Рішення

від 27.03.2018 по справі 716/1510/16-ц

ЗАСТАВНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 716/1510/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.03.18 Заставнівський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді - Пухарєвої О.В.

секретаря - Кульки О.М.,

за участю

представника позивача - ОСОБА_1,

відповідачів - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

третьої особи - ОСОБА_4

представників відповідачів - ОСОБА_5, ОСОБА_6,ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Заставна цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_8 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа на стороні позивача: ОСОБА_4 про визнання договорів купівлі - продажу недійсними, усунення перешкод в користуванні майном,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_8 звернулася до суду із позовною заявою до ОСОБА_4, ОСОБА_9, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Заставнівського районного нотаріального округу ОСОБА_10, Звенячинська сільська рада Заставнівського району Чернівецької області про визнання договорів дарування недійсними, скасування державної реєстрації та державного акту на земельну ділянку, усунення перешкод в користуванні майном, в якому просила:

- визнати спільною сумісною власністю її - ОСОБА_8 та відповідача - ОСОБА_4

1) нерухоме майно, яке складається з:

-нежитлової будівлі телятнику за номером 2 Б , що знаходиться на вулиці Шевченка, в с.Звенячин, Заставнівського району, Чернівецької області, позначену літ. А , Б , В , Г , загальною площею 1902.00 кв.м., фундамент Д , довжиною 134.4 м;

-земельної ділянки загальною площею 0,7000 га, яка розташована у селі Звенячин, вул.Шевченка, 2 Б , Заставнівського району Чернівецької області, із цільовим призначенням для обслуговування цеху по виготовленню поліетиленової тари та іншої комерційної діяльності і яка має кадастровий номер - 7321584900:02:003:0005.

2) Рухоме майно, яке складається з:

1. ОСОБА_11 КloknеrFеrоmаtіkDеsmа FM250 №360182, 1988 р.в. 180.000 грн.;

2. ОСОБА_11 KUASY 1800/400 №13387, 8200/42, 1988 р.в. 140.000 грн.;

3. ОСОБА_11 KUASY 800/250 №2-36633/8, 1974 р.в. 80.000 грн.;

4. Ножиці гільйотинні ГН-400М №6709, 1986 р.в. 35.000грн.;

5. Верстат координатно росточний 2А450 №119, 1963 р.в. 110.000 грн. ;

6. Установка вакуумна УВМ-15У 80.000 грн.;

7. Плоско шліфувальний ЗЕ711ВФ2 №509 68.000 грн.;

8. Верстат ГФ2522 №3, 1990 р.в. 65.000 грн.;

9. Станок токарний ФТ 11, 1981 р.в. 80.000 грн.;

10. Лінія по виготовленню паперових мішків 60.000 грн.;

11. Станок плоскошліфувальний, 1970 р.в. 12.000 грн.;

12. Станок фрезерно- свердлильний №241507,52 , 1986 р.в. 170.000 грн.;

13. Компресор СБ4С 540л , 1980 р.в. 12.000 грн.;

14. Електропогрузчик Штіль 27.000 грн.;

15. Прес гідравлічний У2706 №9140, 1990 р.в. 35.000 грн.;

16. Станок круглошліфувальний 3А130 №8219, 1979 р.в. 9.000 грн.;

17. Станок металорізальний ерозійний №363, 1988 р.в. 75.000 грн.;

18. Станок фрезерний ВМ-13 №290, 1988 р.в. 12.000 грн.;

19. Електротельфер 4.000 грн.;

20. Метеріальний циліндр 6.000 грн.;

21. Шнек 2шт. 8.000 грн.;

22. Прес гідравлічний РУЕ-10-31 1 шт. 42.000 грн.;

23.Трансформаторна підстанція 04/10 250 кіловат 1шт. 75.000 грн.;

24.Котел твердопаливний ДЕМБРАД 1шт. 32.000 грн.;

25.Стіл слюсарний (саморобний власного виробництва) 2шт. 7.000 грн.;

26.Стелаж (саморобний власного виробництва) 3шт. 5.000 грн.;

27. Візок для ковпака (саморобний власного виробництва) 40шт. 450 грн. (l шт) = 18.000 грн.;

28. Шафа б/у 4 шт. 720 грн. (1 шт) = 2880 грн.;

29. Шафа б/у 4 шт. 720 грн. (1 шт) = 2880 грн.;

30. Шафа б/у 4 шт. 720 грн. (1 шт) = 2880 грн.;

31. Прес гідравлічний у 2706 1 шт. 12.000 грн.;

32. Сталь інструментальна 710 кг. (22грн. за 1 кг) = 15620грн., а всього загальною вартістю 1482640 гривень, яке зберігається в нежитловій будівлі телятнику за номером 2 Б , що знаходиться по вулиці Шевченка, в селі Звенячин, Заставнівського району, Чернівецької області;

- визнати недійсним договір дарування від 13 березня 2009 року укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_9 про передання безоплатно у власність нежитлових будівель телятника за номером 2 Б , що знаходиться по вул.Шевченка в с.Звенячин Заставнівського району Чернівецької області, загальною площею 1285,10 кв.м., зазначений в плані під літ. А ;

- визнати недійсним договір дарування земельної ділянки від 13 березня 2009 року укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_9 про передання безоплатно у власність ОСОБА_9 земельної ділянки загальною площею 0,7000 га, яка розташована в с.Звенячин, вул.Шевченка, 2 Б , Заставнівського району Чернівецької області, із цільовим призначенням - для обслуговування цеху по виготовленню поліетиленової тари та іншої комерційної діяльності, кадастровий номер 7321584900:02:003:0005;

- скасувати державну реєстрацію та державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 581033, посвідчуваного право власності ОСОБА_9 на земельну ділянку , загальною площею 0,7000 га, яка розташована в с.Звенячин, вул.Шевченка, 2 Б , Заставнівського району Чернівецької області, із цільовим призначенням - для обслуговування цеху по виготовленню поліетиленової тари та іншої комерційної діяльності, кадастровий номер 7321584900:02:003:0005;

- усунути перешкоди в користуванні вказаним вище рухомим спільним майном загальною вартістю 1482640 грн., шляхом забезпечення вільного доступу до такого майна і місця його зберігання, а також стягнути з відповідачів в рівних частках понесені судові витрати.

23.11.2016 року ухвалами судді Заставнівського районного суду Чернівецької області відкрито провадження у справі за вказаним позовом та задоволено клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно. 29.12.2016 ухвалою колегії суддів апеляційного суду Чернівецької області скасовано ухвалу судді Заставнівського районного суду Чернівецької області про забезпечення позову. Ухвалою попереднього судового засідання від 06.12.2016 зазначену цивільну справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

Ухвалою Заставнівського районного суду Чернівецької області від 13.03.2017 задоволено заяву представника позивача про залишення без розгляду в частині позовних вимог про визнання спільною сумісною власністю ОСОБА_8 та ОСОБА_4 нерухомого майна, визнання недійсними договорів дарування нерухомого майна, земельної ділянки та скасування державної реєстрації та державного акту на земельну ділянку.

До початку розгляду справи по суті представником позивача неодноразово змінювалися позовні вимоги та позовна заява подавалася в новій редакції.

В уточненій позовній заяві ОСОБА_8 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа на стороні позивача ОСОБА_4 позивач просить:

-визнати недійсними договори купівлі-продажу обладнання № 1-08 та №1-09 укладені 07.08.2008 ОСОБА_9 та ОСОБА_3;

-усунути перешкоди в користуванні наступним рухомим спільним майном:

-Інжекційно-ливарна машина Кіокпег ЕегготаПк Безта БМ250 №360182 1988 р. вартістю 44919,25 грн.

-ОСОБА_11 1800/400 №13387, 8200/42 1980 р.в. вартістю 81616,29 грн.

-ОСОБА_11 КТІАБУ 800/250 №2-36633/8 1974 р.в. вартістю 9605,55 грн.

-Ножиці гільйотинні ГН-400М №6709 1986 р.в. вартістю 6500грн.

-Верстат координатно-росточний 2А450 №119 1963 р.в. вартістю 13000 грн.

-Установка вакуумна УВМ-15У вартістю 2610 грн.

-Верстат плоско шліфувальний ЗЕ711ВФ2 №509 вартістю 4600 грн.

-Верстат ГФ2522 №3 1990 р.в. вартістю 7200 грн.

-Станок токарний ФТ-11 1989 р.в. вартістю 3000 грн.

-Лінія по виготовленню паперових мішків вартістю 34500 грн.

-Станок плоскошліфувальний 1970р.в. вартістю 3000 грн.

-Станок фрезерно-свердлильний №241507,52 1986 р.в. вартістю 52000 грн.

-Компресор СБ4С 540л.м 1980 р.в. вартістю 1980 грн.

-Електропогрузчик ШТІЛЬ вартістю 5120 грн.

-Прес гідравлічний У2706 №9140 1990 р.в. вартістю 3200 грн.

-Станок круглошліфувальний ЗАІЗО №8219 1979 р.в. вартістю 2700 грн.

-Верстат ерозійно-прошивний УЕ723 1979 р.в. вартістю 5040 грн.

-Станок фрезерний ВМ-13 №290 1988 р.в. вартістю 7000 грн.

-Електротельфер вартістю 1080 грн.

-Матеріальний циліндр вартістю 450 грн.

-Шнек 2 шт. вартістю 1460 грн.

-Трансформаторна підстанція 04/10 250 кіловат 1шт. вартістю 5200 грн.

-Котел твердопаливний ДЕМБРАД 1 шт. вартістю 11000 грн.

-Стіл слюсарний (саморобний власного виробництва) 2 шт. вартістю 700 грн.

-Стелаж (саморобний власного виробництва) 3 шт. вартістю 500 грн.

-Візок для ковпака (саморобний власного виробництва) 40шт. 450 грн (1шт) загальною вартістю 18000 грн.

-Шафа б/у 4 шт. 30 грн. загальною вартістю 120 грн. ,

-Шафа б/у 4 шт. 30 грн. загальною вартістю 120 грн.

-Шафа б/у 4 шт. 30 грн. загальною вартістю 120 грн.

-Сталь інструментальна 710 кг. вартістю 1559,16 грн.

-Дробілка для дріблення пластмаси (власного виробництва) вартістю 8000грн.

-Термоупаковочна машина (власного виробництва) вартістю 10000грн.

-Уголок в кількості 42 метри за ціною 43,50 грн. загальною вартістю 2907,00грн.

загальною вартістю 348807,34 гривень.

В обґрунтування позову посилається на те, що 18.11.1977 між позивачкою та третьою особою Король 1.1, було укладено шлюб. 21 вересня 2009 року шлюб було розірвано. Відповідачка ОСОБА_2 доводиться позивачці та третій особі дочкою. В період шлюбу приблизно з 1995 по 2008 роки ОСОБА_4 за спільні кошти було придбано наступне обладнання та устаткування:

-Інжекційно-ливарна машина Кіокпег ЕегготаПк Безта БМ250 №360182 1988 р. вартістю 44919,25 грн.

-ОСОБА_11 1800/400 №13387, 8200/42 1980 р.в. вартістю 81616,29 грн.

-ОСОБА_11 КТІАБУ 800/250 №2-36633/8 1974 р.в. вартістю 9605,55 грн.

-Ножиці гільйотинні ГН-400М №6709 1986 р.в. вартістю 6500 грн.

-Верстат координатно-росточний 2А450 №119 1963 р.в. вартістю 13000 грн.

-Установка вакуумна УВМ-15У вартістю 2610 грн.

-Верстат плоско шліфувальний ЗЕ711ВФ2 №509 вартістю 4600 грн.

-Верстат ГФ2522 №3 1990 р.в. вартістю 7200 грн.

-Станок токарний ФТ-11 1989 р.в. вартістю 3000 грн.

-Лінія по виготовленню паперових мішків вартістю 34500 грн.

-Станок плоскошліфувальний 1970 р.в. вартістю 3000 грн.

-Станок фрезерно-свердлильний №241507,52 1986 р.в. вартістю 52000 грн.

-Компресор СБ4С 540 л.м 1980 р.в. вартістю 1980 грн.

-Електропогрузчик ШТІЛЬ вартістю 5120 грн.

-Прес гідравлічний У2706 №9140 1990 р.в. вартістю 3200 грн.

-Станок круглошліфувальний ЗАІЗО №8219 1979 р.в. вартістю 2700 грн.

-Верстат ерозійно-прошивний УЕ723 1979 р.в. вартістю 5040 грн.

-Станок фрезерний ВМ-13 №290 1988 р.в. вартістю 7000 грн.

-Електротельфер вартістю 1080 грн.

-Матеріальний циліндр вартістю 450 грн.

-Шнек 2 шт. вартістю 1460 грн.

-Трансформаторна підстанція 04/10 250 кіловат 1шт. вартістю 5200 грн.

-Котел твердопаливний ДЕМБРАД 1шт. вартістю 11000 грн.

-Стіл слюсарний (саморобний власного виробництва) 2шт. вартістю 700 грн.

-Стелаж (саморобний власного виробництва) 3 шт. вартістю 500 грн.

-Візок для ковпака (саморобний власного виробництва) 40 шт. 450 грн (1шт) загальною вартістю 18000 грн.

-Шафа б/у 4 шт. 30 грн. загальною вартістю 120 грн.

-Шафа б/у 4 шт. 30 грн. загальною вартістю 120 грн.

-Шафа б/у 4 шт. 30 грн. загальною вартістю 120 грн.

-Сталь інструментальна 710 кг. вартістю 1559,16 грн.

-Дробілка для дріблення пластмаси (власного виробництва) вартістю 8000 грн.

-Термоупаковочна машина (власного виробництва) вартістю 10000 грн.

-Уголок в кількості 42 метри за ціною 43,50 грн. загальною вартістю 2907,00 грн.

Всього загальною вартістю 348807,34 гривень.

Користуючись наданою ОСОБА_4 довіреністю, 18.07.2008 посвідченою приватним нотаріусом, ОСОБА_2 законним чином, на виконання волі довірителя, 07.08.2008, згідно договорів купівлі-продажу продала все спільне обладнання ОСОБА_3. Однак, жодних вказівок щодо продажу обладнання вони з чоловіком їй не давали, грошових коштів нібито отриманих з продажу ОСОБА_2 ОСОБА_4 не передавала, фактично обладнання так званому покупцеві передане не було, а залишилось в тому місці, де воно і знаходилось, за адресою Заставнівський район, с. Звенячин. вул. Шевченка, 2Б.

На відчуження належного позивачці та третій особі спільного обладнання необхідна була згода обох співвласників. Однак такої згоди у письмовому вигляді жоден зі співвласників не надавав, про факт продажу власникам відомо не було. Вказані договори є такими, що виходять за межі дрібного побутового, а тому їх укладення без згоди співвласника є порушенням права власності співвласників. Позивач вважає, що на підставі ч.2 ст.65 Сімейного кодексу України вищезгадані договори купівлі-продажу підлягають визнанню недійсними в судовому порядку.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав уточнені позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві. Просив позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_9 в судовому засіданні позов не визнала, вказала суду, що 18.07.2008 ОСОБА_4 видав їй генеральну довіреність, оскільки самостійно займатися підприємницькою діяльність не мав часу. На той час вона була зареєстрована як приватний підприємець і на неї було оформлено фірму по виробництву пластмасових виробів. ОСОБА_8 та ОСОБА_4 взагалі не здійснювали підприємницьку діяльність. Через борги ОСОБА_4 вона змушена була продати рухоме майно. Про існування договорів купівлі-продажу рухомого майна і ОСОБА_4, і ОСОБА_8 було достовірно відомо, остання не заперечувала проти їх укладення.

Починаючи із 2008 року ОСОБА_4 проживав в м. Кіцмань. Всі питання щодо укладання договорів та ведення підприємницької діяльності обговорювалося втрьох в будинку ОСОБА_8 в с. Хрещатик.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнала. Суду пояснила, що непорозуміння в сім'ї Королів відбувалися із 2007 р. по 2009 р., тобто до часу коли ОСОБА_4 та ОСОБА_8 розлучилися. В 2008 році у ОСОБА_4 була інша жінка і йому потрібні були кошти, а тому він надав генеральну довіреність на ОСОБА_9 для здійснення продажу майна. ОСОБА_3 вказала, що придбала рухоме майно у ОСОБА_2 для того, щоб інвестувати кошти. Все, що відбувалося на підприємстві до 2014 році було достовірно відомо ОСОБА_8

Представник відповідачів ОСОБА_5 в судовому засіданні позов не визнав. Суду пояснив, що рухоме майно, яке було майном подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_8 вибуло із їх володіння у 2008 році, у зв язку із укладанням договорів купівлі-продажу 07.08.2008. Вказане майно було відчужене ОСОБА_2 у зв'язку із боргами ОСОБА_4 на підставі його довіреності. Представник відповідача вказував, що у зв'язку із пропуском строку позовної давності, позивачу необхідно відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення сторін та їх представників, показання сторін, допитаних як свідків, дослідивши письмові докази, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_4, перебуваючи в шлюбі з ОСОБА_8, упродовж 1995 - 2008 років, придбав обладнання та інше рухоме майно. Шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_12 розірвано 21.09.2009 року, про що в книзі реєстрації розірвань шлюбів зроблено відповідний актовий запис №142.

Відповідач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, являється донькою позивача ОСОБА_8 та третьої особи ОСОБА_4

Як вбачається з довіреності від 18 липня 2008 року ОСОБА_4 на підставі усного договору доручення з повіреним, уповноважив ОСОБА_9 представляти його інтереси, в тому числі перед фізичними особами-підприємцями з посвідченням в органах нотаріату тощо з усіх без винятку питань, що його стосуватимуться, в тому числі з відчуженням від його імені (купівля-продаж, міна, рента), за винятком дарування, а також вчинення будь-яких інших дозволених законом дій щодо належного йому рухомого, включаючи транспортні засоби та нерухомого майна за цінами у терміни та на умовах, які повірений вважатиме прийнятними або доцільними та за умовами, що його дії відповідатимуть вимогам чинного законодавства, з правом подання та підпису від його імені заяв, у тому числі передбачених чинним законодавством про нотаріат.

Зазначена довіреність посвідчена приватним нотаріусом Заставнівського районного нотаріального округу ОСОБА_10 (а.с.169).

07 серпня 2008 відповідач ОСОБА_9, діючи на підставі довіреності від 18.07.2008 року від імені позивача ОСОБА_4 уклала договори купівлі - продажу №1-08, №1-09 з відповідачем ОСОБА_3 Предметом зазначених договорів будо обладнання у кількості 41 найменувань загальною вартістю 569688 грн. ( а.с. 123-126).

Одним із предметів спору в даній цивільній справі є визнання договорів купівлі - продажу обладнання №1-08 та №1-09 від 07 серпня 2008 року недійсними.

Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Оскільки ОСОБА_9 на підставі генеральної довіреності продала майно, належне ОСОБА_4, то за указаними спірними договорами продавцем є ОСОБА_4 (в особі повіреного ОСОБА_9І.), а покупцем ОСОБА_2Я

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 26 постанови № 9 від 06 листопада 2009 року Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними особами, які беруть участь у справі про визнання правочину недійсним, є насамперед сторони правочину.

Позов ОСОБА_8 пред'явлено до відповідачів ОСОБА_9 та ОСОБА_3 При цьому ОСОБА_9, являється представником продавця ОСОБА_4, який згідно довіреності від 18.07.2008 на підставі усного договору доручення уповноважив останню представляти його інтереси при укладенні договорів. Отже ОСОБА_9І є представником сторони договорів купівлі-продажу, що оспорюються.

Натомість, звертаючись до суду із даним позовом ОСОБА_8 не пред'явила позовних вимог до однієї із сторін договору - ОСОБА_4, якого залучено у справі не як відповідача, а як третю особу.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. ст. 33, 36, 119 ЦПК України (у редакції 2004 року, чинній на час звернення до суду з даним позовом) саме на позивача покладено право і обов'язок визначати відповідача у справі. При цьому суд під час розгляду справи має виходити зі складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. У разі пред'явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів та зобов'язується вирішити справу за тим позовом, що пред'явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому.

Суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача (ст. 33 ЦПК).

Аналогічні вимоги містяться в приписах ст. 51 ЦПК України в редакції від 03.10.2017, чинної на час вирішення даної справи.

Зважаючи на предмет спору, суть спірних правовідносин, в судовому засіданні 22.12.2017 головуючим у відповідності до п.4 ст.12 ЦПК України ( в порядку сприяння учасникам судового процесу в реалізації прав, передбачених цим Кодексом) роз'яснено представнику позивача право на звернення до суду із відповідним клопотанням про залучення співвідповідача та надано перерву для підготовки такого клопотання. Проте позивач (її представник) не скористалися своїм правом, передбаченим ст.51 ЦПК України залучення до участі у справі ОСОБА_4, який є стороною оспорюваних договорів купівлі-продажу, як належного відповідача.

За таких обставин, без участі у справі належного відповідача, суд позбавлений можливості перевірити обґрунтованість цих позовних вимог.

Враховую наведене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовної вимоги про визнання недійсними договорів купівлі - продажу обладнання №1-08 та №1-09 від 07 серпня 2008 року.

Крім цього на підставі ст. 391 ЦК України позивач просить усунути перешкоди в користуванні рухомим майном, яку складається з 33 найменувань загальною вартістю 348807,34 грн. шляхом забезпечення вільного доступу до такого майна у місці його знаходження.

Приписами ст. 391 ЦК України встановлено , що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Позовна вимога ОСОБА_8 про усунення перешкод в користуванні обладнанням, яке було предметом оспорюваних договорів купівлі-продажу №№1-08,1-09 від 07.08.2008 є похідною від позовної вимоги про визнання цих договорів недійсними. Оскільки у зв'язку із відмовою судом у задоволенні позову про визнання спірних договорів недійсними, законним власником відчуженого обладнання залишається відповідач ОСОБА_3, то позивачу ОСОБА_8 не належить право на вимогати усунення перешкод у користуванні цім майном. За таких обставин суд вважає, що відсутні підстави для задоволення позову в цій частині.

Щодо іншої частини рухомого майна (не обладнання, а також саморобного власного виробництва), яке не відчужувалося за спірними договорами купівлі-продажу, усунути перешкоди в користуванні яким просить позивач, то в судовому засіданні не знайшло підтвердження будь-якими доказами, що це майно існує в натурі, є індивідуально визначеним, знаходиться у відповідачів і останні чинять перешкоди позивачу у користуванні ним. За таких обставин в судовому засіданні позивачем не доведено правомірність вимоги про захист права власності від порушень, не пов'язаних із позбавленням володіння на підставі ст. 391 ЦК України. Таким чином позовна вимога про усунення перешкод в користуванні іншим рухомим майном (не обладнанням) також задоволенню не підлягає.

На підставі ст. 65 СК України, 391 ЦК України, керуючись ст.ст. 33,36,119 ЦПК України ( у редакції 2004 року), ст. ст.12,50,51, 175, 263-265,268 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішеннядо апеляційного суду Чернівецької області через Заставнівський районний суд.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 06.04.2018

Суддя О.Пухарєва