Рішення

від 04.04.2018 по справі 911/3903/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" квітня 2018 р.           м. Київ           Справа №911/3903/17

Суддя:           Грабець С.Ю.

Секретар судового засідання: Абрамова В.Д.

Суд, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Ірпінського міжрайонного управління водного господарства

до дочірнього підприємства "ГАЗТЕХСЕРВІС – 2000"

про витребування майна із чужого незаконного володіння

за участю представника:

позивача: не з'явився;

відповідача: не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

26 грудня 2017 року до Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Ірпінського міжрайонного управління водного господарства (далі – позивач) до дочірнього підприємства "ГАЗТЕХСЕРВІС – 2000" (далі – відповідач) про витребування майна із чужого незаконного володіння та стягнення неустойки в сумі 16 216,92 грн.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач послався на те, що між ним та відповідачем був укладений договір найму (оренди) модуля автогазозаправного пункту (далі – майно) від 03.09.2009 року (далі – договір).

На підставі рішення Господарського суду Київської області у справі №911/72/17 від 02.03.2017 року вищевказаний договір розірвано, проте відповідач продовжує користуватись майном, переданим йому на підставі договору оренди.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду, просив витребувати із чужого незаконного володіння відповідача майно, а також стягнути з відповідача неустойку в сумі 16 216,92 грн.

Ухвалою суду від 26.12.2017 року позовну заяву Ірпінського міжрайонного управління водного господарства залишено без руху, на підставі п. 10 ч. 3 ст. 162, п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України.

22 січня 2018 року на адресу Господарського суду Київської області представник позивача направив заяву про усунення недоліків позовної заяви та долучення витребуваних ухвалою суду документів, а також заяву про уточнення позовних вимог, просив суд витребувати майно із чужого незаконного володіння.

Ухвалою суду від 06.02.2018 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 28 лютого 2018 року.

27 лютого 2018 року через канцелярію Господарського суду Київської області представник позивача подав клопотання про відкладення підготовчого засідання, у зв'язку з участю в іншому судовому засіданні.

28 лютого 2018 року в засіданні суд розглянув вищевказане клопотання представника позивача та дійшов висновку про те, що клопотання задоволенню не підлягало, у зв'язку з тим, що документів, які підтверджували б обставини, на які послався представник позивача, до клопотання не додано.

Представники сторін у засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, вимог ухвали суду не виконали.

Ухвалою суду від 28.02.2018 року підготовче засідання відкладено на 21 березня 2018 року.

21 березня 2018 року в засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, вважав їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Представник відповідача у засідання не з'явився, вимог ухвал суду від 06.02.2018 року та 28.02.2018 року не виконав, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Ухвалою суду від 21.03.2018 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті на 04 квітня 2018 року.

03 квітня 2018 року через канцелярію Господарського суду Київської області представник позивача подав клопотання про проведення судового засідання без його участі, яке було задоволене судом.

04 квітня 2018 року в судове засідання представники сторін не з'явились, про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвалою суду від 06.02.2018 року відповідачу запропоновано подати відзив на позовну заяву, докази, що підтверджують заперечення проти позову, а також попереджено про те, що суд може вирішити справу за наявними в ній матеріалами, у разі ненадання відповідачем відзиву на позовну заяву.

Враховуючи те, що відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, відзиву на позовну заяву не подано, суд вирішив справу за наявними в ній матеріалами.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків:

03 вересня 2009 року між Ірпінським міжрайонним управлінням водного господарства (далі – позивач) та дочірнім підприємством "ГАЗТЕХСЕРВІС – 2000" (далі – відповідач) був укладений договір найму (оренди) модуля автогазозаправного пункту (далі – договір), відповідно до умов якого позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування модуль автогазозаправного пункту (АГЗП) (надалі – майно), розташований за адресою: 08114, Київська область, Києво-Святошинський район, село Стоянка, 21-й км Житомирського шосе, що знаходиться на балансі позивача.

