Постанова

від 05.07.2018 по справі 716/1510/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2018 року м. Чернівці

справа № 716/1510/16-ц

Апеляційний суд Чернівецької області у складі колегії суддів палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Яремка В. В.

суддів: Литвинюк І.М., Перепелюк І. Б.

секретар Герман Я.І.

з участю представника позивачки ОСОБА_1, представників відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, третьої особи ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа на стороні позивача ОСОБА_4, про визнання договорів купівлі-продажу недійсними та усунення перешкод у користуванні майном за апеляційною скаргою ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_5, на рішення Заставнівського районного суду Чернівецької області від 27 березня 2018 року (головуючий у суді першої інстанції - суддя Пухарєва О. В.),

встановив:

У листопаді 2016 року ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом про визнання договорів дарування недійсними, скасування державної реєстрації та державного акту на земельну ділянку, усунення перешкод в користуванні майном. У подальшому позовні вимоги щодо їх суті та складу учасників було уточнено (т. 1, а.с.214-216).

Зазначала, що 18 листопада 1977 року між нею та ОСОБА_4 було укладено шлюб, який 21 вересня 2009 року розірвано. В період шлюбу впродовж 1995-2008 років ОСОБА_4 за спільні кошти було придбано нерухоме майно (нежитлову будівлю телятника, земельну ділянку), а також обладнання, устаткування та інше рухоме майно.

Відповідачка ОСОБА_6 є донькою позивачки та третьої особи ОСОБА_4

Довіреністю від 18 липня 2008 року ОСОБА_4 уповноважив ОСОБА_6 представляти його інтереси. Зазначена довіреність посвідчена приватним нотаріусом Заставнівського районного нотаріального округу ОСОБА_8

07 серпня 2008 року ОСОБА_6, діючи на підставі довіреності від 18 липня 2008 року від імені позивача уклала договори купівлі - продажу №1-08, №1-09 з відповідачкою ОСОБА_7 Предметом зазначених договорів будо обладнання у кількості 41 найменувань загальною вартістю 569 688 грн.

Посилаючись на те, що укладення указаних договорів купівлі-продажу мало місце без її згоди, позивачка на підставі ч. 2 ст. 65 СК України просила:

визнати недійсними договори купівлі-продажу обладнання № 1-08 та №1-09 укладені 07 серпня 2008 між ОСОБА_6 та ОСОБА_7;

усунути перешкоди в користуванні наступним рухомим майном, що було предметом договорів, за таким переліком: інжекційно-ливарна машина Кіокпег Ееггота Пк Безта БМ250 №360182 1988 року вартістю 44919 грн 25 коп.; термопласт KUASY 1800/400 №13387, 8200/42 1980 року випуску вартістю 81616 грн 29 коп.; термопласт KUASY 800/250 №2-36633/8 1974 року випуску вартістю 9605 грн 55 коп.; ножиці гільйотинні ГН-400М №6709 1986 року випуску вартістю 6500 грн; верстат координатно-розточний 2А450 №119 1963 року випуску вартістю 13000 грн; установка вакуумна УВМ-15У вартістю 2610 грн; верстат плоско шліфувальний ЗЕ711ВФ2 №509 вартістю 4600 грн; верстат ГФ2522 №3 1990 року випуску вартістю 7200 грн; станок токарний ФТ-11 1989 року випуску вартістю 3000 грн; лінія по виготовленню паперових мішків вартістю 34500 грн; станок плоскошліфувальний 1970 року випуску вартістю 3000 грн; станок фрезерно-свердлильний 1986 року випуску вартістю 52000 грн; компресор СБ4С 540 л. м 1980 року випуску вартістю 1980 грн; електронавантажувач ШТІЛЬ вартістю 5120 грн; прес гідравлічний У2706 №9140 1990 року випуску вартістю 3200 грн; станок круглошліфувальний ЗАІЗО №8219 1979 року випуску вартістю 2700 грн; верстат ерозійно-прошивний УЕ723 1979 року випуску вартістю 5040 грн; станок фрезерний ВМ-13 №290 1988 року випуску вартістю 7000 грн; електротельфер вартістю 1080 грн; матеріальний циліндр вартістю 450 грн; шнек 2 шт. вартістю 1460 грн; трансформаторна підстанція 04/10 250 кіловат 1шт. вартістю 5200 грн; котел твердопаливний ДЕМБРАД 1шт. вартістю 11000 грн; стіл слюсарний (саморобний власного виробництва) 2шт. вартістю 700 грн; стелаж (саморобний власного виробництва) 3 шт. вартістю 500 грн; візок для ковпака (саморобний власного виробництва) 40 шт. 450 грн (1шт) загальною вартістю 18000 грн; шафа б/в 4 шт. 30 грн. загальною вартістю 120 грн; шафа б/в 4 шт. 30 грн. загальною вартістю 120 грн; шафа б/в 4 шт. 30 грн. загальною вартістю 120 грн; сталь інструментальна 710 кг. вартістю 1559 грн 16 коп.; подрібнювач для пластмаси (власного виробництва) вартістю 8000 грн; термопакувальна машина (власного виробництва) вартістю 10000 грн; кутник в кількості 42 метри за ціною 43 грн 50 коп. вартістю 2907 грн, а всього загальною вартістю 348807 грн 34 коп.

