заробітній платі в сумі 10407 грн. 31 коп. 13.02.2017 року судовий наказ набрав законної сили, але станом на 01.05.2017 року вона отримала 1233,99 грн. та заборгованість складала 9173,32 грн. Станом на 01.08.2017 року заборгованість по заробітній платі в повному обсязі їй не була сплачена та становила 1551,99 грн. Станом на 04.08.2017 року заборгованість по заробітної платі сплачена в повному обсязі.

У зв'язку з несвоєчасною виплатою їй заробітної плати, в даному випадку при звільнені, законодавством передбачена виплата середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно наданої ДП Приморське лісове господарство довідки, з урахуванням вимог постанови КМУ № 100, заробітна плата за останні два місяці перед звільненням складає: за лютий 2016 року за 14 робочих днів - 2560,08 грн.; за березень 2016 року за 22 робочих дні - 3840,12 грн. Всього за 36 робочих днів нараховано 6400,20 грн. та сума її одноденного заробітку складає: 6400,20 грн.: 36 робочих днів = 177 грн. 78 коп., а з урахуванням податків складає 143,11 грн.

З розміром середнього заробітку, після ознайомлення з його розрахунком, вона погоджується і тому розмір компенсації середнього заробітку за час затримки заробітної плати, термін прострочення виплати якої складає 322 робочих дні без урахування святкових та вихідних днів (з 15.04.2016 року по 04.08.2017 року), і розмір компенсації становить: 143,11 грн. х 323 робочих дні = 46 224,53 грн.

Внаслідок несвоєчасної виплати заробітної плати при звільненні нею втрачено значну її частину в зв'язку із зростанням цін на споживчі товари і тарифів на послуги (індекс інфляції) і тому вона також підлягає стягненню з відповідача на її користь.

Нарахований, але не виплачений їй відповідачем станом на 01.05.2017 року при звільненні дохід складає 9173,32 грн., розмір індексації споживчих цін за травень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2016 року та січень, лютий, березень та квітень 2017 року складає 0,1+1,8+2,8+1,8+0,9+1,1 + 1,0+1,8+0,9 = 12,2 та розмір індексації заробітної плати складає 9173,32 : 100 х 12,2 = 1 119,15 грн.

Просила стягнути з Державного підприємства Приморське лісове господарство на її користь: середній заробіток за час затримки заробітної плати за період з 15.04.2016 року по 04.08.2017 року в сумі 46 224,53 грн.; компенсацію втрати частини доходів від інфляції за період з 15.04.2016 року по 01.05.2017 року в сумі 1119,15 грн., а всього стягнути 47 343,68 грн., а також стягнути судові витрати, понесені нею на сплату судового збору в розмірі 640 грн. (а.с.87-89).

27.11.2017 року позивачка зменшила розмір позовних вимог, надавши письмову заяву, в якій просить суд стягнути з Державного підприємства Приморське лісове господарство на її користь: середній заробіток за час затримки заробітної плати за 306 робочих днів в сумі 43 791,66 грн. (143,11 грн. - середньоденний заробіток з урахуванням вирахуваних податків, х 306 - кількість робочих днів на підприємстві за час затримки заробітної плати); компенсацію втрати частини доходів від інфляції в сумі 1119,15 грн. та судові витрати, понесені нею на сплату судового збору в розмірі 640 грн. (а.с.136).

Рішенням Приморського районного суду Запорізької області від 29 листопада 2017 року позов задоволено. Стягнуто з ДП Приморське лісове господарство , на користь ОСОБА_4, середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 15 квітня 2016 року по 03 серпня 2017 року в сумі 43 791 (сорок три тисячі сімсот дев'яносто одна) грн. 66 коп.; компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати (втрати доходів від інфляції) за період з 15 квітня 2016 року по 01 травня 2017 року в сумі 1119 (одна тисяча сто дев'ятнадцять) грн. 15 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 640 (шістсот сорок) грн.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду ДП Приморське лісове господарство подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду, ухвалити нове, про відмову у задоволенні позову.

Доводами апеляційної скарги є неврахування судом позиції Конституційного Суду України щодо строку звернення до суду, про необхідність залишення позовних вимог без розгляду, про невірний розрахунок судом щодо компенсації втрати заробітної плати.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, апеляційний суд в складі колегії суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно із наказами та трудовою книжкою, ОСОБА_4 з 01.12.1970 року працювала на підприємстві відповідача на різних посадах. Наказом № 143к від 31.05.2011 року переведена 01.06.2011 року інженером лісового господарства І категорії. Відповідно до наказу № 60 від 14.04.2016 року звільнена з займаної посади 15.04.2016 року на підставі заяви від 01.04.2016 року за ст. 38 п. 3 КЗпП України - порушення законодавства про працю, умови колективного чи трудового договору (а.с. 103, 128, 137-138).

У розрахунковому листі ОСОБА_4 за квітень 2016 року вказано, що її оклад складає 3177 грн.; їй всього нараховано 26375,77 грн.; утримано 5143,28 грн.; залишок на кінець місяця склав 25665,25 грн. (а.с.5). Утримання на податки та обов'язкові платежі склали: 5143,28 грн. : 26375,77 грн. х100%= 19,5 %.

Згідно із довідкою ДП Приморське лісове господарство від 05.12.2016 року заборгованість перед ОСОБА_4 по заробітній платі станом на 01.12.2016 року складає 11 407,41 грн., у тому числі: заборгованість по заробітній платі - 3679,31 грн., вихідна допомога при звільненні - 7728,10 грн. Одноденний середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку складає 177,78 грн. без урахування податків, виходячи з того, що у лютому 2016 року кількість робочих днів - 14, сума нарахованої заробітної плати за цей місяць складає 2560,08 грн.; у березні 2016 року кількість робочих днів - 22, сума нарахованої заробітної плати за цей місяць складає 3840,12 грн. (а.с.6).

Судовим наказом Приморського районного суду від 25.01.2017 по справі №326/106/17-цр. (провадження №2-н/326/5/2017) наказано стягнути з ДП Приморське лісове господарство на користь ОСОБА_4 заборгованість по заробітній платі в сумі 10407 грн. 31 коп. (а.с.7).

Відповідно до листа Приморського районного ВДВС від 16.05.2017 року, у відділі знаходиться ЗВП №53347528 в складі якого перебуває ВП №53342231 з примусового виконання судового наказу №2-н/326/5/2017, виданого Приморським районним судом Запорізької області про стягнення з ДП Приморське лісове господарство на користь ОСОБА_4 заборгованості по заробітній платі за один місяць в сумі 3679,31 грн. 12.04.2017 року заборгованість стягнуто частково в сумі 1233,99 грн., залишок боргу станом на 01.05.2017 року складав 2445,32 грн., станом на 13.05.2017 року заборгованість по заробітній платі в сумі 3679,31 грн. була повністю погашена. Виконавче провадження №53446881, яке перебуває в складі ЗВП №53347528 з примусового виконання вказаного судового наказу №2-н/326/5/2017 від 25.01.2017 року, виданого Приморським районним судом, про стягнення з ДП Приморське лісове господарство на користь ОСОБА_4 заборгованості по заробітній платі в сумі 10407,31 грн.; станом на 01.05.2017 року борг складав 6728 грн., 13.05.2017 року частково стягнуто заборгованість в сумі 3950,46 грн., станом на 16.05.2017 року заборгованість складає 2777,54 грн. (а.с.8).

У листі Приморського районного ВДВС від 04.08.2017 вказано, що заборгованість по заробітній платі перерахована на користь ОСОБА_4 платіжним дорученням № 1139 від 13.04.2017 року в сумі 1233,99 грн., платіжним доручення № 1389 від 13.05.2017 року в сумі 2445,32 грн., станом на 13.05.2017 року заборгованість по заробітній платі в частині стягнення за 1 місяць повністю погашена.

У подальшому у погашення загальної заборгованості по заробітній платі в сумі 10407,31 грн. також перераховано на користь ОСОБА_4: платіжним дорученням № 1968 від 13.05.2017 року в сумі 3950,46 грн., платіжним дорученням № 1968 від 16.06.2017 року в сумі 1225,55 грн., розпорядженням від 02.08.2017 року перераховано 1551,99 грн. Станом на 04.08.2017 року заборгованість по заробітній платі повністю погашена (а.с.82).

На підтвердження вказаного надані документи про перерахування зазначених грошових сум (а.с.74-77, 80-81, 114).

