Рішення

від 16.03.2018 по справі 910/23725/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ м. Київ 16.03.2018Справа №  910/23725/17 Господарський суд міста Києва у складі судді Демидова В.О., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу № 910/23725/17 за позовом комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація», м. Київ, до громадське формування з охорони громадського порядку і державного кордону «Муніципальна поліція» м.Києва, м. Київ, про стягнення 23 128,60 грн., без участі учасників справи. Комунальне підприємство «Київжитлоспецексплуатація» (далі – Підприємство) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Київського міського громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону (після перейменування громадське формування з охорони громадського порядку і державного кордону «Муніципальна поліція» м.Києва; далі – Формування): 18   509,83 грн. основної заборгованості, яка утворилася у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору від 24.09.2012 №1920 про надання послуг на теплопостачання та технічне обслуговування і утримання внутрішньобудинкових інженерних систем ЦО та їх абонентських уводів (далі – Договір); 1   924,09 грн. втрат від інфляції; 462,74 грн. 3% річних; 2   231,94 грн. пені, а всього 23 128,60 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору в частині своєчасної та повної оплати вартості наданих позивачем послуг за період з січня 2016 року по серпень 2017 року. Ухвалою господарського суду від 03.01.2018 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення її недоліків у десять днів з дня вручення цієї ухвали. 12.01.2018 через загальний відділ суду позивач подав заяву про усунення недоліків позову. Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.01.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін; запропоновано: - відповідачу у строк до 30.01.2018 подати суду відзив на позовну заяву, а також всі докази, що підтверджують заперечення проти позову; - позивачу у строк до 05.02.2018 подати відповідь на відзив. Вказану ухвалу суду було надіслано сторонам на адреси, зазначені у позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. До матеріалів справи долучено рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення за юридичною адресою позивача, а також конверт-повернення з юридичної адреси відповідача з відміткою відділення поштового зв'язку «за закінченням встановленого строку зберігання». Відповідно до пункту 5 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Так, згідно з інформацією з офіційного сайту публічного акціонерного товариства «Укрпошта» відділенням поштового зв'язку 31.01.2018 встановлено відмітку «Невдала спроба вручення (не вручене під час доставки): інші причини», а 26.02.2018 встановлено відмітку «Невдала спроба вручення (повернення): за закінченням встановленого терміну зберігання». Таким чином, відповідач у строк, встановлений частиною першою статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами. З метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття судового рішення у відповідності до частини дев'ятої статті 165 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами. Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва ВСТАНОВИВ: 24.09.2012 Підприємством і Формуванням (споживач) укладено Договір, за умовами якого: - предметом Договору є надання послуг на теплопостачання та своєчасна оплата в повному обсязі спожитої енергії у гарячій воді та експлуатаційних витрат; обслуговування та утримання внутрішньобудинкових інженерних систем ЦО та їх абонентських уводів в нежилому приміщенні (будинку) за адресою: вул. Бачейна, ?, літ. А (пункт ); - при виконанні умов Договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені Договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими у встановленому законом порядку, Положенням про Держенергоспоживнагляд, діючими правилами користування тепловою енергією, Правилами технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж, нормативними актами з питань користування та взаєморозрахунків за енергоносії, чинним законодавством України (пункт 2.1 Договору); - обов'язки Підприємства: • розподіляти надану енергопостачальною організацією в цілому на будинок теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення (під час опалювального сезону), в кількості та в обсягах, що відповідають технічній документації будинку та площі, займаній споживачем (звернення-доручення) (пункт 2.2.1 Договору); • надати послуги за розрахунковим обслуговуванням абонентів з енергопостачальною організацією за спожиту теплову енергію (Додаток №1), проводити засобами Дирекції як структурного підрозділу Підприємства технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем опалення, абонентських уводів згідно з доданою калькуляцією (пункт 2.2.2 Договору); • в разі зміни тарифів повідомляти споживача у десятиденний термін з моменту отримання від енергопостачальної організації відповідного розпорядження держадміністрації м. Києва або відповідного повідомлення (пункт 2.2.3 Договору); - обов'язки споживача: виконувати умови та порядок оплати в обсягах і терміни, які передбачені в Додатках №1 і №2 до Договору (пункт 2.3.3 Договору); - за несвоєчасну сплату передбачених Договором нарахувань споживач на користь Підприємства сплачує пеню в розмірі 0,5% від суми прострочених платежів за кожний день прострочки, але не більше 2-ох облікових ставок НБУ, що діяли на період внесення платежу (пункт 2.3.7 Договору); - Договір набирає чинності з 19.04.2012 та діє до 31.12.2012 (пункт 6.1 Договору); - Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (пункт 6.4 Договору). Додатком №1 до Договору встановлено, що: - розрахунки зі споживачем за відпущену теплову енергію Підприємством проводяться згідно з тарифами, затвердженими постановою Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України від 30.09.2011 №116, за кожну відпущену гігакалорію (грн./Гкал) без урахування ПДВ: для опалення – 638,25 грн. (100%) (пункт 1 Додатку №1 до Договору); - за півторакратне заповнення мережною водою енергопостачальної організації теплових мереж та місцевих систем теплопостачання, а також за поповнення нормативного витіку, споживач сплачує Підприємству вартість отриманої мережної води та витрати по її хімічній обробці за плановою собівартістю енергопостачальної організації за тарифом 4,95 грн./тонну (без урахування ПДВ) і тепла у воді за тарифами згідно з пунктом 1 додатку №1 до Договору (пункт 2 Додатку №1 до Договору); - орієнтовне відшкодування вартості теплової енергії, мережної води (в тому числі її хімічної обробки) становить 3   958,22 без урахування ПДВ (пункт 3 Додатку №1 до Договору); - за технічне обслуговування тепло системи: 90,70 кв.м. х 1,76 грн./кв.м. = 159,63 грн./міс. (1   340,89 грн./до 31.12.2012) (пункт 4 Додатку №1 до Договору); - можливі зміни тарифів в період дії Договору (пункт 5 Додатку №1 до Договору); - розмір податку на додану вартість визначається чинним законодавством України (пункт 6 Додатку №1 до Договору); - всього за Додатком №1 до Договору: 5   299,11 грн. (6   358,93 грн. з ПДВ) (пункт 7 Додатку №1 до Договору); - в Договорі зазначається розрахункова сума вартості теплової енергії згідно з проектною документацією; в будинках, обладнаних приладом обліку теплової енергії, розрахунок проводиться відповідно до показників лічильника (пункт 8 Додатку №1 до Договору). Додатком №2 до Договору встановлено таке: - споживач щомісяця з 14 по 18 число самостійно отримує у Підприємства акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акта звірки споживач повертає Підприємству), розрахунок фактичного споживання теплової енергії за попередній період (за вимогою споживача), платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії за попередній та поточний місяці та технічного обслуговування, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду та акт виконаних робіт (пункт 2 Додатку №2 до Договору); - сплату за вказаними в пункті 2 Додатку №2 до Договору документами, споживач виконує не пізніше 23 числа поточного місяця (пункт 3 Додатку №2 до Договору); - у випадку несплати за користування послугами, вказаними у Договорі, до кінця розрахункового періоду (пункт 3 Додатку №2 до Договору) Підприємство нараховує споживачу пеню на суму фактичного боргу в розмірі 0,5% за кожний день прострочки платежу по день фактичної сплати, але не більше суми, обумовленої чинним законодавством України (пункт 3.4 Додатку №2 до Договору); - крім сплати вартості спожитої теплової енергії споживач сплачує на рахунок Підприємства вартість послуг по технічному обслуговуванню внутрішньобудинкових систем та інженерного обладнання відповідно до Додатку №1 до Договору з оформленням актів виконаних робіт (Ф-2) (пункт 3.5 Додатку №2 до Договору). Частиною першою статті 907 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Згідно із статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. На виконання умов Договору позивачем в період з січня 2016 по серпень 2017 року було надано відповідачу послуги на загальну суму 23 267,91 грн., що підтверджується актами прийому виконаного опалення та технічного обслуговування за наведений період. Крім того, станом на 01.01.2016 у відповідача була наявна заборгованість у сумі 895,48 грн. Отримання відповідачем платіжних документів підтверджується підписом уповноваженої особи в реєстрах видачі платіжних документів за період з січня 2016 по січень 2017 року, а також списками надіслання рекомендованих листів на адресу відповідача. Крім того, відповідно до наявним в матеріалах справи листів Підприємство на виконання пункту 2.2.3 Договору повідомляло Формування про зміни тарифів. Відповідачем частково оплачено 01.02.2016 у сумі 2   218,78 грн. і 29.02.2016 у сумі 3   105 грн. надані позивачем послуги. 28.09.2017 позивачем було надіслано відповідачу претензію №062/15/1/03-5926, в якій позивач вимагав сплатити заборгованість в сумі 18   839,61 грн. Відповідач відповіді на вказану претензію не надіслав, борг не сплатив. Отже, позовні вимоги в частині стягнення основної суми заборгованості підлягають задоволенню. Крім основної суми заборгованості позивач просить стягнути з відповідача 1 924,09 грн. втрат від інфляції і 462,74 грн. 3% річних. За приписами статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку статті 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. У пункті 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» зазначено, що інфляційні нарахування на суму боргу здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). Згідно з листом Верховного Суду України від 03.04.1997 №62-97р при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць; тому умовно слід вважати, що сума, яка внесена за період з 01 по 15 число відповідного місяця, наприклад травня, індексується за період з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня. Перевіривши здійснені позивачем розрахунки сум втрат від інфляції і 3% річних та періоди їх нарахування, господарський суд міста Києва дійшов висновку про те, що вони правильні. Отже, стягненню з відповідача підлягає 1 924,09 грн. втрат від інфляції і 462,74 грн. 3% річних. Що ж до стягнення 2   231,94 грн. пені, то слід зазначити таке. Відповідно до частини першої статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України). Згідно з частиною другою статті 343 Господарського кодексу України і статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня. Пунктом 2.3.7 Договору встановлено, що за несвоєчасну сплату передбачених Договором нарахувань споживач на користь Підприємства сплачує пеню в розмірі 0,5% від суми прострочених платежів за кожний день прострочки, але не більше 2-ох облікових ставок НБУ, що діяли на період внесення платежу. Перевіривши здійснений позивачем розрахунок суми пені і періоди її нарахування, суд дійшов висновку про те, що він правильний. Таким чином, стягненню з відповідача підлягає 2   231,94 грн. пені. За приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача. Керуючись статтями 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва- ВИРІШИВ: 1. Позов задовольнити. 2. Стягнути з громадське формування з охорони громадського порядку і державного кордону «Муніципальна поліція» м.Києва (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36; ідентифікаційний код 25958945) з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання даного рішення суду, на користь комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» (01001, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 51-А; ідентифікаційний код 03366500): 18   509 (вісімнадцять тисяч п'ятсот дев'ять) грн. 83 коп. основної заборгованості; 1   924 (одну тисячу дев'ятсот двадцять чотири) грн. 09 коп. втрат від інфляції; 462 (чотириста шістдесят дві) грн. 74 коп. 3% річних; 2   231 (дві тисячі двісті тридцять одну) грн. 94 коп. пені і 1 600 (одну тисячу шістсот) грн. судового збору. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Повне рішення складено 05.04.2018. Суддя                                                                                                В.О. Демидов