Рішення

від 23.04.2007 по справі 2/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/20

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

23.04.07 р.                                                                               Справа № 2/20                               

Суддя господарського суду Донецької області Мартюхіна Н.О.

при секретарі  судового засідання Трубачовій А.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Служба безпеки „Патріот”, м. Донецьк

до відповідача: Закритого акціонерного товариства „МЛЗ”, м. Макіївка

третя особа: Відкрите акціонерне товариство “Північний гірничо-збагачувальний комбінат”, м. Кривий Ріг

про стягнення заборгованості в сумі 11867,49 грн.

та зустрічний позов про стягнення суми недостачи у розмірі 5725,83 грн.

При участі представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Руденко І.В.  – за довір. від 17.01.07р. № 34

від третьої особи: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Служба безпеки „Патріот”, м. Донецьк звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Закритого акціонерного товариства „МЛЗ”, м. Макіївка про стягнення заборгованості у розмірі 11867,49 грн., у тому числі, основного боргу – 10986,63 грн., пені у розмірі 338,86 грн., 3% річних – 112,50 грн., індексу інфляції – 429,50 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем не сплачена в повному обсязі сума виконаних робіт зі супровіду матеріальних цінностей залізничним транспортом за договором № 366 від 19.07.06р. Наявність заборгованості у сумі 10986,63 грн., позивач обґрунтовує договірними відносинами щодо супровіду матеріальних цінностей залізничним транспортом, актами здавання-прийомки робіт за період з 01.08.06р. до 11.12.06р., виписками банка про зарахування коштів на його рахунок. Позивачем за порушення виконання зобов'язань за договором застосовані штрафні санкції,  що передбачені п. 5.4.1, п. 4.1 договору № 366 від 19.07.06р., розрахунки яких містяться у додатках до позовної заяви. Правовими підставами для нарахування трьох процентів річних та індексу інфляції, позивач вважає норми ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України.  

          Представник позивача у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі.

          Відповідач у відзиві на позов позовні вимоги заперечує, у зв'язку з поданням зустрічного позову.

06.02.07р. відповідачем, Закритим акціонерним товариством „МЛЗ”, м. Макіївка, був поданий зустрічний позов до Товариства з обмеженою відповідальністю „Служба безпеки „Патріот”, м. Донецьк про стягнення суми недостачи у розмірі 5725,83 грн.

Зустрічний позов мотивований тим, що під час супровіду працівниками відповідача за зустрічним позовом мелющих тіл до ВАТ „Півничний ГЗК” при прийманні зазначеного вантажу була виявлена недостача на загальну суму 5725,83 грн. Такі факти були викладені позивачем за зустрічним позовом у направлених претензіях № 871 від 29.08.06р. та № 2044 від 21.11.06р. з доданям обгрунтовуючих докумннтів, які були залишені відповідачем без задоволення. Позивач посилається на п. 3.2.2 та п. 5.1.1 договору № 366 від 19.07.06р., як на підстави відшкодування збитків, застосованих за неналежне виконання зобов”язань відповідачем щодо сохранності вантажу з моменту прийняття його до перевезення й до моменту передавання вантажоотримувачу.

Відповідач за зустрічним позовом у письмовому відзиві на позов вимоги заперечив, посилаючись на те, що пунктом 3.2.3 договору № 366 від 08.09.06р. встановлено звільнення від відповідальності охоронної фірми у випадку завантаження вантажу без присутності його представника, які не залучались. Крім того, на думку відповідача за зустрічним позовом, в актах приймання вантажу за кількістю, що складені вантажоодержувачем, зроблений висновок про відсутність претензій до охорони та недостача виникла з вини вантажовідправника внаслідок недовантаження продукції. Також, акти виконаних робіт за договором № 366 від 08.09.06р. підписані з боку ЗАТ “МЛЗ” без заперечень.

Зустрічний позов, згідно ст. 60 ГПК України, розглядається господарським судом спільно із первісним позовом.

Ухвалою від 19.02.07р. господарським судом було залучено до участі у справі третю особу без самостійних вимог на предмет спору – Відкрите акціонерне товариство “Північний горно-збагачувальний комбінат”, м. Кривий Ріг.

Представник третьої особи з'явився у судове засідання, яке відбулось 05.03.07р., проте, усних та письмових пояснень з приводу спору не надав, посилаючись на відсутність позовної заяви та доданих до неї документів.

Слухання справи неодноразово відкладалось, у зв'язку з невиконанням вимог суду позивачем та третьою особою, та не з'явленням у судові засідання представників сторін, а також, незабезпечення позивачем явки викликаних, на підставі ст. 30 Господарського процесуального кодексу України, працівників позивача ТОВ “Служба безпеки “Патріот”, які приймали безпосередню участь у прийнятті спірних вантажів до охорони, у судові засідання для дачі пояснень.

Зокрема, позивачем не була направлена позовна заява з доданими документами третьої особі, докази такого направлення суду не надані. Позивачем у повному обсязі не були виконані вимоги суду щодо надання документів (маршрутних листів, посвідчень), на підставі яких працівники охоронної фірми супроводжували спірні вантажі. Фактично, на виконання даної вимоги суду, позивачем наданий лише один маршрутний лист та три посвідчення на охоронників.

Крім того, позивачем не виконані вимоги суду щодо надання письмових пояснень з питань прийняття спірних вантажів до охорони під час перевезення.

Сторонами під час судових засідань надавались додаткові документи та усні і письмові пояснення стосовно суті спору, які долучені судом до матеріалів справи.

У судових засіданнях судом були досліджені оригінали двох книг ЗАТ “МЛЗ” здачі вагонів під охорону за період з серпня до грудня 2006р. та книгу ЗАТ “МЛЗ” відправлення готової продукції за період з 25.07.06р. до грудня включно 2006р. Дослідження зазначених оригіналів книг зафіксовано у протоколі судового засідання, що відбулось 19.02.07р. Належним чином завірені витяги з цих книг залучені відповідачем до матеріалів справи.

У зв'язку із закінченням 22.03.07р. процесуального строку вирішення спору, у відповідності до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України ухвалою Заступника голови господарського суду Донецької області від 20.03.07р., процесуальний строк вирішення справи був продовжений на один місяць, а саме, до 22.04.07р. Оскільки останній день строку вирішення спору припадав на вихідний день (неділя), днем закінчення процесуального строку вважається перший наступний за ним робочий день, тобто, 23.04.07р.    

З огляду на неодноразове неподання сторонами та учасниками судового процесу витребуваних судом документів, належне повідомлення їх про час та місце слухання справи, справа розглянута відповідно ст. 75  Господарського  процесуального  кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши у судовому засіданні представників сторін, інших учасників судового процесу, розглянувши наявні матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази та пояснення, суд

ВСТАНОВИВ:

            19.07.06р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Служба безпеки „Патріот”, м. Донецьк (далі за текстом – Охоронна фірма) та Закритим акціонерним товариством „МЛЗ”, Макіївка (далі за текстом - замовник) був укладений договір № 366, предметом якого є зобов'язання з супровіду матеріальних цінностей замовника залізничним транспортом у межах України від пункту прийому матеріальних цінностей особовим складом охорони до пункту призначення.

Позивач виконав свої зобов'язання за договором, про що свідчать підписані сторонами акти здавання-прийомки робіт від 01.08.06р., 21.08.06р., 14.09.06р., 18.09.06р., 22.09.06р., 27.09.06р., 04.10.06р., 16.10.06р., 19.10.06р., 06.11.06р., 07.11.06р., 24.11.06р., 11.12.06р.  

Так, згідно вказаних актів здавання-прийомки виконаних робіт позивачем (Охоронною фірмою) надані охоронні послуги, пов'язані із супровідом та охороною вантажу у період з 03.08.06р. до 21.08.06р., з 31.08.06р. до 13.09.06р., з 08.09.06р. до 14.09.06р., з 13.09.06р. до 20.09.06р., з 16.09.06р. до 26.09.06р., з 29.09.06р. до 03.10.06р., з 04.10.06р. до 15.10.06р., з 12.10.06р. до 18.10.06р., з 24.10.06р. до 06.11.06р., з 24.10.06р. до 07.11.06р., з 07.11.06р. до 24.11.06р., з 01.12.06р. до 10.12.06р. у повному обсязі та відповідають умовам договору. Вартість послуг відповідно до вказаних актів складає 8302,20 грн., 4842,95 грн., 8994,95 грн., 4842,95 грн., 2767,40 грн., 2767,40 грн., 4842,95 грн., 8302,20 грн., 2767,40 грн., 1772,78 грн., 7610,35 грн., 8994,05 грн., 5260,80 грн., тобто, на загальну суму 72067,48 грн.

Згідно п. 4.1 за виконання послуг із супровіду рухомого составу з матеріальними цінностями, відповідно до умов даного договору, Замовник перераховує Охоронній фірмі, не пізніше трьох банківських днів після надання акту виконаних робіт, суму в гривнях, яка розраховується за наступною схемою: 1,37 грн. вагон\кілометр з ПДВ (за кожний кілометр руху однієї одиниці рухомого составу з матеріальними цінностями до пункту призначення).

Із досліджених судом реєстрів платіжних документів отриманих банком для зарахування коштів на рахунок ТОВ „Служба безпеки „Патріот” від 15.09.06р. 06.12.06р., 13.11.06р., 20.10.06р., 05.10.06р., 19.10.06р., 20.09.06р., 25.09.06р., 06.09.06р., 08.08.06р., що місяться у матеріалах справи, вбачається, що відповідачем частково виконане грошове зобов'язання, а саме у сумі 61080,85 грн. Зокрема, відповідачем частково не сплачено за актом здавання-прийомки виконаних робіт від 27.09.06р. в сумі 2576,29 грн., за актом від 24.11.06р. – 3151,54 грн., за актом від 11.12.06р. не сплачено повністю суму 5260,80 грн.  

Таким чином, сума несплаченого боргу становить 10986,63 грн.

За приписами ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.  

Умови договору, згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковими для виконання сторонами.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов”язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов”язання (неналежне виконання).

Відповідач, свої зобов'язання, як про це заявлено позивачем, всупереч вказаних норм Цивільного та Господарського кодексів України, належним чином не виконав. А саме, не сплатив повністю послуги з охорони за вказаними актами здавання-передачи, внаслідок чого, утворилась заборгованість у сумі 10986,63 грн., яку позивач доводить відповідними доказами. З урахуванням цього, вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за договором є обґрунтованими та підлягають задоволенню в сумі 10986,63 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача пені у сумі 338,86 грн. за невиконання зобов'язань за договором, суд виходить з наступного.

Пунктом 5.1.4 договору на супровід матеріальних цінностей залізничним транспортом № 366 від 19.07.06р. передбачено, що Замовник за просторочення виконання п. 4.1 виплачує штраф в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день просточення.

Проте, позивач посилаючись на цей пункт договору, просить стягнути пеню, що видно із позовних вимог та розрахунку пені, доданому до матеріалів позову.  

В силу ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у тому числі сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Разом з цим, визначення штрафних санкцій надане у статті 230 Господарського кодексу України, якими є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі передбаченому договором. Пунктом 6 цієї ж статті Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Тобто, за змістом пунтку 5.1.4 договору, сторони обумовили порядок обчислення відповідальності за прострочення виконання грошового зобов'язання, який відповідає поняттю штрафна санкція, визначеному Господарським кодексом України і за своєю правовою природою є пенею.

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало були виконано.

Відповідно до розрахунку пені, яку позивач просить стягнути, вона розрахована за період з 28.08.07р. до 16.01.07р. Враховуючи наявність порушень своєчасної сплати за виконані послуги, заборгованості з боку відповідача, на підставі ст.ст. 610, 611, 631 ЦК України, вимоги позивача щодо стягнення пені за вказаний період у сумі 338,86 грн. є правомірними та підлягають задоволенню.  

Стосовно вимог позивача про стягнення з відповідача інфляційних витрат та 3% річних, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, вимоги позивача щодо застосування до відповідача відповідальності за порушення грошового зобов'язання у вигляді стягнення нарахованого індексу інфляції на суму боргу в розмірі 429,50 грн., 3% річних за прострочку виконання грошових зобов'язань в сумі 112,50 грн. також, підлягають задоволенню.

Як вказувалось вище, відповідачем, Закритим акціонерним товариством „МЛЗ” заявлений зустрічний позов про стягнення 5725,83 грн. суми недостачи, який розглядається судом одночасно із первісним позовом.

28.12.04р. між відповідачем – закритим акціонерним товариством “МЛЗ” (Постачальник) та третьою особою - Відкритим акціонерним товариством “Півничний гірничо-збагачувальний комбінат” (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу № 3072\3. Предметом даного договору, відповідно до Специфікації, є вироби із чорних металів виробничого призначення – тіла мелючи ЕЧТ3-1, ЕЧТ9-1.

Відповідно до п.п. 4.1-4.2 даного договору, постачання продукції здійснюється на умовах СРТ – склад Покупця, м. Кривий Ріг. Постачання здійснюється у супроводі охорони.

