Рішення

від 07.03.2018 по справі 200/5617/15-ц

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 200/5617/15-ц

Провадження № 2/200/1952/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 березня 2018 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого - судді: Женеску Е.В.,

за участю секретаря: Санжаровської Я.В.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління освіти та науки Дніпропетровської міської ради про стягнення заробітної плати, -

ВСТАНОВИВ:

Вказана цивільна справа з 06.07.2015 року перебувала в провадженні судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Яковлева Д.О.

Згідно автоматичному розподілу справ між суддями зазначену цивільну справу передано до розгляду судді Женеску Е.В.

Ухвалою судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Женеску Е.В. від 18 січня 2018 року цивільну справу за позовомОСОБА_1 до Управління освіти та науки Дніпропетровської міської ради про стягнення заробітної плати прийнято до свого провадження та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 з 06.01.2015 року працював на умовах строкового трудового договору на посаді методиста (0.5 ставки за сумісництвом) в Комунальному позашкільному навчальному закладі Міська флотилія юних моряків і річковиків Дніпропетровської міської ради. Власником вказаного комунального закладу є Дніпропетровська міська рада, управління ФЮМ здійснюється управлінням освіти та науки Дніпропетровської міської ради. 02 березня 2015 року позивача було звільнено з посади за власним бажанням. Заробітну плату позивачу за січень 2015 року у розмірі 737,69 грн. працівники бухгалтерії відповідача без згоди позивача та всупереч його волі перерахували в ПАТ КБ Приватбанк .

З огляду на зазначене, позивач просить суд визнати незаконними дії відповідача, що виразились у перерахуванні його заробітної плати за січень 2015 року за працю за сумісництвом на посаді методиста Комунального позашкільного навчального закладу Міська флотилія юних моряків і річковиків Дніпропетровської міської ради до ПАТ КБ Приватбанк . Стягнути з відповідача належну позивачу заробітну плату за січень 2015 року за працю за сумісництвом на посаді методиста Комунального позашкільного навчального закладу Міська флотилія юних моряків і річковиків Дніпропетровської міської ради у розмірі 737,69 грн.

В подальшому, 22 листопада 2017 року позивач подав до суду уточнену позовну заяву, в якій вказав відповідачами Департамент гуманітарної політики Дніпропетровської міської ради та Комунальний позашкільний навчальний заклад Міська флотилія юних моряків і річковиків Дніпропетровської міської ради. Також додатково зазначив, що до теперішнього часу повний розрахунок з ним не проведено, та з урахуванням того, що його заробітна плата складала 1100 грн., просив стягнути з відповідача компенсацію за затримку розрахунку у розмірі середнього заробітку починаючи з 02.03.2015 року по день фактичного розрахунку.

З урахуванням вимог уточненої позовної заяви, позивач просить суд визнати незаконними дії Комунального позашкільного навчального закладу Міська флотилія юних моряків і річковиків Дніпропетровської міської ради та Управління освіти та науки Дніпропетровської міської ради, що виразились у перерахуванні його заробітної плати за січень 2015 року за працю за сумісництвом на посаді методиста Комунального позашкільного навчального закладу Міська флотилія юних моряків і річковиків Дніпропетровської міської ради до ПАТ КБ Приватбанк . Стягнути з Управління освіти та науки Дніпропетровської міської ради належну позивачу заробітну плату за січень 2015 року за працю за сумісництвом на посаді методиста Комунального позашкільного навчального закладу Міська флотилія юних моряків і річковиків Дніпропетровської міської ради у розмірі 737,69 грн. Стягнути з Управління освіти та науки Дніпропетровської міської ради на користь позивача компенсацію за затримку розрахунку у розмірі середнього заробітку 1100 грн. за кожний місяць, починаючи з 02.03.2015 року по день фактичного розрахунку.

Ухвалою суду від 18 січня 2018 року залучено до справи в якості співвідповідача Комунальний позашкільний навчальний заклад Міська флотилія юних моряків і річковиків Дніпропетровської міської ради.

Цією ж ухвалою суду визначено здійснювати судовий розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціально-гуманітарної політики Дніпропетровської міської ради, Комунального позашкільного навчального закладу Міська флотилія юних моряків і річковиків Дніпропетровської міської ради про стягнення заробітної плати в порядку спрощеного позовного провадження. Визначено співвідповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач Департамент соціально-гуманітарної політики Дніпропетровської міської ради відзив на позовну заяву не надав.

Відповідач Комунальний позашкільний навчальний заклад Міська флотилія юних моряків і річковиків Дніпропетровської міської ради відзив на позовну заяву не надав, в зв'язку з чим суд розглядає справу на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Судом встановлено наступне.

