Рішення

від 17.04.2007 по справі 6/44

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/44

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

17.04.07 р.                                                                               Справа № 6/44                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Подколзіной Л.Д.

при секретарі  Шабановой Н.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні  матеріали справи

за позовом:  Відкритого акціонерного товариства «Міттал Стіл Кривий Ріг» м.Кривий Ріг

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕР.КОМ» м.Донецьк  

третьої особи

про стягнення       152 966грн. 28коп.

за участю

прокурора –

представників сторін:

від позивача –  Баннов Є.Г. – представник по довіреності № 85-14юр від 02.01.2007р.

від відповідача –  Корольова І.О. – представник по довіреності від 12.03.2007р.

від третьої особи

СУТЬ СПОРУ:

           Позивач, Відкрите акціонерне товариство «Міттал Стіл Кривий Ріг» м.Кривий Ріг, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕР.КОМ» м.Донецьк  штрафу у сумі 152 966грн. 28коп. за неналежне виконання зобов'язань, а саме недопоставки вугільного концентрату марки “К”, відповідно договору №2309 купівлі-продажу (п.6.9) від 26.05.2006р.  

           У процесі слухання справи позивач у порядку ст.22 ГПК України уточнив розрахунок суми позову. Сума штрафу, яку повинен сплатити відповідач позивачеві у відповідності до п.6.9 договору складає 140 665грн. 32коп. Суд приймає до уваги дане уточнення та розглядає справу по суті.

           Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечив проти позовних вимог та пояснив, що відповідач не мав можливості виконати свої обов'язки в повному обсязі згідно з умовами договору №2309 купівлі-продажу від 26.05.2006р., оскільки, у вересні 2006р. рішенням Міністерства вугільної промисловості України була збільшена відпускна ціна на вугілля. Крім того, наполягає на тому, що розділом 7 п.1 договору передбачено, що сторона звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за договором, якщо воно явилося наслідком непереборної сили, що роблять неможливим виконання договору, або інші обставини поза розумним контролем сторін, що перешкоджають виконанню договору.   

           Справа слуханням відкладалася для представлення сторонами додаткових документів по справі. Такі документи були представлені суду частково.

           Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд

встановив:

              26 травня 2006р. між  Відкритим акціонерним товариством «Міттал Стіл Кривий Ріг» м.Кривий Ріг (надалі»Покупець») та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНЕР.КОМ» м.Донецьк (надалі«Продавець») був укладений договір купівлі-продажу №2309, згідно умов якого відповідач взяв на себе зобов'язання  передати у власність позивача товар (вугільний концентрат) в обсязі і за цінами, зазначеними у договорі, а покупець прийняти і оплатити його вартість.

          04 вересня 2006р. між позивачем та відповідачем було узгоджено специфікацію №3 до договору купівлі-продажу №2309 від 26.05.2006р. на поставку у вересні 2006р. вугільного концентрату марки «К» в кількості 20 000тонн +/-10% по ціні 476грн. 67коп. за одну тн без урахування ПДВ та залізничного тарифу, загальною вартістю 11 440 080грн. без обліку залізничного тарифу.

         Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

          У пункті 5.3 укладеного договору сторони передбачили, що оплата за  товар проводиться на протязі десяти банківських днів після надання документів, підписаних УТК покупця, і надання документів, зазначених у пункті 3.5 договору, а саме: рахунка фактури на товар, копій залізничних квитанцій, податкової накладної, акту прийому-передачі, оригіналу сертифікату якості.

Позивач посилається на виконання своїх договірних зобов'язань у повному обсязі, де він у  виконання умов договору перерахував на поточний рахунок відповідача грошові кошти у сумі 152 966грн. 28коп., про що свідчать  платіжні доручення: №1/17218 від 22.09.2006р.,№1/17296 від 25.09.2006р., №1/17679 від 28.09.2006р., №1/18189 від 05.10.2006р., №1/18845 від 12.10.2006р., №1/18450 від 09.10.2006р., №1/19467 від 19.10.2006р.  

            У пункті 2.1 договору №2309 від 26.05.2006р. сторони  встановили, що орієнтована кількість товару, що поставляється продавцем, вказується в специфікаціях та додатках до даного договору. Відповідно специфікації №3 від 04.09.2006р. відповідач зобов”язується поставити товар, а саме вугільний концентрат марки «К» у кількості 20 000тонн+/-10% по ціні 476грн. 67коп. за одну тонну без обліку ПДВ та залізничного тарифу, у вересні місяці 2006р., на загальну вартість 11 440 080грн.

         Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

         Але відповідач взяті на себе договірні зобов'язання  по поставки вугільного концентрату марки «К» виконав частково, оскільки фактично відповідачем було поставлене у вересні місяці вугільного концентрату марки “К” в обсязі 12 098тонн. Кількість недопоставленої продукції склала 5 902тонни (з урахуванням 10% від загальної кількості).

            З метою досудового врегулювання спору,  11.01.2007р.  позивач звернувся до відповідача з претензією, в якій  наполягав на сплаті відповідачем штрафу у сумі 152 966грн. 28коп. Але відповідач на претензію не відповів та суму штрафу до теперішнього часу не сплатив.

         Відповідно до вимог ст.526 ЦК України зобов'язання  повинні виконуватися  належним чином та у встановлений  строк, одностороння відмова від виконання прийнятих на себе зобов'язань згідно до вказівок закону, договору, не допускається (ст.525ЦК України).

Однак, відповідач всупереч вимогам ст.526 ЦК України свої зобов'язання по поставки товару  у кількості передбаченій у специфікації №3 своєчасно  не виконав.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями в розумінні цього Кодексу є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф), яку учасник господарських відносин зобов”язаний сплатити у разі порушення їм прав здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов”язання.   

Крім того, у п.6.9 договору №2309 купівлі-продажу від 26.05.2006р. сторони передбачили, що у випадку не виконання продавцем погодженого місячного обсягу поставки товару, продавець сплачує покупцю штраф у розмірі 5% від вартості недопоставленого товару, тому суд вважає вимоги позивача щодо стягнення   штрафу у сумі 140 665грн. 32коп. обґрунтованими та підлягаючими задоволенню,  оскільки дана відповідальність та її розмір  узгоджені сторонами у договорі, та не обмежені діючим законодавством.

          Доводи відповідача, що він звільняється від відповідальності за виконання зобов”язань за договором, оскільки у вересні місяці 2006р. рішенням Міністерства вугільної промисловості України була збільшена відпускна ціна на вугілля та такі обставини є наслідком непереборної сили, не можуть бути прийняти судом до уваги, так як пунктом 7.2 договору №2309 сторони передбачили, що належними доказами непереборної сили є документ, виданий Торгово-промисловою Палатою України чи іншим компетентним органом, що засвідчує існування даних обставин. Але такі документи суду не були представлені відповідачем.

Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.  Оскільки позивачу до теперішнього часу не сплачений штраф за неналежного виконання господарського зобов”язання у сумі  140 665грн. 32коп., то суд вважає вимоги позивача про стягнення штрафу у сумі 140 665грн. 32коп. обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.

          З урахуванням зазначеного, суд вважає, що витрати по сплаті держмита,  та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, пропорційно стягнутої суми, оскільки він необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.230 ГК України, ст.525,526 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 82,  84, 85  ГПК  України, суд -

                                                 В И Р І Ш И В  :

          Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Міттал Стіл Кривий Ріг» м.Кривий Рігдо до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕР.КОМ» м.Донецьк про стягнення 140 665грн. 32коп. задовольнити повністю.   

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕР.КОМ» (83055 м.Донецьк, вул.Рози Люксембург, 33, п/р26007301786520 в філії “ГУ Промінвестбанку в Донецькій області”, МФО 334635, ЗКПО 34266885) на користь Відкритого акціонерного товариства «Міттал Стіл Кривий Ріг» (50095 м.Кривий Ріг, вул.Орджонікідзе, 1, р/р 26007301153054 в філії “Центрально-Міського відділення Промінвестбанку в м.Кривий Ріг Дніпропетровської області” МФО 305493, ЗКПО 24432974, іден.код 24432974)  штраф у сумі 140 665грн. 32коп.,   витрати по сплаті держмита у сумі 1 406грн. 65коп. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118грн.

Рішення   було оголошено  у судовому засіданні   17.04.2007р.

  Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Суддя