Рішення

від 13.03.2018 по справі 494/991/17

БЕРЕЗІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Березівський районний суд Одеської області

13.03.2018

Справа № 494/991/17

Провадження № 2/494/26/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2018 року Березівський районний суд Одеської області

у складі: головуючого - судді Дєткова О.Я.,

при секретарі Твердун Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Березівка Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ Агроінвест-А про усунення перешкод користування земельною ділянкою,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом, посилаючись на те, що 28 жовтня 2015 року помер його батько ОСОБА_2, який за своє життя, а саме 22 жовтня 2015 року уклав з відповідачем договір оренди належної йому земельної ділянки, площею 6,4191 га, що розташована на території Червоноволодимирівської сільської ради Березівськго району Одеської області. На даний час він як спадкоємець після смерті свого батька отримав свідоцтво про право на спадщину за законом та набув право власності на вказану земельну ділянку, яка, як він дізнався згодом, обробляється товариством Агроінвест-А за договором оренди, укладеним між ним та його батьком та зареєстрованим 9 листопада 2015 року, тобто після смерті останнього. Оскільки вважає, що відповідач незаконно заволодів і користується належною йому земельною ділянкою та перешкоджає володіти й розпоряджатися майном, тому просить зобов'язати ТОВ Агроінвест-А не перешкоджати йому у користуванні належною йому на праві власності земельною ділянкою, а саме звільнити та передати її йому.

ОСОБА_3, який є директором ТОВ Агроінвест-А , позовні вимоги не визнав повністю і пояснив, що вони є безпідставними та таким, що задоволені бути не можуть, оскільки він володіє і користується спірною земельною ділянкою згідно договору оренди, укладеному й зареєстрованому належним чином відповідно до вимог діючого законодавства.

Заслухавши учасників справи та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Частиною 1 ст.638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації (ч.1 ст.210 ЦК України).

Відповідно до ч.2 ст.792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов'язані з орендою землі, є Закон України Про оренду землі .

За змістом ст.ст.18,20 цього Закону укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації; право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Судом встановлено, що 22 жовтня 2015 року між відповідачем в особі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 був укладений строком на десять років договір оренди земельної ділянки, площею 6,4191 га, що розташована на території Червоноволодимирівської сільської ради Березівськго району Одеської області, який 9 листопада 2915 року зареєстрований у Березівському міжрайонному управлінні юстиції в Одеській області (а.с.82,91).

Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною для провадження підприємницької та іншої діяльності (ст.93 ЗК України, ст.13 Закону України Про оренду землі ).

Передача земельних ділянок, що перебувають у власності громадян, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем (ч.4 ст.124 ЗК України).

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (ст.125 ЗК України).

Право користування земельною ділянкою оформляється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень 9ст.126 ЗК України).

Право користування є речовим правом, яке підлягає державній реєстрації та виникає з моменту такої реєстрації (ч.2 ст.3, п.2 ч.1 ст.4, Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами

Наполягаючи на задоволенні позову, позивач та його представник стверджують, що вказана земельна ділянка знаходиться у строковому користуванні відповідача незаконно, оскільки реєстрація договору оренди землі від 22 жовтня 2015 року відбулася після смерті орендодавця ОСОБА_2

Право власності в порядку спадкування на земельну ділянку, площею 6,4191 га, що розташована на території Червоноволодимирівської сільської ради Березівськго району Одеської області набув позивач (а.с.5-7).

Однак суд не приймає до уваги твердження позивача та його представника про те, що договір оренди землі від 22 жовтня 2015 року є неукладеним через його реєстрацію після смерті орендодавця, оскільки підстав для відмови у його державній реєстрації відповідно до вимог ст.24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , не убачається.

Статтею 27 Закону України Про оренду землі передбачено, що орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Захищаючи свої права та інтереси, відповідач шляхом заперечень проти вимог позову, які слід вважати як засіб захисту його прав на орендовану земельну ділянку, передбачений ч.1 ст.27 названого Закону, зазначив, що померлий орендодавець вільно виявив своє бажання укласти з ним договір оренди землі, його дії щодо укладення цього правочину, який належним чином був зареєстрований, відповідали його внутрішній волі та були спрямовані саме на передачу йому земельної ділянки в строкове володіння та користування.

Проте, вирішуючи виниклий цивільно-правовий спір, суд дійшов однозначного висновку, що укладений договір оренди земельної ділянки від 22 жовтня 2015 року був належним чином зареєстрований державним реєстратором 9 листопада 2015 року, про що свідчать витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права (а.с.91) та показання свідка у судовому засіданні ОСОБА_4, крім того, необхідно звернути увагу, що спірний договір оренди земельної ділянки не припиняється у разі смерті орендодавця, а права та обов'язки орендодавця за договором оренди землі переходять до його спадкоємця.

Таким чином, уклавши договір оренди землі 22 жовтня 2015 року, ОСОБА_2, як власник земельної ділянки передав належну йому земельну ділянку відповідачеві як орендарю, право якого на користування цією земельною ділянкою оформлено та виникло з моменту його державної реєстрації відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , а саме з 9 листопада 2015 року.

Керуючись ст.ст.12,81,89,264 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ Агроінвест-А про усунення перешкод користування земельною ділянкою відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: