Постанова

від 29.03.2018 по справі 820/4204/17

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

29 березня 2018 р. № 820/4204/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Панченко О.В.

суддів: Бадюкова Ю.В., Тітова О.М.,

за участю секретаря судового засідання - Денисенко А.А.,

за участю:

представників Позивача - Медведєвої І.А., Довгого В.Є.,

представника 1 Відповідача - Распоясової О.В.,

представника 2 Відповідача - Караченцевої Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Північно-східного офісу Держаудитслужби (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 4 під., 10 пов.,м. Харків,61022, код ЄДРПОУ 40478572) до Міжрегіонального управління Національного агентства України з питань державної служби у Харківській та Сумській областях (майдан Свободи, буд.5, Держпром, під. 6, пов. 4,м. Харків,61022, код ЄДРПОУ 39840663) , Національного агентства України з питань державної служби (вул. Прорізна, буд. 15,м. Київ,01601) про визнання незаконними дій та скасування вимог,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Північно-східний офіс Держаудитслужби, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати безпідставними та незаконними дії посадових осіб Міжрегіонального управління Національного агентства України з питань державної служби у Харківській та Сумській областях щодо відображення даних про 31 факт безпідставного присвоєння державним службовцям вищих чергових рангів в Довідці перевірки з питань дотримання вимог законодавства України про державну службу в Північно-східному офісі Держаудитслужби від 04.04.2017 року;

- скасувати вимоги Міжрегіонального управління Національного агентства України з питань державної служби у Харківській та Сумській областях №179-209 від 04.05.2017 року щодо приведення у відповідність чинному законодавству про державну службу рангів державних службовців відповідно до відображених у довідці порушень, які були направлені листом №289 від 04.09.2017 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач необґрунтовано зазначив у довідці, складеній за наслідками проведеної перевірки про встановлення 31 факту безпідставного дострокового присвоєння рангів державним службовцям, які перебували на визначеній структурою та штатним розписом посаді менше трьох років.

Позивач вказує, що такі висновки зроблено відповідачем внаслідок невірного застосування норм чинного законодавства під час визначення строку відпрацювання на посаді державної служби, що порушує права позивача.

В подальшому позивач надав до суду уточнену позовну заяву, згідно якої просив визнати незаконними дії Міжрегіонального управління Національного агентства України з питань державної служби у Харківській та Сумській областях щодо направлення за результатами перевірки з питань дотримання посадовими особами Північно-східного офісу Держаудитслужби вимог законодавства України про державну службу про часткове скасування наказу про присвоєння рангу державного службовця від 04.05.2017 року №№ 179-209;

- скасувати вимоги Міжрегіонального управління Національного агентства України з питань державної служби у Харківській та Сумській областях №179-209 від 04.05.2017 року про часткове скасування наказу про присвоєння рангу державного службовця №№ 179-209 від 04.05.2017р.

Представники позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач позов не визнав та згідно наданого до суду відзиву вказав, що за результатами проведеної перевірки позивача було встановлено порушення, зокрема, факти присвоєння чергових рангів державним службовцям, які перебували на визначеній структурою і штатним розписом посаді менше трьох років, що є порушенням частини 6 статті 39 Закону України Про державну службу № щодо порядку присвоєння державному службовцю чергового рангу в межах відповідної категорії посад через кожні 3 роки.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та вказав, що оскаржувані в даній справі рішення є цілком законними та такими, що прийнято в межах чинного законодавства України.

Ухвалою суду від 04.10.2017р. до участі у справі в якості другого відповідача було залучено Національне агентство України з питань державної служби, яке проти позовних вимог також заперечувало з аналогічних підстав.

Представник відповідача в судовому засіданні позов також не визнав та вказав, що оскаржувані в даній справі рішення є цілком законними та такими, що прийнято в межах чинного законодавства України.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів:

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що фахівцями робочої групи Міжрегіонального управління Національного агентства України з питань державної служби у Харківській та Сумській областях в березні - квітні 2017 року було проведено планову перевірку питань дотримання вимог законодавства України про державну службу в Північно-східному офісі Держаудитслужби.

За наслідками проведеної перевірки складено Довідку від 04.04.2017р.(а.с. 15- 57, том 1), в якій містяться висновки про безпідставне присвоєння Північно-східним офісом Держаудитслужби чергового рангу державної служби низці працівників з порушенням вимог п. 6 ст. 39 Закону України „Про державну службу України" від 10.12.2015 року № 889-УШ в частині того, що черговий ранг у межах відповідної категорії посад державному службовцю присвоюється через кожні три роки.

Відповідач за наслідками розгляду вказаної Довідки направив позивачу обов'язкові для виконання вимоги від 04.05.2017 року № 179-209 (а.с. 59-120, том 1) щодо приведення у відповідність до чинного законодавства про державну службу рангів державних службовців відповідно до відображених у Довідці порушень.

Судом встановлено, що відповідач обґрунтовує наведені порушення обставинами затвердження Держфінінспекцією в Харківській області наказів від 08.07.2016 № 137-о та від 12.07.2016 № 138-о, якими певному колу працівників - державних службовців безпідставно, на думку відповідача, достроково присвоєно ранги державної служби.

Зокрема, відповідач виходив з того, що статтею 39 Закону України Про державну службу передбачено, що державним службовцям, які займають посади державної служби категорії Б , присвоюються 3, 4, 5, 6 ранг. Державним службовцям, які займають посади державної служби категорії В , присвоюються 6, 7, 8, 9 ранг.

Разом з тим, пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2016 року № 306 визначено міністерствам, іншим центральним та місцевим органам виконавчої влади забезпечити присвоєння рангів державних службовців відповідно до Порядку, затвердженого цією Постановою.

Так, абзацом першим пункту 10 Порядку визначено, що державним службовцям, яким присвоєно ранг відповідно до Закону України від 16 грудня 1993 року № 3 723-XII Про державну службу , присвоюється найнижчий ранг у межах категорії посад, до якої належить посада державної служби. При цьому строк відпрацювання для присвоєння чергового рангу включає попередній період роботи державного службовця на займаній посаді.

Статтею 2 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ Про державну службу було передбачено, що посада - це визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу та його апарату, на яку покладено встановлене нормативними актами коло службових повноважень.

Отже, займаною посадою є первинна структурна одиниця державного органу, визначена структурою і штатним розписом.

У разі зміни структури та/або штатного розпису державного органу строк відпрацювання особи для присвоєння чергового рангу на займаній посаді слід відраховувати з часу зміни найменування такої посади, визначеної штатним розписом.

Таким чином, як вказував відповідач, у строк відпрацювання для присвоєння чергового рангу враховується період роботи на останній займаній посаді.

У разі якщо вказаний строк дорівнює або перевищує три роки, державним службовцям має бути присвоєно відразу черговий ранг (для державних службовців, посади яких віднесені до категорії Б - це 5 ранг, для державних службовців, посади яких віднесені до категорії В - це 8 ранг).

У разі якщо строк відпрацювання на останній займаній посаді менше трьох років, відлік строку відпрацювання для присвоєння чергового рангу починається з дати призначення на цю посаду.

З урахуванням тлумачення наведених вище норм відповідач дійшов висновку, що державним службовцям, які обіймають посади згідно штатного розпису позивача (31 особа) безпідставно достроково присвоєно ранги, оскільки вони перебували на займаних посадах менше трьох років.

Проте суд з такими висновками відповідача не погоджується з огляду на наступне.

Як свідчать матеріали справи після реорганізації Контрольно-ревізійного управління в Харківській області в Державну фінансову інспекцію в Харківській області відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2012р. №11 „Про внесення змін у додатки до постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006р. № 268" відбулася зміна найменування посади „контролер-ревізор" на „державний фінансовий інспектор", що стало підставою для переміщення державних службовців на інші посади.

У зв'язку з набуттям чинності Закону України „Про державну службу" від 10.12.2015р. № 889-VІІ (далі - Закону 889-VII) та Порядку присвоєння рангів державних службовців, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2016р. № 306 (далі - Порядок № 306, Постанова № 306), ранги державним службовцям присвоюються відповідно до зазначених нормативно-правових актів.

Стаття 39 Закону України Про державну службу № 889-VІІ передбачає 9 рангів державних службовців відповідно до категорій "А", "Б", "В".

Як зазначено в цій статті, ранги державним службовцям присвоюються одночасно з призначенням на посаду державної служби, а в разі встановлення випробування - після закінчення його строку. Державному службовцю, який вперше призначається на посаду державної служби, присвоюється найнижчий ранг у межах відповідної категорії посад.

Черговий ранг у межах відповідної категорії посад присвоюється державному службовцю через кожні три роки з урахуванням результатів оцінювання його службової діяльності.

Водночас, згідно із п. 10 Порядку № 306, державним службовцям, яким присвоєно ранг відповідно до Закону України від 16 грудня 1993 р. № 3723-ХП „Про державну службу", присвоюється найнижчий ранг у межах категорії посад, до якої належить посада державної служби. При цьому, строк відпрацювання для присвоєння чергового рангу включає попередній період роботи державного службовця на займаній посаді.

Як вбачається з наведеного державному службовцю, якому було присвоєно ранг відповідно до Закону України від 16 грудня 1993 р. № 3723-ХП „Про державну службу", присвоюється по новому Закону спочатку такий же ранг, що і державному службовцю, який вперше призначається на посаду.

Також згідно із п. 10 Порядку № 306 у разі належності посади державного службовця до категорії посад, в межах якої передбачено присвоєння рангу нижчого, ніж присвоєний державному службовцю згідно із зазначеним Законом, за ним зберігається раніше присвоєний ранг. У разі переходу на посаду нижчої категорії або звільнення з державної служби за державним службовцем зберігається раніше присвоєний йому ранг.

Отже, норми цього Порядку визначають право працівника на присвоєння йому рангу не нижчого за ранг, який йому вже було присвоєно до вступу в дію Закону України Про державну службу від 10.12.2015 № 889-VІІ.

Як встановлено судом з пояснень позивача при підготовці рішення про встановлення з 01 травня 2016 року чергового 5 (для категорії Б) чи 8 (для категорії В) рангу державного службовця відповідно до п. 10 Порядку, відділом роботи з персоналом Держфінінспекції в Харківській області було взято до уваги записи у трудових книжках державних службовців та строк відпрацювання на займаних посадах.

Враховуючи, що певні державні службовці відпрацювали три і більше роки на відповідних посадах державної служби, наказами Державної фінансової інспекції в Харківській області від 08.07.2016 № 137-о та від 12.07.2016 № 138-о цим державним службовцям було присвоєно черговий ранг державної служби з урахуванням строку відпрацювання на посаді.

В свою чергу структура та штатний розпис Держфінінспекції в Харківській області відповідно до наказу від 26.08.2014р. № 242 „Про нову структуру та штатну чисельність інспекції" та наказу від 02.11.2015 року № 360-о „Про призначення працівників обласного апарату" зазнали змін, які не потягли за собою зміни найменування посади, функцій державного органу та основних обов'язків за відповідними посадами, відтак строк перебування на відповідних посадах державних службовців має рахуватися до строку призначення чергового рангу державної служби.

В зв'язку з наведеним слід відзначити, що згідно ст. 43 Закону України Про державну службу підставами для зміни істотних умов державної служби є:

1) ліквідація або реорганізація державного органу;

2) зменшення фонду оплати праці державного органу;

3) скорочення чисельності або штату працівників у зв'язку з оптимізацією системи державних органів чи структури окремого державного органу.

Не вважається зміною істотних умов державної служби зміна назви структурного підрозділу державного органу або посади, не пов'язана із зміною функцій державного органу та основних посадових обов'язків.

Зміною істотних умов державної служби вважається зміна:

1) належності посади державної служби до певної категорії посад;

2) основних посадових обов'язків;

3) умов (системи та розмірів) оплати праці або, соціально-побутового забезпечення;

4) режиму служби, встановлення або скасування неповного робочого часу;

5) місця розташування державного органу (в разі його переміщення до іншого населеного пункту).

Про зміну істотних умов служби керівник державної служби письмово повідомляє державного службовця не пізніш як за 60 календарних днів до зміни істотних умов державної служби, крім випадків підвищення заробітної плати.

Також щодо законодавчого регулювання порушеного питання слід зауважити, що п. 10 Порядку № 306 передбачає, що строк відпрацювання для присвоєння чергового рангу включає попередній період роботи державного службовця на займаній посаді", тобто дана норма як завершений факт визначає строк відпрацювання та поняття „попередній період роботи" державним службовцям, яким присвоєно ранг відповідно до Закону України „Про державну службу" від 16 грудня 1993р. № 3723-ХІІ.

При цьому, норма вказує на державного службовця на займаній посаді, однак у ній відсутня констатація поняття конкретності займаної посади та прив'язка до останньої займаної посади, чи займаної посади у конкретному (тому ж самому, що не зазнав будь-яких змін, одному) підрозділі, чи будь-яких інших умов, які б чітко визначали межі присвоєння рангу державним службовцям, яким вже було присвоєно ранг відповідно до Закону України „Про державну службу" від 16 грудня 1993р. № 3723-ХІІ.

Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України „Про державну службу" від 10.12.2015р. № 889-VII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Вказане свідчить, що попередній період роботи на державній службі враховується в стаж державному службовцю згідно із новим Законом та відповідно включається в строк відпрацювання для присвоєння чергового рангу.

Аналізуючи норми Закону України „Про державну службу" від 10.12.2015р. № 889-VII, слід дійти висновку, що під час присвоєння рангів ключовим та визначальним є поняття категорії посад, а не поняття конкретно займаної посади, що розглядається через призму поняття посади.

При цьому займана посада мала б розглядатися в межах категорії посад, а не у співвідношенні до конкретної чи останньої посади, яку займає (займав) державний службовець на час вступу Закону України „Про державну службу" від 10.12.2015о. № 889-VII в силу.

Перелік посад, що відносяться до конкретної категорії посад регламентується ст. 6 Закону України „Про державну службу" від 10.12.2015р. №889-VII.

Слід зазначити, що згідно із п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону України „Про державну службу" посада державної служби - визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу з установленими відповідно до законодавства посадовими обов'язками у межах повноважень, визначених частиною першою статті 1 цього Закону.

Державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов'язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби (ч. 2 ст. 1 Закону).

При цьому Закон „Про державну службу" від 10.12.2015р. № 889-УІІ не містить визначення поняття „первинна структурна одиниця державного органу. Згідно Довідника типових професійно-кваліфікаційних характеристик посад державних службовців, затвердженого наказом Нацдержслужби України від 13.09.2011р. № 11 під поняттям посада державної служби розуміється саме первинна структурна одиниця, щодо якої визначено завдання, обов'язки, повноваження, права та кваліфікаційні вимоги, без прив'язки до конкретного відділу чи державного органу.

В той же час посада державного службовця визначається не тільки приналежністю до штатного розпису та структури державного органу, а в сукупності з цим характеризується певним колом основних посадових прав, обов'язків та повноважень, які повинен державний службовець виконувати для реалізації функцій державного органу та виконання завдань, покладених на такий орган державою.

Згідно із ст. 7 Закону України „Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VII, якою визначено основні права державного службовця, державний службовець має право, зокрема, на оплату праці залежно від займаної посади, результатів службової діяльності, стажу державної служби та рангу, а також просування по службі з урахуванням професійної компетентності та сумлінного виконання своїх посадових обов'язків.

Ранг є видом спеціальних звань і свідчить про проходження, в тому числі успішне, державної служби, оскільки при присвоєнні чергового рангу враховується інформація про оцінювання результатів службової діяльності державного службовця, який впливає також на оплату праці.

Крім цього, статтею 27 Закону України „Про державну службу" від 16 грудня 1993 р. № 3723-ХІІ було передбачено просування по службі державного службовця шляхом зайняття більш високої посади на конкурсній основі, крім випадків, коли інше встановлено законами України та Кабінетом Міністрів України, або шляхом присвоєння державному службовцю більш високого рангу.

Отже, для працівників, які успішно проходили просування по службі шляхом присвоєння найвищих рангів в межах категорії посад, присвоєння чергового рангу після найнижчого згідно із новим Законом є фактично нівелюванням їхніх досягнень та просування по службі.

Водночас, статтею 39 Закону України „Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VII визначено вичерпний перелік підстав, коли не присвоюється черговий ранг, а саме: протягом строку застосування дисциплінарного стягнення, а також протягом шести місяців з дня отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності.

Крім цього, п. 9 Порядку № 306 визначено, що період перебування державного службовця у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та у відпустці без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку не зараховується до стажу роботи для присвоєння чергового рангу.

Також слід відмітити, що ні ст. 39 Закону України „Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VII, ні зазначений вище Порядок № 306 не містять норми, яка б ставила в обов'язкову залежність підставу чи настання обставин для присвоєння рангу державному службовцю до незмінності назви не тільки" займаної посади, але і відділу, сектору, департаменту чи іншого підрозділу, де працює державний службовець. Обов'язковою умовою є межі відповідної категорії.

Вказаними нормативно-правовими актами не передбачено такої підстави для не присвоєння чергового (належного) рангу державному службовцю зі стажем роботи більше 3-10 років, як підвищення його за цей період по посаді в межах однієї категорії в одній установі, або перейменування його посади, чи зміни в назві відділу або установи, реорганізація установи (в межах категорії посад).

Відтак, визначене Порядком № 306 поняття займана посада слід розглядати, через призму Закону в контексті категорії посад.

У такому аспекті це не буде викликати жодних суперечностей в трактуванні поняття займана посада, оскільки така посада, незалежно від її назви, зміни структури, штатного розпису чи основних функціональних прав, обов'язків та завдань за конкретною посадою, є в межах відповідної категорії, що дає право на присвоєння рангу.

Як вбачається з наведеного Порядок № 306 також визначає механізм присвоєння рангів в межах та з прив'язкою до категорії посад. При цьому, у вимогах до подання, як документу, що є обґрунтованою підставою для присвоєння рангу, відсутня вимога щодо вказівки на останню займану посаду державним службовцем чи на конкретно займану посаду чи загалом на займану посаду, та взагалі відсутнє поняття займана посада державним службовцем.

З урахуванням вищевикладеного суд доходить висновку, що відповідачем в даній справі не було враховано певний період роботи на займаній посаді державної служби конкретного державного службовця, а відтак необґрунтовано внесено до Довідки, складеної за результатами проведеної перевірки, неправдиві дані про 31 факт безпідставного присвоєння чергового рангу державного службовця.

Зазначене підтверджено інформацією по державним службовцям, по яких складено вимоги відповідача, згідно якої вказані державні службовці пропрацювали на займаних посадах більше 3 років.

В зв'язку з наведеним суд вважає позовні вимоги про скасування вимог Міжрегіонального управління Національного агентства України з питань державної служби у Харківській та Сумській областях №179-209 від 04.05.2017 року про часткове скасування наказу про присвоєння рангу державного службовця №№ 179-209 від 04.05.2017р. обґрунтованими.

Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Також суд враховує, що будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч.2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням наведеної норми вважати оскаржувані в даній справі вимоги відповідача цілком законними та обґрунтованими не можна.

Стосовно позовних вимог про визнання незаконними дій Міжрегіонального управління Національного агентства України з питань державної служби у Харківській та Сумській областях щодо направлення за результатами перевірки з питань дотримання посадовими особами Північно-східного офісу Держаудитслужби вимог законодавства України про державну службу про часткове скасування наказу про присвоєння рангу державного службовця від 04.05.2017 року №№ 179-209, суд вважає їх такими, що також підлягають задоволенню.

При цьому суд зауважує, що при проведенні перевірки фактично було досліджено та надано оцінку дотримання вимог законодавства з боку Державної фінансової інспекції в Харківській області, яка на час проведення перевірки перебувала у стані припинення та приєднана до Північно-східного офісу Держаудистлужби разом з іншими обласними Держфінінспекціями.

При цьому позивач розпочав свою роботу з 24.10.2016р., а довідку за результатами перевірки складено 04.04.2017р.

Таким чином при проведенні перевірки робочою групою відповідача фактично було досліджено та взято до уваги розпорядчі документи, видані іншим ніж позивач державним органом. А саме: накази Державної фінансової інспекції в Харківській області від 17.05.2016р. № 102-о, від 08.07.2016р. № 137-о та від 12.07.2016р. № 138-о, хоча у довідці, складеній за результатами проведеної перевірки посадовими особами відповідача, було зазначено про видання вказаних документів саме позивачем, що не відповідає дійсності.

Також слід взяти до уваги, що відповідно до п. 2 розділу VII Порядку проведення Національним агентством з питань державної служби та його територіальними органами перевірок стану дотримання державними органами Закону України Про державну службу та інших нормативно-правових актів у сфері державної служби, затвердженого Наказом Національного агентства України з питань державної служби від 26.09.2016р. № 193 у разі виявлення під час перевірок фактів порушень Закону та інших нормативно-правових актів з питань державної служби Нацдержслужба (територіальний орган) на будь-якій стадії перевірки може направити об'єкту перевірки та його посадовим особам обов'язкову для виконання вимогу про скасування рішень з питань державної служби, які суперечать законодавству в частині реалізації громадянами права на державну службу, про усунення порушень прав державного службовця або про скасування результатів конкурсу на зайняття вакантної посади державної служби.

З наведеного слідує можливість направлення за результатами однієї перевірки лише однієї вимоги та лише щодо скасування рішень з питань державної служби, які суперечать законодавству в частині реалізації громадянами права на державну службу. В даній справі судом встановлено, що відповідачем на адресу позивача за наслідками проведеної перевірки було направлено декілька вимог щодо порушень, які мали місце на думку відповідача, та які не стосувались безпосередньо реалізації громадянами права на державну службу.

З урахуванням викладеного суд доходить висновку про відсутність підстав для направлення вимог про усунення порушень законодавства в даній справі та порушення порядку їх оформлення з боку відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2,3,6,8, 242, 243, 245, 246, Кодексу адміністративного судочинства України , суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Північно-східного офісу Держаудитслужби до Міжрегіонального управління Національного агентства України з питань державної служби у Харківській та Сумській областях, Національного агентства України з питань державної служби про визнання незаконними дій та скасування вимог;- задовольнити.

Визнати незаконними дії Міжрегіонального управління Національного агентства України з питань державної служби у Харківській та Сумській областях щодо направлення за результатами перевірки питань дотримання посадовими особами Північно-східного офісу Держаудитслужби вимог законодавства України про державну службу вимог про часткове скасування наказу про присвоєння рангу державного службовця від 04.05.2017 року №179-209.

Скасувати вимоги Міжрегіонального управління Національного агентства України з питань державної служби у Харківській та Сумській областях про часткове скасування наказу про присвоєння рангу державного службовця №179-209 від 04.09.2017 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 06 квітня 2018 року.

Головуючий суддя Панченко О.В.

Судді Бадюков Ю.В.

Тітов О.М.