Відповідно до 2.1 договору, передача майна здійснюється за актом приймання-передачі в найм (оренду) модуля автогазозаправного пункту в день підписання цього договору.

Пунктом 10.5 договору встановлено, що за ініціативою однієї із сторін цей договір може бути розірвано за рішенням господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством України.

Як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку з порушенням відповідачем умов договору, позивач звернувся до Господарського суду Київської області з вимогами про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 2 702,82 грн. та розірвання договору від 03.09.2009 року.

02 березня 2017 року рішенням Господарського суду Київської області в справі №911/72/17, яке набрало законної сили 17 березня 2017 року, позов задоволено.

Згідно з п. 2.5 договору, у разі припинення цього договору майно повертається відповідачем позивачу протягом трьох робочих днів.

18 квітня 2017 року позивач направив на адресу відповідача лист №100 з вимогою повернути майно, проте відповідач відповіді на лист не надав, майно не повернув.

У зв'язку з цим, позивач звернувся до суду, просив витребувати майно із чужого незаконного володіння.

Згідно з ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 2 ст. 386 Цивільного кодексу України, власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Частиною 1 ст. 785 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно з ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Якщо орендар допустив погіршення стану орендованого майна або його загибель, він повинен відшкодувати орендодавцеві збитки, якщо не доведе, що погіршення або загибель майна сталися не з його вини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Пунктом 2 ч. 3 ст. 1212 Цивільного кодексу України встановлено, що положення цієї глави застосовуються також до вимог про витребування майна власником із чужого незаконного володіння.

Відповідач доказів, що спростували б доводи позивача або підтверджували б повернення ним орендованого майна позивачу, суду не надав.

Згідно з ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

У зв'язку з вищевикладеним та враховуючи те, що договір найму (оренди) модуля автогазозаправного пункту від 03.09.2009 року розірвано на підставі рішення суду, то вимога позивача про витребування майна із чужого незаконного володіння є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ч. 1 ст. 173, п. 3 ч. 1 ст. 174, ч. 7 ст. 179, ч. ч. 1, 7 ст. 193, ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України, ч. 2 ст. 386, ч. 1 ст. 785, ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 1212 Цивільного кодексу України, ст. ст. 2, 3, ч. 1 ст. 5, ст. 7, ч. ч. 1, 2 ст. 11, ст. ст. 12 - 15, ст. 18, ч. 1 ст. 73, ч. ч. 1, 3 ст. 74, ст. 86, ч. 1 ст. 123, ч. 9 ст. 129, ч. 9 ст. 165, ч. ч. 1, 2 ст. 222, ст. 223, ч. 3 ст. 232, ст. 233, ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Задоволити позов Ірпінського міжрайонного управління водного господарства до дочірнього підприємства "ГАЗТЕХСЕРВІС – 2000" про витребування майна із чужого незаконного володіння.

Витребувати із незаконного володіння дочірнього підприємства "ГАЗТЕХСЕРВІС – 2000" (08154, Київська область, Києво – Святошинський район, місто Боярка, вулиця 40 років Жовтня, будинок 36, ідентифікаційний код 31162378) модуль автогазозаправного пункту, вартістю 28 333,00 грн., інвентарний номер – 10640205 та повернути його Ірпінському міжрайонному управлінню водного господарства (08114, Київська область, Києво-Святошинський район, село Гореничі, 21 км. Житомирського шосе, ідентифікаційний код 01033958).

Стягнути з дочірнього підприємства "ГАЗТЕХСЕРВІС – 2000" (08154, Київська область, Києво – Святошинський район, місто Боярка, вулиця 40 років Жовтня, будинок 36, ідентифікаційний код 31162378) на користь Ірпінського міжрайонного управління водного господарства (08114, Київська область, Києво-Святошинський район, село Гореничі, 21 км. Житомирського шосе, ідентифікаційний код 01033958) 1 600,00 грн. (одну тисячу шістсот грн. 00 коп.) витрат на сплату судового збору.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено 06.04.2018 року.

Суддя                               С. Грабець