Згідно наказу директора Комунального позашкільного навчального закладу Міська флотилія юних моряків і річковиків Дніпропетровської міської ради (далі - ФЮМ) ОСОБА_4 від 06.01.2015 року № 1к, ОСОБА_1 прийнято на 0.5 ставки методиста, за сумісництвом, на умовах строкового трудового договору з 06.01.2015 року по 31.08.2015 року.

Згідно наказу директора ФЮМ ОСОБА_4 від 02.03.2015 року № 18к, ОСОБА_1 звільнено з 0.5 ставки методиста, за сумісництвом, з 02.03.2015 року, за власним бажанням, на підставі ст. 38 КЗпП України.

Відповідно до Статуту ФЮМ, затвердженого Управлінням освіти та науки Дніпропетровської міської ради 18.04.2012 року, ФЮМ - це профільний позашкільний навчальний заклад, основним напрямом діяльності якого є патріотичний…та є неприбутковим позашкільним навчальним закладом, який здійснює навчання і виховання учнів, слухачів, вихованців у позаурочний та позанавчальний час… (п.1.1 Статуту).

Відповідно до п.1.3 Статуту, ФЮМ є юридичною особою.

Відповідно до п.1.4 Статуту, власником ФЮМ є територіальна громада міста в особі Дніпропетровської міської ради.

Відповідно до п. 4.1. Статуту, управління ФЮМ здійснюється управлінням освіти та науки Дніпропетровської міської ради, яке є представником власника.

Відповідно до п.6.6 Статуту, за рішенням власника ФЮМ бухгалтерський облік здійснюється через централізовану бухгалтерію управління освіти та науки Дніпропетровської міської ради.

В подальшому, управління освіти та науки Дніпропетровської міської ради неодноразово реорганізовувалось шляхом припинення та злиття, та зрештою утворено відповідно до рішення Дніпропетровської міської ради від 08.06.2016 року № 26/9 Про затвердження структури Дніпропетровської міської ради та її виконавчих органів, граничної численності працівників міської ради та її виконавчих органів - Департамент гуманітарної політики Дніпропетровської міської ради.

Згідно платіжної відомості № 37 заробітної плати ФЮМ за січень 2015 року, позивачу ОСОБА_1 нараховану заробітну плату в сумі 737,69 грн., всього сума заробітної плати згідно вказаної відомості склала 36777,73 грн.

Платіжними дорученнями від 30.01.2015 року та від 02.02.2015 року кошти на загальну суму 36777,73 грн. (1637,89 грн. + 35139,84 грн.) перераховано в ПАТ КБ Приватбанк .

Листом від 11.03.2015 року за вих. № 12/897 Управління освіти та науки Дніпропетровської міської ради звернулось до Керуючого відділенням Дом губернатора ПАТ КБ Приватбанк з проханням перерахувати помилково зараховані кошти на ім'я ОСОБА_1, зарплатний проект 425 Міська флотилія юних моряків та річковиків, у сумі 737,69 грн. у зв'язку з його відмовою від отримання заробітної плати через ПАТ КБ Приватбанк .

Листом від 30.06.2015 року за вих. № 20.1.0.0/7-20150630/1496 ПАТ КБ Приватбанк повідомив Управління освіти та науки Дніпропетровської міської ради про неможливість повернути кошти, оскільки вони вже були зараховані на рахунок клієнта, та запропонував для вирішення питання звернутися до одержувача грошових коштів.

Відповідно до ч.1 ст. 24 Закону України Про оплату праці заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно до ч.4,5 ст. 24 Закону України Про оплату праці виплата заробітної плати здійснюється за місцем роботи. Забороняється провадити виплату заробітної плати у магазинах роздрібної торгівлі, питних і розважальних закладах, за винятком тих випадків, коли заробітна плата виплачується працюючим у цих закладах особам. За особистою письмовою згодою працівника виплата заробітної плати може здійснюватися через установи банків, поштовими переказами на вказаний ними рахунок (адресу) з обов'язковою оплатою цих послуг за рахунок роботодавця.

Відповідно до ч.1 ст. 25 Закону України Про оплату праці забороняється будь-яким способом обмежувати працівника вільно розпоряджатися своєю заробітною платою, крім випадків, передбачених законодавством.

Таким чином, відповідач мав право здійснювати виплату заробітної плати ОСОБА_1 через установу банку лише при наявності його особистої письмової згоди на це.

Позивач стверджує, що письмової згоди на виплату заробітної плати через ПАТ КБ Приватбанк відповідачу не надавав.

Відповідач зазначене твердження позивача не спростував та доказів письмової згоди ОСОБА_5 щодо виплати заробітної плати установи банків не надав.