Відповідно до Протоколів розбіжностей, узгоджених та підписаними сторонами до цього договору, сплата за поставлену продукцію здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника в строк, не перевищуючий 5 календарних днів з моменту постачання, який визначається за штемпелем станції призначення на залізничній накладній.  

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору купівлі-продажу № 3072\3 від 28.12.04р. відповідачем відвантажувались Покупцю залізничним транспортом вироби з чорних металів виробничого призначення – мелючи тіла на протязі серпня-грудня 2006р. Зазначені вантажі передавались під охорону для перевезення позивачу на підставі договору на супровід матеріальних цінностей залізничним транспортом від 19.07.06р. № 366.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.11.06р. від постачальника – ЗАТ “МЛЗ”, м. Макіївка на адресу ВАТ “Північний ГЗК”, м. Кривий Ріг прибув вагон № 66601311 з мелючими тілами, загальна вага якого склала 68,9 тон, згідно залізничної накладної № 48987081.

02.11.06р. від постачальника – ЗАТ “МЛЗ”, м. Макіївка на адресу ВАТ “Північний ГЗК”, м. Кривий Ріг прибули вагони № 68733781, № 68461961, № 65610065 з мелючими тілами, загальна вага яких відповідно склала 68,9 тон, 68,8 тон, 68,8 тон, згідно залізничних накладних № 48987172, № 48987173, № 48987174.

10.08.06р. від постачальника – ЗАТ “МЛЗ”, м. Макіївка на адресу ВАТ “Північний ГЗК”, м. Кривий Ріг прибули вагони № 60674637, № 66931601 з мелючими тілами, загальна вага яких відповідно склала 68,95 тон, 68,9 тон, згідно залізничних накладних № 48507596, № 48507597.

07.08.06р. від постачальника – ЗАТ “МЛЗ”, м. Макіївка на адресу ВАТ “Північний ГЗК”, м. Кривий Ріг прибули вагони № 66696436, № 65724460 з мелючими тілами, загальна вага яких відповідно склала 69,0 тон, 68,75 тон, згідно залізничних накладних № 48507489, 48507498.

Під час приймання вказаної продукції була виявлена невідповідність фактичної маси продукції, що надійшла, кількості, встановленої за документами відправника, а саме були виявлені недостачі.

Виявлена вантажоотримувачем-ВАТ “Північний ГЗК”, м. Кривий Ріг недостача зафіксована актами прийомки продукції за кількістю від 01.11.2006 № 0111, від 02.11.06р. № 0211, від 10.08.06р. № 1008,  від 07.08.06р. № 0708, які фіксують наявність та розміри недостачі за кожним із вагонів, що надійшли. Зазначені акти складені у відповідності до  Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного  споживання  по кількості  П-6, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965р. з подальшими змінами. Відповідно з п.14 даної Інструкції П-6 встановлюється порядок перевірки ваги нетто, згідно якого, при неможливості переваження продукції без тари, визначення ваги нетто здійснюється шляхом перевірки ваги брутто в момент отримання продукції і ваги тари після звільнення її з-під продукції. Результати перевірки оформлюються актами. Визначення ваги нетто шляхом відрахування ваги тари із ваги брутто за даними, зазначеними в транспортних документах, без перевірки фактичної ваги брутто і ваги тари не дозволяється. Вказані вимоги даної Інструкції П-6, про застосування положень якої домовились сторони у п. 6 договору від 28.12.04р. № 3072\3, були дотримані при перевірки маси продукції.

Як вбачається із змістів вказаних актів приймання продукції за кількістю, представник відповідача – вантажовідправника викликався, але за його згодою приймання проводилось уповноваженими комісіями за участю представника громадськості та представника Охоронної фірми – позивача.

