Постанова

від 03.04.2018 по справі 826/12239/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/12239/14 Суддя (судді) першої інстанції: Федорчук А.Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів: Кузьменка В.В., Степанюка А.Г., секретаря Антоненко К.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 жовтня 2017 року за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень форм Р , Вимоги та Рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 жовтня 2017 року у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить судове рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення про задоволення її позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників Сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, Постанову суду першої інстанції скасувати, ухвалити нову Постанову, якою адміністративний позов задовольнити повністю з наступних підстав.

Відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку Позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2013 року, про що складено відповідний Акт від 17 березня 2014 року №646/26-55-17-01/НОМЕР_1 (надалі - Акт), копія якого наявна в матеріалах справи (Т.1, а.с.15-43).

Перевіркою встановлено порушення Позивачем п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб за 2012 - 2013 роки у сумі 86913,25 грн.; п. 187.1 ст. 187, п.п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет за 2012 - 2013 роки у сумі 14 874,26 грн.; пп. 1 п. 1 ст. 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , у зав'язку з чим донараховано своєчасно не нарахований єдиний внесок за 2012 - 2013 роки у сумі 62616,58 грн.; п.п. 1, 2, 4 п. 2 ст. 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , що призвело до несплати єдиного соціального внеску за період, що перевірявся на загальну суму 12444,71 грн.

На підставі зазначених порушень, Відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення форми Р від 31.03.2014 року №№00002617.2, 00002517.01, якими Позивачу на 22311,38 грн. збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість, у тому числі на 14874,26 грн. за основним платежем та на 7437,12 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), на 69862,32 грн. збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, у тому числі на 55889,86 грн. за основним платежем та на 13972,46 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Позивач скористався правом адміністративного оскарження, за результатом якого Рішенням Головного управління Міндоходів у м. Києві Про результати розгляду первинної скарги від 06 травня 2014 року №947/5/26-15-10-09-25 (Т.1, а.с.44-57), Вимогу Відповідача про сплату боргу (недоїмки) від 31.03.2014 року №Ф-2 та Рішення від 31.03.2014 року №№3/26-55-17-08, 4/26-55-17-08 скасовано, а скаргу (вх. № 2819/Г від 09.04.2014 року) в частині оскарження вимоги та зазначених рішень задоволено частково.

12 травня 2014 року Відповідачем прийнято Вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-4, якою Позивачу визначено суму недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 62616,58 грн. та Рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №6/26-55-17-08, яким застосовано штрафні санкції у сумі 3130,83 грн.

Позивач скористався правом адміністративного оскарження, за результатом якого Рішенням Міністерства доходів і зборів України Про результати розгляду повторної скарги від 12 червня 2014 року №3828/5/99-99-10-01-03-14 (Т.1, а.с.66-70), податкові повідомлення-рішення Відповідача від 31 березня 2014 року №№00002617.2, 00002517.01 та Рішення Головного управління Міндоходів у м. Києві Про результати розгляду первинної скарги від 06 травня 2014 року №947/5/26-15-10-09-25 залишено без змін, а повторну скаргу - без задоволення.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю Маркет-Інвест , як Постачальником, та Позивачем, як Замовником, укладено Договір від 01.12.2012 року №127, відповідно до п. 1.1. якого, Постачальник зобов'язується поставити Замовникові товари, зазначені в рахунках фактурах, а Замовник - прийняти і оплатити такі товари.

Позивачем на підтвердження факту реального здійснення господарської операції, надано: Податкові накладні, Видаткові накладні, Рахунки-фактури, Товарно-транспортні накладні.

Судом першої інстанції зазначено, що в матеріалах справі відсутні докази оплати за отриманий товар, що ставить під сумнів отримання товару, проте, Позивачем надано Виписки з банку щодо підтвердження оплати за отриманий товар.

Також, між Товариством з обмеженою відповідальністю Спец Пром Лайн , Продавцем, та Позивачем як Покупцем, укладено Договір купівлі-продажу від 01.04.2013 року №11, згідно з п. 1.1. якого, у відповідності з умовами цього Договору Продавець продає, визначену у рахунках-фактури, які є невід'ємними частинами, продукцію, надалі - Товар, а Покупець зобов'язується прийняти та повністю оплатити його ціну.

Позивачем на підтвердження факту реального здійснення господарської операції, надано: Податкові накладні, Видаткові накладні, Рахунки-фактури, Товарно-транспортні накладні.

Судом першої інстанції зазначено, що в матеріалах справі відсутні докази оплати за отриманий товар, що ставить під сумнів отримання товару, проте, Позивачем надано Виписки з банку щодо підтвердження оплати за отриманий товар.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю Перітус Альянс , як Перевізником, та Позивачем, як Замовником, укладено Договір на надання транспортних послуг від 01.07.2013 року №1, відповідно до п. 1.1. якого Замовник надає для перевезення вантажі, а Перевізник зобов'язується здійснити їх перевезення автомобільним транспортом і надати інші послуги по перевезенню вантажів на території України.

Позивачем на підтвердження факту реального здійснення господарської операції, надано: Акт здачі-приймання робіт (надання послуг), Податкову накладну.

Судом першої інстанції зазначено, що в матеріалах справі відсутні докази оплати за отримані послуги, що ставить під сумнів отримання послуг, проте, Позивачем надано Рахунок-фактуру та Виписку з банку щодо підтвердження оплати за отримані послуги.

Також, між Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельний дім Асторіон , як Виконавцем, та Позивачем, як Замовником, укладено Договір про надання аудиторських послуг від 01.12.2012 року №12, згідно з п.п. 1.1., 1.2. п. 1 якого, предметом Договору є надання аудиторських послуг (надалі - послуги). Перелік послуг: допомога при трансформуванні консолідованої фінансової звітності компанії згідно міжнародних стандартів фінансової звітності, за рік який закінчився 31 грудня 2011 року; аудит консолідованої фінансової звітності компанії, підготованої згідно міжнародними стандартами бухгалтерського обліку за рік, який закінчився 31 грудня 2011 року.

Позивачем на підтвердження факту реального здійснення господарської операції, надано: Акт здачі-приймання робіт (надання послуг), Податкову накладну.

Судом першої інстанції зазначено, що в матеріалах справі відсутні докази оплати за отримані послуги, що ставить під сумнів отримання послуг, проте, Позивачем надано Рахунок-фактуру, Рахунок вартості наданих аудиторських послуг та Виписку з банку щодо підтвердження оплати за отримані послуги.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю Мейденгрін , як Продавцем, та Позивачем, як Покупцем, укладено Договір поставки від 01.08.2013 року №4, відповідно до п.1.1. якого Продавець зобов'язується поставити узгодженими партіями Покупцеві продукцію: ланцюги промислового та сільськогосподарського призначення, ремені, редуктора загальнопромислові, гідроапаратуру, електро- та світо-обладнання, металорукав та інше обладнання, запчастини, надалі Товар , зазначену у додатках: видаткових накладних та рахунках-фактурах на кожну партію Товару, які є невід'ємною частиною, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити кожну партію Товару.

Позивачем на підтвердження факту реального здійснення господарської операції, надано: Податкові накладні, Видаткові накладні, Рахунки-фактури.

Судом першої інстанції зазначено, що в матеріалах справі відсутні докази оплати за отриманий товар та сума Податкових накладних (76870,83 грн.) є вищою за суму, зазначену в Рахунках-фактурах (36870,83), що ставить під сумнів отримання товару, проте, Позивачем надано Податкові накладні, Рахунки-фактури на суму 76870,83 грн. та Виписки з банку щодо підтвердження оплати за отриманий товар.

Також, між Позивачем, як Замовником, та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, як Виконавцем, укладено Договір транспортного та транспортно-експедиційного обслуговування послуг №1 від 04.01.2012 року, згідно з п. 1.1. якого, Замовник зобов'язується надавати для перевезення вантажів послуги, а Виконавець приймати їх згідно товарних накладних.

Позивачем на підтвердження факту реального здійснення господарської операції, надано: Акти здачі-приймання робіт (надання послуг), Товарно-транспортні накладні.

Судом першої інстанції зазначено, що в матеріалах справі відсутні докази оплати за отримані послуги, що ставить під сумнів отримання послуг, проте, Позивачем надано Виписку з банку щодо підтвердження оплати за отримані послуги.

Відповідно до ст. 1, частини першої ст. 3 та частинами першою, другою ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року №996-ХІV, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства; підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій; первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи; первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а)придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; не відносяться до податкового кредиту, зокрема, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Тобто, обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв'язку між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю.

Як зазначено в Листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарських операцій, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість має бути підтверджено рух активів у процесі здійснення господарських операцій, при цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарських операцій: договори, акти виконаних робіт тощо; фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарських операцій, як-от: наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності; встановлено зв'язок між фактом придбання товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.

У зв'язку з зазначеним, колегія суддів дійшла висновку, що на виконання господарських зобов'язань, підтвердження фактичного здійснення Позивачем з його контрагентами господарських операцій оформлено всі необхідні первинні документи, укладення Договорів спрямовано на реальне настання правових наслідків, вони відповідають економічному змісту та чинному законодавству.

Відповідач, як на доказ безтоварності здійснених Позивачем господарських операцій, посилається на висновки Акта Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби від 17.05.2013 року №1006/22.5-15/37955051 Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Будівельний дім Асторіон (код за ЄДРПОУ 37955051) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.05.2012 року по 30.04.2013 року та Актів Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби від 27.02.2013 року №745/22-8/37813549 Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Маркет-Інвест (ПН 37813549) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.09.2012 року по 31.01.2013 року , від 06.12.2013 року №2835/26-55-22-08/37813549 Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Маркет-Інвест (ПН 37813549) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.02.2013 року по 30.06.2013 року , від 25.07.2013 року №516/26-55-22-01 Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Спец Пром Лайн , пн. 38388511, щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.04.2013 року по 30.04.2013 року , від 22.08.2013 року №874/26-55-22-01 Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Спец Пром Лайн , пн. 38388511, щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.05.2013 року по 31.05.2013 року , якими не підтверджено реальність здійснення операцій. Проте, акти про неможливість проведення зустрічної звірки лише фіксують факт неможливості їх проведення та не можуть містити висновки щодо реальності здійснення суб'єктами господарської діяльності господарських операцій .

У зв'язку з наведеним, колегія суддів дійшла висновку що оскаржені Позивачем податкові повідомлення-рішення Відповідача є протиправним та підлягають скасуванню.

Згідно з п. 2 частини першої ст. 1 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 року №2464-VI (надалі - Закон № 2464-VI), єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування;

Відповідно до частини дугої ст. 9 Закону № 2464-VI, обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Згідно з п. 3 частини одинадцятої ст. 25 Закону № 2464-VI, орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції за донарахування органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску;

Оскільки судом апеляційної інстанції встановлено протиправність прийнятих Відповідачем податкових повідомлень-рішень від 31.03.2014 року №№00002617.2, 00002517.01, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржені Позивачем Рішення Відповідача про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №6/26-55-17-08 та Вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-4, якою Позивачу визначено суму недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, є також протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до частини другої ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, вимоги якої Відповідачем не виконано .

Згідно з частиною першою ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення є, зокрема неправильне застосування норм матеріального права.

Судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, тому, Постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 жовтня 2017 року скасовується та ухвалюється нова Постанова, якою адміністративний позов задовольняється повністю.

Відповідно до частини першої ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 139, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задовольнити, Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 жовтня 2017 року скасувати, ухвалити нову Постанову, якою адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві форми Р від 31 березня 2014 року №№00002617.2, 00002517.01, Рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 12 травня 2014 року №6/26-55-17-08, Вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 12 травня 2014 року №Ф-4.

Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві (код за ЄДРПОУ 39669867) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 3474 (три тисячі чотириста сімдесят чотири) грн. 26 коп. судового збору, сплаченого Квитанцією від 18 січня 2018 року №66729.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення її в повному обсязі безпосередньо до Верховного Суду.

Постанову складено в повному обсязі 05.04.2018 року.

Головуючий суддя Бабенко К.А.

Судді: Кузьменко В.В.

Степанюк А.Г.