Рішення

від 06.04.2018 по справі 910/23015/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.04.2018Справа № 910/23015/17 Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О., розглянувши в спрощеному провадженні справу

За позовом до третя особаПублічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна" Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарма Старт" яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Приватне акціонерне Товариство "Страхова компанія "AXA Страхування" про стягнення 22 950, 68 грн. Суддя Підченко Ю.О. Без повідомлення (виклику) учасників справи ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Страхова компанія "Країна" (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Фарма Старт" (надалі - відповідач) про стягнення суми завданої майнової шкоди у розмірі 22 950, 68 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач, на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № УА 0136375 від 06.06.2016, внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулась 23.03.2017 за участю застрахованого транспортного засобу Toyota Auris, д.н.з. НОМЕР_2, здійснило виплату страхового відшкодування, а тому позивачем відповідно до положень ст. 1194 Цивільного кодексу України, отримано право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду, у зв'язку із недостатністю страхової виплати виплаченої Приватним акціонерним Товариством "Страхова компанія "AXA Страхування".

Згідно з пунктом 1 частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є малозначними справами.

Частиною 1 статті 247 ГПК України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 1 статті 250 ГПК України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.2018 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповідь на відзив, позивачу визначено строк для подання відповіді на відзив, а також зобов'язано позивача надати письмові пояснення в тому числі довести наявність юридичного інтересу до справи приватного акціонерного товариства "АХА Страхування" та ОСОБА_1, яким чином рішення по справі вплине на правовідносини з позивачем та відповідачем, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи таких осіб наділено новими правами чи покладено на них нові обов'язки, або змінено їх наявні права та обов'язки, або позбавлено певних прав чи обов'язків у майбутньому.

15.02.2018 відповідачем через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву, у якому просить суд відмовити позивачу в задоволенні позову, оскільки страховик відповідача - приватне акціонерне товариство Страхова компанія AXA Страхування має відповідати за спричинену матеріальну шкоду, завдану автомобілю Toyota Auris, д.н.з. НОМЕР_2 в межах ліміту відповідальності, визначеному умовами полісу № АК/4752712, а саме в межах 100 000,00 грн., а також вказує на те, що у матеріалах позову відсутній звіт про оцінку про оцінку транспортного засобу, а рахунок-фактура та рахунок, надані позивачем, не є документами, що підтверджують наявність на автомобілі певних механічних пошкоджень, отриманих під час дорожньо-транспортної пригоди саме 23.03.2017, їх вартість а також вартість запасних частин і робіт, що необхідно виконати з метою відновлення пошкодженого транспортного засобу.

29.01.2018 від позивача до суду надійшли пояснення на виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 15.01.2018, в яких позивач вказує на те, що ОСОБА_1 може підтвердити факт свого перебування у трудових відносинах з відповідачем та виконання трудових обов'язків на момент ДТП від 23.03.2017, а приватне акціонерне товариство Страхова компанія AXA Страхування може підтвердити факт забезпечення цивільно-правової відповідальності ОСОБА_1 та вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу пошкодженого внаслідок настання ДТП застрахованого автомобіля Toyota Auris, д.н.з. НОМЕР_2.

15.02.2018 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, у якій він вказує на те, що приватне акціонерне товариство Страхова компанія AXA Страхування повинно було сплатити на користь позивача страхове відшкодування без врахування коефіцієнту фізичного зносу, однак, коефіцієнту фізичного зносу враховувався у зв'язку з тим, що відносно пошкодженого автомобіля Toyota Auris, д.н.з. НОМЕР_2, раніше, до настання ДТП від 23.03.2017, проводилися ремонтні роботи та дана обставина може бути підтверджена Приватним акціонерним товариством Страхова компанія AXA Страхування , яка здійснювала розрахунок страхового відшкодування на користь позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.03.2018 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "AXA Страхування".

19.03.2018 відповідачем через канцелярію суду надано заперечення на відповідь позивача на відзив відповідача, в якій він вказує, що коефіцієнт фізичного зносу, що мав бути застосований при розрахунку матеріального збитку, отриманого автомобілем Toyota Auris, д.н.з. НОМЕР_2 внаслідок ДТП мав складати 00,00.

26.03.2018 від третьої особи до суду надійшли пояснення, в яких вказується на те, що з урахуванням отриманої з Audahistory інформації третьою особою проведено розрахунок коефіцієнту фізичного зносу, який склав 0,4044 та на підставі калькуляції та з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу проведено розрахунок страхового відшкодування у розмірі 36 919,89 грн. та здійснено його виплату позивачеві.

Під час розгляду справи судом враховано, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Як зазначає Верховний Суд України в листі №1-5/45 від 25.01.2006 критерії оцінювання розумності строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ.

Судом також враховано, що згідно з приписами п. 6.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

06 червня 2016 року між Публічним акціонерним товариством Страхова компанія Країна (Страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю Ем.Ай.Кей. (Страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № УА 0136375, за яким Страховик застрахував майнові інтереси Страхувальника пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу - автомобіля Toyota Auris, д.н.з. НОМЕР_2.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи довідки про дорожньо-транспортну пригоду №301708350303342 та постанови Солом'янського районного суду м. Києва від 11.04.2017 по справі №3/2796/17, 23.03.2017 в місті Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Toyota Auris, д.н.з. НОМЕР_2, під управлінням водія ОСОБА_2 та автомобіля Renault Logan, д.н.з. НОМЕР_3, під управлінням водія ОСОБА_1 та в результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено застрахований позивачем автомобіль Toyota Auris, д.н.з. НОМЕР_2.

Згідно з вказаною вище постановою Солом'янського районного суду міста Києва від 11.04.2017 року, особою винною в настанні ДТП визнано ОСОБА_1 - медичного представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарма Старт".

Як вбачається з копії наявного в матеріалах справи рахунку-фактури № 0000004573 від 07.04.2017 та рахунку на оплату замовлення № 334 від 08.04.2017 вартість відновлювального ремонту пошкодженого внаслідок настання ДТП застрахованого автомобіля Toyota Auris, д.н.з. НОМЕР_2 становить 60 356,57 грн.

На підставі заяви про виплату страхового відшкодування від 20.04.2017, страхового акту № 34/44089/2.1.5.1 від 25.04.2017 позивачем здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 59 870,57 грн, що підтверджується відповідним платіжними дорученнями № 6015 та № 6016 від 25.04.2017, копії яких містяться в матеріалах справи.

Відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) виплата страхового відшкодування страхувальнику є юридичним фактом, з яким закон пов'язує виникнення у страховика у межах фактичних витрат права вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні норми містить стаття 27 Закону України "Про страхування", за приписами якої до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таке право позивач може реалізувати, звернувшись за виплатою і до страхової компанії (відповідача), яка застрахувала цивільну відповідальність особи, яка завдала шкоди, на підставі Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", адже за змістом статті 3 цього Закону одним із принципів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є гарантоване забезпечення відшкодування шкоди потерпілим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Так, на час скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу Renault Logan, д.н.з. НОМЕР_3 - ОСОБА_1, який є винною особою у скоєнні ДТП, була застрахована Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "AXA Страхування" на підставі полісу № АК/4752712 зі строком дії з 10.08.2016 по 09.08.2017, цим полісом встановлено ліміт по майну у розмірі 100 000,00 грн. франшизу в розмірі 00,00 грн.

Згідно з ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Судом встановлено, що станом на момент ДТП ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з відповідачем, що підтверджується наявними матеріалах справи копіями наказу про прийняття на роботу від 19.08.2016 № 191-к, наказом від 02.09.2016 № 275 про закріплення автомобіля за ОСОБА_1 та витягу з табелю обліку використаного робочого часу.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем Renault Logan, д.н.з. НОМЕР_3, ОСОБА_1, встановлена у судовому порядку.

Тому, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фарма Старт", як роботодавець ОСОБА_1, є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю Toyota Auris, д.н.з. НОМЕР_2, у результаті пошкодження цього автомобіля при ДТП.

Відповідно до статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Згідно з статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Так, відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Тобто, обсяг відповідальності страховика цивільно-правової відповідальності визначений законом таким, що розраховується з урахуванням зносу деталей, замінених у процесі відновлення транспортного засобу.

Враховуючи вказане, обмеження законом обсягу відповідальності страховика цивільно-правової відповідальності не позбавляє права особу, яка здійснила страхове відшкодування відповідно до договору добровільного страхування майна, звернутись із позовом до винної особи про відшкодування здійснених на відновлення пошкодженого майна витрат в частині, яку у відповідності до законодавства страховик цивільно-правової відповідальності відшкодовувати не зобов'язаний.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України №910/22832/15 від 28.05.2015.

Відтак, розмір шкоди (як оціненої так і фактично завданої) та коефіцієнт фізичного зносу застрахованого автомобіля підлягають доведенню перед судом сторонами спору належними засобами доказування відповідно до статей 74, 76 ГПК України.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Водночас, суд враховує, що Закони України "Про страхування" та Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не передбачають зобов'язання страховика за договором добровільного страхування визначати розмір страхового відшкодування тільки в розмірі суми, встановленої звітом про оцінку транспортного засобу, на що також вказує Верховний Суд України у постанові від 15.04.2015 р. у справі № 3-50гс15, проте, відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при здійсненні відшкодування обов'язковим є врахування зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Стаття 28 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" надає визначення поняття "шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого". Шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого - це шкода, пов'язана:

- з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу;

- з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху;

- з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого;

- з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди;

- з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу;

- з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Відтак, оскільки страховик здійснює відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП транспортним засобом, власник якого застрахував свою цивільно-правову відповідальність, на умовах спеціального нормативно-правого акта, а саме Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", то в даному випадку застосовуються норми цього Закону, а саме статті 29.

Відповідно до пункту 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (затверджена наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року №142/5/2092; зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за №1074/8395) значення коефіцієнта фізичного зносу (Ез) приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД та 7 років - для інших легкових КТЗ.

Водночас, згідно пункту 7.39 вказаної Методики винятком стосовно використання зазначених вимог є:

а) якщо КТЗ експлуатуються в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний);

б) якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації;

в) якщо КТЗ експлуатувалося в умовах, визначених у пункті 4 таблиці 4.1 додатка 4.

Згідно ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Так, як випливає з пояснень позивача та третьої особи, останньою, на підставі калькуляції отриманої з Audahistory, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу врахованого відповідно до п. 7.39 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів та який склав 0,4044, проведено розрахунок страхового відшкодування та його виплату, шляхом перерахування позивачеві коштів у розмірі 36 919,89 грн.

А тому, враховуючи те, що різниця між розміром страхової виплати, яку здійснив позивач (59 870,57 грн.) та вартістю відновлювального ремонту з урахуванням зносу, що відшкодована третьою особою (36 919,89 грн.), становить 22 950,68 грн, то зазначена сума, з урахуванням припису ст. 1194 ЦК України підлягає стягненню з відповідача, як власника автомобіля Renault Logan, д.н.з. НОМЕР_3 та роботодавця ОСОБА_1 на користь позивача.

Доводи відповідача про те, що вартість страхового відшкодування має визначатися без урахування коефіцієнту фізичного зносу не приймаються судом, оскільки коефіцієнт фізичного зносу при оцінці вартості матеріального збитку автомобіля Toyota Auris, д.н.з. НОМЕР_2 мав бути врахований відповідно до вимог Закону та положень п. 7.39 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів.

За приписами ст. ст. 74, 86 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача страхового відшкодування в розмірі 22 950,68 грн., а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до положень статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 165, 178, 202, 232, 233, 237, 238, 240, 241, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна" задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарма Старт" (03124, м. Київ, бульвар І. Лепсе, буд. 8, код ЄДРПОУ 30117001) на користь Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна" (04176, м. Київ, вулиця Електриків, будинок 29А; код ЄДРПОУ 20842474) страхове відшкодування у розмірі 22 950 грн. 68 коп. та судовий збір у розмірі 1 600 грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 06.04.2018 року.

Суддя Ю.О. Підченко