Згідно із довідкою ДП Приморське лісове господарство від 13.10.2017 року, ОСОБА_4 у відпустці або на лікарняному в період за 2 місяці перед звільненням не перебувала (а.с.104).

Згідно із наказом ДП Приморське лісове господарство від 11.01.2016 року, з метою економії коштів державного бюджету з 12 січня по 11 лютого 2016 року наказано внести зміни до режиму роботи підприємства та встановити режим роботи штатних працівників 1 (один) робочий день на тиждень - понеділок, з оплатою згідно відпрацьованого часу зі збереженням повної оплачуваної відпустки для працівників з ненормованим робочим днем (а.с.129).

Відповідно до наказу ДП Приморське лісове господарство від 07.02.2017 року №30, в зв'язку з погіршенням фінансового стану, відсутністю обігових коштів на підприємстві наказано з 07 квітня 2017 року строком на 7 місяців встановити режим неповного робочого тижня з робочими днями понеділок, вівторок, середа, четвер з оплатою згідно відпрацьованого часу зі збереженням повної оплачуваної відпустки для працівників з ненормованим робочим днем (а.с.131).

Кількість робочих днів на ДП Приморське лісове господарство з дня звільнення ОСОБА_4О (15.04.2016 року) до дня виплати їй заборгованості по заробітній платі (03.08.2017 року) склала 306 робочих днів, про що свідчить довідка ДП Приморське лісове господарство від 13.10.2017 року (а.с.132).

Згідно із витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 08.11.2017 року юридична особа - Державне Підприємство Приморське лісове господарство , ДП Приморський лісгосп зареєстроване у вказаному Єдиному державному реєстрі (а.с.139-140).

Відповідно до ст. 43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ст.1 Закону України Про оплату праці заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ч.1 ст.115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно до ст. 47 Кодексу законів про працю України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України.

Відповідно до ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Згідно зі ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно п. 20 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» від 24.12.1999 року № 13, установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановляння рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності у цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності. При частковому задоволенні позову працівника суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку той мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи. Не можна вважати спором про розмір сум, належних до виплати при звільненні, спір про відрахування із заробітної плати (на відшкодування матеріальної шкоди, на повернення авансу тощо), оскільки він вирішується в іншому встановленому для нього порядку.

Відповідно до п. 21 цієї Постанови при визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівниками підприємств, установ, організацій, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100 (з наступними змінами і доповненнями).

Відповідно до п. 32 Постанови пленуму ВСУ від 06.11.1992 №9 Про практику розгляду судами трудових спорів у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку у зв'язку з затримкою розрахунку, він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи із заробітку за останні два календарних місяці роботи. Для працівників, які пропрацювали на даному підприємстві (в установі, організації) менш двох місяців, обчислення проводиться з розрахунку середнього заробітку за фактично пропрацьований час. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 №100.

Відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100 (з наступними змінами і доповненнями), чинність якої поширюється на підприємства, установи і організації усіх форм власності, середній заробіток для виплати працівникові за час затримки розрахунку обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку.

Відповідно до пункту 8 цього Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Згідно з п.5 Порядку обчислення середньої заробітної плати, нарахування виплат в усіх випадках збереження середнього заробітку провадиться, виходячи з розміру середньоденної заробітної плати.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної в постанові при розгляді справи № 6-1093цс15 від 23.12.2015 року, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абзац третій пункту 8 розділу IV Порядку).

Судом попередньої інстанції встановлено, що ОСОБА_4 працювала на підприємстві відповідача, наказом № 60 від 14.04.2016 року звільнена з займаної посади 15.04.2016 року на підставі заяви від 01.04.2016 року за ст. 38 п. 3 КЗпП України - порушення законодавства про працю, умови колективного чи трудового договору. В день звільнення виплата всіх сум, що належать від підприємства - роботодавця, позивачці проведена не була. Судом не встановлено наявності між сторонами суперечки про їхній розмір. Остаточний розрахунок з позивачкою проведено 03 серпня 2017 року (а.с.114), заперечень щодо цього сторонами не надано.

Період затримки, за який позивач просить стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку становить: з 15.04.2016 року по 03.08.2017 року - 306 робочих днів (з урахуванням наказів відповідача щодо внесення змін до режиму роботи підприємства).

Середньоденний заробіток позивача за два місяці перед звільненням складає: 177 грн. 78 коп. (без врахування податків): 2560,08 грн. - заробітна плата за лютий 2016 року + 3840,12 грн. - заробітна плата за березень 2016 року = 6400,20 грн. : 36 днів (14 днів - кількість відпрацьованих днів за лютий 2016 року + 22 - кількість відпрацьованих днів за березень 2016 року) = 177 грн. 78 коп. (без врахування податків). Середній заробіток за час затримки розрахунку, за період з 15.04.2016 року по 03.08.2017 року, складає 54 400 грн. 68 коп. (177,78 грн. х 306 днів = 54 400, 68 грн.).

Оскільки справляння та сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, зазначену суму суд визначив без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів.

Враховуючи викладене, а також, що позивач просив суд стягнути з відповідача середній заробіток у розмірі 43791 грн. 66 коп. - за весь час затримки виплати належних їй сум, виходячи з розрахунку: 143,11 грн. - середньоденний заробіток позивача за два місяці перед звільненням, з врахуванням вже вирахуваних податків, х 306 днів = 43791,66 грн., суд попередньої інстанції прийшов до висновку, що з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 15.04.2016 року по 03.08.2017 року в межах заявлених вимог в сумі 43791 грн. 66 коп. (сума визначена позивачкою з врахуванням вже вирахуваних податків). При цьому відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які б спростували даний розрахунок.

При цьому, суд попередньої інстанції відхилив доводи відповідача про те, що позивачем пропущені строки позовної давності, оскільки з вимогами про стягнення заробітної плати, відповідно до ст. 233 ч.2 КЗпП України, працівник може звернутись до суду без обмеження будь-якими строками, а перебіг строку щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, з огляду на норми закону, що регламентують ці виплати, розпочинається з дня проведення розрахунку (виплати заробітної плати).

Окрім цього, враховуючи наявність розрахунку компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати (втрати доходів від інфляції), наданого позивачем в сумі 1 119,15 грн., відсутність спору у сторін щодо вихідних даних такого розрахунку, суд попередньої інстанції вважав, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню компенсація втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати (втрати доходів від інфляції) за період з 15.04.2016 року по 01.05.2017 року в сумі 1 119,15 грн.

Виходячи з викладеного суд попередньої інстанції прийшов до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час затримки розрахунку за період з 15 квітня 2016 року по 03 серпня 2017 року в сумі 43 791 грн. 66 коп., компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати (втрати доходів від інфляції) за період з 15 квітня 2016 року по 01 травня 2017 року в сумі 1119 грн. 15 коп.

Суд апеляційної інстанції повністю погоджується з такими висноками суду першої інстанції.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги в тому числі і щодо неврахування позиції Конституційного Суду України щодо строку звернення до суду, про необхідність залишення вимог без розгляду, про невірний розрахунок судом щодо компенсації, щодо пропуску позивачем строку звернення до суду, невірним застосуванням судом норм трудового законодавства, про відсутність підстав для задоволення позову зводяться лише до незгоди з рішенням суду першої інстанції, ґрунтуються фактично на тих же доводах, на які посилався апелянт в суді першої інстанції, як на підстави своїх заперечень проти позову, вони фактично оцінені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні і його висновків не спростовують.

Вказаний в апеляційній скарзі розрахунок обчислення компенсації роботодавцем суду першої інстанції не надавався, а тому не міг враховуватись судом попередньої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення.

При цьому рішення суду попередньої інстанції не протирічить позиції викладеній в рішенні Конституційного суду України від 22.02.2012 по справі 1-5/2012 оскільки сам відповідач зазначив у скарзі, що на час ухвалення оскаржуваного рішення заборгованість по заробітній платі була повністю виплачена.

Докази та обставини, на які посилається відповідач в апеляційній скарзі, були предметом дослідження суду першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом першої інстанції були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Таким чином, при розгляді справи апеляційним судом встановлено, що рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують його висновків. Немає передбачених законом підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 367 , 3 74, 3 81, 382, 384 ЦПК України , апеляційний суд у складі колегії суддів,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства Приморське лісове господарство залишити без задоволення, а рішення Приморського районного суду Запорізької області від 29 листопада 2017 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повна постанова складена 6 квітня 2018 року.

Головуючий, суддя-доповідач

судді: