Постанова

від 04.04.2018 по справі 514/1356/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 22-ц/785/936/18

Номер справи місцевого суду: 514/1356/16-ц

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Кравець Ю. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.04.2018 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого судді - Кравця Ю.І.,

суддів: Журавльова О.Г., Комлевої О.С.,

з участю секретаря судового засідання - Ліснік Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одеса цивільну справу за позовом ОСОБА_2, правонаступником якої є ОСОБА_3, до Ламбрівської сільської ради Тарутинського району Одеської області, ОСОБА_4 про встановлення факту, що має юридичне значення, тлумачення заповіту та про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, за апеляційною скаргою ОСОБА_2, правонаступником якої є ОСОБА_3на рішення Тарутинського районного суду Одеської області від 15.03.2017 року, яке ухвалене суддею Козирєвим М.В.

встановила:

25.10.2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду з зазначеною позовною заявою, уточнивши яку просила суд: встановити факт, що заповіт, складений 30.06.2006 року ОСОБА_5, посвідчений секретарем виконкому Ламбрівської сільської ради Тарутинського району Одеської області, реєстр. №22, яким спадкове майно заповідано Щавінський Вікторії Мойсеївні було насправді заповідано Щавінській Вікторії Мойсеївні ; встановити додатковий строк в два місяці для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5, померлого 01.09.2012 року; розтлумачити зміст заповіту, складеного ОСОБА_5 30.06.2006 року, посвідченого секретарем виконкому Ламбрівської сільської ради Тарутинського району Одеської області, реєстр. №22, в якому він заповів ОСОБА_2 належний йому державний акт на право власності на земельну ділянку серія ОД № 029897, виданий 25.11.2003 року на підставі розпорядження Тарутинської районної державної адміністрації від 13.08.2003 року № 311/А-2003 в розмірі 2,81 га, як такий, що дає ОСОБА_2 право на спадкування: земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,30 га, кадастровий номер земельної ділянки 5124784400:01:001:0017, розміщеної на території Ламбрівської сільської ради Тарутинського району Одеської області, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД № 029897, виданого 25.11.2003 року на підставі розпорядження Тарутинської районної державної адміністрації від 13.08.2003 року № 311/А-2003; земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,51 га, кадастровий номер земельної ділянки 5124784400:01:001:0045, розміщеної на території Ламбрівської сільської ради Тарутинського району Одеської області, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД № 029897, виданого 25.11.2003 року на підставі розпорядження Тарутинської районної державної адміністрації від 13.08.2003 року № 311/А-2003.

Свої вимоги ОСОБА_2 мотивувала тим, що 30.06.2006 року ОСОБА_5, який помер 01.09.2012 року, видав на її ім'я заповіт, яким заповів належний йому державний акт на право власності на земельну ділянку. При зверненні ОСОБА_2 до Тарутинської районної державної нотаріальної контори з метою подання заяви про прийняття спадщини, в її прийняття було відмовлено у зв'язку з пропуском нею 6-місячного строку для подання цієї заяви, який на її думку пропущено з поважної причини, а саме тяжкого тривалого захворювання, та невірне оформлення заповіту, оскільки згідно нього було заповіто державний акт (документ), а не саму земельну ділянку, тоді як ОСОБА_2 вважає, що реальним наміром спадкодавця було заповідання їй саме земельної ділянки.

Рішенням Тарутинського районного суду Одеської області від 15.03.2017 року позовну заяву ОСОБА_2 задоволено частково. Встановлено факт, що заповіт, складений 30.06.2006 року ОСОБА_5, посвідчений секретарем виконкому Ламбрівської сільської ради Тарутинського району Одеської області, реєстр. №22, яким спадкове майно заповідано Щавінський Вікторії Мойсеївні було насправді заповідано Щавінській Вікторії Мойсеївні , вирішено тлумачити зміст заповіту, складеного ОСОБА_5 30.06.2006 року, відповідно до заявленому позивачем у позові. В інший частині позову відмовити.

Не погоджуючись з рішенням суду в частині відмови у задоволені позовних вимог про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, позивач ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій з посиланням на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм процесуального та не правильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції в цій частині та ухвалити нове, яким у задовольнити зазначені позовні вимоги.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 обґрунтовує тим, що судом не було взято до уваги, що строк для прийняття спадщини було пропущено нею з поважних причин, а саме проходження у строк, встановлений для прийняття спадщини, лікування внаслідок тяжкої та тривалої онкологічної хвороби та неодноразовою госпіталізацією у стаціонарне віддалення спеціалізованої лікарні, що підтверджується медичними документами.

Колегія суддів встановлено, що позивач ОСОБА_2 померла 22.05.2017 року.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 21.02.2018 року до участі у справі залучено правонаступника позивача ОСОБА_3.

В судове засідання з'явився представник ОСОБА_3, який наполягав на задоволенні апеляційної скарги з мотивів викладених в скарзі.

Рішення в частині задоволених позовних вимог не оскаржено, а тому відповідно 367 ЦПК України, колегією в цій частині не перевіряється.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення в межах позовної заяви та доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Зазначеним вимогам судове рішення районного суду в частині відмови у задоволені позову не відповідає.

Відмовляючи у визначення додаткового строку для прийняття спадщини, суд першої інстанції виходив з того, що позивач пропустив строк для прийняття спадщини з неповажної причини, при цьому посилався на статті 1220, 1222, 1270 ЦК України.

Проте з таким висновком суду погодитись не можна виходячи з такого.

Судом першої інстанції встановленні наступні обставини.

ОСОБА_5 згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД № 029897, виданого 25.11.2003 року на підставі розпорядження Тарутинської районної державної адміністрації від 13.08.2003 року № 311/А-2003 належали земельні ділянки площею 0,30 га, кадастровий номер земельної ділянки 5124784400:01:001:0017, та площею 2,51 га, кадастровий номер земельної ділянки 5124784400:01:001:0045, розміщені на території Ламбрівської сільської ради Тарутинського району (а.с. 7).

30.06.2006 року секретарем Ламбрівської сільської ради за реєстраційним номером 22 посвідчено заповіт ОСОБА_5, відповідно до якого спадкодавець ОСОБА_5 заповів належний йому державний акт на право власності на земельну ділянку серії ОД № 029897, виданого 25.11.2003 року на підставі розпорядження Тарутинської районної державної адміністрації від 13.08.2003 року № 311/А-2003, в розмірі 2,81 га ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 5).

Зміни в цей заповіт, який не визнавався недійсним, заповідачем внесені не були.

01.09.2012 року ОСОБА_5 помер (а.с. 6).

В ході розгляду апеляційної скарги колегією суддів встановлено, що з наявного в матеріалах справи анамнезу захворювання, виданого ТОВ Медікс-рей ОСОБА_6 ЛІСОД від 09.09.2016 року, вбачається що у період з 01.09.2012 року (час відкриття спадщини) по 01.04.2013 рік (час закінчення строку для звернення із заявою про прийняття спадщини) позивача було шість разів госпіталізовано у стаціонарне віддалення спеціалізованої лікарні ЛІСОД.

На зазначене суд першої інстанції уваги не звернув, надав вказаним обставинам належну правову оцінку, що призвело до неправильного вирішення спору, тому рішення районного суду в частині відмови в задоволені позову, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.

Ухвалюючи власне рішення, колегія суддів дійшла висновку, що позов про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, підлягає задоволенню, оскільки строк для прийняття спадщини, позивач пропустив з поважної причини.

Керуючись ст.ст. 259, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,

постановила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, правонаступником якої є ОСОБА_3 - задовольнити.

Рішення Тарутинського районного суду Одеської області від 15.03.2017 року в частині відмови у задоволені позовних вимог про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - скасувати та ухвалити в цій частині нове .

Визначити правонаступнику ОСОБА_2 - ОСОБА_3 додатковий строк у два місяці з дати набрання постановою законної сили для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5, померлого 01.09.2012 року.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 06.04.2018 року.

Головуючий Ю.І.Кравець

Судді: О.Г.Журавльов

ОСОБА_7