Рішенням Заставнівського районного суду Чернівецької області від 27 березня 2018 року у задоволені позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, який діє в інтересах позивачки ОСОБА_5, просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Посилається на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_6, ОСОБА_7 просять рішення суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивачкою не заявлено вимог до всіх належних відповідачів, зокрема до сторони оспорюваного правочину - ОСОБА_4, що є перешкодою для вирішення спору по суті заявлених вимог.

Колегія суддів погоджується з таким висновком.

Предметом спору в даній цивільній справі є визнання договорів купівлі - продажу обладнання №1-08 та №1-09 від 07 серпня 2008 року недійсними.

За нормою ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 26 постанови № 9 від 06 листопада 2009 року Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними особами, які беруть участь у справі про визнання правочину недійсним, є насамперед сторони правочину.

За указаними спірними договорами сторонами правочинів є продавець та покупець.

Зокрема, продавцем є третя особа ОСОБА_4 (в особі повіреного - відповідачки ОСОБА_6І.), а покупцем - відповідачка ОСОБА_7

Позов про визнання недійсним договорів купівлі-продажу пред'явлено до ОСОБА_6 та ОСОБА_7 При цьому ОСОБА_6 є представником продавця ОСОБА_4, який згідно довіреності від 18 липня 2008 року на підставі усного договору доручення уповноважив останню представляти його інтереси при укладенні договорів. Отже, ОСОБА_6 є не стороною правочину, а представником сторони договорів купівлі-продажу, що оспорюються.

Позивачкою вимоги про визнання договорів купівлі-продажу не пред'явлено до однієї із сторін договору - продавця ОСОБА_4, якого залучено до справи не як відповідача, а як третю особу.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. ст. 33 , 36 , 119 ЦПК України (у редакції 2004 року, чинній на час звернення до суду з даним позовом) на позивача покладено обов'язок визначати відповідача у справі. При цьому суд під час розгляду справи має виходити зі складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. У разі пред'явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів та зобов'язується вирішити справу за тим позовом, що пред'явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому. Винятки становлять справи, вирішення яких є неможливим без участі усіх співвідповідачів у зв'язку із характером спірних правовідносин.

Якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача (ст. 33 ЦПК ).

Аналогічні вимоги містяться в приписах ст. 51 ЦПК України в редакції від 03 жовтня 2017 року, чинної на час вирішення справи.

Встановлено, що позивачка (її представник) не скористалися своїм правом, передбаченим ст. 51 ЦПК України на залучення до участі у справі ОСОБА_4, який є стороною оспорюваних договорів купівлі-продажу, як відповідача, з участю якого саме у такому статусі має вирішуватися спір.

Встановивши, що без участі у справі належного співвідповідача ОСОБА_4 неможливо перевірити обґрунтованість цих позовних вимог, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовної вимоги про визнання недійсними договорів купівлі - продажу обладнання №1-08 та №1-09 від 07 серпня 2008 року, а відповідно і похідної вимоги про усунення перешкод у користуванні цим майном.

Рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм процесуального права.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивачка визначилася зі складом відповідачів і суд першої інстанції мав вирішити спір по суті заявлених вимог є такими, що не заслуговують на увагу, оскільки висновок про обґрунтованість чи необґрунтованість позовних вимог має вирішуватися з участю усіх належних сторін у справі.

Заявник посилається на те, що у разі якщо позивач не погоджується на залучення до участі іншої особи - відповідача, суд з власності ініціативи мав залучити таку особу співвідповідачем.

Такі доводи є необґрунтованими, оскільки за змістом ст. 51 ЦПК України залучення до участі у справі співвідповідачів можливе лише за клопотанням позивача.

В апеляційній скарзі наведено норми Цивільного та Сімейного кодексів України, на підставі яких на думку заявника позов про визнання правочинів недійсними підлягав задоволенню.

Проте такі доводи не можуть братися до уваги, оскільки у позові відмовлено з підстав порушення норм процесуального права - непред'явлення позовних вимог до всіх належним відповідачів.

Отже, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержання норм матеріального та процесуального права, є по суті правильним, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для його скасування.

На підставі наведеного та керуючись п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_5, залишити без задоволення.

Рішення Заставнівського районного суду Чернівецької області від 27 березня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови - 12 липня 2018 року.

Головуючий В. В. Яремко

Судді: І. М. Литвинюк

ОСОБА_9