Рішення

від 06.04.2018 по справі 806/1865/17

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2018 року м. Житомир справа № 806/1865/17

категорія 10.2.4

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попової О. Г., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області до Товариства з додатковою відповідальністю "Житомирський завод покрівельних та ізоляційних матеріалів" про стягнення коштів,

встановив:

Житомирське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області звернулось до Товариства з додатковою відповідальністю "Житомирський завод покрівельних та ізоляційних матеріалів" із позовом, в якому просить стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Житомирський завод покрівельних та ізоляційних матеріалів" на свою користь заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 4 497,76 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що вказана заборгованість утворилась за період з травня 2017 року по червень 2017 року, та вказані витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", мають бути відшкодовані згідно з вимогами п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Оскільки заборгованість відповідачем у добровільному порядку не погашена, вона підлягає стягненню в примусовому порядку.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 05.07.2017 відкрито провадження у справі в порядку статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України ( в редакції до 15.12.2017, далі - КАС України).

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 18.07.2017 справу призначено до судового розгляду в судовому засіданні на 26.07.2017 о 09:50

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 26.07.2017 провадження по справі за позовом Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області до Товариства з додатковою відповідальністю "Житомирський завод покрівельних та ізоляційних матеріалів" про стягнення 4 497,76 грн. зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у адміністративній справі № 295/7752/15-а.

Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 №2147-VIII Кодекс адміністративного судочинства України викладено у новій редакції від 15.12.2017.

Відповідно до пункту 10 Розділу VII "ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Враховуючи зазначене, справу слід розглядати у відповідності до норм Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 15.12.2017.

У новій редакції відсутня аналогічна норма, що дозволяє розглядати справу в порядку скороченого провадження. Главою 10 розділу ІІ КАС України в редакції від 15.12.2017 передбачено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Зокрема, ч.5 ст. 262 КАС України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно з п. 4. ч.1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження та сума яких не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

Враховуючи вищевикладене та керуючись п. 10 розд. Розділу VII "ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ" КАС України (в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII), суд зазначає, що на момент судового розгляду справа підлягає розгляду в порядку спрощеного провадження за правилами, визначеними ст. 262, 263 КАС України.

Постановою Богунського районного суду м. Житомира від 29 грудня 2015 року по справі №295/7752/15-а позов задоволено. Визнано протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в м. Житомирі Житомирської області в призначенні пенсії ОСОБА_1 на пільгових умовах. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Житомирі Житомирської області призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах за п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 26 листопада 2014 року.

Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2018 апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Житомирський завод покрівельних та ізоляційних матеріалів" залишено без задоволення, постанову Богунського районного суду м. Житомира від 29 грудня 2015 року - без змін.

Таким чином, постанова Богунського районного суду м. Житомира від 29.12.2015 по справі №295/7752/15-а набрала законної сили 28 лютого 2018 року, у зв'язку з чим ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 21.03.2018 поновлено провадження у справі, судовий розгляд справи призначено на 03 квітня 2018 року о 11:20.

В судове засідання, призначене на 03.04.2018 о 11:20 прибула представник відповідача, перед початком судового засідання подала до відділу документального забезпечення суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, в якому зазначила, що Товариство з додатковою відповідальністю "Житомирський завод покрівельних та ізоляційних матеріалів" визнає борг в розмірі 4497,76 грн. (а.с. 66).

Представник позивача в судове засідання не прибув, надіслав до відділу документального забезпечення суду засобами факсимільного зв'язку заяву про розгляд справи за відсутністю представника Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (а.с. 68).

Зважаючи на неявку сторін у судове засідання та керуючись приписами ч.3 ст. 194, ч.9 ст. 205, ч.4 ст. 229 КАС України суд вважає за можливе провести розгляд справи у порядку письмового провадження за наявними у матеріалах справи доказами.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Товариство з додатковою відповідальністю "Житомирський завод покрівельних та ізоляційних матеріалів" зареєстроване як платник збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в Житомирському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області.

Як встановлено з матеріалів справи, у відповідача за період травень 2017 року - червень 2017 року утворилась заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 4497,76 грн. по списку №2, чим порушено вимоги частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Заборгованість підтверджується наявними у матеріалах справи: копіями розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах (а.с. 9-12) та розрахунком суми заборгованості на суму 4 497,76 грн. (а.с. 7).

Розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій надсилались відповідачу у встановленому законом порядку, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями: супровідних листів та рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.1, п.2 ст.1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 №400/97-ВР (далі - Закон №400/97-ВР) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади.

Згідно з п.1 ст.2 Закону №400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до вимог ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №1788-XII), на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

- працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування": чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи; жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року (пункт "а");

- працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування": чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року. (пункт "б").

Статтею 58 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) встановлено, що Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.

Згідно з п.2 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. При цьому до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату та доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, встановлено розділом шостим Інструкції "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України" затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1 (далі - Інструкція №21-1).

Відповідно до п.6.1 Інструкції №21-1, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах, зокрема, для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у таких розмірах: 100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених з 2012 року.

Згідно з п.6.4 Інструкції №21-1, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Відповідно до п.6.8 Інструкції №21-1, підприємства щомісячно до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомлені місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. В разі зміни розміру пенсії або настання обставин, що впливають на суму відшкодування, органи Пенсійного Фонду повідомляють про це підприємства у місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

Верховним Судом України при вирішенні питання щодо правильного застосування пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та підпункту 6.6 розділу 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України неодноразово висловлювалась правова позиція, яка полягає у тому, що обов'язок з відшкодовування повністю витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в частині пенсій, призначених у порядку статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", покладений на підприємства (постанова від 07 липня 2015 року (№ 21-735а15), постанова від 11 листопада 2015 року (справа № 21-2810а15).

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Позивачем та наявними у матеріалах доказами підтверджено, а відповідачем самостійно визнано заборгованість із відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 4 497,76 грн., а тому позовні вимоги Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 194, 205, 229, 242-246, 250, 255 КАС України, суд,

вирішив:

Адміністративний позов Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Перемоги, 55, Житомир, 10003. Код ЄДРПОУ 40380333) до Товариства з додатковою відповідальністю "Житомирський завод покрівельних та ізоляційних матеріалів" (вул. Танкістів, 1, Житомир, 10031. Код ЄДРПОУ 00292698) про стягнення коштів - задовольнити.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Житомирський завод покрівельних та ізоляційних матеріалів" на користь Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за травень 2017 року - червень 2017 року 4497,76 грн. (чотири тисячі чотириста дев'яносто сім гривень сімдесят шість копійок).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.Г. Попова

Повний текст рішення виготовлено: 06 квітня 2018 року.