За результатами вище перелічених складених актів приймання продукції за кількістю, актів переваги брутто, актів про результати переваги тари, підписаних членами комісії, та представниками охоронної фірми, були зафіксовані наступні факти недостачі продукції, а саме:

-          за залізничною накладною № 48987081 в вагоні 66601311 – 0,9тн, з урахуванням норм природної втрати і граничної погрішності показань вагів (0,5%), недостача склала 350 кг на загальну суму 791,85 грн.;

-          за залізничною накладною № 48987174 в вагоні 65610065 – 1,5тн, з урахуванням норм природної втрати і граничної погрішності показань вагів (0,5%), недостача склала 1043 кг на загальну суму 2359,69 грн.;

-          за залізничною накладною № 48507597 в вагоні 66931601 – 1,4тн, за залізничною накладною № 48507596 в вагоні 60674637 – 0,45тн, з урахуванням норм природної втрати і граничної погрішності показань вагів (0,5%), недостача в обох вагонах склала 848 кг на загальну суму 1837,54 грн.;

-          за залізничною накладною № 48507489 в вагоні 66696436 – 0,9 тн, з урахуванням норм природної втрати і граничної погрішності показань вагів (0,5%), недостача склала 340 кг на загальну суму 736,75 грн.

У зв`язку з невідповідністю фракційного складу на підставі листів № 19385\13 від 14.11.06р., № 19384\13 від 14.11.06р., № 8549\13 від 19.08.06р., № 8552\13 від 21.08.06р.  вантажоодержувач – ЗАТ “Півничний ГЗК” підтвердив свій обов'язок сплатити позивачу за зустрічним позовом вартість фактично отриманої продукції за актами приймання за кількістю без урахування суми недостачі. Вказані листи направлялись відповідачу із доданням обгрунтовуючих факти недостачи документів, що містяться в матеріалах справи, а саме: відповідних актів приймання продукції за кількістю, копій посвідчень представників громадськості, актів про результати переважування тари, акти переважування вантажу, копії залізничних накладних, залізничних квитанцій, розрахунків ваговой недостачі.  

Таким чином, рахунки-фактури від 04.08.06р. № 3, від 30.10.06р. № 19, від 30.10.06р. № 20, від 07.08.06р. № 5, що були виставлені відповідачем третій особі для сплати поставленої продукції, були сплачені частково, тобто, зменшені на суми встановлених сум недостач.

У зв'язку з чим, відповідач просить стягнути суму збитків, пов`язану з неналежним виконанням позивачем (Охоронною фірмою) своїх обов'язків за договором, що складає 5725,83 грн.

  З метою мирного врегулювання спору, 29.08.06р. № 871, 29.08.06р. № 872, 21.11.06р. № 2045, 21.11.06р. № 2044 відповідачем направлялись позивачу претензії з вимогами про відшкодування збитків, спричинених внаслідок неналежного виконання зобов'язань за договором на загальну суму 5725,83 грн. Однак, до теперішнього часу, позивач відповідей на ці претензії не надав, вимоги претензії не задовольнив, що зумовило відповідача звернутися із зустрічним позовом до господарського суду.

Суд вважає зустрічні позовні вимоги обґрунтованими та підтвердженими відповідними доказами у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також, витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 623 ЦК України встановлено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Згідно з п. 2 ст. 224 Господарського кодексу України, під збитками розуміють витрати, зроблені управомочною особою, втрата або пошкодження майна, а також неотриманні доходи, які управомочена особа могла б отримати при належному виконанні зобов`язань або при дотриманні правил здійснення господарської діяльності іншою особою.

Відповідно до приписів ст. 227 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги, щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушені.

Згідно п. 3.2.2 договору на супровід матеріальних цінностей залізничним транспортом від 19.07.06р. № 366, що укладений та виконаний сторонами у спорі, Охоронна фірма взяла на себе відповідальність за збереження вантажу з моменту його прийняття для перевезення і до моменту здачі його вантажоодержувачу. На підставі п. 3.2.2 цього договору, Охоронна фірма не відповідає за якість та масу вантажу, який завантажений, або зважений Замовником без присутності представника Охоронної фірми.

Пунктом 5.1.1 договору встановлено, що Охоронна фірма за порушення умов, вказаних у пункті 3.2 цього договору, несе матеріальну відповідальність перед Замовником у повному обсязі у грошовому еквіваленті розміру збитків, спричинених внаслідок неналежного виконання своїх зобов'язань. Факти неналежного виконання Охоронною фірмою своїх зобов'язань та розмір збитків, що підлягає відшкодуванню, встановлюються у визначеному чинним законодавством порядку з обов'язковим звіренням з бухгалтерськими документами.

В силу статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

          Із змісту договору на супровід матеріальних цінностей залізничним транспортом від 19.07.06р. № 366 встановлено, що сторони не узгоджували будь-яку форму та зміст документального доказу завантаження, зваження вантажу та прийняття його під супровід для перевезення.

          Зокрема, з наданих сторонами документів, судом встановлено, що відповідно до маршрутного листу № 08\07 за договором від 19.07.06р. охоронником позивача Куновим В.В., посвідчення № 51\06, 06.08.06р. був прийнятий вантаж під охорону для перевезення за вагою брутто 92,750 тн – в вагоні № 60674637, 90,5 тн – в вагоні № 66931601. При прийманні зазначених вагонів вантажоодержувачем, вантаж прийнятий з недостачею – 1,85 тн, а саме, в вагоні 60674637 – 92,3 тн, в вагоні 66931601 – 89,1 тн.

          За маршрутним листом № 06\07 охоронником позивача Тертичним І.А., посвідчення № 16\04, 03.08.06р. був прийнятий вантаж під охорону для перевезення за вагою брутто 91,6 тн в вагоні 66696436. При прийманні зазначених вагонів вантажоодержувачем, вантаж прийнятий з недостачею – 0,9 тн, а саме, в вагоні фактично –90,7 тн.

Зазначені маршрутні листи підписані посадовою особою позивача – директором Тинянським Є.О. та скріплені печатками ТОВ “СБ “Патріот”. Також, вказані маршрутні листи містять відмітки уповноважених осіб вантажоотримувача про виявлені факти та розміри недостачі.  

Крім того, як вище вказувалось, з досліджених судом книг ЗАТ “МЛЗ” здачі вагонів під охорону за період з серпня до грудня 2006р. та книги ЗАТ “МЛЗ” відправлення готової продукції за період з 25.07.06р. до грудня включно 2006р., вбачається, що 27.10.06р. під охорону був прийнятий вагон № 66601311 з вагою брутто 89,9 тн., вагою тари 21,0 тн., вагою нетто 68,9 тн. охоронником Куновим В.В., відповідно, 28.10.06р. був прийнятий вагон № 65610065 з вагою брутто 91,3 тн, вагою тари 22,5 тн, вагою нетто 68,8 тн, охоронником Бондарем В.Н. Відповідні відмітки про прийняття вагонів за вагою брутто, нетто, тари містяться у книгах по вагонах, дані яких відображені у маршрутних листах.

Зазначені спірні вагони приймалися охоронниками позивача, а саме, Куновим В.В., Тертичним І.А. та Бондарем В.Н. під особистий підпис, оскільки саме ці особи супроводжували спірні вантажі, за якими виникла недостача. Відповідно до копій посвідчень зазначені особи є працівниками ТОВ “СБ “Патріот”, згідно наказу від 01.02.07р. № 7-к, Кунов В.В. був звільнений.

Письмово представник відповідача 05.03.07р. надав пояснення, що передача продукції під охорону здійснювалась з обов'язковим зваженням за вагою брутто у присутності представників позивача, які під розпис у відповідних книгах приймали у тому числі, спірні вантажі.

04.04.07р. відповідачем була долучена до матеріалів справи телеграма Придніпровської залізниці, яка була надіслана відповідачеві про затримання транспортною міліцією працівників ТОВ “СБ “Патріот”, що супроводжували вантажі, які належали відповідачеві, до ВАТ “Північний гірничо-збагачувальний комбінат”, м. Кривий Ріг.

Представник позивача – директор ТОВ “СБ “Патріот” Тинянський Є.О. усно у судових засіданнях підтвердив вказаний відповідачем порядок прийняття вантажів під охорону та його завантаження.

У зв'язку з викладеним, не беруться до уваги заперечення відповідача за зустрічним позовом у відзиві про відсутність представників охоронною фірми під час зваження та завантаження спірних вантажів, оскільки ці доводи спростовуються наявними в матеріалах справи документальними доказами та поясненнями сторін.

Що стосується посилань позивача на висновки в актах приймання за кількістю про відсутність претензій до охорони, то суд вважає такі заперечення неспроможними, оскільки вантажоодержувач не був обізнаний щодо договірних правовідносин між сторонами за даною справою та покладених зобов'язань на Охоронну фірму. До того ж, вантажоодержувачем такі висновки були зроблені, виходячи із загальних правил віднесення відповідальності за недостачу, що пов'язані із перевезеннями вантажів залізничним транспортом. Будь-яких інших пояснень, третьою особою не були надані з цього приводу, незважаючи на вимоги суду.

Не приймаються до уваги й посилання за зустрічним позовом у відзиві щодо підписання сторонами актів приймання-передачі виконаних робіт з охорони вантажів без заперечень, оскільки ці акти підтверджують сам факт виконання послуг з охорони, вартість яких обчислюється із кілометражу кожного вагону до призначення, а ні доводять належне та якісне виконання таких послуг охоронною фірмою. В разі неналежного виконання – порушення зобов'язання однією із сторін, інша вправі звернутись за захистом цивільних прав та інтересів, у тому числі, шляхом відшкодування збитків, що було зроблено відповідачем за первісним позовом шляхом подання зустрічного позову.

Наявність вини певної особи у заподіянні збитків встановлюється судом при повному, всебічному та об'єктивному дослідженні всіх обставин та матеріалів справи.

Спростування вини, в силу ст. 614 Цивільного кодексу України, доводиться особою, яка порушила зобов'язання. Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідачем за зустрічним позовом не доведена відсутність своєї вини у заподіянні збитків.  

За таких обставин, зустрічні позовні вимоги щодо стягнення збитків в сумі 5725,83 грн. підлягають задоволенню, оскільки факти заподіяння цих збитків, їх розмір, обставини невиконання зобов'язань за договором, та причинний зв'язок між виконанням позивачем  зобов'язань за договором та настанням наслідків у вигляді збитків, доведені відповідачем належними чином та підтверджені документально та відповідними поясненнями сторін.

Крім того, факти неналежного виконання Охоронною фірмою своїх зобов'язань та розмір збитків, що підлягає відшкодуванню, встановлені у визначеному чинним законодавством порядку та звірені з бухгалтерськими документами, на виконання умов договору № 366 від 19.07.06р. Про це свідчить акт звірки взаємних розрахунків станом на 27.12.06р., за даними якого визначено дебетове сальдо позивача у розмірі 10986,63 грн., а за даними відповідача кредитове сальдо, з посиланням на претензії, що виставлялись позивачу на відшкодування спірних сум недостач, складає  5260,80 грн. Тобто, суд вважає, що сторонами у належному - із звіренням розміру збитків у передбаченому договором порядку, встановлений розмір збитків.

Судові витрати покладаються на відповідачів за первісним та зустрічним позовами, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

В судовому засіданні оголошено рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі ст.ст. 22, 525, 526, 530, 610, 611, 615, 623, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193, 224, 227, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 22, 32, 33, 43, 49, 60, 69, 75, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд –

ВИРІШИВ:

Задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Служба безпеки „Патріот”, м. Донецьк до Закритого акціонерного товариства „МЛЗ”, м. Макіївка про стягнення заборгованості у загальній сумі 11867,49 грн., а саме: основного боргу – 10986,63 грн., пені у розмірі 338,86 грн., 3% річних – 112,50 грн., індексу інфляції – 429,50 грн.

Задовольнити зустрічні позовні вимоги Закритого акціонерного товариства „МЛЗ”, м. Макіївка, до Товариства з обмеженою відповідальністю „Служба безпеки „Патріот”, м. Донецьк про стягнення суми недостачи у розмірі 5725,83 грн.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства „МЛЗ”, м. Макіївка (86108, Донецька обл., м. Макіївка, вул. Свердлова, 25, код ЄДРПОУ 31798871, п/р 26002527911001 в ДРУ “Приватбанк”, МФО 335496) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Служба безпеки „Патріот”, м. Донецьк (83080, м. Донецьк, пр. Ленінський, буд. 140\8, код ЄДРПОУ 32724271, п/р 26002150303821 в ДОФ АКБ “Укрсоцбанк”, МФО 334011) заборгованість у загальній сумі 11867,49 грн., а саме: основного боргу – 10986,63 грн., пені у розмірі 338,86 грн., 3% річних – 112,50 грн., індексу інфляції – 429,50 грн., витрати з державного мита в сумі 118,70 грн., та 118,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю „Служба безпеки „Патріот”, м. Донецьк (83080, м. Донецьк, пр. Ленінський, буд. 140\8, код ЄДРПОУ 32724271, п/р 26002150303821 в ДОФ АКБ “Укрсоцбанк”, МФО 334011) на користь Закритого акціонерного товариства „МЛЗ”, м. Макіївка (86108, Донецька обл., м. Макіївка, вул. Свердлова, 25, код ЄДРПОУ 31798871, п/р 26002527911001 в ДРУ “Приватбанк”, МФО 335496) грошові кошти у розмірі 5725,83 грн., витрати з державного мита в сумі 102 грн., та 118,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

          Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя