Справа № 732/1799/17
Провадження № 2/732/76/18
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.03.2018 року м. Городня
Городнянський районний суд Чернігівської області у складі :
головуючої судді Лиманської М.В.,
в присутності секретаря Бруй І.В.
за участі представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городня цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до АПК „Старосільський" про розірвання договорів оренди землі та стягнення недоплаченої орендної плати,-
В С Т А Н О В И В :
Представник позивача ОСОБА_4, яка представляє інтереси ОСОБА_3 на підставі відповідної довіреності від 17.11.2017 року, звернулась до суду в інтересах ОСОБА_3 з позовною заявою до Агропромислового кооперативу „Старосільський» про розірвання договорів оренди земельних ділянок, укладених 11.07.2013 року між ОСОБА_3 та АПК „Старосільський» .
З позову виходить, що 11.07.2013 року між ОСОБА_3 та АПК „Старосільський»укладені 2 договори оренди земельних ділянок: площею 5,4497 га, кадастровий номер 7421480400:05:000:0253, та площею 5,0198 га, кадастровий номер 7421480400:05:000:0175. Земельні ділянки належать ОСОБА_3 на праві власності. Договори зареєстровані у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Строк дії договорів - 15 років. Орендна плата - 3% нормативно грошової оцінки земельних ділянок. Всупереч умов договорів відповідач проводив виплату орендної плати без врахування індексів інфляції, що призвело до невиплати орендної плати згідно умов договорів за 2014, 2015 та 2016 роки і відповідно до невиконання відповідачем обов'язку щодо сплати орендної плати. Індекс інфляції за 2014 рік склав 124,9 %, за 2015 рік - 143,3 %, за 2016 рік -112,4 %. Відповідач порушив умови договорів та положення норм земельного законодавства. Враховуючи це, представник позивача просила розірвати вказані договори оренди земельних ділянок та стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати в розмірі сплаченого судового збору.
Ухвалою судді від 24.11.2017 року відкрито провадження у зазначеній справі.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги збільшив, просив суд розірвати договори оренди земельних ділянок та стягнути з відповідача на користь позивача недоплачену орендну плату, а також сплачений позивачем судовий збір. Під час судового розгляду представник позивача підтвердив обставини, викладені в збільшеній позовній заяві. Пояснив, що після укладення договорів оренди з 2013 року орендна плата нараховувалась та сплачувалась, але з порушенням умов договорів. В силу пункту 12 вищевказаних договорів оренди землі обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки по кожному договору має здійснюватися з урахуванням індексів індексації. Всупереч умов договорів АПК Старосільській виплата орендної плати проводиться без урахування індексації, що призвело до невиплати орендної плати згідно умов договорів. Посилаючись на положення ст. 21, 24, 25, 31, 32 Закону України Про оренду землі , п. 12, 31 договорів оренди землі, представник позивача вважає, що наявні підстави для задоволення заявлених в інтересах позивача позовних вимог, розірвання вищевказаних договорів оренди землі та стягнення інфляційних втрат по 1889,98 грн. по кожному договору, в загальній сумі 3779,96 грн.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав. З приводу збільшених позовних вимог пояснив, що орендна плата позивачу за 2014-2016 роки була виплачена в повній мірі. Згідно відомостей позивачу орендна плата виплачувалась в розмірі 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка визначалася відповідачем за минулий рік станом на 01 січня року, в якому відбувалася виплата. Вважає, що відповідач правильно обчислює розмір орендної плати. Наполягав, що поточні індекси інфляції, не зважаючи на умови договорів оренди та положення ст.21 Закону Про оренду землі , не повинні бути сплачені орендарем, оскільки при визначенні станом на перше січня кожного року нормативної грошової оцінки землі, яка є базою розрахунку орендної плати, враховуються індекси інфляції за минулий рік.
Суд, заслухавши пояснення учасників процесу по суті заявлених вимог, дослідивши в судовому засіданні всі наявні матеріали справи та надані докази, вважає, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що між ОСОБА_3 та АПК Старосільській (а.с.8-13) 11 липня 2013 року були укладені 2 договори оренди земельних ділянок, належних позивачу, строком на 15 років. Площа першої земельної ділянки - 5,4497 га, кадастровий номер 7421480400:05:000:0253, площа другої земельної ділянки - 5,0198 га, кадастровий номер 7421480400:05:000:0175. Вказані договори зареєстровані у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.(а.с.12-13).
За умовами цих договорів (п.п.9-13) орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі - 1 раз у рік до кінця першого за звітним роком місяця, в натуральній та відробітковій формі - протягом року в міру потреби та можливостей у їх наданні. Повний розрахунок по орендній платі проводиться не пізніше як до 1-го березня наступного за звітним року. Орендна плата вноситься у розмірі 3% від нормативної вартості земельної ділянки, яка здійснюється у грошовій, натуральній та відробітковій формах. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.
Згідно п.13 зазначених договорів, розмір орендної плати щорічно переглядається один раз на рік зокрема, у випадках і з моменту:
- зміни умов господарювання, передбачених договором;
- зміни розміру земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції;
- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;
- в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до п. 37 договорів, на який посилається позивач, розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку допускається. Умовами розірвання договору в односторонньому порядку є невиконання орендарем своїх обов'язків, викладених у п. 28, несплата орендної плати протягом 6-ти місяців після закінчення календарного року за який вноситься орендна плата.
Судом встановлено, що відповідач з моменту укладання договорів і до цього часу обчислював розмір орендної плати за земельні ділянки позивача без урахування індексів інфляції, що призвело до виплати орендної плати не в повному обсязі та утворення заборгованості.
Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України Про оренду землі , іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також укладеними між сторонами договорами оренди землі.
Частиною 2 статті 792 ЦК України передбачено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Згідно статті 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Відповідно до ст. 13 зазначеного Закону, договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до ст. 21 вказаного Закону орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Із відомостей, накладної, касового ордеру (а.с. 48-58) вбачається, що позивачу орендна плата за 2014, 2015 та 2016 роки виплачувалась.
При цьому, виходячи з сум, що були виплачені позивачеві, і це вбачається із розрахунків, наведених у відзиві відповідача на позов, орендна плата виплачувалась позивачу у розмірі 3% нормативної грошової оцінки землі за 2015-2016 роки. Так, орендна плата за 2015 та 2016 роки становила по 3393,15 грн за кожен рік. Проведення індексації орендної плати, що визначена у розмірі 3% нормативної грошової оцінки, як то передбачено п. 12 договору оренди землі, відповідачем не здійснювалось.
Розмір орендної плати з урахуванням індексу інфляції обчислюється шляхом множення орендної плати за відповідний рік на індекс інфляції за відповідний рік.
За офіційними даними Державної служби статистики України індекс інфляції за рік становив: у 2015 році 143,3%, у 2016 році 112,4%.
Розмір ненарахованої орендної плати за 2015-2016 роки по кожній земельній ділянці розраховується наступним чином:
за 2015 рік 3 393,15 грн х 143,3% = 1 469,23 грн;
за 2016 рік 3 393,15 грн х 112,4% = 420,75 грн.
Таким чином, загальна сума ненарахованої відповідачем орендної плати по кожній ділянці за 2015, 2016 роки становить 1889,98 грн., а за двома договорами 3779,96 грн
Посилання відповідача на те, що орендна плата нараховувалась з урахуванням індексів інфляції, виходячи з того, що нормативна грошова оцінка земель, з якої розраховується орендна плата, вже є проіндексованою, є невірним тлумаченням відповідачем умов укладених між сторонами договорів оренди земельних ділянок від 11.07.2013 року, оскільки умовами вказаних договорів, а саме пп. 12 чітко передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 3% нормативної грошової оцінки землі і обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.
Відтак, позовні вимоги про стягнення з АПК Старосільський на користь ОСОБА_3 недоплаченої суми орендної плати за двома договорами оренди землі від 11.07.2013 року підлягають задоволенню.
Аналізуючи докази та обставини справи, суд дійшов висновку про те, що в частині позовних вимог про розірвання договорів оренди землі від 11.03.2013 року, укладених між ОСОБА_5 та АПК Старосільський на земельні ділянки (рілля), кадастрові номери №7421480400:05:000:0253, 7421480400:05:000:0175, позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 526, ч. 1 ст. 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 629, ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частина 1 статті 27 Закону, передбачає, що орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.
Положеннями статті 32 Закону України Про оренду землі передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обовязків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження обєкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.
У статті 141 ЗК України серед підстав припинення права користування земельною ділянкою, зокрема в пункті д частини першої цієї статті передбачено систематичну несплату земельного податку або орендної плати.
Разом з тим згідно із частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Системний аналіз зазначених положень законодавства та враховуючи врегулювання відносин, повязаних з орендою землі, зокрема, положеннями ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні питання щодо розірвання договору оренди з підстави, передбаченої пунктом д статті 141 ЗК України, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України, згідно якої необхідна наявність істотного порушення стороною договору.
Зазначені у п. д ч. 1 ст. 141 ЗК України складові, а саме системність і несплата є необхідною підставою для припинення права користування земельною ділянкою і розірвати договір оренди землі можливо лише у разі систематичної несплати орендної плати, разове порушення умов договору у цій частині не є підставою для його розірвання.
Вищевказана норма не передбачає інших складових, окрім системності і несплати, а відтак, факт несплати оренди не може включати в себе ані часткової, ані несвоєчасної несплати, які є різними за змістом та наслідками, так як, наслідком повної несплати є неотримання грошових коштів взагалі, а часткової - їх недоотримання.
З матеріалів справи вбачається, що за період 2014-2016 років відповідачем проводилась виплата орендної плати позивачу, але мав місце факт її неповної виплати, що у розумінні пункту д ст. 141 ЦК України не може бути підставою для розірвання договорів оренди землі.
Положення п.37 договорів оренди, на які посилається позивач, як на підставу для розірвання договорів, передбачають право орендодавця на розірвання договору в односторонньому порядку. В судовому засіданні не знайшов підтвердження факт несплати відповідачем орендної плати протягом шести місяців після закінчення календарного року за який вноситься орендна плата.
За викладених обставин, позовні вимоги про розірвання договорів оренди землі від 11.07.2013 року, укладених між ОСОБА_3 та АПК Старосільський на земельні ділянки (рілля), кадастрові номери 7421480400:05:000:0253, 7421480400:05:000:0175, задоволенню не підлягають.
За правилами статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги ОСОБА_6 задоволено частково, в частині заявлених вимог матеріального характеру, у матеріалах справи наявні належні докази понесення позивачем витрат по сплаті судового збору, відповідно підлягає присудженню сума судового збору у розмірі 1409 грн. (по 704,8 грн. за вимоги про стягнення заборгованості по кожному договору)
На підставі викладеного, керуючись ст. 31, 32 Закону України Про оренду землі , ст. 141 ЗК України, ст. 651 ЦК України, ст. 259, 263, 265, 268, 272, 352, 354 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_3 до АПК „Старосільський" про розірвання договорів оренди землі та стягнення недоплаченої орендної плати - задовольнити частково.
Стягнути з АПК „Старосільський» на користь ОСОБА_3 недоплачену суму орендної плати за договорами оренди землі від 11.07.2013 року в загальній сумі 3779,96 грн.
Стягнути з АПК „Старосільський"на користь ОСОБА_3 1409 грн. 60 коп. сплаченого судового збору.
В задоволенні решти вимог - відмовити
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги до Апеляційного суду Чернігівської області подаються учасниками справи через Городнянський районний суд Чернігівської області.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Лиманська М.В.
Суд | Городнянський районний суд Чернігівської області |
Дата ухвалення рішення | 27.03.2018 |
Оприлюднено | 11.04.2018 |
Номер документу | 73250491 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Висоцька Валентина Степанівна
Цивільне
Городнянський районний суд Чернігівської області
Лиманська М. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні