Рішення

від 05.04.2018 по справі 916/3264/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" квітня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/3264/17 Господарський суд Одеської області у складі судді Лічмана Л.В.,

секретар судового засідання Цісельський К.О.,

за участю представників учасників справи:

від позивача: ОСОБА_1,

від відповідача: ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу ,,Долинське» до Приватного підприємства ,,АГРОТЕХПРОДСЕРВІС-ІЗМАЇЛ» про стягнення 1032649,30 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.01.2018 р. прийнято позовну заяву Сільськогосподарського виробничого кооперативу ,,Долинське» , відкрито провадження у справі № 916/3264/17 та призначено підготовче засідання за правилами загального позовного провадження в засіданні суду на 29.01.2018 р.

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.01.2018 р. відкладено підготовче засідання на 16.02.2018 р.

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.02.2018 р. продовжено строк підготовчого засідання до 04.04.2018 р. та оголошено перерву в підготовчому засіданні до 12.03.2018 р.

Протокольними ухвалами Господарського суду Одеської області від 12.03.2018 р. оголошено перерву в підготовчому засіданні до 19.03.2018 р., а від 19.03.2018 р. - до 02.04.2018 р.

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.04.2018 р. закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті у день закінчення підготовчого провадження, оголошено перерву в судовому засіданні до 05.04.2018 р.

Ухвалами Господарського суду Одеської області від 02.01.2018 р., від 19.03.2018 р., від 02.04.2018 р. (протокольно) витребувано в Ізмаїльської об'єднаної Державної податкової інспекції ДФС в Одеській області, Ренійського відділення Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління ДФС в Одеській області, Приватного підприємства ,,АГРОТЕХПРОДСЕРВІС-ІЗМАЇЛ» відповідно докази.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.01.2018 р. відмовлено Сільськогосподарському виробничому кооперативу ,,Долинське» у задоволенні клопотання про визнання підстав для відмови у наданні відповідей відсутніми та зобов'язання надати відповідь по кожному питанню.

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.04.2018 р. відмовлено в задоволенні клопотання Приватного підприємства ,,АГРОТЕХПРОДСЕРВІС-ІЗМАЇЛ» про відкладення розгляду справи, оскільки докази, для отримання яких відповідач просить надати додатковий час, не вплинуть на правильність вирішення спору між сторонами, що встановлено судом після вислуховування вступних слів учасників справи.

Згідно із приписами ст.233,240 ГПК України в судовому засіданні 05.04.2018 р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Сільськогосподарський виробничий кооператив ,,Долинське» (далі - СВК ,,Долинське» ) звернувся в Господарський суд Одеської області з позовною заявою до Приватного підприємства ,,АГРОТЕХПРОДСЕРВІС-ІЗМАЇЛ» (далі - ПП ,,АГРОТЕХПРОДСЕРВІС-ІЗМАЇЛ» ) про стягнення заборгованості у розмірі 1032649,30 грн., вказуючи на невиконання відповідачем умов договору поставки від 29.12.2014 р. № 75 в частині оплати вартості поставленого товару.

Обґрунтовуючи позов, СВК ,,Долинське» посилається, зокрема, на приписи ст.ст.8,9,55,124 Конституції України, ст.ст.16,241,509,526,530,692 ЦК України, ст.ст.20,173,193,265 ГК України, постанови Верховного Суду України від 13.10.2017 р. по справі № 914/1128/16, від 21.05.2012 р. по справі № 6-20цс11, від 12.06.2013 р. по справі № 6-32цс13, названий вище договір поставки та додатки до нього №№ 1, 2, 3, накладні від 30.12.2014 р. №№ 55, 56, 77, товарно-транспортні накладні від 11.11.2014 р. №№ 1, 2, 3, податкові накладні від 30.12.2014 р. №№ 75/2, 76/2, 77/2, квитанції, які підтверджують реєстрацію податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, довіреності на право отримання цінностей від 19.06.2014 р. № 44, від 24.11.2014 р. № 65, від 29.12.2014 б/н тощо.

ПП ,,АГРОТЕХПРОДСЕРВІС-ІЗМАЇЛ» у письмовому відзиві заперечило проти задоволення позову, вказуючи на безпідставність заявленої вимоги.

Відповідач, не заперечуючи факт прийняття ним товару на суму 1032649,30 грн., ґрунтує свою позицію на тому, що між ним та позивачем в березні 2012 р. насправді досягнуто усної домовленості про укладання договору товарного кредиту, на виконання якого ПП ,,АГРОТЕХПРОДСЕРВІС-ІЗМАЇЛ» буде поставляти протягом певного часу продукцію у вигляді насіння, добрив та пального для здійснення вирощування СВК ,,Долинське» сільськогосподарських культур, у той час як останнє буде розраховуватись врожаєм. З метою полегшення ведення бухгалтерської звітності сторони дійшли згоди оформити відносини шляхом укладення договорів поставки та купівлі-продажу. Наведені вище обставини підтверджуються: актом звірки розрахунків за період з 01.05.2012 р. по 20.03.2015 р.; випискою з протоколу засідання правління СВК ,,Долинське» від 15.03.2012 р., на якому прийнято рішення взяти кредит у ПП ,,АГРОТЕХПРОДСЕРВІС-ІЗМАЇЛ» у вигляді мінеральних добрив, насіння, інших матеріалів на загальну суму 1 мільйон грн.; видатковими накладними, за якими ПП ,,АГРОТЕХПРОДСЕРВІС-ІЗМАЇЛ» в період з 26.05.2012 р. по 22.10.2014 р. поставило СВК ,,Долинське» товар; судовими рішеннями по справах №№ 916/1865/17, 916/1869/17, 916/1864/17, якими стягнуто частину заборгованості на користь ПП ,,АГРОТЕХПРОДСЕРВІС-ІЗМАЇЛ» . При цьому, за посиланнями відповідача, станом на теперішній час з урахуванням вартості продукції, поставленої за накладними від 30.12.2014 р. №№ 55, 56, 77, про наявність яких зазначено в позові, у СВК ,,Долинське» існує борг перед ПП ,,АГРОТЕХПРОДСЕРВІС-ІЗМАЇЛ» у сумі 528755,09 грн., а не навпаки.

СВК ,,Долинське» у відповіді на відзив не погодився з викладеними у ньому доводами, зазначивши, що вони є неправдивими та не підтвердженими доказово. Зокрема, позивач вважає наданий відповідачем акт звірки підробленим, а наміри, закріплені в протоколі засідання правління СВК ,,Долинське» від 15.03.2012 р. такими, що не вдалось реалізувати.

ПП ,,АГРОТЕХПРОДСЕРВІС-ІЗМАЇЛ» у письмових запереченнях на відповідь на відзив вказало, що правовідносини сторін, про які йдеться у відзиві, дійсно мали місце, підтвердженням чому є заяви свідків в особі директора та бухгалтера ПП ,,АГРОТЕХПРОДСЕРВІС-ІЗМАЇЛ» , а також члена правління СВК ,,Долинське» в минулому.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши відповідність їх доводів фактичним обставинам справи та нормам українського законодавства, господарський суд задовольняє позов, виходячи з наступного.

29.12.2014 р. між СВК ,,Долинське» (Продавець) та ПП ,,АГРОТЕХПРОДСЕРВІС-ІЗМАЇЛ» (Покупець) укладено договір поставки № 75 (Договір), згідно якого Продавець зобов'язаний строком до 31.12.2014 р. здійснити поставку товару, а саме: провести передачу права власності та переоформлення товару на Покупця. Перехід права власності підтверджується актом прийому-передачі, товарною накладною, оформленими датою поставки товару відповідно з вимогами чинного законодавства України (п.6 Договору).

Найменування товару: сільськогосподарська продукція врожаю 2014 р. українського походження. Кількість товару в метричних тонах визначається додатком… (п.4 Договору).

