Рішення

від 05.04.2018 по справі 926/42/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2018 року Справа № 926/42/18

Господарським судом Чернівецької області у складі головуючого судді Миронюка С.О за участю секретаря судового засідання Марущак Л.В.

розглянуто у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу № 926/42/18

за позовом Приватного акціонерного товариства ВФ Україна

до Приватного малого підприємства АЛМАЗ

про стягнення заборгованості в розмірі 5 780,77 грн.

Суддя Миронюк С.О.

Представники сторін:

від позивача - не з'явився.

від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Приватне акціонерне товариство ВФ Україна звернулось з позовом до Приватного малого підприємства АЛМАЗ про стягнення заборгованості згідно Договору № 1589564 від 05.04.2004 р. в сумі 5 780,77 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем грошових зобов'язань за Договором № 1589564 від 07.04.2004 р. внаслідок чого утворилась заборгованість за надані телекомунікаційні послуги.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав копії: Договору № 1589564 від 05.04.2004 р., Додаткової угоди № 1589564/1080296, Умов користування мережами мобільного зв'язку, правоустановчих документів позивача та відповідача, претензії № С НОМЕР_2/09 від 25.09.2016 р., розрахунку заборгованості, рахунку за телекомунікаційні послуги, деталізованої інформації про розрахунки відповідача за період 01-28.02.2015 р., детальної інформації мобільного номера НОМЕР_1.

Провадження у справі відкрито ухвалою господарського суду Чернівецької області від 10.01.2018 р., підготовче засідання призначено на 31.01.2018 р. о 10:30 год.

29.01.2018 р. до канцелярії суду від представника Приватного акціонерного товариства ВФ Україна надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції. В наданому клопотанні позивач просить забезпечити можливість його присутності у судовому засіданні шляхом проведення відеоконференції та визначити суд, відповідальний за проведення відеоконференції під час судового засідання - Господарський суд Полтавської області, що знаходиться за адресою: вул. Зигіна, 1, м. Полтава, Полтавська обл., 36000.

Ухвалою господарського суду від 29.01.2018 р. відмовлено в задоволенні даного клопотання у зв'язку із надходженням клопотання пізніше ніж за п'ять днів до дня проведення судового засідання.

Ухвалами суду від 31.01.2018 р. та 15.02.2018 р. підготовче провадження відкладалось в зв'язку з неявкою представників сторін в судове засідання. Судове засідання призначено на 06.03.2018 р.

Ухвалою суду від 06.03.2018 р. закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті на 22.03.2018 р.

Ухвалою суду від 22.03.2018 р. розгляд справи відкладено на 05.04.2018 р. в зв'язку з неявкою представників сторін в судове засідання.

03.04.2018 на електронну адресу суду надійшло клопотання позивача про розгляд справи без участі його представника.

05.04.2018 р. відповідач звернувся з клопотанням про відкладення розгляду справи в зв'язку з необхідністю залучення адвоката для захисту своїх інтересів.

Відповідач, належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи (ухвала суду про відкриття провадження у справі від 10.01.2018 року, ухвали суду про відкладення підготовчого засідання від 31.01.2018 року та від 15.02.2018 року, ухвала про закриття підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду по суті від 06.03.2018 року та ухвала про відкладення розгляду справи по суті від 22.03.2018 року надіслані на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві, а саме: пр.-кт. Незалежності, 111, м. Чернівці, 58 000, та підтверджену відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань), у засідання суду 31.01.2018 року, 15.02.2018 року, 06.03.2018 року, 22.03.2018 року та 05.04.2018 року явку уповноваженого представника не забезпечив, витребуваного судом відзиву на позовну заяву у порядку ст. 165 Господарського процесуального кодексу України не надав, про причини невиконання вимог суду не повідомив.

На адресу господарського суду, повернулись поштові конверти з рекомендованим повідомленням направлені судом на адресу відповідача. Згідно пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами справи, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неявка відповідача у світлі приписів ст.ст. 13, 42, 74, 202 Господарського процесуального кодексу України, не впливає на таку кваліфікацію та не є підставою для відкладання розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд -

ВСТАНОВИВ:

Між Приватним акціонерним товариством МТС Україна (позивач, виконавець) та Приватним малим підприємством АЛМАЗ (відповідач, замовник) укладено Договір № 1589564 від 05.04.2004 р. та Додаткову угоду № 1589564/1080296.

За умовами вищевказаних правочинів та Умов користування мережами мобільного зв'язку, позивач надає послуги мобільно зв'язку, а відповідач зобов'язаний своєчасно сплачувати рахунки за надані послуги та плату за утримання номера в мережі.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру Приватне акціонерне товариство МТС Україна перейменовано на Приватне акціонерне товариство ВФ Україна .

Відповідно до пункту 1.1 Додаткову угоду укладено терміном на 365 календарних днів, починаючи з дати її підписання, протягом яких Абонент (відповідач) не має права відмовитись від основного договору та додаткової угоди. У випадку тимчасового обмеження (призупинення) надання послуг з ініціативи Оператора з підстав, обумовлених основним договором, або за заявою Абонента в період строку, встановленого цим пунктом, вказаний строк продовжується на весь період, протягом якого надання послуг було призупинено.