Наявна у матеріалах справи копія заяви ОСОБА_1 з проханням перераховувати належну йому заробітну плату на особистий поточний рахунок, відкритий в ПАТ Державний ощадний банк України , не може служити доказом такої згоди, оскільки ця заява датована 19 лютого 2015 року, в той час як заробітна плата за січень 2015 року відповідачем була перерахована платіжними дорученнями від 30.01.2015 року та від 02.02.2015 року, крім того, вказаною заявою позивач дає згоду на перерахування його заробітної плати на рахунок в ПАТ Державний ощадний банк України , а не в ПАТ КБ Приватбанк .

З урахуванням викладеного, суд прийшов до висновку, що відповідачем порушено право позивача на оплату праці та допущено обмеження у розпорядженні ОСОБА_1 своєю заробітною платою.

Як вже зазначалося вище, наказом директора ФЮМ від 02.03.2015 року ОСОБА_1 був звільнений із займаної посади з вказаної дати.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не оспорював факт неправомірного перерахування ним заробітної плати ОСОБА_1 в ПАТ КБ Приватбанк , що підтверджується листом відповідача до вказаного банку з проханням повернути помилково перераховані кошти.

Також у матеріалах справи відсутні дані про те, що вказана сума була ОСОБА_1 фактично отримана.

Так, відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ч.1 ст.43 ЦПК України учасники справи мають право: 1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; 2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; 3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; 5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; 6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

Відповідно до ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Разом з тим, відповідач не скористався наданим йому законом правом для захисту своїх інтересів в суді, зокрема не заявляв клопотання щодо витребування з банківської установи відомостей, чи були отримані ОСОБА_1 кошти з рахунку в ПАТ КБ Приватбанк тощо.

Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 7 ст. 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

З урахуванням зазначеного, суд вважає доведеним факт неотримання позивачем заробітної плати за січень 2015 року у сумі 737,69 грн. до дня розгляду справи судом.

Відповідно до ч.1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Пунктом 20 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" № 13 від 24.12.1999 року передбачено, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності. У разі непроведення розрахунку у зв'язку із виникненням спору про розмір належних до виплати сум вимоги про відповідальність за затримку розрахунку підлягають задоволенню в повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача або такого висновку дійде суд, що розглядає справу.

Згідно п.21 вказаної Постанови при визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівниками підприємств, установ, організацій, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 8 лютого 1995 року. Обчислення середньої заробітної плати у випадку її збереження, остання обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана виплата, включаючи усі виплати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, та проводиться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців роботи (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Згідно Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України № 100 від 08.02.1995 року, працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку.

Згідно довідки, виданої Департаментом гуманітарної політики Дніпровської міської ради від 05 грудня 2017 року, середньоденна заробітна плата позивача складала 51 грн. 59 коп.

Кількість днів затримки розрахунку складає з 03 березня 2015 року по 07 березня 2018 року - 755 днів, таким чином, сума за порушення термінів розрахунку при звільненні складає 755 днів х 51грн. 59 коп. = 38950,45 грн.

Суд вважає позовні вимоги до ФЮМ необґрунтованими, оскільки в судовому засіданні встановлено, що бухгалтерський облік ФЮМ здійснюється через централізовану бухгалтерію управління освіти та науки Дніпропетровської міської ради, будь-яких неправомірних дій, які призвели до порушення інтересів позивача, ФЮМ не вчинив, інтереси позивача порушено внаслідок неправомірних дій саме працівників управління освіти та науки Дніпропетровської міської ради, правонаступником якого є Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 12, 81, 133, 141, 258, 259, 263-268 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради, Комунального позашкільного навчального закладу Міська флотилія юних моряків і річковиків Дніпропетровської міської ради про стягнення заробітної плати - задовольнити частково.

Визнати незаконними дії Управління освіти та науки Дніпропетровської міської ради, що виразились у перерахуванні заробітної плати ОСОБА_1 за січень 2015 року за працю за сумісництвом на посаді методиста Комунального позашкільного навчального закладу Міська флотилія юних моряків і річковиків Дніпропетровської міської ради до ПАТ КБ Приватбанк .

Стягнути з Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради належну ОСОБА_1 заробітну плату за січень 2015 року за працю за сумісництвом на посаді методиста Комунального позашкільного навчального закладу Міська флотилія юних моряків і річковиків Дніпропетровської міської ради у розмірі 737,69 грн.

Стягнути з Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради на користь ОСОБА_1 компенсацію за затримку розрахунку у розмірі 38950,45 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради на користь держави судовий збір у розмірі 1218 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Пунктом 15.5 Перехідних положень ЦПК України передбачено, що апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Головуючий-суддя: Е.В. Женеску