Валюта договору: українські гривні. Ціна визначається на кожну партію окремо згідно додатку (п.5 Договору).

Покупець на протязі 10-ти банківських днів сплачує 100% вартості поставленого товару у відповідності із заліковою вагою. Оплата здійснюється проти наступних документів: рахунок-фактура Продавця на партію товару; оформлена товарна (видаткова) накладна чи акт прийому-передачі; податкова накладна; свідоцтво про якість товару, видане лабораторією (п.7 Договору).

В додатках до Договору сторонами встановлено кількість та договірну ціну для товару: № 1 - соняшника (кількість - 56 метричних тон + 3% залікової ваги в опції Покупця, вартість за тону - 6300,00 грн. з ПДВ); № 2 - пшениці (кількість - 40 метричних тон + 3% залікової ваги в опції Покупця, вартість за тону - 3500,00 грн. з ПДВ), ячменю (кількість - 55 метричних тон + 3% залікової ваги в опції Покупця, вартість за тону - 3500,00 грн. з ПДВ); № 3 - пшениці (кількість - 73 метричні тони + 3% залікової ваги в опції Покупця, вартість за тону - 2080,00 грн. з ПДВ); гороху (кількість - 55 метричних тон + 3% залікової ваги в опції Покупця, вартість за тону - 3500,00 грн. з ПДВ).

На виконання Договору Продавцем поставлено, а Покупцем прийнято товар на загальну суму 1032649,30 грн. з ПДВ, що підтверджується накладними від 30.12.2014 р. № 55 на суму 689427,58 грн., від 30.12.2014 р. № 56 на суму 152016,50 грн., від 30.12.2014 р. № 77 на суму 191205,22 грн., товарно-транспортними накладними, податковими накладними, квитанціями про реєстрацію податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, довіреностями на право отримання цінностей, а також представленою на виконання ухвали суду інформацією податкової інспекції, за змістом якої господарські операції по вказаним накладним Покупцем відображено в деклараціях з ПДВ в грудні 2014 р.

Несплата вартості отриманої сільськогосподарської продукції спричинила звернення до господарського суду з позовом у рамках провадження у даній справі.

Згідно із приписами ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Аналогічні положення містяться в ч.ч.1,7 ст.193 ГК України, в яких визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно із приписами ч.ч.1 та 2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В ч.1 ст.692 ЦК України закріплено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, зазначає, що між сторонами виникли господарські зобов'язання, підставою яких письмовий Договір поставки.

При цьому СВК ,,Долинське» як Продавцем виконано належним чином взяті на себе обов'язки та передано Покупцю товар на загальну суму 1032649,30 грн., про що свідчать досліджені в описовій частині рішення документи.

В свою чергу ПП ,,АГРОТЕХПРОДСЕРВІС-ІЗМАЇЛ» в порушення приписів ст.ст.525,526,610,629,692,712 ЦК України, ст.193 ГК України та умов Договору не оплатило вартість отриманого товару, незважаючи на те, що з урахуванням ч.1 ст.530 ЦК України, ч.1 ст.692 ЦК України та п.7 Договору строк виконання зобов'язання по кожній поставці настав.

Враховуючи викладене та відсутність заперечень відповідача з приводу поставки йому сільськогосподарської продукції в розмірі ціни позову, останній підлягає задоволенню.

Не приймаються до уваги доводи відповідача про те, що між ним та позивачем в березні 2012 р. досягнуто усної домовленості про укладання договору товарного кредиту, саме на виконання якої СВК ,,Долинське» поставило товар за накладними від 30.12.2014 р. № 55 на суму 689427,58 грн., від 30.12.2014 р. № 56 на суму 152016,50 грн., від 30.12.2014 р. № 77 на суму 191205,22 грн., оскільки всупереч приписам ч.1 ст.74 ГПК України ПП ,,АГРОТЕХПРОДСЕРВІС-ІЗМАЇЛ» не довело належними доказами обставини, на які вона посилається як на підставу своїх заперечень проти позову.

Так, наданий з метою підтвердження укладання договору товарного кредиту акт звірки розрахунків за період з 01.05.2012 р. по 20.03.2015 р. не містить жодних відомостей про те, що відображені господарські операції відбувались у зв'язку з виконанням якоїсь єдиної для них угоди, в т.ч. товарного кредитування. При цьому в розумінні ст.9 Закону України ,,Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» цей акт звірки не є документом первинного бухгалтерського обліку, т.я. в ньому відсутні дані щодо змісту та обсягу господарської операції, одиниці виміру господарської операції, а, відтак, встановити на підставі акту звірки реальні правовідносини контрагентів без дослідження змісту накладних, які покладені в його основу, неможливо.

Одночасно господарський суд зауважує, що ані накладні, суми за якими заявлено до стягнення в тексті позову, ані видаткові накладні, на які посилається ПП ,,АГРОТЕХПРОДСЕРВІС-ІЗМАЇЛ» , вказуючи на здійснені ним поставки на користь СВК ,,Долинське» в період з 26.05.2012 р. по 22.10.2014 р., будь-яких згадок про укладання усного договору товарного кредиту не містять. Не ґрунтуються на угоді товарного кредиту і судові рішення по справах №№ 916/1865/17, 916/1869/17, 916/1864/17, якими стягнуто кошти на користь ПП ,,АГРОТЕХПРОДСЕРВІС-ІЗМАЇЛ» .

Стосовно протоколу засідання правління СВК ,,Долинське» від 15.03.2012 р., на якому прийнято рішення взяти кредит у ПП ,,АГРОТЕХПРОДСЕРВІС-ІЗМАЇЛ» у вигляді мінеральних добрив, насіння, інших матеріалів на загальну суму 1 мільйон грн., господарський суд зазначає, що існування відповідного наміру само по собі не доводить його практичну реалізацією за відсутності первинних бухгалтерських документів, де відображено вчинення сторонами дій, спрямованих на виконання кредитної угоди.

Окремо суд вважає за потрібне звернути увагу ПП ,,АГРОТЕХПРОДСЕРВІС-ІЗМАЇЛ» на зміст ч.2 ст.87 ГПК України, згідно якої на підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами.

В ч.1 ст.218 ЦК України передбачено, що недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків.

Пунктом 12 постанови пленуму Верховного Суду України ,,Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009 р. № 9 роз'яснено, що зі змісту абз.2 ч.1 ст.218 ЦК України не може доводитися свідченням свідків не лише заперечення факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин, а й факт його вчинення, а також виконання зобов'язань, що виникли з правочину. Випадки, коли свідчення свідків допускаються як засіб доказування факту вчинення правочину, у ЦК визначені прямо (ч.2 ст.937, ч.3 ст.949 ЦК).

Таким чином, заяви свідків в особі директора та бухгалтера ПП ,,АГРОТЕХПРОДСЕРВІС-ІЗМАЇЛ» , а також члена правління СВК ,,Долинське» в минулому відповідно до чинного законодавства не можуть підтверджувати вчинення та/або виконання правочину, в зв'язку з чим за правилами ч.2 ст.87 ГПК України надані відповідачем показання свідків розцінюються судом як недопустимі докази у справі.

Згідно п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.129,232,233,238,240,241 ГПК України, вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства ,,АГРОТЕХПРОДСЕРВІС-ІЗМАЇЛ» (68600, Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Гагаріна, буд. 3А, код 33773707) на користь Сільськогосподарського виробничого кооперативу ,,Долинське» (68810, Одеська обл., Ренійський р-н, с. Долинське, код 03767972) 1032649/один мільйон тридцять дві тисячі шістсот сорок дев'ять/ грн. 30 коп. заборгованості та 15489/п'ятнадцять тисяч чотириста вісімдесят дев'ять/ грн. 74 коп. судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання його повного тексту і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного господарського суду.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 06 квітня 2018 р.

Суддя Л.В. Лічман