Відповідно до п. 7.8.-1.9. Умов користування мережами мобільного зв'язку, кількість та вартість послуг, наданих абоненту в розрахунковий період, визначаються відповідно до показників належних оператору технічних засобів виміру тривалості, обсягу та вартості послуг, а також відповідно до інформації, наданої роумінг-операторами. Вартість пакета та вартість сервісного пакета послуг нараховуються та сплачуються абонентом на наступний розрахунковий період авансом.

За умовами п. 7.11. Умов користування мережами мобільного зв'язку, оператор має право тимчасово обмежити надання послуг мобільного зв'язку у разі несплати рахунків, а також у випадку невиконання п. 4.1.3. Умов.

Згідно п. 7.1. Умов, абонент сплачує за надані послуги та за утримання номера в мережі мобільного зв'язку оператора щомісячну абонентську плату або вартість пакета залежно від обраного тарифу.

Абонент зобов'язаний своєчасно сплачувати рахунки за надані послуги, авансові внески та плату за утримання номеру в мережі мобільного зв'язку оператора (п. 4.1.2. Умов користування мережами мобільного зв'язку).

З метою нарахування тривалості і тарифікації розмов та здійснення розрахунків за послуги зв'язку відповідачеві було присвоєно особовий рахунок № 1.10902018. У подальшому, у зв'язку з переходом ПрАТ МТС Україна на нову білінгову систему (автоматизовану систему розрахунків за послуги), особовий рахунок абонента було замінено на № НОМЕР_2.

З 05.04.2004 р. по 28.02.2015 р. позивач надав відповідачеві послуги стільникового (мобільного) зв'язку за індивідуальним особовим рахунком № 1.10902018. За період з 01.02.2015 р. по 28.02.2015 р. відповідач допустив перед позивачем заборгованість в сумі 5 780,77 грн., внаслідок чого надання послуг було призупинено. Факт отримання телекомунікаційних послуг з боку відповідача на вказану суму не спростований.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань позивач звернувся до відповідача з претензією № С 295378908911/09 від 25.09.2016 р. про сплату заборгованості, яка залишена без відповіді.

Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями, Цивільним кодексом України, Законом України Про телекомунікації .

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Як встановлено ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг виконавець зобов'язується за завданням замовника надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За змістом ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Статтею 63 Закону України Про телекомунікації врегульовано порядок надання та отримання телекомунікаційних послуг. Положеннями цієї статті визначено, що телекомунікаційні послуги надаються відповідно до законодавства. Також визначено умови надання зазначених послуг, якими є укладення договору між оператором, провайдером телекомунікацій і споживачем телекомунікаційних послуг відповідно до основних вимог до договору про надання телекомунікаційних послуг, установлених національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації; та наявність оплати замовленої споживачем телекомунікаційної послуги.

Статтею 68 Закону України Про телекомунікації визначено порядок розрахунків за телекомунікаційні послуги, а саме - передбачено, що розрахунки за телекомунікаційні послуги здійснюються, зокрема, на умовах договору про надання телекомунікаційних послуг між оператором, провайдером телекомунікацій та споживачем.

У разі невикористання авансу протягом розрахункового періоду залишок суми коштів переноситься на наступний розрахунковий період, якщо інше не передбачено договором. Списання оператором або провайдером телекомунікацій залишку суми коштів абонента, в тому числі на свою користь, забороняється.

Статтею 33 Закону України Про телекомунікації передбачено, що споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема, виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Як зазначено вище, за умовами Договору, Додаткової угоди та Умов користування мережами мобільного зв'язку, рахунки за надані послуги та авансові внески абонент сплачує готівкою, перерахуванням на поточний рахунок оператора або кредитною карткою в національній валюті України. Рахунки підлягають оплаті в строк до 15 числа місяця наступного за розрахунковим.

Неналежне виконання грошових зобов'язань кваліфікується судом як їх порушення у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам відповідач вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання у розумінні ч. 1 ст. 612 цього кодексу.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник у разі прострочення виконання грошових зобов'язань має на вимогу кредитора сплатити заборгованість.

З огляду на дані норми права та встановлені судом обставини справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 5780,77 грн.

Згідно п. 4 частини третьої статті 129 Конституції України та ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. (ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює доказ за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вказані обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору, покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 4, 5, 194, 196, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного малого підприємства АЛМАЗ (пр.-кт. Незалежності, 111, м. Чернівці, 58 000, код ЄДРПОУ 23246086) на користь Приватного акціонерного товариства ВФ Україна (01601, м. Київ, вул. Лейпцизька, 15, код ЄДРПОУ 14333937, р/р НОМЕР_3 в АТ Райффайзен Банк Аваль , МФО 380805 ) заборгованість у розмірі 5 780,77 грн. та судовий збір у сумі 1600,00 грн.

3. З набранням рішення законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.

Повний текст рішення складено та підписано 06.04.2018 року.

Суддя С.О. Миронюк