Постанова
від 31.10.2018 по справі 494/991/17
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 22-ц/785/4730/18

Номер справи місцевого суду: 494/991/17

Головуючий у першій інстанції Дєтков О. Я.

Доповідач Комлева О. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.10.2018 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі:

Головуючого-судді Комлевої О.С.

суддів Журавльова О.Г., Кравця Ю.І.

з участю секретаря Бєляєвої А.О.

імена (найменування) сторін:

позивач - ОСОБА_2

відповідач -ТОВ Агроінвест-А

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ТОВ Агроінвест-А про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкоюза апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Березівського районного суду Одеської області від 13 березня 2018 року, ухвалене суддею Дєтковим О.Я.

в с т а н о в и л а:

У жовтні 2017 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до суду до ТОВ Агроінвест-А про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер його батько ОСОБА_3, який за своє життя, а саме 22 жовтня 2015 року уклав з відповідачем договір оренди належної йому земельної ділянки, площею 6,4191 га, що розташована на території Червоноволодимирівської сільської ради Березівськго району Одеської області. На даний час він як спадкоємець після смерті свого батька отримав свідоцтво про право на спадщину за законом та набув право власності на вказану земельну ділянку, яка обробляється товариством Агроінвест-А за договором оренди, укладеним між Товариством та його батьком, зареєстрованим 9 листопада 2015 року, тобто після смерті останнього. Посилаючись на те, що відповідач незаконно заволодів і користується належною йому земельною ділянкою та перешкоджає володіти й розпоряджатися майном, просив зобов'язати ТОВ Агроінвест-А не перешкоджати йому у користуванні належною йому на праві власності земельною ділянкою, а саме звільнити та передати йому.

В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали.

Представник відповідача позов не визнав.

Рішенням Березівського районного суду Одеської області від 13 березня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_2 до ТОВ Агроінвест-А про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_2 подавапеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, посилаючись на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи, а також, що судом неправильно застосовані норми матеріального права.

У обґрунтуванні своєї апеляційної скарги ОСОБА_2 зазначає, що він є власником земельної ділянки, яку отримав у спадщину, однак суд першої інстанції застосувавши норми матеріального права, не врахував факт того, що на момент подачі документів на державну реєстрацію ТОВ Агроінвест - А власник земельної ділянки помер, а відповідно до діючого законодавства, договір оренди вважається укладеним з моменту його державної реєстрації, зв'язку з чим рішення підлягає скасуванню.

Відзиву на апеляційну скаргу до суду не надходило.

В порядку п. 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті Голос України повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України Про судоустрій і статус суддів ).

У зв'язку із цим справа підлягає розгляду в порядку п.8 розділу Х111 Перехідних положень Цивільно-процесуального кодексу України.

Справа розглядається апеляційним судом Одеської області, у межах територіальної юрисдикції якого перебуває місцевий суд, який ухвалив рішення, що оскаржується, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах, відповідно до вимог п. 8 ст. 1 Перехідних положень.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечення на неї, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 367ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ст. 375ЦПК України , суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Статтею 81 ЦПК України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 22 жовтня 2015 року між відповідачем в особі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в особі директора ТОВ Агроінвест-А був укладений строком на десять років договір оренди земельної ділянки, площею 6,4191 га, що розташована на території Червоноволодимирівської сільської ради Березівськго району Одеської області, який 09 листопада 2915 року зареєстрований у Березівському міжрайонному управлінні юстиції в Одеській області (а.с.82-85, 91-92).

На підставі укладеного договору ОСОБА_3 в особі директора ТОВ Агроінвест-А володіє і користується спірною земельною ділянкою відповідно до вимог діючого законодавства.

Також судом встановлено, що право власності в порядку спадкування на земельну ділянку, площею 6,4191 га, що розташована на території Червоноволодимирівської сільської ради Березівськго району Одеської області набув позивач, що підтверджується свідоцтвом про смерть ОСОБА_3, свідоцтвом про право на спадщину та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.5-7).

Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною для провадження підприємницької та іншої діяльності (ст.93 ЗК України, ст.13 Закону України Про оренду землі ).

Передача земельних ділянок, що перебувають у власності громадян, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем (ч.4 ст.124 ЗК України).

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (ст.125 ЗК України).

Право користування земельною ділянкою оформляється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (ст.126 ЗК України).

Право користування є речовим правом, яке підлягає державній реєстрації та виникає з моменту такої реєстрації (ч.2 ст.3, п.2 ч.1 ст.4, Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відмовляючи у задоволені позову ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, суд виходив з того, що укладений договір оренди земельної ділянки від 22 жовтня 2015 року був належним чином зареєстрований державним реєстратором 09 листопада 2015 року, про що свідчать витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права (а.с.91) та показання свідка у судовому засіданні ОСОБА_5, крім того суд звернув увагу і на той факт, що спірний договір оренди земельної ділянки не припиняється у разі смерті орендодавця, а права та обов'язки орендодавця за договором оренди землі переходять до його спадкоємця.

Статтею 27 Закону України Про оренду землі передбачено, що орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Захищаючи свої права та інтереси, відповідач шляхом заперечень проти вимог позову, які слід вважати як засіб захисту його прав на орендовану земельну ділянку, передбачений ч.1 ст.27 названого Закону, зазначив, що померлий орендодавець вільно виявив своє бажання укласти з ним договір оренди землі, його дії щодо укладення цього правочину, який належним чином був зареєстрований, відповідали його внутрішній волі та були спрямовані саме на передачу йому земельної ділянки в строкове володіння та користування.

Частиною 1 ст.638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації (ч.1 ст.210 ЦК України).

Відповідно до ч.2 ст.792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов'язані з орендою землі, є Закон України Про оренду землі .

За змістом ст. ст. 18, 20 цього Закону укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації; право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

На підставі вищевикладеного, суд прийшов до вірного висновку про необґрунтованість позовних вимог, а тому на законних підставах відмовив у задоволені позову, оскільки уклавши договір оренди землі 22 жовтня 2015 року, ОСОБА_3, як власник земельної ділянки передав належну йому земельну ділянку відповідачеві як орендарю, право якого на користування цією земельною ділянкою оформлено та виникло з моменту його державної реєстрації відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , а саме з 09 листопада 2015 року.

З вказаними висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційної інстанції.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про те, що відповідач незаконного заволодів і користується належною йому земельною ділянкою та перешкоджає володіти та розпоряджатися йому власним майном, колегія суддів вважає безпідставними, так як ОСОБА_3 в особі директора ТОВ Агроінвест-А володіє і користується спірною земельною ділянкою відповідно до вимог діючого законодавства, що підтверджується договором оренди землі.

Доводи про те, що суд неправильно застосував норми матеріального права, не врахував факт того, що на момент подачі документів на державну реєстрацію ТОВ Агроінвест - А власник земельної ділянки помер, колегія суддів вважає також безпідставними, так як договір оренди землі між ОСОБА_3 та ТОВ Агроінвест-А в особі директора ОСОБА_4 був укладений 22.09.2015 року, а ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржене рішення постановлено без додержання норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів розглянувши справу в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги на момент винесення рішення суду, вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, рішення суду відповідає фактичним обставинам справи, а наведені в апеляційної скарги доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги на увагу не заслуговують, та задоволенню не підлягають, підстав для ухвалення нового рішення - не має.

Судова колегія, розглянувши справу прийшла до висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, в зв'язку з чим апеляційний суд залишає без задоволення апеляційну скаргу і залишає рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 368, 374, 375, 381, 384 ЦПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2- залишити без задоволення.

РішенняБерезівського районного суду Одеської області від 13 березня 2018 року- залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 01 листопада 2018 року.

Головуючий


О.С. Комлева

Судді


О.Г. Журавльов


Ю.І. Кравець

СудАпеляційний суд Одеської області
Дата ухвалення рішення31.10.2018
Оприлюднено02.11.2018
Номер документу77549564
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —494/991/17

Постанова від 31.10.2018

Цивільне

Апеляційний суд Одеської області

Комлева О. С.

Ухвала від 24.04.2018

Цивільне

Апеляційний суд Одеської області

Комлева О. С.

Ухвала від 24.04.2018

Цивільне

Апеляційний суд Одеської області

Комлева О. С.

Рішення від 13.03.2018

Цивільне

Березівський районний суд Одеської області

Дєтков О. Я.

Рішення від 13.03.2018

Цивільне

Березівський районний суд Одеської області

Дєтков О. Я.

Ухвала від 22.11.2017

Цивільне

Березівський районний суд Одеської області

Дєтков О. Я.

Ухвала від 22.11.2017

Цивільне

Березівський районний суд Одеської області

Дєтков О. Я.

Ухвала від 09.11.2017

Цивільне

Березівський районний суд Одеської області

Дєтков О. Я.

Ухвала від 06.11.2017

Цивільне

Березівський районний суд Одеської області

Курта Л. С.

Ухвала від 18.10.2017

Цивільне

Березівський районний суд Одеської області

Курта Л. С.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні