Рішення

від 30.03.2018 по справі 825/2019/17

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2018 року м. Чернігів Справа № 825/2019/17

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Падій В.В.,

за участю секретаря Кондратенко О.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідачів ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами загального позовного провадження, справу за адміністративним позовом Фермерського господарства ОСОБА_1П до головного інспектора будівельного нагляду Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області ОСОБА_4, головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області ОСОБА_5 про визнання протиправними та скасування постанови, протоколу,

У С Т А Н О В И В:

Фермерське господарство ОСОБА_1П (далі - ФГ ОСОБА_1П ) звернулось до суду з адміністративним позовом до головного інспектора будівельного нагляду Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області ОСОБА_4, головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області ОСОБА_5, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати: постанову № 5/1544 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 03.08.2017, якою ФГ ОСОБА_1П. визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 2 частини 2 статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф у сумі 60624,00 грн.; протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 28.07.2017.

Обґрунтовуючи вимоги, позивачем зазначено, що відповідачами, у порушення вимог чинного законодавства України, протиправно винесено оскаржувану постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, оскільки ФГ ОСОБА_1П жодного будівництва на орендованій земельній ділянці не здійснювало, що, у свою чергу, свідчить про відсутність можливості у позивача допущення порушень будівельних норм. Також, стверджував, що орендована ФГ ОСОБА_1П. земельна ділянка за адресою: вул. Армійська, 1, м. Мена (площа 0,01 га), на підставі договору суборенди від 01.03.2017, була передана у тимчасове володіння та користування суборендарю - ОСОБА_1 Крім того, зазначив, що відповідачами, у порушення вимог статті 61 Конституції України, було двічі притягнуто позивача до юридичної відповідальності, а саме: як фізичну особу - ОСОБА_1 (накладено штраф у розмірі 8500,00 грн.) та як юридичну особу - ФГ ОСОБА_1П (накладено штраф у розмірі 60624,00 грн.).

Представники позивача у судовому засіданні позов підтримали повністю з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі та просив суд у їх задоволенні відмовити, оскільки у оскаржуваних правовідносинах посадові особи Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області діяли у межах та у спосіб, передбачений чинним законодавством України. Крім того, зазначив, що, у відповідності до частини 2 статті 7 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , у разі якщо сільські, селищні, міські ради не утворили виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю, повноваження таких органів виконує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через відповідних головних інспекторів будівельного нагляду. Оскільки, Державна архітектурно-будівельна інспекція у Чернігівській області не делегувала Менській міській раді повноваження щодо здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, то повноваження щодо здійснення вищевказаних заходів покладено саме на Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області.

Аналогічна правова позиція була викладена відповідачем і у відзиві на позовну заяву, наданому на виконання вимог ухвали Чернігівського окружного адміністративного суду про відкриття провадження у справі від 20.12.2017.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та представника Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що 20.12.2016 між ФГ ОСОБА_1П. та Менською міською радою Менського району Чернігівської області укладено договір оренди землі, відповідно до якого позивачу передана земельна, за результатами торгів згідно протоколу №1 від 20.12.2016 (а.с.86-90).

Як вбачається з матеріалів справи, у подальшому проведено державну реєстрацію вищевказаного договору оренди землі (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 23.12.2016 № 33114367), що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, наявним у матеріалах справи (а.с.92).

На підставі наказу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області від 20.07.2017 № 25П, направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 21.07.2017 № 187 та листа Менської міської ради Чернігівської області від 12.06.2017 № 195/04-09 (а.с.160-162), 28.07.2017 головним інспектором будівельного нагляду Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області ОСОБА_4, у присутності ОСОБА_1, який є головою ФГ ОСОБА_1П. , проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності щодо здійснення будівельних робіт ФГ ОСОБА_1П. по вул. Армійська, 1 у м. Мена Чернігівської області (у дворі колишнього побутового комбінату).

За результатами перевірки складено акт № 187, в якому зазначено про встановлення перевіркою факту виконання будівельних робіт ФГ ОСОБА_1П. без повідомлення про початок виконання таких робіт при будівництві нежитлової будівлі за адресою: вул. Армійська, 1, м. Мена (у дворі колишнього побутового комбінату), чим порушено вимоги пункту 1 частини 1 статті 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та пункту 13 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт (а.с.163-167).

Вищевказаний акт отримано головою фермерського господарства ОСОБА_1 28.07.2017 та підписано без зауважень. Також, ОСОБА_1 надано письмові пояснення на акт перевірки, в яких останній зазначив, що не встиг оформити проектну документацію на будівництво.

Цього ж дня, головним інспектором будівельного нагляду Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області ОСОБА_4 винесено приписи №№ 37, 38 щодо ОСОБА_1 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (а.с.169,170).

Крім того, 28.07.2017 головним інспектором будівельного нагляду Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області ОСОБА_4 стосовно ФГ ОСОБА_1П. складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, в якому зазначено, що за результатами позапланової перевірки, проведеної на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності щодо здійснення будівельних робіт по вул. Армійська, 1 у м. Мена Чернігівської області (у дворі колишнього побутового комбінату), виявлено порушення виконання будівельних робіт без повідомлення про початок таких робіт, при будівництві нежитлової будівлі по вул. Армійська,1, м. Мена, Чернігівська область, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними наслідками, що є порушенням пункту 1 частини 1 статті 34 Закону України Про регулювання містобудівельної діяльності , пункту 13 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету ОСОБА_6 України від 13.04.2011 № 466, відповідальність за яке передбачена пунктом 2 частиною 2 статті 2 Закону України від 17.02.2011 № 3038-VI Про регулювання містобудівної діяльності (а.с.168).

03.08.2017 головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області ОСОБА_5, на підставі акту перевірки від 28.07.2017 №187 та протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 28.07.2017, винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 5/1544, якою ФГ ОСОБА_1П. визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 2 частини 2 статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф у сумі 60624,00 грн. (а.с.172).

Вважаючи оскаржувану постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Так, у відповідності до статті 1 Закону України від 05.04.2007 № 877-V Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

У свою чергу, статтею 41 Закону України від 17.02.2011 № 3038-VI Про регулювання містобудівної діяльності (далі - Закон № 3038-VI) передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом ОСОБА_6 України.

У відповідності до статті 41 Закону № 3038-VI, постановою Кабінету ОСОБА_6 України від 23.05.2011 № 553 затверджений Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності (далі - Порядок № 553).

Згідно з пунктом 5 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

У свою чергу, позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю (пункт 7 Порядку № 553).

Підставою для проведення позапланової перевірки є, зокрема: звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Згідно з пунктом 11 Порядку № 553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право, зокрема: складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Відповідно до пункту 12 Порядку № 553 посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані, зокрема, у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (згідно з пунктом 17 Порядку № 553).

У свою чергу, порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності визначено постановою Кабінету ОСОБА_6 України від 06.04.1995 № 244 Про затвердження Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - Порядок № 244).

Так, згідно з пунктом 2 Порядку № 244 справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , розглядаються такими органами державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема, Держархбудінспекцією. Накладати штраф від імені органів, визначених в абзацах другому-четвертому пункту 2, мають право, зокрема, головні інспектори будівельного нагляду.

Підставою для розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, згідно пункту 9 Порядку № 244, є відповідний протокол, складений посадовими особами органів державного архітектурно-будівельного контролю, які згідно з функціональними обов'язками здійснюють державний архітектурно-будівельний контроль.

Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інші матеріали подаються посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, уповноваженій розглядати справу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, з метою вирішення питання притягнення до відповідальності та накладення штрафу протягом трьох днів після його складення. (пункт 15 Порядку № 244).

Відповідно до пунктів 16 та 22 Порядку № 244 справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи. За результатами розгляду справи посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, приймає одну з таких постанов, зокрема, постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 34 Закону № 3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом ОСОБА_6 України.

Повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, та повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) (далі - повідомлення), повідомлення про зміну даних у зазначених повідомленнях за формою згідно з додатками 1, 2 і 2-1 до цього Порядку подається замовником (його уповноваженою особою) особисто або надсилається рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних та дозвільних процедур у будівництві до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю за місцезнаходженням об'єкта не пізніше ніж за один календарний день до початку виконання підготовчих або будівельних робіт (пункт 13 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету ОСОБА_6 України від 13.04.2011 № 466 (в редакції постанови Кабінету ОСОБА_6 України від 26.08.2015 № 747).

При цьому, пунктом 2 частини 2 статті 2 Закону України від 14.10.1994 №208/94-ВР Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності встановлено, що суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення, зокрема, виконання будівельних робіт без повідомлення про початок їх виконання, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинене щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), - у розмірі тридцяти шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

У свою чергу, як вбачається з матеріалів справи та встановлено у судовому засіданні, підставою для складання відповідачем акту перевірки від 28.07.2017 №187, протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та винесення оскаржуваної постанови став факт виконання ФГ ОСОБА_1П. будівельних робіт, без повідомлення про початок виконання таких робіт, при будівництві нежитлової будівлі за адресою: вул. Армійська, 1, м. Мена (у дворі колишнього побутового комбінату).

При цьому, позивач як у адміністративному позові, так і представники позивача у судовому засіданні, вказували на той факт, що ФГ ОСОБА_1П. жодного будівництва на орендованій земельній ділянці не здійснювало, а орендована ФГ ОСОБА_1П. земельна ділянка за адресою: вул. Армійська, 1, м. Мена (площа 0,01 га), на підставі договору суборенди від 01.03.2017, була передана у тимчасове володіння та користування суборендарю - ОСОБА_1, що, у свою чергу, свідчить про відсутність можливості у позивача допущення порушень будівельних норм.

Проте, суд не погоджується із вищевказаними твердженнями позивача, з огляду на наступне.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 20.12.2016 між ФГ ОСОБА_1П. та Менською міською радою Менського району Чернігівської області укладено договір оренди землі, відповідно до якого позивачу передана земельна ділянка площею 0,01 га у строкове платне користування для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, яка знаходиться за адресою: вул. Армійська, 1, м. Мена,Чернігівська область (а.с.86-90).

У подальшому проведено державну реєстрацію вищевказаного договору оренди землі (рішення про державну реєстрацію прав та її обтяжень від 23.12.2016 № 33114367), що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрації іншого речового права, наявним у матеріалах справи (а.с.92).

01.03.2017 між ФГ ОСОБА_1П. (Орендар) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Суборендар) укладено договір суборенди, відповідно до якого Орендар передає, а Суборендар бере у тимчасове володіння та користування земельну ділянку, розташовану за адресою: вул. Армійська,1, м. Мена, Чернігівська область, площею 0,01 га, строком на 10 років. Земельна ділянка передається для розміщення кафе У Парфирійовича (а.с.148).

У свою чергу, питання передачі земельних ділянок у суборенду, регулюються статтею 8 Закону України від 06.10.1998 № 161-XIV Про оренду землі (далі - Закон № 161-XIV), якою встановлено, що орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця. Договір суборенди земельної ділянки підлягає державній реєстрації.

З аналізу вищевказаної норми Закону №161-XIV вбачається, що підставою для передачі земельної ділянки орендарем у суборенду є наявність двох визначальних факторів: 1) відображення можливості такої передачі земельної ділянки у суборенду безпосередньо у договорі оренди землі або наявності обов'язкової згоди орендодавця на таку передачу; 2) обов'язкова державна реєстрація договору суборенди земельної ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Разом з тим, з детального аналізу договору оренди землі від 20.12.2016, укладеного між ФГ ОСОБА_1П. та Менською міською радою Менського району Чернігівської області, вбачається відсутність у ньому положень щодо можливості передачі орендарем земельної ділянки, розташованої за адресою: вул. Армійська,1, м. Мена, Чернігівська область, площею 0,01 га, строком на 10 років, у суборенду (а.с.86-90).

В матеріалах справи відсутня також і письмова згода Менської міської ради на передачу вказаної земельної ділянки у суборенду.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що під доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, слід розуміти будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до частин 1,3,4 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Водночас, позивачем не надано до суду жодних належних та допустимих доказів щодо проведення державної реєстрації договору суборенди земельної ділянки від 01.03.2017, укладеного між ФГ ОСОБА_1П. (Орендар) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Суборендар) у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Крім того, суд зауважує, що голова ФГ ОСОБА_1П. також підписав акт без жодних зауважень.

При цьому, факт проведення ФГ ОСОБА_1П. будівельних робіт, при будівництві нежитлової будівлі без повідомлення про початок виконання таких робіт при будівництві нежитлової будівлі за адресою: вул. Армійська, 1, м. Мена (у дворі колишнього побутового комбінату), не заперечується і головою ФГ ОСОБА_1П. у поясненнях, наявних у акті перевірки від 28.07.2017 №187 (позивач посилається виключно на той факт, що останній не встиг оформити проектну документацію на будівництво).

Крім того, як вбачається з копій фото світлин, які приєднані до акту перевірки від 28.07.2017 №187 вбачається виконання такого виду будівельних робіт як цегельна кладка стін (а.с.171).

Вищевказані обставини, у свою чергу, підтверджують факт виконання будівельних робіт без повідомлення про початок виконання таких робіт при будівництві нежитлової будівлі за адресою: вул. Армійська, 1, м. Мена (у дворі колишнього побутового комбінату), саме ФГ ОСОБА_1П. .

Також, безпідставним є і посилання представників позивача на факт відсутності у відповідачів повноважень щодо проведення перевірки та складання за її результатами оскаржуваних протоколу та постанови, оскільки такими повноваженнями наділений орган державного архітектурно-будівельного контролю, утворений Менською міською радою, з огляду на наступне.

Так, статтею 6 Закону № 3038-VI передбачено, що управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною ОСОБА_6 України, Кабінетом ОСОБА_6 України, Верховною ОСОБА_6 Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

До уповноважених органів містобудування та архітектури належать органи, визначені у статті 13 Закону України Про архітектурну діяльність .

До органів державного архітектурно-будівельного контролю належать: 1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; 2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Примірне положення про органи державного архітектурно-будівельного контролю затверджується Кабінетом ОСОБА_6 України.

В матеріалах справи в наявності відповідь Менської міської ради на запит суду, в якому остання повідомляє, що рішення про створення відділу державного архітектурно-будівельного контролю на території м. Мена Менської міською радою не приймалося (а.с.200).

Також в матеріалах справи в наявності довідка Управління Державно-архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області від 07.02.2018 №40-1025-4/224-18, в якій остання повідомляє, що функції державного архітектурно-будівельного контролю Державною архітектурно-будівельною інспекцією України передані тільки Чернігівській міській раді; іншим районним державним адміністраціям, міським, сільським, селищам радам на території Чернігівської області функції державного архітектурно-будівельного контролю не передавались (а.с.182).

Отже, Менська міська рада, станом на момент проведення перевірки позивача 28.07.2017, не мала повноважень щодо здійснення заходів архітектурно-будівельного контролю у відповідності до вищевказаних законодавчих та нормативно-правових актів.

Водночас, частиною 2 статті 7 Закону №3038-VI встановлено, що у разі якщо сільські, селищні, міські ради не утворили виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю, повноваження таких органів виконує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через відповідних головних інспекторів будівельного нагляду.

Таким чином, повноваження щодо здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю на території Менської міської ради покладено саме на Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області до моменту створення Менською міською радою відділу державного архітектурно-будівельного контролю та передачі їй таких функцій Державною архітектурно-будівельною інспекцією України.

Вищевказані обставини, у свою чергу, спростовують і посилання позивача на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.12.2017 (справа № 825/1737/17), якою встановлено той факт, що посадові особи Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області не мали повноважень проводити перевірку та розглядати матеріали по справі про адміністративне правопорушення стосовно ФГ ОСОБА_1П. , оскільки такі заходи належать до компетенції архітектурно-будівельного контролю, а не нагляду, відтак перевірка є незаконною.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що, у відповідності до частини 7 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для суду.

Також, суд не бере до уваги посилання позивача на статтю 61 Конституції України, якою передбачено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 було притягнуто за двома різними видами юридичної відповідальності, а саме: постановою по справі про адміністративне правопорушення від 03.08.2017 № 23, якою ОСОБА_1 (як фізичну особу) визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено штраф у сумі 8500,00 грн. (а.с.44); постановою про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 03.08.2017 № 5/1544, якою ФГ ОСОБА_1П. (як юридичну особу) визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 2 частини 2 статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф у сумі 60624,00 грн. (а.с.172).

Судом також встановлено, що в протоколі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 28.07.2017 року зазначено, що розгляд справи про правопорушення відбудеться о 12 год. 00 хв. 03.08.2017. Вказаний протокол підписано директором ФГ ОСОБА_1П. ОСОБА_1 із поясненнями не встиг отримати проектну документацію на будівництво , останній другий примірник протоколу отримав 28.07.2017.

Також з оскаржуваної постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 03.08.2017 вбачається, що голова ФГ ОСОБА_1П. ОСОБА_1 був присутній при розгляді справи та мав можливість на надання заперечень, доказів та пояснень на обґрунтування своєї позиції.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання протиправною та скасування постанови №5/1544 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 03.08.2017 та відмови у задоволенні позовних вимог ФГ ОСОБА_1П у цій частині.

При цьому, судом враховується положення пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету ОСОБА_6 Європи щодо якості судових рішень, відповідно до якого обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Крім того, згідно з пунктом 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі RuizTorija v. Spain від 09.12.1994, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод не можна розуміти як такий, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 28.07.2017 та його скасування, то суд зауважує, що він не є рішенням суб'єктів владних повноважень, оскільки не зумовлює виникнення будь-яких прав та обов'язків для осіб, щодо яких він складений, окрім права на заперечення, а отже, не породжує правовідносин, що можуть бути предметом оскарження до суду.

Наведена позиція відповідає висновкам, викладеним у постанові Верховного Суду України від 10.09.2013 у справі № 21-237а13, та Верховного Суду у постанові від 06.03.2018 у справі №380/499/17.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ФГ ОСОБА_1П.

При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини 2 статті 2 та частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Фермерського господарства ОСОБА_1П (вул. Титаренка Сергія, 47В, м. Мена, Чернігівська область, 15600, код ЄДРПОУ 21400755) - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення суду у повному обсязі виготовлено 06.04.2018.

Суддя В.В. Падій